Від вразливості ланцюгів поставок до їх гнучкості та стійкості для МСП

Володимир Панченко

Наталія Резнікова

Війна викликала необхідність не тільки великим компаніям, але і МСП звернути свою увагу на управління ризиками ланцюгів поставок. Однак, саме це поняття розглядається не тільки з позицій ризиків їх розриву, що очевидно, але і з позицій вразливості та стійкості. Ланцюги поставок включають упорядковану мережу ділових партнерів, які беруть участь у виробничих процесах і перетворюють сировину на готові товари або послуги для задоволення споживчого попиту. Тому ланцюг постачання є динамічним і багатоетапним феноменом, що єднає його з поняттям кластерів. Навіть простий ланцюг поставок включає і постачальників сировини, і виробників, дистриб’юторів, роздрібних продавців та клієнтів. Управління ризиками ланцюга поставок (англ. – supply chain risk management, SCRM) має вже сьогодні включатися до переліку пріоритетів стратегічної управлінської діяльності у фірмах, оскільки SCRM може позитивно впливати на операційні, ринкові і фінансові показники. Ще півстоліття тому Роберт Дункан зауважив, що організаційна ефективність і продуктивність підвищуються тоді, коли стратегія зниження невизначеності враховує «контекст» та «реалії навколишнього середовища». SRCM передбачає ідентифікацію джерел ризику, величини ризику та його зв’язок з бізнес-цілями, а також визначення здатності нівелювати або загрози збою в ланцюжках поставок або запобігати їм. Реалії навколишнього середовища визначають ступінь схильності до несприятливих подій, обсяг розширених ланцюжків поставок, методи управління постачальниками і т. д. Таким чином, суть SCRM полягає у прийнятті рішень, які оптимально узгоджують організаційні процеси та рішення по використанню можливостей при одночасній мінімізації ризику. Збої в ланцюгу поставок можуть «матеріалізуватися» як усередині, так і поза ланцюжком поставок.

Читати далі

Стратегічне планування стійкості глобальних ланцюгів поставок в умовах глобальної нестабільності

Володимир Панченко

Наталія Резнікова

Стратегічне планування стійкості глобальних ланцюгів поставок (ГЛП) базується на таких шести стовпах:

1) Оцінка стійкості до логістичних та інфраструктурних ризиків: заходи, що обмежують економічні й соціальні збої, які можуть відбутися в процесах ланцюжка постачання, коли ринки або учасники, які зв’язують операторів ланцюжка постачання між собою, не працюють належним чином;

2) Оцінка стійкості до ринкового ризику: заходи, що обмежують економічні та соціальні наслідки економічних коливань, що підривають ціни й обсяги виробництва;

3) Оцінка стійкості до ризику кліматичних змін/стихійних лих: заходи, що обмежують економічні та соціальні наслідки виникнення кліматичних змін/стихійних лих;

4) Оцінка стійкості до політичного ризику: заходи, що обмежують економічні та соціальні наслідки руйнівного впливу політичних конфліктів;

5) Оцінка стійкості до геополітичних та геоекономічних зрушень: заходи, що впливають на регуляторне середовище; заходи, що обумовлюють процеси транснаціоналізації світової економіки; заходи, що обумовлюють ресурсне протистояння; заходи, що загострюють технологічне суперництво; заходи, що супроводжують торгові війни; заходи, що визначають бізнес-цикли розвинених країн; заходи, що впливають на тенденції розвитку і позиції малого й середнього бізнесу; заходи, що обумовлюють інтеграційні процеси; заходи, що впливають на розриви у контрактних відносинах; заходи, що залежать від фактору кліматичних змін;

6) оцінка стійкості до нормативних ризиків: заходи, що обмежують економічні та соціальні наслідки несподіваних змін у нормативних положеннях або непослідовності у правозастосуванні, які збільшують невизначеність бізнесу та, отже, трансакційні витрати, пов’язані з виробничими процесами в ланцюжках створення вартості.

Читати далі

Назад до глобалізації: ризик-менеджмент глобальних ланцюгів створення вартості як поведінка провідних компаній

Володимир Панченко

Наталія Резнікова

Потрясіння, що впливають на світове виробництво, стають дедалі частішими та потужнішими. Компанії стикаються з цілою низкою небезпек, від пандемій і стихійних лих до геополітичної невизначеності та кібератак на їх цифрові системи. За висновками дослідження Logistic Manager (2022), збої, що тривають місяць або довше, тепер відбуваються в середньому кожні 3,7 року, а фінансові втрати, пов’язані з екстремальними подіями, зростають. Свого часу своєрідна революція в ланцюжках створення вартості породила нові моделі спеціалізації: у той час як наукомісткі та технологічноємні виробничі етапи залишалися в країнах з провідними економіками, трудомісткі виробничі етапи розташовувалися в країнах з низькими витратами на заробітну плату. Тому країнам, що розвиваються (так званий «південь», або економічно слабкі країни), не потрібно було створювати цілісні експортні галузі, а натомість вони могли спеціалізуватися на окремих етапах виробництва, які відтоді часто вигравали від низької вартості робочої сили. У деяких країнах ці процеси економічних перетворень призвели до динамічних процесів економічного відтворення, вони й сьогодні функціонують, забезпечуючи прибутки та податки, спростовуючи занепокоєння в розвитку деглобалізаційних процесів.

