Головні принципи взаємодії в розробках стратегій розвитку УКА

У травні Уряд запустив низку консультацій з бізнес-спільнотами й розпочав збір пропозицій для відновлення економіки в повоєнний період. Не дивлячись на всі їх переваги, корисність і необхідність, Аналітичний центр УКА визнає, що необхідно готувати власні пропозиції та програми дій – у більш цілісних та системних форматах і відповідно до сфери нашої місії та сфер спеціалізації. Отже, визначмо, якими мають бути наші керівні принципи та правила дій при розробці таких документів.

Про пастки стратегічного планування

Розробка цих програм має враховувати недоліки процесів, які часто допускають окремі робочі групи урядового рівня. На жаль, вони повторюються знову і знову, про це кажуть всі наші експерти, хто в перебуває в цих процесах взаємодії з урядовими організаціями ще з 2016-17 рр. Їх чимало, але вкажемо 3 найголовніші, про які є достатній консенсус в УКА.

  1. Масовки, замість дискусій з ключовими експертними групами

Цю помилку Уряд повторює знову і знову вже багато років. Насправді, в Україні є давно відомі аналітичні центри, кожен зі своєю спеціалізацію та напрацюваннями в конкретних сферах. Якщо говорити про промислову політику та стратегію, то будь-який елементарний аналіз вкаже на ті самі експертні групи, які представляють ФРУ, група В. Галасюка (КМЕФ), УСПП, ТПП, й останніми роками в число цих лідерів входить також наша платформа Industry4Ukraine. Ці групи є не просто аналітичними, вони базуються на зборі пропозицій і залученні широких бізнес-кіл. Власне, це відображає ті самі європейські принципи долучення бізнесу до вироблення державних політик. Виділимо тут тільки один документ наших експертів – гайд «Інструменти промислової політики», рівного якому за системністю та цілісністю у вказаній темі в Україні немає.

Ключова помилка Уряду полягає в тому, що замість входити в глибокий діалог навколо пропозицій цих представницьких груп, й, можливо, дебатів навколо них у здоровій конкуренції, Уряд постійно влаштовує «масовки», збираючи по 50+ осіб у групах, дуже різного рівня підготовки та експертності й, зрештою, з сфер спеціалізації. Це значно ускладнює оцінку пропозицій, нівелює позиції лідерів, і зазвичай просто розмиває кращі з них, оскільки критерії вибору є досить сумнівними. Ну й, звісно, «всі ж рівні».

 

  1. Сумнівна якість процесу збору та оцінки пропозицій

Це друга методична помилка. Уряд не оцінює концепції чи стратегії в їх цілісності чи логіці. Пропозиції, що надаються, часто вирвані з контексту, оскільки цей контекст просто неможливо надати в трьох рядках, як це визначають зараз установлені «правила гри» подачі таких пропозицій. Й оскільки все робиться в турборежимі, то часу на більш детальний розгляд у високопосадовців немає. Звісно, зайве детально коментувати, що такі процеси далекі від будь-яких норм і правил якісного стратегування.

 

  1. Вихолощення фінальних документів і пропозицій

Це вже результати попередніх двох помилок. Але це також невміння продукувати якісні високорівневі документи, які дійсно акумулюють кращі надані пропозиції, й упорядковують їх у вигляді зрозумілому та прийнятному для всіх залучених стейкхолдерів. Як гарний приклад можна навести стратегію НЕС 2030, що повністю підтримується бізнесом. Але вона вироблялася на основі 6-місячного (а не 3-тижневого) збору пропозицій, і кращими консультантами, а не урядовцями. І, натомість, те, що Уряд возив у серпні 2021 в США як набір ключових довгострокових інвестпроектів, викликало чимало критики в експертному середовищі – це була дивна компіляція дуже різнорідних проектів, без будь-якого явного зв’язку з тією ж НЕС 2030.

Звісно, все це помилки організаторів, і наслідками будуть недостатня якість, волюнтаризм у прийнятті рішень, їх незбалансованість і відсутність стратегічного фокусу.

