Від вразливості ланцюгів поставок до їх гнучкості та стійкості для МСП

Володимир Панченко

Наталія Резнікова

Війна викликала необхідність не тільки великим компаніям, але і МСП звернути свою увагу на управління ризиками ланцюгів поставок. Однак, саме це поняття розглядається не тільки з позицій ризиків їх розриву, що очевидно, але і з позицій вразливості та стійкості. Ланцюги поставок включають упорядковану мережу ділових партнерів, які беруть участь у виробничих процесах і перетворюють сировину на готові товари або послуги для задоволення споживчого попиту. Тому ланцюг постачання є динамічним і багатоетапним феноменом, що єднає його з поняттям кластерів. Навіть простий ланцюг поставок включає і постачальників сировини, і виробників, дистриб’юторів, роздрібних продавців та клієнтів. Управління ризиками ланцюга поставок (англ. – supply chain risk management, SCRM) має вже сьогодні включатися до переліку пріоритетів стратегічної управлінської діяльності у фірмах, оскільки SCRM може позитивно впливати на операційні, ринкові і фінансові показники. Ще півстоліття тому Роберт Дункан зауважив, що організаційна ефективність і продуктивність підвищуються тоді, коли стратегія зниження невизначеності враховує «контекст» та «реалії навколишнього середовища». SRCM передбачає ідентифікацію джерел ризику, величини ризику та його зв’язок з бізнес-цілями, а також визначення здатності нівелювати або загрози збою в ланцюжках поставок або запобігати їм. Реалії навколишнього середовища визначають ступінь схильності до несприятливих подій, обсяг розширених ланцюжків поставок, методи управління постачальниками і т. д. Таким чином, суть SCRM полягає у прийнятті рішень, які оптимально узгоджують організаційні процеси та рішення по використанню можливостей при одночасній мінімізації ризику. Збої в ланцюгу поставок можуть «матеріалізуватися» як усередині, так і поза ланцюжком поставок.

Читати далі

Стратегічне планування стійкості глобальних ланцюгів поставок в умовах глобальної нестабільності

Володимир Панченко

Наталія Резнікова

Стратегічне планування стійкості глобальних ланцюгів поставок (ГЛП) базується на таких шести стовпах:

1) Оцінка стійкості до логістичних та інфраструктурних ризиків: заходи, що обмежують економічні й соціальні збої, які можуть відбутися в процесах ланцюжка постачання, коли ринки або учасники, які зв’язують операторів ланцюжка постачання між собою, не працюють належним чином;

2) Оцінка стійкості до ринкового ризику: заходи, що обмежують економічні та соціальні наслідки економічних коливань, що підривають ціни й обсяги виробництва;

3) Оцінка стійкості до ризику кліматичних змін/стихійних лих: заходи, що обмежують економічні та соціальні наслідки виникнення кліматичних змін/стихійних лих;

4) Оцінка стійкості до політичного ризику: заходи, що обмежують економічні та соціальні наслідки руйнівного впливу політичних конфліктів;

5) Оцінка стійкості до геополітичних та геоекономічних зрушень: заходи, що впливають на регуляторне середовище; заходи, що обумовлюють процеси транснаціоналізації світової економіки; заходи, що обумовлюють ресурсне протистояння; заходи, що загострюють технологічне суперництво; заходи, що супроводжують торгові війни; заходи, що визначають бізнес-цикли розвинених країн; заходи, що впливають на тенденції розвитку і позиції малого й середнього бізнесу; заходи, що обумовлюють інтеграційні процеси; заходи, що впливають на розриви у контрактних відносинах; заходи, що залежать від фактору кліматичних змін;

6) оцінка стійкості до нормативних ризиків: заходи, що обмежують економічні та соціальні наслідки несподіваних змін у нормативних положеннях або непослідовності у правозастосуванні, які збільшують невизначеність бізнесу та, отже, трансакційні витрати, пов’язані з виробничими процесами в ланцюжках створення вартості.

Читати далі

Назад до глобалізації: ризик-менеджмент глобальних ланцюгів створення вартості як поведінка провідних компаній

Володимир Панченко

Наталія Резнікова

Потрясіння, що впливають на світове виробництво, стають дедалі частішими та потужнішими. Компанії стикаються з цілою низкою небезпек, від пандемій і стихійних лих до геополітичної невизначеності та кібератак на їх цифрові системи. За висновками дослідження Logistic Manager (2022), збої, що тривають місяць або довше, тепер відбуваються в середньому кожні 3,7 року, а фінансові втрати, пов’язані з екстремальними подіями, зростають. Свого часу своєрідна революція в ланцюжках створення вартості породила нові моделі спеціалізації: у той час як наукомісткі та технологічноємні виробничі етапи залишалися в країнах з провідними економіками, трудомісткі виробничі етапи розташовувалися в країнах з низькими витратами на заробітну плату. Тому країнам, що розвиваються (так званий «південь», або економічно слабкі країни), не потрібно було створювати цілісні експортні галузі, а натомість вони могли спеціалізуватися на окремих етапах виробництва, які відтоді часто вигравали від низької вартості робочої сили. У деяких країнах ці процеси економічних перетворень призвели до динамічних процесів економічного відтворення, вони й сьогодні функціонують, забезпечуючи прибутки та податки, спростовуючи занепокоєння в розвитку деглобалізаційних процесів.

(більше…)

Про Індустрію 5.0 – чому це стає актуальним для України

Частина 1

Тема Індустрії 5.0 почала підійматись в нашій спільноті Індустрія 4.0 в Україні близько 2-х років тому. Тоді вже кілька наших експертів та розробників, намагаючись бути синхронними з передовими країнами почали говорити «Вони вже планують 5.0 – чому ми все ще говоримо про 4.0?». Моя відповідь була простою «Навіщо цей хайп, адже наша промисловість та більшість стейкхолдерів навіть ще не перейшли 3.0, а рівень зрушень до 4.0 на рівні державних політик та стратегій є мізерним». Тому – «крок за кроком, але не спішіть панове…».

