Тема пріоритетних інструментів гостро ставилась розробниками Національної Економічної Стратегії 2030 (далі – НЕС 2030) в грудні 2020. Тоді АППАУ створила робочу групу, яка оперативно виробила формулу 3+5 – 3 ключові інституції та 5 пріоритетних інструментів, які необхідно реалізувати в рамках НЕС 2030. Нижче надаємо фрагменти підготовленої для НЕС 2030 аналітики з коментарями щодо стану виконання на період серпня 2021.
За ініціативи АППАУ та орг комітету Industry4Ukraine на платформі створений новий комітет «Сталий розвиток». Головна ідея полягає в об’єднанні провідних експертів для професійних обмінів, координації та комунікацій з подальшою метою вироблення національних політик, узгодження та гармонізації національних стандартів в сфері циркулярної економіки.
Другий форум інноваційних виробництв, який відбувся 17 червня в індустріальному парку «Біла Церква» став важливою подією для українських промисловців та інноваторів. Вперше після ковідної перерви форум зібрав більше 800 керівників в офлайн й дозволив обговорити поточний стан та перспективи розвитку інноваційних виробництв України. Для учасників нашої платформи Industry4Ukraine форум був також важливим для розуміння стратегічного вирівнювання ключових стейкхолдерів промислового та інноваційного розвитку України.
Всі записи публічних дискусій та презентацій є на сайті форуму і їх дійсно варто всі переглянути, – цей огляд не претендує на детальний переказ чи аналіз всіх виступів. Натомість, я зосереджусь тільки на моментах (точках) того стратегічного вирівнювання, про яке ми часто говоримо на платформі Industry4Ukraine і яке є для нас справжнім показником прогресу в наших фрагментарних та розділених спільнотах. Більшість оцінок є, звісно, суб’єктивними, й деякі з них я роблю свідомо досить контрастними, щоб сфокусувати увагу нашої аудиторії на нашій спільній динаміці стратегічного розвитку.
Програма Interreg Europe націлена на покращення регіональних політик та програм Євросоюзу. Вона захоплює 4 стратегії – інноваційного розвитку, підтримки МСБ, зеленої економіки та енергоефективності. В 2014–2020 рр.. на ці програми в рамках Європейського фонду регіонального розвитку було виділено 359 мільйонів євро. Важливим напрямом цих програмах є діджиталізація промисловості – мова про Індустрію 4.0. Ця публікація надає огляд найцікавіших проєктів та практик Interreg Europe в сфері Індустрії 4.0. Заодно, ми проведемо певні паралелі з Україною та нашими поточними викликами.
Інсайти – як головні відкриття в своїй картині світу, важливі для фіксації, оскільки демонструють наступний рівень розуміння складності цього світу, його реальної картини. Інсайти змінюють старі парадигми та є необхідними для адекватних (тобто, найбільш оптимальних) рішень, які ведуть до змін та прогресу. І це стосується будь-якої сфери стратегічного планування.
Рейтингування, як порівняльна оцінка стану країн на міжнародній арені – це своєрідна мітка країни, що формує її сприйняття зовнішнім світом. Воно надає оцінку результативності обраної моделі економічного розвитку та надає орієнтири для розробників політики щодо напрямів її покращання. Серед широкого спектру міжнародних рейтингів та індексів для оцінки розвитку країн з різних позицій для оцінки результативності промислового розвитку існує обмежене коло індексів. Серед них індекс промислової конкурентоспроможності UNIDO (англ. Competitve Industrial Performance index, скорочено CIP), індекс готовності до Четвертої промислової революції Всесвітнього економічного форуму (WEF), тощо.
В роботі над новим документом Аналітичного центру Industry4Ukraine про інструменти промислової політики ми впритул підійшли до розбору термінів «політика» vs «стратегія» й на що впливає розуміння цієї різниці. Кілька вводних тез – радше на рівні рефлексії й початку колективної дискусії. На мій погляд, розібратись в цьому в нинішньому українському контексті чергових змін в промисловому розвитку дуже важливо.
Продовжуємо українські кейси про застосування інструментів пром політики минулих періодів від Тараса Миколаєнко. Цього разу кейс про… відсутність інструментів, але що привело до зростання сектору біопалива.
В 2011 р. Україна приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства. Однією із директив, обов’язкових до виконання було впровадження Україною до 2020-го року частки 10% пального на транспорті із відновлювальних джерел. Для реалізації цього наміру були прийняті державна стратегія, плани і Закон України про альтернативні види палива, який давав пільгу по податку на прибуток для виробників біопалив.