Смарт-спеціалізація – як реагує бізнес- та наукова спільнота на дисбаланси стратегії

Реакцією на статтю про «паралельні світі в смарт-спеціалізації України», яка підняла проблему ізолювання влади від бізнесу, стали відразу 2 наради Industry4Ukraine 8 грудня. Першим зібрався орг комітет Industry4Ukraine, другою пройшла нарада представників бізнесу, університетів та науковців. В рішеннях обидвох нарад головним є висновок про чисельні дисбаланси в проекті смарт-спеціалізації на державному рівні й необхідність створення окремого комітету S3 на платформі Industry4Ukraine. Цим звітом надаємо деталі другої наради – вона була більш представницькою та глибокою щодо деталей впровадження смарт-спеціалізації в Україні.

 Дискусія

В дискусії прийняли участь з виступами ряд відомих в спільноті I4U керівників, активною була в кінці аудиторія – всього в цій нараді прийняли участь близько 20 представників платформи. Виступи та теми дискусії умовно можно розділити за наступними темами

  1. Що є причиною існування паралельних світів?

Модератор дискусії Юрчак Олександр, ген. Директор АППАУ, у вступній презентації відзначив необхідність дотримання єдиних стандартів комунікації, координації та кооперації (3К) для всіх проектів національного рівня. Ці вимоги, як професійні стандарти вже є нормою для всіх проектів Industry4Ukraine й вони є необхідними для будь-яких проектів національного рівня за очевидними причинами досягнення ефективності та орієнтації на результати.  3К є, власне, головною вимогою АППАУ та багатьох інших представників Industry4Ukraine до влади  вже багато років. Бізнес-спільнота розуміє всі труднощі урядовців з фінансуванням, бюрократією, складністю змін, реформуванням адміністративної системи тощо. Але неможливо зрозуміти брак елементарної культури комунікацій, і який триває роками, на рівні конкретних керівників проектів, департаментів чи міністерств. Це є свідченням професійної невідповідності своїй позиції. Саме відсутність комунікацій є першопричиною, що веде до створення паралельних світів.  Всю презентацію АППАУ можна переглянути тут

Його доповнює Юрій Клименко, ГО «Інститут соціальних інновацій» з Вінниці – «Я погоджуюсь що комунікації та координація мають бути значно кращими. Є також інші причини. Більшість непорозумінь між владою та бізнесом походить з того факту, що чиновники орієнтовані на процес, тоді як бізнес – на результат. Друга проблема стосується справді дуже складного стратегічного контексту: не тільки влада, але часто й сам бізнес, особливо МСБ не розуміє як протистояти негативним трендам й особливо в контексті глобальної конкуренції».

  1. Чи є смарт –спеціалізація в України проектом, який керується на центральному рівні?

Водночас, інші спікери реагуючи на посил О. Юрчака про «стандарти проектного управління», поставили під сумнів сам факт існування S3 як проекту.

Іван Кульчицький, президент Агенції Європейських Інновацій, каже – «Я не впевнений, чи це є проект. Чи є в нього бюджет, цілі, ресурси, план дій тощо. Я ніде не бачив такої формалізації.» Володимир Родченко, професор Харківського університету ім. Каразіна, експерт S3 по Харківському регіону стверджує, що «S3 реалізується важко, оскільки не має державної ініціативи на національному рівні».

В тому що це проект сумнівається і Олександр Щербатюк,СЕО компанії Hydrogen System Engineering LLC  «Українська ініціатива S3 не є проектом. На мою думку, це радше якесь завдання або ініціатива в рамках Угоди про асоціацію». Олександр присвячує чимало часу, щоб розібратись в цьому питанні, й демонстрував на нараді власні аналітичні напрацювання.

 

  1. «Але якщо це не централізований проект, тоді що це таке? І як можна реалізовувати стратегії в 20 регіонах без належної координації на центральному рівні?»

Іван Кульчицький – «Очевидно, в нас пішли шляхом стратегування на регіональному рівні, відповідно національні пріоритети залишились позаду. В Європі це не так – існує баланс та взаємозв’язок між національними та регіональними пріоритетами. Й саме тому нам важко зрозуміти роль центральної влади.»

Ігор Єгоров, Інститут Економіки та Прогнозування НАН України (ІЕП НАНУ)  – «Кадри змінюються так часто, що тих людей хто проходив перші наради чи тренінги в методиках, чи в обмінах з JRC – вже немає. Міністерства просто не можуть скоординувати між собою важливі питання взаємодії».

