Звернення до виробників України
Пік пандемії COVID-19 наближається до України й загроза життю тисяч людей зростає кожного дня. Критичним елементом для врятування пацієнтів є респіраторна підтримка, яку забезпечують апарати штучної вентиляції легенів,а кисневе та інше обладнання. Це обладнання є в величезному дефіциті й наш уряд поки не має конкретних цілей та планів щодо його виробництва в Україні, як це роблять інші країни.
Читати далі
Отже, маємо ідеальний шторм. Пандемія, економічна, соціальна та політична кризи разом взяті. Карантин став тригером, який тільки прискорює ряд кризових явищ, що й так назрівали, зокрема – економічну кризу, включно з падінням промисловості, про які вся владна верхівка багато говорить з початку року. Й нам всім хочеться вірити, що в новому уряді зібрались анти-кризові менеджери екстра класу. Однак перші дії та рухи нових міністрів свідчать радше про продовження риторики популізму, ніж про справжні анти-кризові заходи та стимулюванням економіки. Принаймі, ясності про те, яким чином уряд хоче балансувати чисельні обмеження ділової активності з викликами наповнення бюджету та зупинки вже існуючих кризових явищ – немає ніякої.
Читати далі
Хто є головними акторами в розвитку екосистеми промислових хайтек, включно з технологіями 4.0? Питання цікаве з огляду на ефект «цифрового популізму», який повсюдно зростає в Україні.
Читати далі
Як відомо, Китай є сьогодні лідером світового суднобудування. Це може здаватись «чудом» в контексті того, що 30 року тому на світовій сцені були зовсім інші лідери та гравці. Тоді як українське суднобудування з 1991 впало в 16 разів, Китай виріс в 13 разів тільки в проміжку з 2002 по 2012 рік й став світовим лідером в торговому флоті вже в 2010. Українським урядовцям, й особливо тим, які до цього часу сповідують ліберальні погляди варто знати, що стоїть за цим китайським чудом. Нижче, короткий переклад з документу «Growth of Shipbuilding in China: The Science, Technology, and Innovation route», де є окремі розділи по державній підтримці.
Читати далі