Пропозиції АППАУ та руху 4.0 до Національної економічної стратегії 2030

Дані пропозиції вироблені робочою групою Асоціації «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ), та представниками спільноти Industry4Ukraine на підтримку Національної економічної стратегії 2030 (далі – НЕС 2030). Вони є також доповненням до проекту Національної стратегії Індустрії 4.0, що випущена в 2018 році.

Коротке резюме

Індустрія 4.0 відображає концепцію та тенденції цифрового виробництва, й відповідно є секторальною. Вона знаходиться на перетині та є радше похідною від стратегій та політик більш високого рівня:

  • промислової стратегії – яка має визначати рамкові умови розвитку промислового виробництва;
  • цифрової стратегії – яка задає спільні, базові умови, орієнтири та інструменти для розвитку всіх хххTech та 4.0 секторів

В меншій мірі стратегія Індустрії 4.0 є похідною від інноваційної стратегії, яка має задавати спільні з іншими xxxTech- та науковими секторами контури інноваційних екосистем.

Проект НЕС 2030, який вийшов в середині листопада 2030 містить конкретні вектори розвитку по цим вказаним вище напрямам з чисельними згадками Індустрії 4.0 (окрім інноваційної). Експерти АППАУ не приймали участь у виробленні цих пропозицій.

Таким чином, представлений документ аналізує НЕС 2030 на відповідність раніше виробленим засадам та напрямам розвитку Індустрії 4.0 в спільнотах АППАУ, Індустрії 4.0, Industry4Ukraine та Digital Agenda Ukraine.

Автори не йшли в детальний аналіз представлених розділів, а зупинились радше на коцептуальних засадах стратегії, й зокрема в частинах цифрової економіки та рівня інтеграції цифрових технологій в промисловість (Індустрія 4.0).

Загальний висновок констатує відхилення запропонованого курсу від раніше вироблених (2016-19 рр) положень. Зокрема, ми не побачили сфокусованих стратегічних напрямів, яким чином збільшити проникнення цифрових технологій в ключові сектори економіки, як оцінити та врахувати стартові позиції чисельних digital- Tech сегментів, як для внутрішнього ринку України, так і для кращої інтеграції в глобальні ланцюги та експорту. Також не зовсім зрозумілою є позиція НЕС 2030 щодо оптимізації та створення пакету спільних інструментів для підтримки спільних цільових технологій, що є важливим в умовах великих фінансових та ресурсних обмежень країни.

Для Індустрії 4.0 – і пропозиції якої фігурують в багатьох розділах НЕС 2030, автори відзначають, що назагал, візія або образ «інтегрованого цифрового виробництва» не є чітким та зрозумілим в поточній версії НЕС.

Для вироблення власних пропозицій приводиться аналіз відповідності з методикою UNIDO «Цілі-механізми-інструменти», адаптованої АППАУ для всіх аналітичних робіт Industry4Ukraine. В результаті приведений перелік топ-10 інструментів, які мають бути включені в НЕС 2030.

Серед пропозицій до НЕС 2030 найважливішими є три –

1) спрощення стратегії, як початкова умова дуже слабкої спроможності нинішніх державних інституцій виконувати складні стратегії,

2) проведення додаткових аналізів та зміни архітектури в розподілі зон відповідальності та визначення інституцій, які мають бути відповідальними за впровадження стратегій,

3) перегляд самих процесів розробки стратегії такого рівня з відповідним приведенням до кращих світових практик.

В цілому, й зважаючи на той факт, що 1-а версія НЕС 2030 задає тільки контури економічної стратегії, але ще не є такою, Правління АППАУ та оргкомітет Industry4Ukraine вітають зусилля команди Центру Економічного Відновлення (ЦЕВ) – головного координатора цих робіт, як такі, що дуже потрібні для  розвитку нашої економіки та державності. Проведена велика робота й навколо НЕС 2030 вже консолідовано велику частину стейкхолдерів економічного розвитку, на чолі з центральним урядом.

На початку грудня 2020 дані пропозиції були спільно обговорені та прийняті ЦЕВ який є виступає наразі головним координатором та розробником робіт в НЕС 2030. Дана публікація представлена з метою кращого подальшого залучення спільнот національного руху «Індустрії 4.0» та policy-makers Industry4Ukraine для деталізації цих положень.

