Тема пріоритетних інструментів гостро ставилась розробниками Національної Економічної Стратегії 2030 (далі – НЕС 2030) в грудні 2020. Тоді АППАУ створила робочу групу, яка оперативно виробила формулу 3+5 – 3 ключові інституції та 5 пріоритетних інструментів, які необхідно реалізувати в рамках НЕС 2030. Нижче надаємо фрагменти підготовленої для НЕС 2030 аналітики з коментарями щодо стану виконання на період серпня 2021.
В 2020 в українській Індустрії 4.0 було чимало проектів, міні-проектів розвитку політик та програм державотворення чи просто ініціатив, де визначальну роль відіграють методи колективної співпраці. Досить згадати ініціативи 2020 як формування стратегії інтеграції в глобальні ланцюги доданої вартості, роботи Аналітичного центру з виробленням анти-кризових рекомендацій з початком COVID-19, спробу об’єднати представників сектору MedTech, проекти розробки Національної програми кластерного розвитку до 2027, розробку гайду «Інструменти промислової політики», пропозиції до НЕС 2030 тощо. Ці ініціативи об’єднали понад 40 експертів, окремі продовжуються й досі – зокрема в в проектах ClusteRISE, «Інтеграція 4.0» чи в розробці постанови КМУ про Центри 4.0. Попередньо ми визначили, що ефективні й відлагоджені процеси колективної співпраці – є одними з ключових факторів успіху. Зокрема, стаття про важливість розподілу ролей й акценту на правильних процесах – інструментах є першою спробою систематизації в сфері експертної співпраці в Індустрії 4.0.
Продовжуємо публікації українських кейсів про застосування інструментів промислової політики від Тараса Миколаєнко. Минулого разу ми розглянули кейс горілчаної галузі. Цього разу мова йтиме про виноградарство та садівництво, й про вміле використання податкових інструментів.
Книга, видана на початку 2020 року (434 стр), представляє фундаментальну працю, – стратегію Новітнього Індустріального Розвитку України (НІРУ), від групи авторів під керівництвом директора ДП “Укрпромзовнішекспертиза» Власюка Володимира Степановича. Робота виконана впродовж 9 місяців включає в себе детальний опис стану економіки України й глибокого аналізу причин деіндустріалізації, обґрунтування напрямів НІРУ, його ресурсного забезпечення, 10 ключових політик підтримки й цільових показників зростання.
Тематика досліджень СМАРТ-спеціалізації стає все більш популярною та активно обговорюється в засобах масової інформації та експертних спільнотах. Про це свідчать активні обговорення фахової спільноти на вебінарах та онлайн зустрічах, низка опублікованих статей на провідних інформаційних платформах України. Зокрема, у нещодавно опублікованій замітці в групі Індустрія 4.0 «#УніверситетиЯкСировина» вкотре висвітлено «підводні камені» можливого діалогу бізнесу й науковців при подальшій реалізації концепції СМАРТ-спеціалізації в Україні, що викликало значний інтерес у суспільстві. Натомість, на наш погляд, потребує ширшого висвітлення зарекомендовані європейською практикою результати реалізації даної концепції та дієві інструменти, що цьому сприяли.
Представлене дослідження продовжує заявлену тематику та націлене на поширення розуміння СМАРТ-спеціалізації як практичного інструменту інноваційних змін в регіонах.
Звіт про промисловий розвиток (Отчет о промышленном развитии 2020) перекладений російським підрозділом організації ЮНІДО (UNIDO). Він системно та детально зв’язує цілі та завдання промислового розвитку з головними тенденціями 4-ої промислової революції. Звіт змінює парадигму – світ вже не говорить про діджиталізацію в промисловості. Мова йде про цифрові виробничі технології. Завантажити звіт.
Промисловість є в центрі уваги нового уряду з першого дня його каденції. Ще в березні – квітні прем’єр-міністр створив навколо кабміну декілька аналітичних центрів, які згодом намагались синхронізувати напрацювання в рамках Центру економічного відродження. Впродовж 2-х минулих місяців Центр напрацював кілька стратегічних документів, які доступні експертним спільнотам. Зокрема, мова йде про документи як
13-те число і п’ятниця традиційно відноситься до невдалих днів. Але це точно не стосується учасників круглого столу, які зібрались 13 вересня в Миколаєві, щоб обговорити перспективи розвитку кластеру морських сервісів та суднобудування в цьому регіоні. Підсумки зустрічі, спілкування учасників, навпаки, – надихають та дають надію. Й не тільки для регіону Миколаєва, а значно ширшим спільнотам – як з інших регіонів, так і з різних промислових хайтек.