Ми це дуже добре бачили вже в попередні роки. НЕС 2030 була чудовою стратегією, але хіба вона була запущена в 2021? Звісно, ні – Уряд робив все по-своєму і як уважав за потрібне. В результаті, ми побачили «Велике будівництво» з дуже сумнівними показниками впливу на економіку країни, тоді як переробна промисловість, яка мала би бути драйвером, не мала й 5% такої підтримки. Аналогічно, Уряд виділяв сотні мільйонів гривень на широкосмуговий інтернет у вимираючих селах, тоді як програма Індустрія 4.0 за 4 роки свого існування не отримала й копійки. Держава платить великі кошти за долучення до низки європейських інноваційних програм, але й досі ми не можемо провести справжній аудит наших екосистем, що зрештою нівелює ці інвестиції. У нас багато років триває риторика про хайтек і великий потенціал промисловості, але насправді країна щороку укріплює свій сировинний статус. І таких прикладів і протиріч повно. Країна й досі не має узгоджених і цілісних довгострокових діючих стратегій у сферах промислового, інноваційного та цифрового розвитку.

Усе це наслідки помилок, допущених саме в стратегуванні. Уряд має розуміти, що ціна цих помилок – не тільки недовіра з боку бізнес-спільнот та експертного середовища. Набагато більше вартує недовіра інвесторів –

хто буде інвестувати в країну, яка не має справжньої стратегії розвитку, і де важливі рішення приймаються в кулуарах кількома особами?..

Отже, як уникати цих пасток у власних процесах стратегування?

Ключові правила та принципи УКА

Платформа Industry4Ukraine давно моніторить ці процеси стратегування на державному рівні. Вкажемо на 3 ключові аналітичні огляди, які де-факто задають правила та принципи в процесах стратегування

  1. Аналітичний огляд «Консолідація експертів – як найбільша цінність та як бар’єр №1», який деталізує Процеси, Інструменти та Акторів у процесах стратегування при виробленні державних політик і стратегій розвитку.
  2. 10 правил вирівнювання експертів Industry4Ukraine з іншими аналітичними центрами – стаття написана спеціально для розробників НЕС 2030 (Центру економічного відновлення), в яких так само – проблема масовок і «зняття картинки» не була вирішена. Зокрема, ніяких справжніх дебатів навколо важливих для нас тем як діджиталізація промисловості та дотичних секторів, обговорення пріоритетів у 2020 ми не бачили. Не дивно, що ця тема й далі ігнорується Урядом.
  3. Гайд «Інструменти промислової політики» – найбільш детальний і системний документ, що базується великою мірою на досвіді UNIDO, актора №1 промислового розвитку в світі.

Написані в різний час і під впливом дещо різних обставин ці документи загалом визначають головні правила й принципи, якими керуються експерти платформи Industry4Ukraine. Велика частина цих правил вже діє, інша – є відносна новою, особливо для нових акторів, яких зараз чимало приходить через УКА.

Відповідно, й у рамках нового циклу стратегування, який розпочинається в рамках УКА, ось найголовніші професійні засади, ефективність яких доказана багаторічним досвідом наших проектів:

  1. Фокус на переробній промисловості та її високотехнологічних сегментах, як драйвері економіки України. Прискорення в їх діджиталізації та інноваційності. Більше детально ці позиції відображені в Маніфесті Industry4Ukraine. Відсутність цього фокусу в державних політиках упродовж останнього десятиліття вже призвела до домінуючого сировинного укладу економіки, й ця тенденція зростає. На жаль, вона підтримується низкою владних структур, політиків, економістів неоліберального крила та їхніх партнерів від західних союзників, котрі не хочуть посилення ролі України як технологічної держави.

Контекст і завдання УКА: наразі в УКА є достатній консенсус щодо цього принципу. Разом із тим, потрібно бути уважним щодо аспектів міжгалузевої та міжсекторальної кооперації. Зростання технологічності та конкурентоспроможності традиційних вітчизняних переробних галузей сьогодні неможлива без цифрових інновацій. Тому керівникам кластерів і асоціацій потрібно більшу увагу звертати на наявні можливості в УКА, що представляються низкою кластерів ІАМ, АППАУ та представниками інноваційних структур (КАУ, DIH КПІ тощо). Це важливо вже зараз, оскільки рамки перемовин і домовленостей, на які ми виходимо з євроструктурами, неможливі без узгодження з єврокурсом. І де вже давно домінує стратегія подвійного цифрового та зеленого переходу, тобто розрив між нашими та їхніми політиками величезний, і його потрібно скорочувати.

