Кращі проєкти та практики
регіонального розвитку ЄС в Індустрії 4.0
Програма Interreg Europe націлена на покращення регіональних політик та програм Євросоюзу. Вона охоплює 4 стратегії: інноваційного розвитку, підтримки МСБ, зеленої економіки та енергоефективності. В 2014–2020 рр. на ці програми в рамках Європейського фонду регіонального розвитку було виділено 359 мільйонів євро. Важливим напрямом цих програмах є діджиталізація промисловості. Мова про Індустрію 4.0. Ця публікація надає огляд найцікавіших проєктів та практик Interreg Europe в сфері Індустрії 4.0. Заодно, ми проведемо певні паралелі з Україною та нашими поточними викликами.
Головні проєкти Індустрії 4.0
в 2018–2023 роках
Зазначені проєкти мають спільні риси та принципи, а їх бюджет зазвичай перевищує 2 мільйони євро, що розподіляються на 7–10 країн-учасників проєкту. Головні цілі стосуються покращення інноваційної структури країн учасників та відповідних національних й регіональних політик в Індустрії 4.0. Далі надаємо короткий опис головних проєктів.
Практики SMARTY – розумні SME в переході на Індустрію 4.0
Проєкт SMARTY головною проблемою розглядає надмірну фрагментацію Індустрії 4.0 (підходи, технології, сектори, галузі) й ставить за мету встановлення єдиної бази знань про кращі практики в підходах регіонального розвитку. Він консолідує та об’єднує ці практики по 8 різним країнам ЄС в сферах розповсюдження знань та технологій Індустрії 4.0, встановлює спільні засади для в області інновацій І4.0, їх комерціалізації та трансферу технологій до підприємств малого та середнього бізнесів (МСБ). Вихідними результатами проекту є 60+ заходів з вивчення політик різних регіонів, 26 виявлених кращих практик, 4 керівництва з рекомендаціями політик, 8 досліджень та планів дій з трансферу кращих практик в регіони, а також інструментів для покращення політик.
Проєкт InnoHEI – покращення дослідницької інфраструктури: від фрагментованої до інтегрованої та сталої кооперації з бізнесом
InnoHEI – проєкт 7 країн ЄС націлений на покращення культури підприємництва та креативності в регіонах ЄС. Це дає чимало переваг для закладів вищої освіти (ЗВО) в сфері розвитку інновацій. Зокрема, через розповсюдження та покращення процесу підприємницького відкриття (EDP), що є головною стратегією в смарт-спеціалізації регіонів. ЗВО розглядаються в цьому процесі як інституції, що володіють кращою інноваційною інфраструктурою й мають високий потенціал для нових розробок. Оскільки МСБ дуже часто подрібнені на десятки мікросегментів (де є тисячі підприємств), центри на базі ЗВО можуть інтегрувати та підтримати консолідовані процеси розробок і залучення підприємців. Проєкт передбачає подолання численних бар’єрів в цих процесах єднання. В рамках заходів проекту – 7 міжрегіональних воркшопів, дослідження та візити на підприємства та в університети, більше 40 внутрішніх зустрічей учасників проєкту.
PASSPARTOOL – ключові інструменти для оцінки та покращення м’якого стилю інноваційного розвитку
Конкурентоспроможність МСБ та їхня стійкість до глобальних змін сьогодні напряму залежить від їх спроможності до інновацій. Між тим, динаміка інновацій пов’язана не тільки з наявністю та рівнем розвитку процесів R&D чи технологій. Важливими є також менш формалізовані й важчі в керуванні чинники, що відносяться до інноваційної культури організації.
Проєкт PASSPARTOOL об’єднує 7 країн ЄС, що ставлять за мету вироблення нових інструментів та показників інноваційного розвитку у сфері загальної інноваційної культури підприємств. Ідея полягає в тому, що краще стимулювати неформальні, м‘які та відкриті інноваційні процеси з фокусом на не-R&D-driven та соціальні інновації. В заходах проєкту: обміни між країнами, тематичні воркшопи та тренінги, виявлення інструментів політик та практик, що покращують розвиток та впровадження планів дій, багато промоційних матеріалів.
