Рейтингування, як порівняльна оцінка стану країн на міжнародній арені – це своєрідна мітка країни, що формує її сприйняття зовнішнім світом. Воно надає оцінку результативності обраної моделі економічного розвитку та надає орієнтири для розробників політики щодо напрямів її покращання. Серед широкого спектру міжнародних рейтингів та індексів для оцінки розвитку країн з різних позицій для оцінки результативності промислового розвитку існує обмежене коло індексів. Серед них індекс промислової конкурентоспроможності UNIDO (англ. Competitve Industrial Performance index, скорочено CIP), індекс готовності до Четвертої промислової революції Всесвітнього економічного форуму (WEF), тощо.
Хоча Україна показала певний прогрес по ряду складових загальноекономічних рейтингів протягом 2014-19 рр., зокрема покращення легкості ведення бізнесу з 96 до 71 місця та індексу економічних свобод з 162 до 147 місця, однак ці покращення не призвели ані до зростання економіки країни, ані добробуту населення –
за доходом на душу населення Україна залишається найбіднішою країною Європи, й розрив по цьому показнику від наших європейських сусідів не скорочується, а зростає!
Натомість UNIDO доводить, що існує тісний причинно-наслідковий зв’язок між бідністю та рівнем розвитку переробної промисловості. Отже, варто критично поглянути на позиції України та її сусідів за складовими ІПК. За ІПК звіт UNIDO від 2020 року позиціонує Україну на 69 місці серед 152 країн світу проти 53 місця у 2010 (табл. 2.1.).
Рейтинги України та окремих країн світу за Індексом промислової конкурентоспроможності ЮНІДО (ІПК)
Країна | 2018 | 2016 | 2015 | 2014 | 2013 | 2010 |
Польща | 22 | 23 | 23 | 23 | 24 | 25 |
Словаччина | 26 | 24 | 24 | 26 | 26 | 27 |
Угорщина | 27 | 23 | 26 | 27 | 28 | 29 |
Туреччина | 30 | 29 | 29 | 30 | 30 | 30 |
Румунія | 31 | 37 | 36 | 36 | 36 | 46 |
Білорусь | 47 | 47 | 49 | 41 | 42 | 40 |
Україна | 69 | 64 | 64 | 57 | 56 | 53 |
Кількість країн у рейтингу | 152 | 150 | 150 | 144 | 144 | 135 |
Джерела: UNIDO, The Competitive Industrial Performance Report 2012/2013, Vienna, 2013, стор. іх.;
UNIDO, The Competitive Industrial Performance Report 2016, vol. I. ; Vienna, 2017. – Стор. 24;
UNIDO, Competitive Industrial Performance Report, Edition 2020, Vienna 2020, c. 6-7.
Промислова конкурентоспроможність визначається як здатність країн зміцнювати свою присутність на зовнішньому та внутрішньому ринках з одночасним розвитком видів діяльності з високою доданою вартістю і технологічним рівнем. Індекс ІПК оцінює три основні критерії результативності переробної промисловості (див. структуру ІПК).:
– спроможність виробляти та експортувати продукцію переробної промисловості;
– технологічну складність продукції та експорту, якість експорту;
– вплив переробної промисловості країни на світове виробництво та торгівлю.
Довідково: Агрегатний індекс ІПК вираховується як зважене середнє геометричне значення шести показників: ДВППнд, ЕППнд,, ІНДінт, ЕППяк, ДВПП/світ та ТПП/світ Кожний показник зважується за шкалою від 0 до 1.
У глобалізованій економіці здатність економіки виробляти готову продукцію повинна супроводжуватися зростанням експорту промислової продукції. Переробні галузі, не здатні інтегруватися у глобальні ланцюги створення вартості, не матимуть високої конкурентоспроможності. Висока частка середньо- та високотехнологічної продукції у доданій вартості переробної промисловості характеризує інтенсивність індустріалізації з високим рівнем продуктивності, інновацій та технічного прогресу. Успішні структурні зміни спричиняють перехід від низькотехнологічних, трудомістких видів діяльності до більш високотехнологічних і супроводжуються підвищення кваліфікації працюючих.