 

2. Консолідація ключових акторів у рамках проектів та розвиткових програм є особливо важливим принципом у контексті домінуючої фрагментації ідей та пропозицій у промисловій та економічній сферах. Експертам Платформи не вдалося об’єднати більшість науковців чи промисловців навколо базових стратегій НІРУ та Індустрії 4.0 упродовж 2019-21 рр. Багато пропозицій були підтримані та ввійшли в НЕС 2030, але ця стратегія прийнята Урядом лиш формально. Зокрема, жодна з пропозицій Індустрії 4.0 не отримала реальної, суттєвої підтримки Уряду. Певні успіхи є у консолідації навколо індустріальних парків, закону про локалізацію, ЕКА, але, не треба забувати, це інструменти Індустрії 3.0, давно впроваджені в інших країнах. А більш сучасної аженди промислового розвитку Уряд все ще не має.

Отже, цей виклик об’єднання навколо бачення сучасної промисловості та його імплементація на державному рівні залишаються актуальними.

Контекст і завдання УКА: щодо цього принципу – тут також не видно значних розходжень усередині Альянсу. Разом із тим, експерти Платформи та УКА не поспішають об’єднуватися навколо ключових засадничих документів, які вже напрацьовані Платформою. Багато з них не вивчені або швидко забуваються. І це може бути причиною того, що нам не вдалося подолати ефект фрагментарності в попередні роки. Більш успішно процеси консолідації йшли навколо стратегії НІРУ, Індустрії 4.0 та кластерного розвитку. Натомість ми й досі маємо доволі велику фрагментарність в інноваційній сфері, де НАН України та більшість університетів живуть у своєму світі й значно більше визначають уплив на державні інноваційні політики. Чимало асоціацій лобіюють виключно свої вузькогалузеві інтереси й ігнорують спільні виклики. Але найбільший виклик – це про вплив на курс ЦОВВ. Тому зараз прийшов час демонстрації справжньої консолідації та солідарності. Єдиний портфель проектів і програм УКА розділений на 2 великі категорії пропозицій: 1) антикризові дії Уряду, 2) поствоєнне відновлення має свідчити про цю єдність.

 

3) Професійні підходи до розробок стратегій, політик і програм розвитку виключають поверховість, «турборежими», аргументацію «в 3 рядки» та інші подібні методи, котрі свідчать про непрофесійність і відвертий популізм. На думку експертів Платформи, подібним методам не місце в державних стратегіях, і їх широке застосування в останні роки не може не викликати стурбованість суспільства та експертного середовища. Процеси стратегування мають відбуватися згідно кращих практик, що багаторазово перевірені світовим досвідом.

Уряд має якомога швидше відходити від практик «масовок» й більше уваги приділяти провідним аналітичним центрам і бізнес-об’єднанням. Іншими двома елементами успіху є правильно побудовані процеси та інструменти в підтримці стратегування, детальніше – тут.

Контекст та завдання УКА: критикуючи Уряд за поверховість чи поспішність, експерти Платформи самі не спішать демонструвати власну експертизу чи напрацювання. У створеному єдиному ресурсі Платформи домінують публікації одного бізнес-об’єднання (АППАУ), практично не видно публікацій, аналітичних оглядів, детальних пропозицій від інших партнерських структур і окремих експертів. Відповідно, чи ми тоді відрізняємося від урядових структур із їх методами вирішування дуже складних питань «за 2 наради на 100+ чоловік»? Якщо ми хочемо організувати правильні процеси, добре розподілені в часі й не в авральному режимі, то, вочевидь, вони ж мають базуватися навколо грунтовних пропозицій? А вони не народжуються за одну ніч. Тоді де ці детальні пропозиції?

Отже, експертам Платформи, керівникам комітетів і робочих груп необхідно приділяти значно більшу увагу своїм публічним і онлайновим активностям, доводити їх до конкретних deliverables – грунтовні статті, аналітичні огляди, спільні policy та position papers тощо. Інакше процеси досягнення консенсусу з низки важливих питань будуть затягуватись.

 

4) Посилення ролі інституцій – як державних, так і недержавних.

Баланс інституцій та інструментів – це наріжний камінь в аналітичних роботах Платформи Industry4Ukraine останніх двох років. Хоча риторика про слабкість інституцій є загальною в Україні, на практиці ми не бачимо фокусу на цьому виклику, й особливо від держави та окремих донорських структур.