 

1.    Розділ «Цифрова економіка» – очікування спільнот

З урахуванням попередніх напрацювань експертних спільнот з 2016 року, вектор НЕС 2030  «Цифрова економіка» має містити головні напрями цифрової стратегії України. Головні очікування спільнот Індустрії 4.0 до цієї стратегії.

  1. Мають бути чітко прописані головні напрями розвитку цифрової інфраструктури, включно з цифровими сервісами, які є спільними для всіх сегментів.
  2. Має бути чіткий зв’язок та фокус на конкретних секторах економіки, де створюється реальна додана цінність (ВВП).
  3. Має бути чітка орієнтація

    яким чином цифрові сектори долають розрив зростаючої технологічної відсталості та пастки сировинної держави (=пастки бідності.)

    Результатом цієї пастки сьогодні є те, що України – як виробника готових продуктів та технологій, немає серед лідерів цифрової економіки світу за жодним із сегментів xxxTech & 4.0.
  4. Фокус на реальних секторах й подолання цього розриву мають бути доповнені критичною оцінкою секторів xxxTech & 4.0 та ключових технологій 4.0  з визначенням цільових сегментів. Іншими словами, з урахуванням нашого конкурентного становища в дуже динамічному ринковому середовищі, уряд має визначити:
    1. Стан та перспективи зростання всіх сегментів xxxTech & 4.0 (AgTech, FinTech, Industry 4.0, MilTech, EdTech, CleanTech, MarTech, тощо), й серед них ті, що можуть бути драйверами економічного зростання.
    2. Стан та перспективи розвитку технологій – в яких Україні варто спеціалізуватись (A.I. & big data analytics, IoT, cyber-security, edge & cloud computing, additive manufacturing, advanced robotics, VR/AR, blockchain, digital twins, тощо). При цьому варто виходити з реалістичної оцінки наших спроможностей (кадрових, фінансових тощо) та вести мову про окремі вузькі ніші у вказаних технологіях, а не про технологічні сегменти в цілому.
    3. Відповідно до цих оцінок уряд має прийняти рішення про цільові сегменти, відповідальні суб’єкти, інструменти підтримки та необхідні ресурси, з урахуванням кращого проникнення в вітчизняні та глобальні ланцюги доданої вартості.

Рис. 1 Матриця «Цифрові галузі – Технології 4ПР»

Більшість цих положень, ясних відповідей на питання що задані на рис. 1 та відповідних пропозицій наразі відсутні не тільки в поточній версії НЕС 2030, а взагалі в країні. Тому цифровим спільнотам потрібно консолідуватись для їх швидкої розробки.

  1. Розвиток цих сегментів з випуском готових продуктів та рішень неможливий без розвитку інноваційної екосистеми. Наразі цей розділ – зі всіма чисельними аспектами, що пов’язані з розвитком освіти, науки та R&D – як цілісна та системна стратегія (а не окремі елементи), також відсутній в НЕС 2030. Таким чином, ми втрачаємо не тільки один з векторів розвитку взагалі, – мова радше про енергію, потенціал та активи сотень НДІ, лабораторій R&D та ЗВО країни, які так необхідні для інноваційного розвитку.

    Ці активи ще не зовсім зрозумілі, в країні й досі не проведений аудит, але саме в них є наша найбільша національна цінність – мова про людський капітал.

  2. Всі сектори xxxTech & 4.0 є важливими та мають розраховувати на підтримку держави, з урахуванням їх пріоритетів. Натомість, в Україні в 2019-20 роках увага була прикута виключно до секторів е-урядування та публічних сервісів. Слід зауважити, що, продукти цих секторів мають вплив на зменшення витрат, але опосередковано стосуються збільшення доходної частини ВВП, що є ключовим національним пріоритетом на сьогодні. Тому уряду необхідно провести критичну оцінку того, як розподіляється державний бюджет в сфері цифрової економіки, на які цілі, і з якими ресурсами. Зокрема, варто звернути увагу на потреби xxxTech та 4.0 секторів в частині:
    • Спільних інструментів розвитку та підтримки процесів цифрової трансформації (інкубатори, акселератори, технопарки, центри експертизи та R&D, testbeds тощо
    • Інструментів та ресурсних центрів спільного користування, що підтримують такі ключові технології як A.I., IoT та інші які будуть визначені цільовими (див. п. 4 вище)

Наразі поточна версія НЕС 2030, за виключенням цифрової інфраструктури та публічних послуг, не містить тез про такі спільні інструменти розвитку для секторів xxxTech та  4.0, які відображають реальні сектори економіки країни та будуть сприяти прискоренню їх цифрової трансформації при помірних витратах, обумовлених спільним використанням цих інструментів.

