Категорія: Публікації

У 1967 році корейський уряд подав заявку до Світового банку на отримання кредиту для будівництва першого в країні сучасного сталеливарного заводу. Заявка була відхилена. У той час Корея спеціалізувалася тільки на дешевому одязі, виробах з дерева і риболовлі. Нічого іншого вони не вміли робити. Крім того, в Кореї не було родовищ необхідної для металургії сировини: залізної руди і коксу. А напружені відносини з Китаєм унеможливлювали імпорт цієї сировини звідти. Сировина могла бути доставленою тільки з Австралії. Тож не дивно, що Всесвітній банк відразу ж назвав проект нежиттєздатним.

Продовжуємо серію прикладів використання інструментів промислової політики різними країнами. В попередніх розглядах в нас вже були Тайський автором, MedTech в Коста-ріці, Кластерні програми в Берліні та інших регіонах Німеччини, Данії та Голандії, й навіть український досвід СЕЗ на Закарпатті. Ця публікація продовжує серію прикладів від економіста Павла Вернівського, – нашого партнера Аналітичного центру Industry4Ukraine, й вона про такий інструмент як «Національні чемпіони».

В минулих публікаціях на тему інструментів промислової та кластерної політик, й спираючись на аналітичні матеріали UNIDO ми дійшли кількох важливих висновків. По-перше, не існує однієї «чарівної кнопки» (як законопроєкт про локалізацію),  – успішні країни використовували комплекс від 4 до 7 різних інструментів стимулювання попиту та пропозиції. По-друге, крім інструментів важливі також Інституції, – так само, ми бачили що успішні країни їх системно запроваджували в кількох іпостасях. При цьому варто зауважити, що окремі інституції (банк розвитку, ЕКА…) – вони ж і є інструменти. Й, по-третє, ці правила застосовуються селективно – й саме по відношенню до конкретної галузі.

В публікації «Керування промисловими політиками» ми ввели тріаду «Інструменти – Процеси – Інституції» в якості базового, фундаторського підходу до розробки промислових політик. Правильний баланс та розвиток кожного елементу в цій тріаді є ключовим фактором успіху до побудови ефективних промислових політик та стратегій. Інституції грають грають свою особливу роль в цій тріаді.

Продовжуємо публікації перекладів UNIDO щодо інструментів промислової політики. Цього разу – про нові, швидкозростаючі сектори, розвиток яких стимулює 4-а Промислова Революція (далі – 4ПР). Ми взнаємо, якими інструментами вони підтримуються і які є кращі практики, звідки будуть певні висновки для України. Далі – скорочений переклад розділу 3.7 цього документу.

Аналітичний Центр Industry4Ukraine продовжує вивчення досвіду застосування інструментів промислової політики в минулі роки української незалежності. Презентуємо матеріал, що підготовлений Федерацією роботодавців автомобільної галузі про досвід застосування Спеціальної Економічної Зони (СЕЗ) на Закарпатті.