Кластерні програми – приклад Біотоп з Берліну

В 1996 Німецьке федеральне міністерство освіти та досліджень анонсувало конкурс по інструментах, як наздогнати США в сфері біотехнологій. В рамках цього конкурсу влада земель Берліна-Брандербурга запустила ініціативу Біотоп. Основною ціллю ініціативи було перетворення Берліна-Бранденбурга в світовий центр біотехнологій. Основним завданням агенції було перетворення наукового потенціалу в реальні ринкові продукти шляхом комерціалізації наукових відкриттів.

Однією з основних причин появи цієї організації і необхідності координувати діяльність галузі були наступні проблеми.

Ринок біотехнологій малопривабливий для венчурних інвесторів. Особливо, на початкових етапах запуску проекту вони фактично відсутні, так як самі проекти дуже складні, незрозумілі, з високим рівнем ризику і невідомим потенціалом розвитку. Тому, щоб компенсувати брак фінансування, держава була змушена запустити ряд програм, як Go-Bio, Biochanceplus. Пізніше було запущено ще дві програми, що надавали гранти молодим підприємцям Exist і ProFit.

Друга проблема пов’язана з тим, що в регіоні існує два типи компаній. Перший тип це розробка нового продукту. Другий це надання послуг та інструментів в біомедичному секторі.

Часто сервісні компанії це компанії, які змінили вектор розвитку з розробки на надання послуг з причини менших ризиків і більш високою прибутковості. Компанії, що займаються розробкою, потребують більш значних обсягах фінансування, ніж сервісні компанії, але в той же час Інвестиції в розробки більш ризикові. Це призводить до того, що венчурний капітал вибирає сервісні компанії, що теж є проблемою.

Так само в Німеччині закони не такі гнучкі як в США і часто не дозволяють вивести на ринок інноваційні та дорогі ліки, щоб отримати прибуток від комерціалізації проекту. Для нових компаній це критично важливо для їх виживання.

Відсутність координації в рамках різних робочих груп не дозволяє використовувати досвід і знання один одного, щоб вирішувати конкретні завдання. Були відсутні бази даних, щоб перевірити відкриття. Відкриття самі по собі не є продуктом. Розробка нових продуктів не є пріоритетом для дослідників, так як їм неможливо отримати фінансування. Також бракувало партнерів для розвитку продукту.

І основна проблема – це відсутність знань ведення бізнесу серед нових інноваторів. Як правило, вчені, які розробили проривних технологію, є сильними технічними фахівцями, але слабкими підприємцями. Вони не розуміють основ менеджменту, маркетингу, продажів, управління фінансами, персоналом, організацією логістики. У них відсутнє розуміння в області розробки бізнес стратегії розвитку, що унеможливлює отримання фінансування та подальшу реалізацію проекту.

Тому, щоб вирішити ці проблеми, Біотоп повинен був надавати такі послуги:

  • Передача технологій між виробництвом і наукою.
  • Усунення критичного розриву між наукою і виробництвом.
  • Підтримка і просування технологічних стартапів.
  • Фінансування інноваційних проектів.
  • Мережеве взаємодія між компаніями, університетами і науково-дослідними інститутами.
  • Допомогою в створенні і розвитку нового бізнесу.
  • Організація заходів та робота з громадськістю.

Зараз завдяки цій кластерній ініціативі, кластер біотехнологій Берліна-Бранденбург є найбільшим в країні. Зараз там працює близько 500 компаній зі сфери біотехнологій. Щоб досягти цього результату держава сама інвестувала мільйони євро в цей кластер й залучила ще більше від приватних інвесторів. В цьому й полягає роль державного регулювання в розвитку економіки. Деталі по по кейсу – https://www.healthcapital.de/biotech-pharma/ , https://www.nature.com/articles/nj0012 

матеріал підготовлений  Павлом Вернівським

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>