Профілювання тем «Молодь та Індустрія 4.0» – огляд №1

«Профілювання» – під цим терміном ми маємо на увазі деталізацію, розширення, уточнення окремих тем кампанії, огляд яких ми розпочали узагальненою публікацією в кінці січня. Отже, що ми маємо сьогодні – напередодні круглих столів в регіонах? Наш перший огляд надає підсумки кількох останніх зібрань та обмінів з регіонами.

Вебінар 28 січня

Вебінар був спланований, як ввідний для огляду різних тем. Хоча реєстрація розпочалась пізно, за кілька днів на захід зареєструвалось 80 осіб зі всіх категорій стейкхолдерів кампанії. Головними спікерами виступили кілька роботодавців – учасників спільноти АППАУ та кластерів ІАМ, університети та партнери кампанії. Відео-запис можна переглянути за посиланням.

Далі надаємо синтез головних меседжів спікерів:

4:10 – загальний огляд кампанії (О. Юрчак)

13:30 – перші результати опитування (А. Бородюк, ключові меседжи – див далі)

25:08 – Роман Кравченко (голова комітету «Стала індустрія») пропонує окреме опитування з питань зеленого переходу

27:00 – виступ Володимира Власюка, директора «Укрпромзовнішекспертиза». Кілька наративів:

• «Переробна промисловість – як основа економіки» – ця теза ще не стала домінантною в політиці українського уряду.
• «Цифрові технології» самі по собі не дають виробництва товарів споживання й Україна втрачає здатність продукувати ці товари, особливо з високою доданою вартістю.
• Україна продовжує сповзання в сировинну пастку, включно і як джерело талантів – наші мізки працюють все більше на інші економіки, а не на українську. Частка переробної промисловості в ВВП країні залишається низькою – в 1,5-2 рази нижчою від сусідів Східної Європи.
• Демографічна ситуація в країні погіршується – населення старіє і це теж економічний та соціальний виклик.

40:30 виступ Інни Осадчук, керівника відділу Національного агентства кваліфікацій, про проект «Україна 4.0. Форсайт  – прогнозування потреб ринку праці в професійних кваліфікаціях з цифровими навичками».  Ключові тези:

• НАК проведено масштабне дослідження – опитано більше 800 підприємств сировинних секторів (с-господарство, рибні, лісові господарства).
• Агро-господарства розпочали цифровий перехід, але він відбувається нерівномірно – більші та передові підприємства рухаються швидше
• Ринок очікує появи нових професій – оператори автоматизованого – роботизованого обладнання з покращеними навичками володіння цифровими технологіями, агрокібернетик, агроеколог, біоінженер, біоенергетик, різні спеціалізації агронома тощо.
• Спроможність до саморозвитку та само-навчання є одним з ключових вимог (навичок) молоді – це одностайна думка роботодавців

52:35 Олександр Пупена, викладач НУХТ розповів про нові курси Індустрії 4.0 для спеціальності 151, головне у виступі:

• Драйвер у продукуванні нових навчальних програм (платформи ІІоТ, машинне навчання, тощо) – професійний інтерес та усвідомлення необхідності змін в навчальних програми під впливом Індустрії 4.0
• Створені кілька нових навчальних курсів І4.0, їх особливості орієнтовані автоматників й вони є відкритими в онлайн. Водночас, кооперації з іншими університетами в створенні подібних курсів немає.
• Попит на ці курси від ринку залишається низьким, але Олександр прогнозує поступове зростання в найближчі роки.

1:08:00 Михайло Ганчук, СЕО «Промавтоматика» (Вінниця) представив практики свого підприємства по залученню та утриманню молоді. Ключові тези стосувались цілого набору практик в цій сфері, ці питання знаходяться в фокусі уваги керівництва. В цілому, Михайло вважає, що вони ні в чому не поступаються ІТ-індустрії й проблем з залученням молоді на підприємстві немає, хоча в інших компаніях регіону вони є. В компанії діє розвинута HR-політика.