INNO Industry – покращення політик розвитку інновацій через краще залучення кластерів до Індустрії 4.0
Через низку чинників, як перенесення виробничих потужностей в Азію, вклад промисловості в ВВП ЄС з 2000-их років постійно падав. Як наслідок, в ЄС виникла сильна потреба в трансформації промисловості в більш «розумну» (smart manufacturing). Головними напрямами цієї трансформації є прискорення інноваційних процесів, діджиталізація та смарт-спеціалізація регіонів. З іншого боку, кластери вже продемонстрували себе як ефективний інструмент регіонального розвитку. Відповідно до статистики, підприємства в розвинутих кластерах мають значно кращі показники інноваційності та конкурентоспроможності в порівнянні з такими, що не об’єднані в кластери. Таким чином, регіональні кластерні політики є тим інструментом, який може «включити» трансформаційні процеси в промисловість.
Мета проєкту INNO Industry – збільшити долю кластерів, залучених до проєктів Індустрії 4.0, шляхом покращення відповідних регіональних та національних політик.
Проєкт передбачає проведення досліджень в 10 країнах ЄС, виявлення 30 кращих практик кластеризації та Індустрії 4.0, створення моделі кластерів 4.0 та планів дій, націлених на покращення політик та інструментів.
DIGITAL REGIONS – створення регіональних політик, адаптованих до Індустрії 4.0 в їх цифровій трансформації
Проєкт DIGITAL REGIONS об’єднує 8 країн ЄС, що адресують спільний виклик: як краще адаптувати свої політики для підтримки промисловості в переході на Індустрію 4.0.
Головна мета: в 2022 кількість підприємств МСБ, що впровадили рішення Індустрії 4.0 має досягти 15 % від загальної кількості підприємств. Головна стратегія: покращення інноваційних політик. «Всі країни ЄС, партнери проєкту, розглядають промисловість як пріоритет смарт-спеціалізації. Партнерство в проєкті DIGITAL REGIONS представляє правильний мікс організацій, що складають інноваційні ланцюги доданої вартості, як регіональні адміністрації, університети, Центри І4.0 та агенції з розвитку бізнесу» – зауважує Жозе Манюель Сан Еметеріо, лідер проєкту.
Партнери проєкту запропонують заходи з покращення регіональних політик, націлені на краще залучення МСБ та зростання їх знань та навичок в І4.0.
Кращі практики країн ЄС
в розвитку Індустрії 4.0
Які кращі практики виявлені в країнах ЄС, учасниках вищезазначених проектів Interreg? Платформа Interreg дає доступ до кількох баз знань, в тому числі, дозволяє легко знайти виявлені кращі практики за фільтром «Індустрія 4.0». Коротко їх представимо й відразу будемо відзначати паралелі з Україною.
Створення регіональних хабів 4.0
Створення регіональних хабів 4.0, що фокусуються на розвитку інноваційної екосистеми регіону в конкретній галузі за допомогою регіональних кластерів. КРІ таких проєктів – кількість стартапів та інноваційних рішень, спеціалізованих лабораторій, спільного маркетплейсу та бази даних підтримки, надалі – зростання кількості робочих місць. Цей кейс з Німеччини.
Паралелі з Україною: ідея регіональних, екосистемних хабів 4.0 дуже близька до нашої концепції Центрів 4.0 від 2018 року. Одна з їх головних ролей – це стати регіональними осередками екосистеми І4.0. Але поки що жоден з 3-х центрів не справляється з цією роллю. Одна з головних причин – відсутність державної підтримки та фінансування. Інший приклад в Україні – HUB 4.0 в Києві на Подолі. Він також має орієнтацію на 4.0, приваблює чимало стартапів й до пандемії COVID-19 був постійним майданчиком проведення оффлайн заходів по Індустрії 4.0. Але HUB 4.0 є приватною структурою, державного фінансування тут також немає.