  1. Окрему увагу варто звернути на стан та розвиток інституцій (суб’єктів), що забезпечують розвиток цифрової економіки в національних масштабах. В роботі «Інструменти промислової політики: керівництво для розробників» ми показали, що в поточному стані державного управління питання інституцій є більш важливим, навіть ніж якість стратегії чи наявність інструментів підтримки. Загальновідомо про дуже низький рівень операційної ефективності останніх урядів. Що стосується цифрової економіки, наразі, ми фіксуємо в Україні певний розкол серед цифрових спільнот, тоді як Міністерство цифрової трансформації зосередилось на кількох сервісних та операційних функціях таких окремих секторів як публічні послуги та е-урядування. Як наслідок, немає суттєвої координації по всім іншим цифровим сегментам, та відсутня узгоджена та збалансована цифрова стратегія. Між тим, чимало представників різних xxxTech та 4.0 сегментів потребують набагато кращої підтримки від держави в своєму розвитку.

    Окремі та найсильніші з них варто робити окремими інституціями, здатними брати на себе ключову роль в розвитку свого сектору – цей шлях в контексті постійної політично нестабільності є набагато більш переспективним.

      Але для цього мають мають бути чітко погоджені ролі в стратегічному розвитку між відповідними Міністерствами та цифровими спільнотами.

Стан та необхідні зміни по інституціям не відображені в поточній версії НЕС 2030.

 

  1. Головні засади Індустрії 4.0 – відображення в НЕС 2030.

Індустрія 4.0 насамперед стосується, цифрового виробництва й, згідно світовим авторитетам та концепціям в цій сфері (UNIDO, WEF, провідні консалтингові компанії), світ вже вступив в еру 4-ої промислової революції. Іншими словами, інноваційне цифрове виробництво – це стан розвитку в якому і відбувається конкуренція та економічна співпраця суб’єктів промислового виробництва. Відповідно, розділення в документах стратегічного планування окремих стратегій «Промисловість», «ІТ-галузь», «Цифрова економіка» вимагає їх дуже ретельного позиціонування по відношенню один до одного, щоб дотримуватись принципів синтезу, інтеграції та цілісності, які демонструють глибоке проникнення цифрових технологій в традиційні галузі, – а не просто «механічного» накопичення розрізнених тез, отриманих від різних бізнес-спільнот.

Назагал ці принципи поки не є дотриманими в поточній версії НЕС 2030. Натомість, ми бачимо радше пропозиції поточних (традиційних Індустрій), які дійсно відповідають вимогам поточного стану, але не забезпечують «цифровий стрибок» до 2030 року. Й окремо до них надаються (як придаток) окремі тези – напрями розвитку Індустрії 4.0. В такій логіці зрозуміло, що сама постановка питання «як перейти на цифрове виробництво» не ставиться, й відповідно ми не бачимо її серед ключових цілей розвитку промисловості до 2030 року.

Це означає, що відставання України від країн, які вже давно обрали шлях цифрового виробництва буде зростати.

З точки зору концептуалізації та розвитку Цифрового виробництва, ми пропонуємо базуватись на напрацюваннях, що відображені в українській стратегії Індустрії 4.0 та останніх методичних роботах IndustryUkraine, які в свою чергу базуються на роботах таких світових агенцій, як UNIDO.

Нижче представлені стратегічні положення, які за своєю суттю відображають логіку та напрями розвитку Цифрового виробництва.