1:21:00 Станіслав Селезньов, СТО МДЕМ (Миколаїв) розповів про проект NAVAIS, в якому відбувається залучення студентів – практикантів до сучасних технологій Індустрії 4.0. Фактично, Станіслав представив кейс 2-місячної адаптації здібної студентки, яка за цей час змогла освоїти інструменти фактично, Станіслав представив кейс 2-місячної адаптації здібної студентки, яка за цей час змогла освоїти супер-сучасні інструменти проектування 3D Experience (Dassault Systems). Але ця швидка адаптація була б неможливою без системи керування знаннями, яка створена в MDEM. Станіслав акцентував на перспективах розвитку – освоєнні нових технологій 4.0, як цифрові двійники, обробка даних, повна інтеграція різних інструментів проектування в PLM тощо.

1:36:20 Марія Забєліна, TerraWatt Group (Маріуполь) розповіла про свої практики залучення молоді до компанії. Група відчуває відтік молоді з інжинірингу, тому був запущена серія заходів Engineering 4.0. Smart start, орієнтована на старшокласників та студентів місцевого технічного університету. Ці заходи планується проводити регулярно, з залученням провідних спеціалістів групи. Група працює також в Запоріжжі та Харкові.

1:41:00 Юрчак Олександр рефлексував про наративи «правильного ІТ» й те, як зупинити перетворення України в «бананову республіку»:

• Розриви між промисловими хайтек та ІТ-аутсоурсом зростають: перші програють «битву за таланти». Причина – вільний ринок, за якого держава практично самоусунулась від проблем в сфері кадрів. Але, власне, ця ситуація з кадрами є в свою чергу наслідком повної відсутності будь-яких діючих ефективних політик в економіці країни, й, в першу чергу, в промисловості.
• Вклад ІТ-аутсоурсерів в українську економіку є сумнівним, а їх піар перебільшеним аж до маніпуляцій. Так, вони створюють робочі місця й покращують кваліфікацію та навчальні програми в своїй сфері. Але всі ці кадри працюють на глобальні ринки. Вклад в розвиток вітчизняної економіки, промисловості, нових продуктів, інновацій є малим й абсолютно неспівмірним з їх політиками по «перехвату» кращих талантів. А дані по експорту, які видають ІТ-асоціації не відповідають даним Держкомстату.
• Водночас аналіз ситуації за методом 5 сил Портера показує, що в даній ситуації промисловці не мають ніяких шансів виграти цю боротьбу. ІТ-шники далеко попереду в цілій низці показників, але в першу чергу, вони мають виграш в часі – системні політики залучення молоді розпочались ще 15+ років тому.
• Критичним фактором успіху є залучення державного регулятора. Його головна його роль –

  запровадження ефективної державної стратегії, яка має розглядати цифровізацію не як створення спеціальних умов для ІТ-індустрії (що відбувається зараз), а перетворення ІТ на каталізатора розвитку вітчизняної економіки.

  Другим чинником успіху є консолідація самих промисловців. Третій – потужна промоція «правильних» ІТ-компаній, тих які працюють на український ринок й створюють тут продукти та рішення.

В дискусії обговорювався ряд інших питань – зокрема, Роман Кравченко (2:02:00) акцентував на необхідності масової підготовки нових кадрів. Ми ще маємо базу, яка може готувати ці кадри, але ми можемо її втратити. Для цього є умови, як потужна міжнародна допомога та фінансування, але Україні потрібні політики та стратегії нового рівня, й справді орієнтовані на глобальні виклики. Юрій Клименко (2:07:00) сказав, що курси від Олександр Пупени необхідно швидше масштабувати й Вінниця (кластер ІАМ) готова це робити. Юрій Утків, Полтавський державний аграрний університет (2:15:00) розповів про їх досвід роботи з ОТГ та школами регіону, й акцентував на необхідності відповідних регіональних програм.

Хід та результати опитування

Дуже цікаво проходять опитування. Тут вже визначились лідери, – Полтава показує приклад як потрібно організовувати такі речі у співпраці університетів та обласної адміністрації. Вони запустили окремі опитування «молодь» та «роботодавці» по своєму регіону, аналогічні загальнонаціональним, й по сегменту «молодь» їх результати на момент написання цієї статті набагато кращі (751 vs 460).