Інноваційні ваучери в сфері Індустрії 4.0 як інструмент промоції
Інноваційні ваучери в сфері Індустрії 4.0 – розглядаються як інструмент промоції І4.0 в середовищі МСБ, і який стимулює їх швидше впроваджувати відповідні технології та змінювати бізнес-моделі. Подібна схема з державним фондом в 12 мільйонів євро була впроваджена в Португалії в 2018 році. Розмір одного ваучеру – 7 500 євро. Вся схема охоплює 1 200 підприємств. На сьогодні інструмент залучив вже 600 підприємств, з видачею З,5 мільйонів євро. Гроші видаються не підприємству безпосередньо, а на консультаційні послуги, націлені на аудит та вибір оптимальної стратегії цифрової трансформації, включно з консультаціями щодо вибору найбільш релевантних технологій.
Паралелі з Україною: подібних інструментів в нашій І4.0 немає. Натомість, дуже успішний досвід демонструє Greencubator в проєкті з ЄБРР, і який націлений на зелені та енергоефективні технології. АППАУ планує розпочати перемовини з донорами щодо започаткування подібного інструменту в сфері І4.0.
Технологія xBeam 3D Metal Printing від «Червона Хвиля» – переможець ІІ хвилі кліматичних ваучерів проєкту «Інноваційні Ваучери в Україні»
Просування Національних програм Індустрії 4.0
Просування Національних програм Індустрії 4.0 – з розглядом особливостей цих програм та визначенням їх сильних сторін. Подібний кейс також описаний для Португалії, де подібна програма просувається Міністерством економіки, бюджет – 2.6 мільярдів євро. Серед головних напрямів програми – швидша адаптація І4.0 МСБ, розвиток екосистеми, просування кращих технологічних провайдерів, залучення інвестицій в місцеву екосистему І4.0, тощо.
Паралелі з Україною: подібна програма діє в Україні з 2018 року (дивіться підсумки виконання в 2020 році). Але вона не має жодної державної підтримки, всі проєкти виконує сам бізнес, підтримуваний міжнародними донорами.
Digital Innovation Hubs (DIH)
Digital Innovation Hubs (DIH) – це інструмент підтримки МСБ в переході на І4.0. МСБ складає 90 % економіки ЄС, але тільки 20 % з них мають високий рівень діджиталізації. В ЄС вже діє ціла мережа центрів DIH, покликаних бути осередками демонстрації, консультацій та трансферу нових технологій І4.0 до МСБ. В рамках стратегії смарт-спеціалізації та розвитку DIH Італія створила спеціальну агенцію – CNA HUB 40 для підтримки 10 місцевих DIH. Цей проект цікавий своєю методикою та практичною направленістю – мова про адаптовані пропозиції для МСБ для визначення (аудиту) їх цифрової зрілості. Тобто CNA займається виключно подібними аудитами МСБ. Бюджет проєкту невеликий – близько 40 тисяч євро, що направлені на створення відповідних інструментів оцінки цифрової зрілості й тренінги.
Паралелі з Україною: цей інструмент, очевидно, є маленькою частинкою удосконалення програми розвитку DIH. Загальний панєвропейський бюджет на розвиток цих центрів в ЄС сягає більше 100 мільйонів євро тільки в програмі Horizon 2020. До цього варто додати національні та регіональні фонди на підтримку DIH. Як уже було сказано, в Україні Центри 4.0, що є прообразом DIH, функціонують на волонтерських засадах. Їх прогрес сьогодні є, головним чином, в кращій адаптації навчальних програм для студентів й покращенні просвіти ринку. Відповідно, ні про яке порівняння повного функціоналу, включно з аудитом чи консультуванням МСБ мова сьогодні ще не йде.