(більше…)

Про Індустрію 5.0 – чому це стає актуальним для України

Частина 1

Тема Індустрії 5.0 почала підійматись в нашій спільноті Індустрія 4.0 в Україні близько 2-х років тому. Тоді вже кілька наших експертів та розробників, намагаючись бути синхронними з передовими країнами почали говорити «Вони вже планують 5.0 – чому ми все ще говоримо про 4.0?». Моя відповідь була простою «Навіщо цей хайп, адже наша промисловість та більшість стейкхолдерів навіть ще не перейшли 3.0, а рівень зрушень до 4.0 на рівні державних політик та стратегій є мізерним». Тому – «крок за кроком, але не спішіть панове…».

Читати далі

To know European partners – Orgalim as a potential Industry4Ukraine #1 partner

Entering into international negotiations with any potential partner or client requires quality training. You prepare information about yourself, but you also try to find out about your partner – who they are, what their opportunities are, where there may be potential areas for cooperation. It is better to do this in advance, so that the first talks develop into wider cooperation if you ask the right questions or come up with relevant suggestions. So what might be relevant now for UCA/Industry4Ukraine members from the perspective of the key European associations that we have begun intensive exchanges with? This publication provides an overview of Orgalim, our potential #1partner on the European continent.

Читати далі

Знати європейських партнерів –  Orgalim, як потенційний партнер №1 Industry4Ukraine

Вихід на перемовини міжнародного рівня з будь-яким потенційним партнером чи клієнтом передбачає якісну підготовку. Ви готуєте інформацію про себе, але також намагаєтесь дізнатись про партнера – хто вони, які їх можливості, де можуть бути потенційні зони співпраці. Краще це робити заздалегідь, оскільки перші перемовини можуть і не мати продовження. Якщо ви не поставите правильні запитання чи не підготуєте релевантних пропозицій. Отже, що може бути релевантним зараз для членів УКА / Industry4Ukraine з огляду на передові європейські асоціації, з якими розпочались інтенсивні обміни? В цій публікації – огляд Orgalim, потенційного партнера №1 на євро-континенті.

Читати далі

Програма EIF інтегрується в Український кластерний альянс.

В п’ятницю 15 квітня, в 11-00 відбудеться спільна нарада кластерів УКА з учасниками програми EIF від АППАУ. В цій публікації стисла інформацію про цю програму й те, які можливості вона відкриває для кластерів та їх учасників.

Читати далі

Профілювання тем «Молодь та Індустрія 4.0» – огляд №1

«Профілювання» – під цим терміном ми маємо на увазі деталізацію, розширення, уточнення окремих тем кампанії, огляд яких ми розпочали узагальненою публікацією в кінці січня. Отже, що ми маємо сьогодні – напередодні круглих столів в регіонах? Наш перший огляд надає підсумки кількох останніх зібрань та обмінів з регіонами.

Читати далі

Молодь та Індустрія 4.0 – профілювання контексту та тем, онлайн-мітап 28 січня, з 14:00 до 15:30

Національна кампанія «Молодь та Індустрія 4.0», яка розпочалась на цьому тижні, має багато тем для висвітлення. Чимало з них є складними, багатогранними, можливо неоднозначними у висновках й тому потребують початкового консенсусу та обговорення.  Наприклад, коли ми кажемо про переваги ІТ-освіти, і яка нібито має мало відношення до потреб промисловців, хто насправді робив хорошу аналітику в цій сфері чи існує вона взагалі? Або ж, візьмемо інший стереотип про відсутність ефективної співпраці між університетами та промисловцями – чи дійсно тут так мало хороших прикладів? Можливо, ми просто не знаємо цих успішних історій, яких насправді є багато? Подібних важливих питань й тем дискусій багато.

Читати далі

Головні теми кампанії «Молодь та Індустрія 4.0» та як краще їх розкривати

Кампанія «Молодь та Індустрія 4.0»,  що починається в кінці січня є дуже багатою на різні теми та їх акценти.  Відповідно, від того, які теми будуть головними в програмі обговорень круглих столів в регіонах, залежать і кінцеві результати. Водночас, ці теми не є абсолютно новими, як і підходи до дискусій – на платформі Industry4Ukraine ми ведемо цю практику з 2018. Отже, що варто взяти з минулого досвіду в ці нові EU Industry weeks – публікація акцентує на найбільш важливих речах.

Читати далі