Кажуть, що справжнє та найбільш важливе видно здалеку та зверху. Огляд з висоти пташиного польоту або часовий погляд назад є типовими методами для цієї вправи. Проєкти ClusteRISE та «Інтеграція 4.0» мали синергію та дотичність в численних аспектах аналізу та розвитку інноваційних екосистем в багатьох регіонах країни.
Платформа ЕССР (European Cluster Collaboration Platform) вже чимало років є справжнім «вікном в Європу» для українських кластерів. В 2021 році платформа була оновлена, а завдяки зусиллям кількох партнерів здобуває все більшої популярності. Цією публікацією, як учасник кластерного комітету Industry4Ukraine та керівник проєкту CluseRISE, я хочу розділити власний досвід користування, й таким чином привернути увагу всіх наших кластерів до ролей та функцій ЕССР з метою їх кращого використання.
23 березня в Харкові пройшов заключний в цьому році EU Industry day, суміщений з 1-ою подією місцевого кластеру ІАМ по презентації власного ландшафту Індустрії 4.0 – карти інноваторів та інновацій 4.0. Ця подія яскраво висвітлила потенціал регіону, активних акторів з МСП, але також численні проблеми розвитку.
Формат технологічно-інноваційного дня (ТІД), який народився в проекті ClusteRISE, вперше був випробуваний в Запоріжжі 12 березня. Фактично, мова про конференцію в гібридному режимі оф-онлайн, яка має на меті створити новий діалоговий майданчик науки, освіти, розробників та замовників. Ефективність цього майданчику задається самим форматом програми, але, як завжди в таких випадках, більш важить підготовка – відбір спікерів, кейсів, інструментів. Отже, які результати цього першого заходу в Запоріжжі?
Фінал проєкту «Інтеграція 4.0» 9 березня в Миколаєві був багатим на ідеї, пропозиції та готові рішення в сфері регіонального розвитку промислових хайтек секторів. 6 регіонів, що продемонстрували свої здобутки, але також ділились своїми поглядами на майбутнє яскраво доказали, що прогресивні бізнес- та наукові спільноти в регіонах є, вони дуже активні й готові до співпраці з владою. Цей звіт резюмує найголовніші висновки конференції.
Результати 2-ої сесії Морського кластеру України (МКУ) в Миколаєві 24 лютого вже детально описані на сайті кластеру, за що окрема подяка керівництву кластеру – регулярні звіти молодих кластерів є важливими для розуміння їх прогресу для всієї кластерної спільноти України. Нам залишається тільки відкоментувати окремі важливі деталі, що стосуються загальних рис цих двох сесій, дотичних до інших регіонів в рамках проекту «Інтеграція 4.0», які стосуються смарт-спеціалізації та кластерного розвитку.
Обговорення в експертному середовищі Індустрії 4.0, а також в кластерах ІАМ в лютому 2021 року показали певне нерозуміння в ієрархії та сегментації інструментів та інституцій інноваційного розвитку. Перш за все, мова про відмінності між високорівневими економічними інструментами стимулювання (наприклад, пільги для підприємств, що інвестують в інноваційний розвиток) та низькорівневими, які є базовими для промоції існуючих інновацій. Очевидно, що молоді кластери мають починати з останнього – це набагато простіше та доступніше, а головне – необхідне «вже на вчора». Цей огляд пояснює 4 базові інструменти, що створюють певний цикл і відсутність яких унеможливлює будь-яке ефективне просування інновацій та інноваторів Індустрії 4.0.
ClusteRISE – проект по створенню на Харківщині сучасного, інноваційного кластеру промислових хайтек в лютому 2021 вийшов на формулювання головних викликів інноваційного розвитку, зокрема, про стан інновацій 4.0 в регіоні. Суть головного питання в тому, щоб прояснити на кількісних даних обриси інноваційної екосистеми Індустрії 4.0 та її реального «виходу» – інновацій та інноваторів в сфері цифрового виробництва.
Як існує унікальний природній ландшафт, специфічний до кожного регіону, так і, безумовно, існує екосистемний, інноваційний ландшафт, присутній конкретному регіону України. Я кажу «безумовно», оскільки не тільки вірю в креативність та інноваційність наших інженерів, але також знаю, що інноватори та класні інженерні компанії сьогодні є в кожному регіоні України. Але проблема дійсно, не стільки в їх кількості чи якості, а в тому, що ми про це знаємо.