Регіональна програма розвитку Індустрії 4.0 в Литві
Паневежус колись був відомим промисловим центром, де головну роль відігравало підприємство «Екранас». Після банкрутства підприємства в 2006 році регіон втратив промислову важливість, а загальна кількість населення в ньому скоротилась на 25 %. В 2018 році 2 бізнес-об’єднання створили Раду розвитку промисловості й започаткували ініціативу відродження регіону. Головною ідеєю є перетворення міста на хаб для промислової автоматизації та робототехніки. Розроблений бізнес-план передбачає створення Центру STEAM (370 тисяч євро) та ROBOLABS – спеціалізованої робототехнічної лабораторії (470 тисяч євро), й окремо – регіональної агенції розвитку (річний бюджет – 270 тисяч євро).
Паралелі з Україною: цей досвід та приклад регіональної програми є дуже релевантним для України. Адже добра половина наших регіонів є індустріальним, але цей потенціал стрімко втрачається. Згідно нашого 1-го огляду регіональних політик від 2018 року, ніякого цільового фокусу на І4.0 наші регіональні адміністрації не мали. Конкурс Мінрегіонпрому в кінці 2020 року, який до речі, виконується на кошти ЄС, не показав жодних суттєвих зрушень в розвитку промисловості та хайтек – проєктів Індустрії 4.0 серед виграних 16 проєктів немає. Саме тому подібні проєкти є тим орієнтиром № 1 для цілей нового проєкту «Інтеграція 4.0», що зараз розгортається АППАУ та Інститутом Економіки та Прогнозування НАНУ в 5 регіонах України. Якщо на рівні державних політик немає ні волі, ні розуміння необхідності переходу до Індустрії 4.0, це потрібно змінювати хоча б такими невеликими кроками.
Центр мехатроніки та інжинірингу в машинобудуванні (М&M) в Бельгії
Кілька університетів Західної Фландрії об’єднали 4 лабораторії та 1 технологічний хаб у відкриту платформу інновацій. Цілями були покращення позицій західнофламандських МСБ в регіональному та міжнародному вимірах. Головна стратегія – зростання інновацій та інноваційних рішень Індустрії 4.0 через кращу інтеграцію МСБ в цей центр, прискорення їх інноваційних циклів. Лабораторії центру надають доступ до сучасної інфраструктури, дозволяють швидко тестувати нові протопити та рішення І4.0 для різних галузей промисловості. Загальна вартість проекту – більш 4 мільйонів євро.
Паралелі з Україною: ідея об’єднання лабораторій, як на рівні окремо взятого університету, так і кількох університетів одного міста чи регіону, закладена в концепцію Центрів 4.0 ще в 2018 році. Сьогодні до цього можна додати хіба що більш усвідомлену позицію наших стейкхолдерів щодо орієнтації таких центрів на пріоритети смарт-спеціалізації регіонів. Останні мають бути визначені дуже чітко в рамках регіональних політик та стратегій до 2027 року, але ці процеси ще тривають.
Прогрес в сфері об’єднання активів Університетів в нас зовсім малий. За інформацією АППАУ, ніякого справжнього об’єднання лабораторій не відбулось в жодному з 3-х центрів 4.0 й також не відбувається залучення до них зовнішніх стартапів чи МСБ як замовників їх послуг. Жорстка конкуренція є не тільки між університетами, а й між факультетами та кафедрами одного закладу. Інша причина полягає в нереформованій системі ЗВО й відсутності належної нормативно-правової бази в наданні послуг для бізнесу від університетських центрів. Все-ж, перше та мінімальне завдання університетів – налагодити внутрішні та зовнішні комунікації про існуючі здобутки в цій сфері, а вони точно є. Це цілком по силам керівництву ЗВО й для цього не потрібні ніякі супербюджети.
Впровадження методології MFCA в харчовій промисловості, Франція
Цей проєкт має на меті впровадження методології MFCA (Material Flow Cost Accounting), що дозволяє оцінити справжнє значення втрат, які включають не тільки логістичні втрати (наприклад, на транспортуванні), але також внутрішні (стосуються вартості сировини, її переробки, енергоресурсів, робочої сили тощо). Цей новий метод управлінського обліку стосується стандарту ISO 14051 й дозволяє зменшити виробничі втрати. Цей проєкт керується ADEME – регіональною асоціацією харчової промисловості, що охоплює 3 регіони півдня Франції – Лазурний берег, Прованс та Альпи. ADEME стверджує, що 90 % МСБ не знає справжніх свої втрат на виробництво харчової продукції, відповідно, це має пряме відношення до їх конкурентоспроможності. Бюджет проєкту не оголошується, зазначається тільки, що він націлений на надання консалтингових послуг.