І чим вище вплив країни на світову торгівлю, тим вище її здатність отримувати вигоду від домінування на певних ринках, ефекту масштабу. Ці переваги можуть включати зменшення долі інвестицій в інфраструктуру, в науково-технічні розробки при значних витратах в абсолютному вимірюванні та більшу силу переговорів у торгових угодах.
Рейтинги України та окремих країн Європи за складовими ІПК у 2018 р.
Складові ІПК / Країни | Польща | Словаччина | Угорщина | Туреччина | Румунія | Білорусь | Україна |
ІПК: рейтинг у 2018 р. | 22 | 26 | 27 | 29 | 31 | 47 | 69 |
1.Спроможність виробляти та експортувати продукцію переробної промисовості (ПП) | |||||||
Додана вартість ПП на душу населення (ДВППдн) | 36 | 28 | 32 | 45 | 43 | 53 | 111 |
Експорт ПП на душу населення (ЕППдн) | 31 | 10 | 16 | 56 | 41 | 47 | 74 |
2. Технологічна складність промислової продукції та модернізація | |||||||
Частка доданої вартості ПП у ВВП (ДВПП/ввп) | 27 | 11 | 15 | 32 | 19 | 10 | 68 |
Частка середньо і високо-технологічної продукції у ДВ ПП ДВСВТ/дв | 23 | 13 | 6 | 50 | 20 | 33 | 62 |
Інтенсивність індустріалізації (ІНДінт) | 48 | 12 | 9 | 36 | 15 | 16 | 65 |
Частка експорту ПП у заг. обсязі експорту (ЕПП/езаг) | 29 | 8 | 19 | 35 | 23 | 48 | 75 |
Частка середньо і високо- технологічного експорту в експорті ПП (ЕСВТ/ЕПП) | 42 | 11 | 8 | 57 | 26 | 37 | 74 |
Якість експорту (ЕППяк) | 29 | 7 | 6 | 44 | 18 | 50 | 66 |
3. Вплив країни на світову переробну промисловість | |||||||
Частка країни у ДВ світової ПП (ДВПП/світ) | 21 | 52 | 48 | 14 | 37 | 62 | 64 |
Частка країни у світовому експорті ПП (ЕПП/світ) | 16 | 33 | 30 | 26 | 34 | 50 | 45 |
Довідково: | |||||||
ВВП на душу нас., дол. США, пост. ціни 2015 р. | 14304 | 17832 | 14171 | 11903 | 10644 | 6150 | 2232 |
Додана вартість ПП на душу насел. ДВППдн, дол. США, пост. ціни 2015 р. | 2704 | 3963 | 2942 | 2032 | 2145 | 1384 | 277 |
Експорт переробної пром. на душу нас. (ЕППдн), поточні ціни, дол. США | 6170 | 16354 | 11734 | 1802 | 3711 | 3028 | 464 |
Джерело: UNIDO, Competitive Industrial Performance Report 2020, Vienna 2020, c. 34, 132, 228, 254, 284, 288.
Таблиця 2.1. свідчить, що за загальним індексом ІПК Україна погіршила свої позиції з 2010 по 2018 рік на 16 пунктів на противагу нашим сусідам з країн Східної Європи.
Найбільше вражає різниця за показниками частки середньо та високотехнологічних секторів в обсягах доданої вартості та експорту та, відповідно за інтенсивністю індустріалізації та якістю експорту.
Як наслідок, існує значний відрив країн Східної Європи від України за обсягами доданої вартості переробної промисловості та експорту на душу населення, а відтак – і ВВП на душу населення. На відміну від сусідів Україна залишається у групі країн з доходом нижче середнього за оцінками Світового банку (http://data.worldbank.org/products/wdi).
Чому Україна стрімко падає в цих рейтингах і як це повязано з інструментами промислової політики, ми розглянемо незабаром в практичному керівництві «Інструменти промислової політики», – очікується в листопаді.