Тобто, в цілому ми маємо більш 1100 відповідей студентів й тільки 60 відповідей від роботодавців. Ситуація з роботодавцями залишається незрозумілою й поки всі спроби організаторів залучити більше компаній до опитування не дають ефекту – мова про це опитування.

Перші результати цих опитувань дають наступну картину:

• Переважна більшість підприємств (65%) не мають ніяких спеціальних політик чи програм по залученню та утриманню молоді. Також ці програми невідомі на рівні бізнес-об’єднань (77%).
• 93% респондентів роботодавці вважають, що система підготовки кадрів повністю або частково не відповідає їх вимогам!
• І молодь і роботодавці вважають, що кращу перспективу для молоді в країні створює ІТ галузь – так думають 95% респондентів, й 60% молоді. Далі в опитуванні роботодавців йдуть – торгівельна сфера (45%), потім інжиніринг (43%), – промисловість є останньою (6%). Рейтинг промисловості у молоді, як не дивно вищий, – до 20%.
• Як і молодь, більшість наших респондентів вважає, що найкращим методом залучення молоді до І4.0 є «Залучення студентів з ранніх курсів в цікаві проекти розвитку та інновацій».
• Позитивним у роботодавців є той факт, що 43% респондентів мають кращі практики по залученню молоді та готові ними ділитись.

Власне, останнє, а також легкість з якою ми залучили 3 компанії до 1-го вебінару 28 січня розділити свої кращі практики, спонукали організаторів запустити ще 2, більш вузькі опитування. Вони націлені на облік та деталізацію кращих практик – для провайдерів навчальних послуг та для роботодавців, які мають кращі практики залучення молоді та перепідготовки кадрів до І4.0. Кращі з них будуть представлені на фінальній конференції 3 березня.

 

Запуск РГ Reskilling Upskilling

Також відбулась перша зустріч робочої групи Reskilling Upskilling. Перші висновки її роботи:

1. Централізованих державних програм по темі перенавчання, створення нових освітніх програм по переходу на Індустрію 4.0 в Україні немає. Тобто, на цю ж тему вже говорить Мінцифра, але там мова йде виключно про перенавчання самих чиновників, або дуже загальні речі для малого бізнесу.
2. Є окремі, нові освітні програми, в тому числі нові, які виходять з МОН та узгоджуються з промисловцями. Але вони дуже розрізнені й незрозуміло, чи є хоча б якісь спроби уніфікації та консолідації, адже дублювання зусиль по десяткам університетів очевидне.
3. В країні все більшу популярність отримують програми дуальної освіти, що створюються спільно з роботодавцями.
4. Мало релевантної інформації від роботодавців, часто акредитації проводяться “між своїми” й не мають належного ефекту.
5. Попит промисловців на нові навчальні програми є радше низьким, – дуже мало формалізованих та добре специфікованих вимог.

Як коментує Олександр Пупена, лідер освітніх програм в АППАУ

Група розпочала вироблення пропозицій по змінам. Важливою також в цих перших обмінах є реакція спільноти – Марина Філіпова з КПІ відреагували на дискусії відносин «роботодавці – ЗВО» цією публікацією.

Підготовка круглих столів

Першими на наступному тижні стартують Харків та Запоріжжя – заходи відбудуться 8 та 10 лютого. Програми їх практично готові. Головний заклик від АППАУ до спів-організаторів кампанії залишається незмінним –

Як вже видно з попереднього викладу, контекст кампанії, розуміння тем та викликів, залучення стейкхолдерів в нас є на високому рівні. Залишається правильно організувати регіональні дискусії й вийти на дієві пропозиції, які мають відповідати очікуванням ключових стейкхолдерів й вже визначеним викликам. АППАУ також наголошує, що кращою методикою підготовки до круглих столів є правила української версії EDP, які визначають сильний фокус на регіональних ініціативах розвитку й шляхом правильної організації співпраці серед ключових акторів.

Як з цим завданням справляться наші регіони і чи з’являються нові, дієві ініціативи в темі “Молодь та Індустрія 4.0” – ми взнаємо зовсім скоро.