Читати далі

ЛАНЦЮЖКИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ І ПОСТАВОК В ПРОМИСЛОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ

Глибокі структурні перетворення в українському промисловому та технологічному ландшафтах, спричинені агресивною насильницькою деіндустріалізацією внаслідок російсько-української війни, змінять не лише характер та спосіб реалізації наявних факторів виробництва, але й актуалізують пришвидшену інтеграцію українських підприємств  в глобальні виробничо-збутові мережі та розширення торговельних взаємозв’язків в умовах глобального технологічного й цифрового суперництва. Прикметно, що кордони або так звані демаркаційні лінії галузей розмиваються внаслідок глобальних процесів вертикальної дезінтеграції та промислової реорганізації, тоді як між виробництвом та послугами встановлюються нові симбіотичні ( взаємодоповнюючі та взаємовигідні) відносини. Технологічні зміни, роботизація та цифровізація невпинно призводять до мутації традиційних секторів як на рівні організаційних моделей, так і на рівні урядової політики, яка має вчасно реагувати на особливості нового міжнародного поділу праці. Виникає феномен конкуперації, коли при створенні спільної вартості в процесі співпраці (кооперації) не виключається перебування фірм у відносинах конкуренції. Більше того, закриття ринків під час пандемічних обмежень актуалізувало запит на дублювання в ланцюжках постачання, навіть якщо воно передбачає співпрацю з конкурентом.

Читати далі

КЛАСТЕРИ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОМИСЛОВИХ СИСТЕМ

Нові поняття входять в життя українського бізнесу і дуже часто стають модним словом чи виразом, про яке швидко забувають, оскільки попри витрати бізнесових, адміністративних і донорських ресурсів, вони не приносять успіху. Бізнесу важливо розуміти, в чому перевага того чи іншого механізму розвитку і чим вони відрізняються один від одного, щоб швидше досягати успіху.

Читати далі

ВІД КЛАСТЕРІВ ДО ЕКО-ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ

Індустріальні парки або створюють підґрунтя для появи індустріального кластеру (в разі, якщо вони існують) або стають дієвим механізмом реалізації потенціалу кластера (якщо уряд зволікав із їхнім запуском).  Розвиток індустріальних парків сприяє створенню кластерів конкурентоспроможних виробництв та розширенню виробничих ланцюжків, може сприяти збалансованому економічному розвитку регіонів На думку дослідників, які підготували «Посібник по розвитку кластерів» (Cluster Development Guide. A Practitioners Guide for Cluster Policy, Strategy and Implementation)

Читати далі

Інноваційний розвиток в промисловості – що має змінити війна?

Вже багато років Україна не має ефективної інноваційної стратегії, яка б визнавалась та підтримувалась всіма категоріями вітчизняних інноваторів та експертних спільнот. Особливо важкою є ситуація в промисловості – в цій сфері всі уряди попередніх років не змогли запропонувати дієвих змін, й тренд загальної деіндустріалізації економіки країни став домінувати в попередні роки. Сьогодні, війна може остаточно поховати ще існуючі залишки науки та інновацій в промисловому середовищі. Але вона створює й нові можливості. Чи зможемо ми скористатись ними в тому стані відносин акторів інноваційних екосистем, які склався в останні роки? Чи все-ж, ці відносини потребують радикальних змін та перезавантаження? Розбираємось – це перша публікації з серії, яку ми запускаємо в експертному середовищі Industry4Ukraine.

Читати далі

To know European partners – Orgalim as a potential Industry4Ukraine #1 partner

Entering into international negotiations with any potential partner or client requires quality training. You prepare information about yourself, but you also try to find out about your partner – who they are, what their opportunities are, where there may be potential areas for cooperation. It is better to do this in advance, so that the first talks develop into wider cooperation if you ask the right questions or come up with relevant suggestions. So what might be relevant now for UCA/Industry4Ukraine members from the perspective of the key European associations that we have begun intensive exchanges with? This publication provides an overview of Orgalim, our potential #1partner on the European continent.

Читати далі

Аналіз експертних оцінок від McKinsey щодо впливу російсько-української війни на глобальних рух до кліматичної нейтральності

Незважаючи на низку ініційованих на міжнародному рівні масштабних кліматичних угод, що визначають зобов’язання, які мають взяти на себе державний та приватний сектор як розвинених країн, так і країн, що розвиваються, світова спільнота не наблизилась до досягнення нульових викидів парникових газів, запланованого на 2050 рік. Більшість цих зобов’язань досі не були супроводжені відповідним плануванням і фінансуванням, частково через глобальну пандемію, яка вже збільшила глобальний державний борг, скоротила світовий ВВП на 3,3 % та призвела до швидкого зростання інфляції у всьому світі. Дебати про те, хто заплатить за «зелений перехід» — уряди, компанії чи споживачі — і як уникнути посилення «зеленої інфляції» (інфляції внаслідок відмови від викопного палива та зростання виробничих витрат при переході на альтернативні джерела енергії) стають гострішими. Взаємозв’язок між зміною клімату та політичними ризиками проявляється у посиленні геополітичних викликів, особливо у частині пошуку компромісу між необхідністю фінансування руху у бік кліматичної нейтральності та вимогами країн, що розвиваються, надати їм більшої свободи дій у досягненні цілей по скороченню викидів при збереженні темпів економічного розвитку, необхідних для виходу їхнього населення із пастки бідності.

Читати далі