Юлія Рижкова, ІЕП НАНУ зазначила, що Постановою Кабміну  було внесено зміни до Порядку розроблення регіональних стратегій на 2021-2027 роки, які передбачали, що хоч одна стратегічна ціль повинна  бути розроблена на засадах смарт спеціалізації.  Більшість регіонів, отримавши статистичні дані лише у липні  2019 року для проведення першого етапу S3 « Аналізу економічного та інноваційного потенціалу»  вже у грудні 2019 р. підготували проєкти стратегій регіонального розвитку, й на сьогодні 21 стратегія вже затверджена.  Отже деякі регіони  вважають, що в них вже є стратегія смарт спеціалізації, яку можна реалізовувати.

 «Але як можна було зробити якісну аналітику в  регіонах за 3-6 місяців без справжніх експертів, які мають відповідні компетенції та знають досконально методику»? – питає модератор. «Ну от так і зробили…» – відповідає Юлія.

 

  1. То що ж регіони «взяли й зробили»?

Володимир Родченко – «В нас є мало розуміння, що таке смарт-спеціалізація. В Європі смарт-спеціалізація – це наступний етап за розвитком кластерів. Кластерні ініціативи вже раніше визначили вектори спеціалізації та конкурентних переваг. Й зараз наступає етап глибшої та більш розвинутої синергії в напрямах інноваційності.»

Володимир Родченко – “Офіційна статистика не збігається з економічними реаліями – маса малого бізнесу працює в статусі ФОП-ів, але визначити точно види їх економічної діяльності буває важко». В підтвердження слів пана Родченко варто цитувати свіжу дискусію в мережах щодо оцінки обсягів інжинірингових послуг – видається на те, що наші КВЕД-и в цьому сенсі відрізняються від західних стандартів. Наприклад, в Харківському регіоні домінують послуги, в них з великим відривом – ІТ-послуги. Однак причина врахування цих послуг в офіційній статистиці радше в тому, що дані надав сам ІТ-кластер і який взяв на себе цю облікову роль. А інші кластери, особливо промислові, не надали, оскільки такого рівня як ІТ їх просто немає в місті.

«Третя наша розбіжність», – каже пан Володимир, – «це той факт, що методику почали застосовувати буквально 1:1, тоді як очевидно, що вона має бути адаптована до наших умов. Смарт-спеціалізація – це не для всіх. Тільки окремі регіони та сектори є готовими до S3 в сенсі готовності як індустріального рівня, так і готовності до інноваційності та діджиталізації».

Юрій Клименко з Вінниці каже, що «Керівники проекту S3 регіонального рівня щиро вірять в свої успіхи й в те, що вже перейшли до процесу підприємницього відкриття. Насправді є дуже багато питань до аналітики».

Олександр Щербатюк  – «Стратегії регіонального розвитку випереджають сьогодні національні чи галузеві. Це результат не тільки децентралізації, але також вплив європейських підходів – фонди ЄС також виділяються більше на регіональному рівні. Але нам потрібно дійсно розібратись в цих речах – ми не до кінця розуміємо ці методики та процеси. Все це складніше й часто не так, як представляється».

Модератор тут також дивувався, чому S3 це така «незвідана територія», чому це так складно  – адже проект триває 3 роки й питання просвіти широких кіл стейкхолдерів можна було б вже вирішити. В дискусії також зачепили питання гострої нестачі просвітницької інформації про методики та кращі практики S3 українською мовою.

 

  1. «Якщо є багато непорозумінь чи відхилень, якщо немає єдиної координації національного рівня – то як дотримуватись єдиного курсу та єдиних правил? Хоча б на рівні аналітики?»

Це було питання модератора до Володимира Родченко. «Масове переважання с-г виробництв в регіонах – чи не є це свідомим закладанням курсу на сировинну державу?» – питає модератор. «Хіба це не питання лідерства? То хто є лідером сьогодні в цій ініціативі?».

Пан Володимир відповідає скоріше на питання вибору галузей – «Харківська область – це сервісний регіон. Багато чиновників не розуміє навіщо розвивати переробну промисловість. Але я також вважаю, що тут потрібні зважені оцінки. Сільське господарство може мати власну траєкторію інноваційного зростання. Ми вже маємо багато втрат в традиційних індустріях – навіщо відновлювати те, що не відновлюється? Повернення в СРСР не може бути. Ми маємо розуміти світові тренди й думати як їх забезпечувати. Й кластери якраз можуть якраз слідувати цим трендам набагато краще.»

Ігор Єгоров опонує – «Питання про сервісну економіку дуже спірне. Звісно й Siemens й GE сьогодні називають себе сервісними компаніями. Але є інша статистика, яка говорить про те, що більшість робочих місць, ефект мультиплікації щодо створення інших робочих місць, маржі на продуктах, запиті до інновацій генерує саме переробна промисловість. Й цей тренд не змінюється.»

 

  1. “Чи варто витрачати на всі ці прояснення сили та енергію?”