Вперше та дуже ясно це усвідомлення прийшло при опрацюванні робіт UNIDO в підготовці гайду про інструменти промислової політики. Висновок, що інституції випадають із процесів стратегування, укріпився при нашій роботі в рамках НЕС 2030 (серед десятків пропозицій там практично немає нічого про інституції). Між тим, саме сильні інституції мали би бути тими надійними опорами в розвитку галузевих, секторальних, регіональних програм, які так потрібні українському уряду. Мова не тільки про бізнес-об’єднання, асоціації та кластери. Ми говоримо про цілу низку інших: ТПП, агенції регіонального розвитку, спеціальні галузеві агенції розвитку, цифрові хаби (DIH) та центри 4.0, спеціалізовані галузеві інститути тощо. Останні, наприклад, були ключовими в розвитку автомобільної галузі в Таїланді. Якщо Уряд і далі буде нехтувати інституціями, очевидно, будь-які реформи приречені. Оскільки й сам Уряд (всі останні уряди) – є далекими від узірця професійності чи уособлення сили держави. Слабкість і непрофесійність саме й проявляється в тому, що Уряд не розуміє свої слабкі сторони й зводить ролі більшості інституцій до статистів або акторів другорядного плану в «масовках» про стратегування. Як вже було зазначено, в цих масовках Уряд штучно, й подекуди принизливо ігнорує тих, хто реально роками вкладав у розробку грунтовних політик і програм, й має масу напрацювань. У результаті багато експертів роблять висновок, що можна робити скільки завгодно стратегій подібних до НЕС 2030, але Уряд, або, точніше, Офіс Президента все одно буде вирішувати по-своєму.

Контекст УКА:  посилення ролі інституцій у державних політиках та програмах у рамках УКА має відбуватись за трьома головними напрямами:

  • Об’єднання та консолідація з іншими провідними федераціями та бізнес-об’єднаннями в єдиних вимогах та пропозиціях до Уряду.
  • Посилення власного позиціонування як провідного об’єднання кластерів із виводом програми кластерного розвитку до 2027 у статус державної програми.
  • Закріплення та посилення свого статусу представниками кластерів та промислового хайтек у перемовинах з європейськими структурами. Використання позицій наших партнерів як додаткових інструментів упливу на Уряд із метою прискорення прийняття необхідних рішень за низкою пріоритетів інноваційного, цифрового, промислового та кластерного розвитку.

Відповідно, й щоб виконувати ці три завдання, наші робочі групи та комітети мають бути укомплектовані кращими експертами, кожен із яких має розуміти свою роль і завдання. Іншими словами, потрібно якомога швидше закінчити з внутрішньою «масовкою» та перейти до більш системної планової роботи.

 

5) Краща координація, швидший метчинг (сполучення) і синергія в проектах.

Цей вектор апелює до практичних і розвинутих навичок провідних акторів екосистеми промисловців, лідерів бізнес-об’єднань, ЦОВВ, РОВВ, ОМС тощо в координації та синергії співпраці. Приказка про «двох козаків і трьох гетьманів», на жаль, жива й має постійні прояви в численних вимірах як по вертикалі державного управління так і серед низових громадських організацій. Найважче багатьом керівникам, й особливо з державних структур, визнавати вже існуючі центри компетенцій та експертизи. Таким чином, мова не йде про спадковість – кожна нова управлінська генерація розпочинає з нуля, так і ніби й не було до них ніяких напрацювань. Зокрема, це стосується й нинішньої влади. Ознака професійності як «визнання меж своєї непрофесійності» з відповідним делегуванням прав і завдань на більш професійну організацію – це точно не про більшість наших держустанов. За три останні роки наша співпраця з низкою міністерств не дала практичних результатів, а рівень їх інтересу та ознайомлення з напрацюваннями платформи Industry4Ukraine у сфері інноваційного, цифрового, кластерного, експортного та регіонального розвитку (смарт-спеціалізації) залишається вкрай низьким і малопродуктивним.

Під час війни багато подібних ізоляційних підходів повністю втрачають право на самодостатність і спокійне толерування – саме через свою неефективність. Усі ключові актори промислового розвитку мають демонструвати набагато більше прагнення до співпраці, визнання один одного й, зрештою, краще координуватися в спільних проектах розбудови держави.