  1. Цифрове виробництво – це стан, в який українська промисловість та хайтек сегменти мали б спільно перейти до 2030. Відповідно, в НЕС 2030 потрібно перевірити 2 ключові тези:
    1. що середньо-високотехнологічні сектори промисловості є драйвером всієї економіки країни;
    2. що рівень проникнення цифрових технологій в ці сектори, а також в інші, які стосуються застосувань Індустрії 4.0 (не тільки в переробній промисловості, а також в добувній, сферах енергетики, транспорту та інфраструктури) буде відповідати необхідним показникам.
  2. Загальний фреймворк «Цифрового виробництва», що показаний на рис. 2, відображає зв’язок критичних місій (вони ж – ключові фактори успіху, або напрями стратегічного розвитку) з механізмами впливу та відповідними інструментами та інституціями.
  3. Згідно нашого аналізу:
    1. Найбільш критичними з точки зору розривів в вітчизняній промисловості на середньо-короткостроковий період (до 5 років) є 3 критичні місії
      1. Встановлення діючих інституційних рамок та інституціоналізації державних політик та програм розвитку. Зокрема, відсутні цифрова, промислова стратегії, не працює інноваційна, під питанням експортна та інші. Нац. стратегія Індустрії 4.0, що знаходиться на їх перетині прийнята виключно бізнес-спільнотами, але не урядом.

Рисунок 2 – Ієрархія «Цілі-Механізми-Інструменти»

2) Модернізація виробництв та їх прискорена діджиталізація, та які передбачають задіяння механізмів стимулювання кінцевих замовників, промислових підприємств до використання нових технологій. Наразі подібні механізми та інструменти в Україні відсутні, що становить разючий контраст з іншими країнами й обумовлює технологічну відсталість українських виробників.

3) Скорочення розривів МСБ відображає той критичний стан, що сьогодні програми діджиталізації можуть собі дозволити великі компанії, а відставання МСБ тільки зростає. За виключенням холдингів як ДТЕК, МХП, Метінвест, та кількох інших, в Україні майже немає прецедентів включення в системні, грунтовні програми діджиталізації представників малого та середнього бізнесу. Програми підтримки так само відсутні. Зокрема в цьому пріоритеті мова йде про масштабні програми підготовки нових кадрів, сприяння діджиталізації МСБ, а також їх стимулювання до використання українських розробок, які часто є недоступними для МСБ, на відміну від великого бізнесу.

Що стосується Доступності технологій та Людського капіталу, ці чинники є відносно кращими: Технології, в тому числі, за рахунок наявних імпортних технологій, а Людський капітал – завдяки інерції та раніше накопиченому потенціалу у вигляді системи освіти та науки. Водночас,

варто відмітити, що фактор Людського капіталу вже є критичним в ряді високотехнологічних промислових секторів як машино-авіа-судно- та інші будуваня.

Відповідно до вказаних трьох пріоритетів на рис. 1 вказані найбільш важливі механізми впливу. За виключенням інституціоналізації, який стоїть на 1-му місці, найголовнішими є механізми стимулювання реальних секторів економіки й напрямів які дають швидкий економічний ефект. Такими є механізми стимулювання попиту на високі технології – це створює внутрішній ринок, й механізми підтримки експорту та інтеграції в глобальні ланцюги доданої вартості (ГЛДВ). ІТ-сектор вже доказав переваги такої інтеграції, але: а) без стимулювання та підтримки ми не можемо механічно переносити цей досвід на промислових хайтек (хоча б з огляду на капітальні інвестиції в екосистеми), б) без балансу та розвитку внутрішнього ринку така інтеграція не буде сприяти розвитку економіки.

Що стосується механізму Підтримка R&D мова йде про розвиток інноваційних екосистем шляхом створення мережі інкубаторів- акселераторів промислових хайтек, розвиток стартапів, мережі Центрів 4.0 тощо.

 

4.    Головні пропозиції до 1-ої версії НЕС 2030 

З точки зору стратегічних концептуальних положень, в НЕС 2030 пропонується першочергово узгодити спільні стратегічні позиції, які є визначальними для  розвитку та реалізації цієї стратегії.

  1. Необхідно визначити інституції, які відповідають за  стратегії  державного рівня й залучити їх до розробки стратегій. Зокрема, неможливо розробляти та виконувати стратегію цифрової економіки, яка координує розвиток всіх xxxTech та 4.0 секторів, чи будь-які інші, якщо немає профільного міністерства чи інших державних установ, які відповідають за цю стратегію та діджиталізацію відповідних секторів економіки. Навіть якщо експертні спільноти їх розроблять на кращому світовому рівні, хто їх буде виконувати чи хоча б координувати?

    Трирічний досвід впровадження національної  стратегії Індустрії 4.0 – й за їх майже повного ігнорування урядом України, говорить нам, що «Інституції важливіші, ніж Інструменти.»

