Категорія: Події

Події останніх 3-х місяців в Українському кластерному альянсі повністю підтвердили правильність стратегічного курсу, яким іде платформа Industry4Ukraine з 2019 року. По-перше, в низці проведених С2С/ В2В зустрічей ми бачимо наскільки глибоко тренди цифрового та зеленого переходу пронизують європейські кластери, бізнеси й традиційні промислові галузі. По-друге, ми побачили, що цей курс скеровується та постійно коригується на рівні провідних пан-європейських та національних асоціацій та кластерів – вони є потужними генераторами змін до євро-політик. По-третє, ми також переконались, що інноваційні кластери функціонують в рамках своїх галузевих та технологічних екосистем, де відбувається потужна взаємодія з іншими акторами інноваційного та цифрового розвитку, як DIH-и, інкубатори-акселератори, агенції розвитку тощо. 

Програма EIF входить в травні в нову фазу прискорення. В квітні АППАУ анонсувала головні зміни. Вони стосуються перенесення відкритих колів та інструментів управління ними на платформу метчмейкингу, кращих умов всіх учасників та їх співпраці, але з іншого боку ці умови стосуються тільки учасників кластерів УКА та кваліфікованих в програмі експертів. Таким чином АППАУ стимулює взяття на себе конкретних зобов’язань, як учасників ринку, так і експертів – консультантів.

Війна змушує нас змінювати власні уявлення про лідерство та лідерів. І це стосується не тільки військових, політиків, урядовців – але й бізнесу. Ми бачимо одні бренди, які з перших днів війни були з нашими містами, спільнотами, але також зі своїми клієнтами та допомагали їм, чим могли. Й інші – які не тільки залишили ринок України, вони й досі працюють в РФ! В брендів є також загальна проблема орієнтації на гуманітарну допомогу, тоді як лічені з них створили цільові програми допомоги для клієнтів та партнерів, – й для того, щоб спільно тримати економічний фронт в Україні.

Війна миттєво поставила економіку України в критичний стан. Втрати зростають щодня й питання «доходів чи розвитку» сьогодні виглядають дещо абстрактно. В учасників економічного фронту є  єдине завдання сьогодні – вижити, – й щоб перемогти. «Вижити» – це значить працювати, забезпечувати своїх працівників та їх сім’ї засобами для існування, а економіку – необхідними товарами. І, власне, це означає – продовжувати отримувати замовлення. Таким чином, питання замовлень стає актуальним, як ніколи раніше. І якщо внутрішній ринок стрімко скоротився, то де їх брати? Експорт – інтернаціоналізація залишається, очевидно, найбільш привабливим напрямом діяльності. З іншого боку, далеко не всі підприємства промислових секторів і раніше були готовими до експорту, зараз – й поготів. Отже, питань багато – будемо їх дискутувати в експертному середовищі.