Паралелі з Україною: те, що сучасні технічні стандарти та їх впровадження значно підвищують конкурентоспроможність, а також дають дорогу до експорту та інтернаціоналізації – є незаперечним фактом для АППАУ, нашого ТК 185 та Руху 4.0 в цілому. В 2019–2020 роках ми реалізували проєкт aCampus з гармонізації 5 стандартів Індустрії 4.0, серед яких і ISO 22400 – стандарт обліку управлінських КРІ, що потребує першочергового й широкого впровадження серед українських промисловців. І в іншому проєкті зі створення дорожньої карти Харчової промисловості, ми підіймали необхідність швидшого впровадження стандартів простежуваності харчової продукції. В цілому, за останні роки, АППАУ створила власний пул консультантів з вузьких питань технологій виробництва (зокрема, в харчовій), а також в сферах цифрової трансформації та ощадливого виробництва. Мова сьогодні йде про те, як створити програми, що дозволяють реалізувати цей потенціал для потреб виробничників. Особливих ініціатив чи пропозицій з боку держави в цій сфері також поки не видно.
Рекомендації для українських
стейкхолдерів Індустрії 4.0
Аналіз європейських проєктів є корисним для всіх наших стейкхолдерів Індустрії 4.0, й в першу чергу для тих, що залучені в проєкт «Інтеграція 4.0». Саме в цьому проєкті ми відпрацьовуємо методику підприємницького відкриття й тему «Які проєкти та практики є топовими для регіонального розвитку промислових секторів, й де тут Індустрія 4.0?». Отже, вивчення європейських практик дає нам нові ідеї, надихає та орієнтує. Й тим більше в контексті, що сьогодні цих ідей розвитку доведених до конкретних проєктів дуже мало. Такий стан речей вже можна сміливо узагальнювати на всі програми чи проєкти дотичні до Індустрії 4.0.
Звичайно, у всіх паралелях вище впадає в око слабкість нашої держави – сьогодні вона практично відсутня в будь-яких діючих проєктах чи програмах, що вже ведуться багато років самими бізнес-спільнотами української Індустрії 4.0. Відсутність дієвої підтримки держави – головна проблема в розвитку Індустрії 4.0 в Україні. Це виклик № 1, який потрібно спільно сприймати та змінювати.
Водночас, чимало регіональних адміністрацій також мають свої очікування. В першу чергу, щодо конкретних проєктів інвестиційного та інноваційного розвитку. Отже, наші регіональні спільноти освітян – науковців, розробників та промисловців, мають бути більш мобілізованими навколо конкретних 5–7 проєктів з розвитку Індустрії 4.0 на регіональному рівні. Про це мова йшла в недавній публікації про Миколаївську дорожню карту в проєкті Інтеграція 4.0.
Далі 5 головних ідей-рекомендацій до включення в порядок денний подібних дискусій регіонального рівня.
1. Включайте та профілюйте вже існуючі та перевірені проєкти Стратегії Індустрії 4.0
Зокрема, регіональні Центри 4.0, кластери ІАМ, акселератори 4.0, проведення Technology & Innovation Days, ландшафти Індустрії 4.0 – все це готові концепції, формати та методики, й навіть готові проєктні грантові заявки, що АППАУ готова передавати в регіони. Як ми бачимо вище, ці інструменти розвитку є повністю дотичними та відповідними кращим європейським практикам. Відповідно, їх масштабування та адаптація до регіонального контексту, забезпечення кращої відповідності до європейських практик зводиться радше до консенсусу місцевих стейкхоледрів, включно з місцевою владою. А далі – до пошуку фінансування.