    Й в Україні вони не працюють в чисельних сферах державного управління й, на жаль, вони не працюють в головних секторах економіки.
  2. Необхідно змінити Процеси розробки детальних стратегій. До розробки поточної версії НЕС 2030 ще не були залучені багато експертів з професійних бізнес-об’єднань, лідерів спільнот, профільних комітетів ВРУ та незалежних експертів. В сфері промислових та хайтек стратегій платформа Industry4Ukraine рекомендує слідувати процесам розробки стратегій, які детально описані в джерелах UNIDO.
  3. Селективність (дуже сфокусований таргетинг) та спрощення підходів на початкових етапах колективних зусиль має бути лейтмотивом короткострокової програми дій для всіх напрямів стратегії – аж допоки уряд не вийде на прогнозовану операційну ефективність в досягненні поставлених цілей. Тобто, досягнення мінімального рівня операційної ефективності та керованості може бути самодостатньою ціллю стратегії. На сьогодні – й при 40+ існуючих стратегіях в Україні, й мізерному виконанні урядами останнього десятиліття цих планів, – немає жодних шансів на виконання нових, ще більш складних та повних стратегічних планів. Це означає, що НЕС 2030 має сфокусуватись на кількох, справді ключових секторах економіки які мають стати рушіями розвитку для інших. АППАУ, як учасник платформи Industry4Ukraine рекомендує переробну промисловість та її середньо-високотехнологічні сектори в якості таких первинних рушіїв економічного розвитку та зростання.
  4. Відповідно до логіки «рушіїв економічного зростання», уряд має фокусуватись на політиках та інструментах зростання тих секторів, які наповнюють ВВП країни доходами. Відповідно, таке фокусування має бути включено в стратегію Міністерства цифрової трансформації, і увага має бути сфокусована на потребах економічних секторів, які генерують левову частку ВВП країни, в першу чергу, промисловості, енергетики, транспорту та інфраструктури.
  5. В сфері промислового розвитку та цифрового виробництва варто першочергово сфокусуватись на 3-х критичних місіях.

5.1.   Інституціоналізації (див. пп. 1-2 вище) та запуску ефективного регулювання з боку держави

5.2.   Модернізації та прискореній діджиталізації виробництв. Для цього винести ціль «прискорена діджиталізація» – як окрему стратегічну мету в розділі Промисловість.

5.3.   Скороченню розривів в МСБ в сферах підготовки кадрів та освоєння нових технологій, насамперед з блоку 4.0.

  1. В НЕС 2030, за умови, що курс країни спрямований на розвиток високих технологій та переробної промисловості, – має бути окремий розділ по розвитку інноваційної екосистеми, яка забезпечує ключові сектори економіки інноваційними продуктами та рішеннями вітчизняного виробництва.
  2. В рамках синергії всіх секторів економіки xxxTech та 4.0 до НЕС 2030 й в умовах дуже обмежених фінансових можливостей, в НЕС варто фокусувати на всіх можливостях щодо оптимізації та масштабування спільних інструментів. Зокрема, такі можливості варто розглянути в сферах

7.1.   Створення спільних інструментів розвитку та підтримки інноваційної екосистеми – як інкубатори, акселератори, технопарки, центри експертизи та R&D, testbeds тощо, і які в першу чергу, можуть підтримувати розвиток МСБ. Наприклад, testbeds Індустрії 4.0 є спільними для чисельних секторів Промисловості, Енергетики та Інфраструктури.

7.2.   Створення технологічних центрів спільного користування, де в фокусі будуть ключові технології 4-ої промислової революції як A.I., IoT та інші, і які будуть визначені цільовими на національному рівні. Попередньо, для цього необхідно провести ґрунтовний аналіз потенціалу України в цих технологіях.

  1. Щодо стратегії Індустрії 4.0 й в разі появи відповідальних міністерств, ми рекомендуємо включити до топ-заходів на рівні державних політик наступні (з переліку в Додатку 1)

8.1.   Першочергово, мова йде про погодження та запуск базових високорівневих стратегій від яких залежить Індустрія 4.0 – як промислова стратегія, цифрова, інноваційна та експортна.