Контекст УКА:  критикуючи владу за цей низький рівень координації та синергії, керівники кластерів УКА мають починати з себе. Наші перші успіхи яскраво показують цей величезний, але ще далеко не розкритий потенціал синергії кращих бізнес-спільнот й експертів. Коротко нагадаємо ці моменти, які вже фіксуються як історії успіху УКА.

  • Початок системного й регулярного діалогу з європейськими кластерами включає українські кластери в європейську аженду з такою силою, якої ми ще не знали ніколи раніше. І наступні результати є свідченням цього.
  • Вивід «Укрлегпром» як флагмана української легкої промисловості на індустріальний діалог з європейською EuraTex – це перша ластівка оновлення формату «індустріального діалогу Україна-ЄС», про який ішлося з 2017, але який так і не був запущений. Подібний діалог АППАУ веде зараз ще з кількома європейськими асоціаціями у сфері інжинірингу та промислового хайтек.
  • Приєднання АППАУ до американської CSIA, а далі угода з французьким кластером Індустрії 4.0 CIMES показали всім кластерам та асоціаціям УКА короткий шлях інтернаціоналізації: приєднання або MoU –> доступ до нових ринків і проектів  –> деталізація та співпраця за конкретними напрямами й проектами.
  • Лишень 2 івенти внутрішнього метчмейкингу уже дали поштовх системній співпраці 3-х агротуристичних кластерів Хмельниччини, Слобожанщини та Херсонщини. Разом із партнерами визначали 8 напрямів розвитку та розпочинають спільні проекти. Цей формат дуже нагадує спроби єднання між кластерами ІАМ в 2021, що так і не були доведені до практичних проектів чи регулярних форматів взаємодії. Можливо, саме час відновити ці спроби у форматі Центрів швидкого реагування.

Подібних історій в нас стає більше й більше, можна згадати й про програму EIF, першу історію успіху від Podilliya Fashion cluster, ініціативи допомоги ЗСУ тощо. Все це – результати кращої координації та сполучення наших внутрішніх кращих спроможностей (capacities) між собою. Однак, це тільки початок, і ще багато-багато можливостей залишаються нерозкритими, особливо коли ми опускаємося на рівень окремих МСП, наших членів. Керівники кластерів мають значно покращувати свій рівень і практичні навички координації, метчмейкингу, фандрейзингу та фокусу на конкретних результатах. Зокрема, цієї активності та ефективності кластерів дуже не вистачає в проектах інтернаціоналізації та фандрейзингу. Практично, ми випускаємо дуже мало проектів для фандрейзингу, хоча це декларується як виклик №1 і можливостей сьогодні маса. І, так само, спроможності кластерів до залучення своїх МСП в міжнародні події, співпраця експертів в Аналітичному центрі ще далекі від очікувань керівництва УКА.

Головні КРІ та deliverables

Принцип «почни з себе» є головним у теорії та практиці управління змінами. Тому, апелюючи до зовнішніх стейкхолдерів, кожен керівник кластеру має починати з себе. Ми всі маємо змінитися, бо цього вимагає війна. Наша перемога неможлива без цього.  У проектах і заходах наступних місяців ми будемо тримати фокус на вищевказаних принципах співпраці як засадничих для кращої ефективності Українського кластерного альянсу.

Досягнення наступних КРІ або deliverables (вихідних результатів) буде свідчити про дотримання цих принципів в найближчі 2 місяці:

  1. Остаточний розподіл ролей і завдань в Аналітичному центрі.
  2. Поява документу «Антикризова програма дій – пропозиції для Уряду» з єдиним портфелем проектів.
  3. Посилення УКА через плани взаємодії з провідними БО та держструктурами, і які закріплюються відповідними меморандумами про співпрацю.
  4. Прийняття кожним кластеро, або пулом кластерів в Центрах швидкого реагування, власного плану дій щодо експорту/інтернаціоналізації як головної стратегії виживання.
  5. Значне посилення присутності УКА в медійному просторі – через кращий піар і випуск регулярних Position papers по найбільш актуальним для нас питанням.

Тримаємо стрій і працюємо разом!

Голова координаційного центру УКА Олександр Юрчак