2. Шлях масштабування вже розроблених в Україні інструментів найлегший
Шлях масштабування вже розроблених в Україні інструментів, на нашу думку, найлегший, оскільки ми вже добре знаємо, що і як працює, а що не працює і чому. Але це не означає, що ви не можете вводити інші ініціативи, проєкти чи інструменти. Навпаки, це потрібно робити й якомога енергійніше, використовуючи міжнародний досвід. Наприклад, розробляти зазначений вище механізм інноваційних ваучерів – як в Португалії. Або допрацювати ідею лабораторій спільного користування – як у Фландрії. У нас був добрий початок в Одесі, але потрібно до кінця розібратись, чому ця ідея не реалізувалась, й що потрібно зробити, щоб уникнути подібних «граблів» в інших регіонах. Цікавим є литовський досвід – можливо, й в Україні з’явиться скоро регіональна ініціатива ре-індустріалізації якогось регіону й вже на рельсах Індустрії 4.0. Очевидно, що подібних прикладів десятки! Й це також завдання до наших експертів І4.0 – детально описувати та промотувати такі приклади.
3. Генерувати та фільтрувати ідеї на послідовних зібраннях
Важливо генерувати та фільтрувати ці ідеї на кількох послідовних зібраннях, що мають бути ретельно сплановані. 1 чи 2 наради з ОДА чи очільниками мерії нічого не дадуть. Ми вже маємо негативний досвід таких зібрань. Ми також бачимо низькі результати генерації ідей навіть в бізнес-середовищах, наприклад, в кластерах. Тобто, ми всі маємо добре усвідомити, що генерація ідей та ініціатив в сфері Індустрії є на низькому рівні всюди. Відповідно, подібні зібрання потрібно ретельно готувати, обов’язково презентувати на них як власний, так і зарубіжний досвід та кращі практики. Наша рекомендація – проводити такі зібрання в форматі кількох стратегічних сесій або воркшопів, з одночасним створенням робочої групи, де ці початкові ідеї можуть бути більш детально опрацьовані. Так можна вийти на більш-менш працюючі ідеї, далі – проєкти, які дійсно релевантні до розвитку промислових хайтек.
4. Спільна консолідація з Центральним урядом
Нам потрібна спільна консолідація з Центральним урядом. Очевидно, що сьогодні серед прихильників Індустрії 4.0 важко знайти впливових, високопоставлених осіб в будь-якому міністерстві. Потрібно разом з регіонами змінювати цю ситуацію. Круглі столи, публічні обговорення онлайн, спільне лобіювання теми І4.0, залучення коштів з тих проєктів які вже йдуть … – все має дати свої результати вже в цьому році. Звісно, ми сподіваємось також на НЕС 2030, до якої ми надали свої пропозиції, а також на інших потенційних партнерів, зокрема, в сфері смарт-спеціалізації.
5. Рушієм І4.0 на регіональному рівні для нас залишаються інноваційні кластери
Їх підтримка та розвиток, як від місцевих влад, так і від бізнесу – є для нас пріоритетом № 1. Це ті структури, на які кожен зі всіх стейкхолдерів промислового та хайтек розвитку зможе опиратись буквально за 1–2 роки, а можливо вже й сьогодні. Але їх потрібно запустити (нові та молоді), або перезапустити та переорієнтувати в бік І4.0 (існуючі). Майбутнє промисловості неможливе без Індустрії 4.0 – європейські програми це показують дуже ясно.
Платформа Industry4Ukraine – спільно зі своїми ресурсами, комітетами, проєктами та численними учасниками є майданчиком для подібної консолідації
Наші події в березні – EU Industry Days – є гарним приводом для демонстрації цієї консолідації. Тому приєднуйтесь до подій в Харкові, Миколаєві та Києві. Й обов’язково готуйте до них власні пропозиції регіональних проєктів та ініціатив – розмови там будуть досить конкретними (ʘ ͜ʖ ͡ʘ)