Це питання поставив в свою чергу Іван Кульчицький модератору та ініціатору цієї наради – Юрчаку Олександру. Відповідь була наступною-

«Оскільки наш рух 4.0 та асоціація АППАУ давно працюємо з регіонами, й по різних проектах, нам не байдуже як там відбувається діалог бізнесу з владою та наукою. Цей ефективний діалог є справді є запорукою взаєморозуміння та співпраці. В деяких регіонах так, як це відбувається в проекті S3 – це вихолощення того, що мало би бути. Саме над цими процесами та завданнями ефективного діалогу ми працюємо в нашому проекті “Інтеграція 4.0” який вже  захоплює 5 регіонів України. Ми бачимо чимало помилок попереднього періоду й визначальна з них в тому, що «копі – паст» (з європейських методик) не працює! Але мова не тільки про смарт-спеціалізацію.

Якщо узагальнювати на інші сфери близькі до нашої Індустрії 4.0, в Україні надто багато імітацій європейських методик. Й бізнес-спільнотам це починає набридати – потрібні якісні зміни, потрібно робити щось справжнє, а не постійно імітувати.

 

  1. Де резерви та що потрібно робити

В тому що стосується регіональних стратегій Юрій Клименко вважає, що резерви є на рівнях  1) покращення комунікацій, 2) розвитку підприємництва, 3) курсу на інновації. «Регіональні фонди підтримки інновацій є, – й дійсно можна реалізувати багато ініціатив. Важливо також запустити пілотні проекти в регіонах, які розпочала АППАУ. Саме тут потрібно відпрацювати моделі і комунікацій, і координації між стейкхолдерами.»

Ще одна зона росту – це підзвітність  нових підприємств чи об’єднань, – «вони мають бути підзвітні бізнесу, а не владі. Має бути зроблений аудит екосистеми. Й створення спільного порядку денного всіх стейкхолдерів, який пропонує проект «Інтеграція 4.0» – це дійсно пріоритет на даному етапі.»

Дискусія далі розвивалась в напрямі запропонованих від орг. комітету Industry4Ukraine пропозицій.

 

Висновки та рішення наради

Дискусія продемонстрували в цілому єдність поглядів на головні аспекти проекту S3 в Україні, але також окремі розбіжності. Те, що очевидно наразі –

  1. Розвиток смарт-спеціалізації є дуже важливою ініціативою уряду України та ЄС для розвитку інноваційних екосистем в промисловості та інших галузях. Проекти та напрацювання руху «Індустрія 4.0 в Україні», АППАУ прямо та безпосередньо відповідають цілям та завданням  цієї стратегії регіонального та інноваційного розвитку. Відповідно роль платформи Industry4Ukraine як рушія та консолідатора чисельних інноваційних процесів, діалогового майданчику з владою неодноразово підкреслювали учасники дискусії 8 грудня. Але ці напрацювання бізнесу та експертних спільнот поки що ніяк не враховані та не включені в проект S3. Головною причиною цього стану є брак комунікацій та координації з боку представників Мінекономіки, Мінрегіонрозвитку та інших міністерств, й брак координації між ними.
  2. Враховуючи складність, вагу та кількість стейкхолдерів проект S3 мав би бути формалізований згідно правил проектного управління. Й що в свою чергу мало б включати перелік цих стейхолдерів й куди очевидно, крім Industry4Ukraine мали б увійти цілий ряд інших представників бізнесу, освіти, науки та громадськості. Цього не сталось в попередні роки, а немає тим більше зараз. Учасники наради не змогли назвати керівника проекту від уряду, чи керівний орган. Натомість, учасники констатували, що між головними установами центрального уряду – Мінекономіки, МОН та Мінрегіону немає належної координації.
  3. Відсутність належного керування проектом на національному рівні вже призвела до чисельних дисбалансів. Головний з них полягає в тому, що проект просувається по надмірній кількісті регіонів, які насправді не пройшли якісно 1-ий етап аналітики. Другий дисбаланс – у відсутності стратегічного курсу. Замість того, щоб протистояти головному виклику національного рівня – а саме де-індустріалізації економіки країни й падінню рівня інноваційного розвитку у високотехнологічних секторах, в ряді регіонів в регіональні стратегії свідомо закладається домінування сировинних галузей або таких з низькою доданою вартістю. Третій дисбаланс – у відсутності адаптації методики проекту до локального контексту, зокрема, в частині складності налагодження діалогу з бізнесом.

Водночас, проведення конференції Smart-specialization 2 грудня й за домінуючою участю представників влади є до певної міри оксимороном. Тобто, закликаючи до діалогу з бізнесом, організатори цього заходу зробили насправді все з точністю до навпаки.

