Аналітичний звіт АППАУ «Краща співпраця влади, бізнесу, науки та освіти – як відповідь на виклик деіндустріалізації країни» висвітлює стан та перспективи розвитку промислових хайтек секторів в регіональних стратегіях.
Категорія: Промислова політика
Кращі проєкти та практики регіонального розвитку ЄС в Індустрії 4.0 – Лонгрід
Програма Interreg Europe націлена на покращення регіональних політик та програм Євросоюзу. Вона захоплює 4 стратегії – інноваційного розвитку, підтримки МСБ, зеленої економіки та енергоефективності. В 2014–2020 рр.. на ці програми в рамках Європейського фонду регіонального розвитку було виділено 359 мільйонів євро. Важливим напрямом цих програмах є діджиталізація промисловості – мова про Індустрію 4.0. Ця публікація надає огляд найцікавіших проєктів та практик Interreg Europe в сфері Індустрії 4.0. Заодно, ми проведемо певні паралелі з Україною та нашими поточними викликами.
10 головних інсайтів гайду «Інструменти промислової політики»
Інсайти – як головні відкриття в своїй картині світу, важливі для фіксації, оскільки демонструють наступний рівень розуміння складності цього світу, його реальної картини. Інсайти змінюють старі парадигми та є необхідними для адекватних (тобто, найбільш оптимальних) рішень, які ведуть до змін та прогресу. І це стосується будь-якої сфери стратегічного планування.
Позиції України в міжнародних рейтингах у сфері промислового розвитку
Рейтингування, як порівняльна оцінка стану країн на міжнародній арені – це своєрідна мітка країни, що формує її сприйняття зовнішнім світом. Воно надає оцінку результативності обраної моделі економічного розвитку та надає орієнтири для розробників політики щодо напрямів її покращання. Серед широкого спектру міжнародних рейтингів та індексів для оцінки розвитку країн з різних позицій для оцінки результативності промислового розвитку існує обмежене коло індексів. Серед них індекс промислової конкурентоспроможності UNIDO (англ. Competitve Industrial Performance index, скорочено CIP), індекс готовності до Четвертої промислової революції Всесвітнього економічного форуму (WEF), тощо.
Політика vs Стратегія – в чому різниця і чому це важливо
В роботі над новим документом Аналітичного центру Industry4Ukraine про інструменти промислової політики ми впритул підійшли до розбору термінів «політика» vs «стратегія» й на що впливає розуміння цієї різниці. Кілька вводних тез – радше на рівні рефлексії й початку колективної дискусії. На мій погляд, розібратись в цьому в нинішньому українському контексті чергових змін в промисловому розвитку дуже важливо.
Ріст без регулювання – теж можливо? – сектор біопалива.
Продовжуємо українські кейси про застосування інструментів пром політики минулих періодів від Тараса Миколаєнко. Цього разу кейс про… відсутність інструментів, але що привело до зростання сектору біопалива.
В 2011 р. Україна приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства. Однією із директив, обов’язкових до виконання було впровадження Україною до 2020-го року частки 10% пального на транспорті із відновлювальних джерел. Для реалізації цього наміру були прийняті державна стратегія, плани і Закон України про альтернативні види палива, який давав пільгу по податку на прибуток для виробників біопалив.
Як працює селективна підтримка одного сектору – на прикладі садівництва та виноградарства
Продовжуємо публікації українських кейсів про застосування інструментів промислової політики від Тараса Миколаєнко. Минулого разу ми розглянули кейс горілчаної галузі. Цього разу мова йтиме про виноградарство та садівництво, й про вміле використання податкових інструментів.
Як термін сплати акцизів на товар може вплинути на зростання всієї галузі
В рамках підготовки гайду по інструментам промислової політики Аналітичний центр Industry4Ukraine продовжує публікації статей від провідних експертів. Зарубіжні кейси продовжуємо українськими історіями – як успішними, так і не зовсім. Тарас Миколаєнко, виконавчий директор Асоціації “Укрбіоетанол”, колишній держ. службовець в податковій адміністрації, підготував серію кейсів про застосування інструментів промислової політики в період з 2000 по 2019 роки. Розпочинаємо цю серію з кейсу в горілчаній галузі.
Інструменти промислової політики – передача технологій
Інструменти промислової політики – програми фінансування окремих галузей
У 1967 році корейський уряд подав заявку до Світового банку на отримання кредиту для будівництва першого в країні сучасного сталеливарного заводу. Заявка була відхилена. У той час Корея спеціалізувалася тільки на дешевому одязі, виробах з дерева і риболовлі. Нічого іншого вони не вміли робити. Крім того, в Кореї не було родовищ необхідної для металургії сировини: залізної руди і коксу. А напружені відносини з Китаєм унеможливлювали імпорт цієї сировини звідти. Сировина могла бути доставленою тільки з Австралії. Тож не дивно, що Всесвітній банк відразу ж назвав проект нежиттєздатним.