8.2.   Програми підтримки недержавних інституцій як бізнес-асоціації, спеціалізовані інститути, агенції  і які беруть на себе відповідальність за реалізації тих чи інших стратегій, чи їх  елементів.

8.3.   Державний фонд розвитку промисловості та підтримки інновацій – є інструментом №1 для системного фінансування головних програм та проектів Індустрії 4.0

8.4.   Програми стимулювання попиту серед кінцевих замовників, наприклад, через надання податкових пільг, або часткову компенсацію витрат на впровадження з державного фонду

8.5.   Галузеві дорожні карти цифрової трансформації – початково в Агро-харчовій, Машинобудуванні, Металургії, Нафтогазі та в секторі Utilities. Окрему увагу звернути на подібні програми розвитку на державних підприємствах – запуск пілотних програм І4.0, зокрема, в сфері ВПК може бути здійснений швидше на окремих передових підприємствах.

8.6.   Програми підтримки МСБ, які націлені на цілі підготовки кадрів, освоєння та впровадження технологій 4.0.

8.7.   Програми підтримки експорту та інтеграції українських розробників в глобальні ланцюги доданої вартості, зокрема, створення торгової місії Індустрії 4.0.

8.8.   Програм підтримки розвитку інноваційних екосистем з першочерговим фокусом на інфраструктурних елементах в зоні комерціалізації та виводу на ринок нових продуктів та рішень – як testbeds (лабораторні, прикладні стенди, які дозволяють швидко тестувати та стандартизувати нові рішення Індустрії 4.0), акселератори Індустрії 4.0, прикладні центри 4.0 тощо.

8.9.   Розвиток мережі Центрів освіти та просвіти Індустрії 4.0, на базі провідних технічних університетів країни.

8.10. Активізація, у Центрах освіти та просвіти Індустрії 4.0, зони комерціалізації фундаментальних знань через розвиток моделей spin-off на базі університетів та науково-дослідних інститутів.

8.11.  Розвиток напрямів смарт-спеціалізації та інноваційних кластерів в промисловості, й зокрема кластерів за концепцією ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування), які вже запускаються в окремих регіонах України.

Дані пропозиції розглянуті й, в цілому, схвалені ЦЕВ.

5.    Що далі? – пропозиції до експертних спільнот

Незалежно від долі тих чи інших державних стратегій, зміни урядів та політичної ситуації в країні, перед цифровими та галузевими спільнотами стоять ті самі довгострокові виклики консолідації, об’єднання та вироблення власного стратегічного курсу, що й 5 років тому. В сфері цифрових спільнот це розділення на різні групи впливу є дуже значним, й посилилось в 2019.

В цьому контексті, розробка НЕС 2030 є гарним приводом для чергової спроби консолідації.

Зі сторони АППАУ та платформи Industry4Ukraine, ми пропонуємо

  1. Спільно розробити огляд стану xxxTech&4.0 секторів для того, щоб визначити спільні виклики та спільні інструменти, які можуть стати головними для запуску всіх. Це завдання уже узгоджене з ЦЕВ й робоча група його виконує.
  2. Створити на платформі Industry4Ukraine окремий комітет, який об’єднує та координує споріднені та близькі до Індустрії 4.0 сектори, а саме Energy 4.0, Logistic 4.0, Mobility 4.0, Utility 4.0, MilTech, MedTech та AgTech. Об’єднання кращих експертів з наступним розподілом за крос-функційними завданнями (спільний розвиток інноваційних екосистем, визначення топ- інструментів з виходом на законодавчий рівень, кластеризація та регіональна смарт-спеціалізація, експорт та інтернаціоналізація…) значно прискорить рух кожної спільноти.
  3. В рамках завдань 1 та 2 продовжити взаємодію з ЦЕВ для покращення відповідних положень стратегії НЕС 2030, деталізація якої триває. Зокрема, вже нагальним завданням в рамках спільних інструментів є вироблення топ-інструментів для вказаних в п.2 сегментів, реалізація та ефект від впровадження яких може мати найбільший ефект.

Ми вітаємо залучення кращих галузевих та технологічних експертів, інших асоціацій, наукових та освітніх кіл, експертних груп, які прагнуть долучитись до розробки національних стратегій.

Ваші пропозиції надсилайте на info@industry4ukraine.net

One thought on “Пропозиції АППАУ та руху 4.0 до Національної економічної стратегії 2030”

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>