Інші висновки дискусії варто резюмувати у вигляді запитань до широкої аудиторії експертів – адже очевидно, що ця дискусія має бути продовжена на різних рівнях й щонайменше в 3-х категоріях

  • Поточна орієнтація чиновників на процеси, а не на результати / ігнорування інтересів стейкхолдерів від бізнесу: скільки ще подібних ініціатив в сфері інноваційного, цифрового та промислового розвитку ведеться в нашій державі без дотримання стандартів проектного управління? Чи не в цьому одна з причин низької ефективності змін на державному рівні? І як тоді налагодити ці стандарти, зокрема, в частині комунікацій та координації дій стейкхолдерів в проекті S3?
  • Усвідомлення головних викликів регіонального, інноваційного розвитку: з дискусії також очевидно слідує, що далеко не всі стейкхолдери й наші експерти – й навіть в університетському середовищі, усвідомлюють стан та взаємозв’язки між переробною промисловістю, й зокрема її високотехнологічними галузями, як машинобудування та іншими цілями регіонального розвитку, як та ж кількість робочих місць, ВВП (податки), рівень експорту та загальної конкурентоспроможності. Як змінити цю картину світу в регіональних командах S3? Як досягти єдності та консенсусу щодо домінування високотехнологічних секторів, як рушіїв економіки регіонів?
  • Зміна регіональної конфігурації, лідерство в ініціативах розвитку: дискурс очевидно та наглядно продемонстрував важливість, але й відсутність лідерства на всіх рівнях – від національного до регіонального. Картина виглядає дуже строкатою у всіх відношеннях. Й мова не тільки про комунікації чи координацію від центрального уряду. Й тут, але так само на рівні регіонів мали б проявитись ті організації, ті люди, які чітко тримають курс на прийняття головних викликів розвитку, які здатні об’єднувати навколо себе інших стейкхолдерів. Сьогодні найбільше на цю роль підходять активні кластери, але можуть бути також АРР, в окремих регіонах це можуть бути й регіональні чи міські адміністрації. Так чи інакше, мова про справжнє лідерство та як його побудувати. «Копі-паст» європейських методик в нас точно не запрацює, й навпаки – це наносить шкоду нашим відносинам з ЄС, адже насправді може відбуватись вихолощення важливих європейських ініціатив і які, до того ж, фінансуються за кошти європейських платників податків.

Отже, ці питання є справді важливими та ключовими для подальшої консолідації всіх стейкхоледерів розвитку інноваційних екосистем та смарт-спеціалізації. Вони мають бути включені також в найближчі круглі столи, що планують по регіонам в проекті «Інтеграція 4.0».

В якості головного рішення обидві наради – орг. комітету Industry4Ukraine та експертної групи погодились з пропозицією створення комітету S3 на платформі Industry4Ukraine. Очолювати цей комітет буде Інститут економіки та прогнозування НАН України в особі Ігора Юрійовича Єгорова.  Головна місія комітету полягає в наданні допомоги державним органам влади у розвитку та впровадженню проектів смарт-спеціалізації в Україні. Заснування комітету як робочої групи платформи автоматично знімає проблему бар’єрів з бізнесом – адже в платформу  Industry4Ukraine  входить більше 30 бізнес-асоціацій, й також вже працює кластерний комітет, що об’єднує більше 10 кластерів України по різним регіонам. Отже, ключові завдання комітету в найближчий період полягають в налагодження комунікацій як з урядом, так і з всіма стейкхолдерами смарт – спеціалізації.

Ми маємо об’єднатись навколо справжніх й суто українських викликів, встановити єдиний порядок денний нашого інноваційного розвитку в регіонах й консолідувати його на рівні всіх стейкхолдерів.

 

5 thoughts on “Смарт-спеціалізація – як реагує бізнес- та наукова спільнота на дисбаланси стратегії”

    • Матюшенко Ігор Юрійович says:

      На мою думку, стаття узагальнює погляди і напрацювання останніх років багатьох організацій, що займаються проблематикою смарт-спеціалізації. Було б доцільно впровадити секцію або іншу форму поєднання зусиль однодумців із залученням фахівців Державного фонду досліджень України, які б могли лобіювати цю тематику під час відбору наукових та інноваційних проєктів.
      Із задоволення сам би прийняв участь у цьому процесі поєднання зусиль науковців, громадських організацій та представників влади.

      • Yurchak Alexandre says:

        Пане Ігор – дякую за коментар. Щодо долучення – Ви можете приєднатись до комітету S3, це – найпростіший метод.

  • Хто може входити в комітет S3? Реалістично висвітлений стан речей, особливо щодо “якісного” підходу розробки Стратегій областей до 2027 за принципами S3. Можна хоч зараз запитати у відповідальних в лоб, що таке S3, вони швидко почнуть збирати наради, консультуватися з приводу відповіді)

    • Yurchak Alexandre says:

      Вітання Тетяна. Керує зараз комітетом Ігор Єгоров з ІЕП НАНУ, можете до нього звертатись. А щодо урядових відповідальних – важко сказати.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>