Позиційні документи як Хартії, Маніфести тощо є в усьому світі важливим інструментом в консолідації спільнот та різних категорій від влади, бізнесу, громадськості та експертного середовища. Те, що їх лідери вважають найважливішим (принципи), те в що вони вірять (бачення майбутнього) зазвичай фіксується в чітких положеннях. В русі «Індустрії 4.0 в Україні» в періоді 2016 – 21 рр було вироблено два позиційні документи – Хартія Індустрії 4.0 (2016) та Маніфест Industry4Ukraine (2019).
Вже багато років Україна не має ефективної інноваційної стратегії, яка б визнавалась та підтримувалась всіма категоріями вітчизняних інноваторів та експертних спільнот. Особливо важкою є ситуація в промисловості – в цій сфері всі уряди попередніх років не змогли запропонувати дієвих змін, й тренд загальної деіндустріалізації економіки країни став домінувати в попередні роки. Сьогодні, війна може остаточно поховати ще існуючі залишки науки та інновацій в промисловому середовищі. Але вона створює й нові можливості. Чи зможемо ми скористатись ними в тому стані відносин акторів інноваційних екосистем, які склався в останні роки? Чи все-ж, ці відносини потребують радикальних змін та перезавантаження? Розбираємось – це перша публікації з серії, яку ми запускаємо в експертному середовищі Industry4Ukraine.
Entering into international negotiations with any potential partner or client requires quality training. You prepare information about yourself, but you also try to find out about your partner – who they are, what their opportunities are, where there may be potential areas for cooperation. It is better to do this in advance, so that the first talks develop into wider cooperation if you ask the right questions or come up with relevant suggestions. So what might be relevant now for UCA/Industry4Ukraine members from the perspective of the key European associations that we have begun intensive exchanges with? This publication provides an overview of Orgalim, our potential #1partner on the European continent.
У травні Уряд запустив низку консультацій з бізнес-спільнотами й розпочав збір пропозицій для відновлення економіки в повоєнний період. Не дивлячись на всі їх переваги, корисність і необхідність, Аналітичний центр УКА визнає, що необхідно готувати власні пропозиції та програми дій – у більш цілісних та системних форматах і відповідно до сфери нашої місії та сфер спеціалізації. Отже, визначмо, якими мають бути наші керівні принципи та правила дій при розробці таких документів.
Вихід на перемовини міжнародного рівня з будь-яким потенційним партнером чи клієнтом передбачає якісну підготовку. Ви готуєте інформацію про себе, але також намагаєтесь дізнатись про партнера – хто вони, які їх можливості, де можуть бути потенційні зони співпраці. Краще це робити заздалегідь, оскільки перші перемовини можуть і не мати продовження. Якщо ви не поставите правильні запитання чи не підготуєте релевантних пропозицій. Отже, що може бути релевантним зараз для членів УКА / Industry4Ukraine з огляду на передові європейські асоціації, з якими розпочались інтенсивні обміни? В цій публікації – огляд Orgalim, потенційного партнера №1 на євро-континенті.
«Профілювання» – під цим терміном ми маємо на увазі деталізацію, розширення, уточнення окремих тем кампанії, огляд яких ми розпочали узагальненою публікацією в кінці січня. Отже, що ми маємо сьогодні – напередодні круглих столів в регіонах? Наш перший огляд надає підсумки кількох останніх зібрань та обмінів з регіонами.
Breaking the wall, або Building the wall – 2 розповсюджені меми в комунікаціях та управлінських практиках. Особливо, в управлінні змінами, адже крос-функційні бар’єри, які є головними викликами в проведенні змін, частіше всього й візуалізують та асоціюють зі стінами.
В 2018 з АППАУ вийшов документ під назвою «Створення інноваційних екосистем промислових хайтек», але де радше йшлося саме про інтеграцію ЗВО в ринкове середовище. Його цікаво переглядати сьогодні з точки зору як пройденого шляху, так і зокрема в аспектах «зносу стіни» між бізнесом та наукою. Тема ‘breaking walls’ фігурує в цьому документі як окремий напрям змін, й він пропонує для цього ряд опцій.
Ключовими драйверами розвитку сучасної промисловості є декарбонізація та дигіталізація. Саме ця 2D-парадигма буде обумовлювати ландшафт та вектори розвитку як галузей, так і окремих підприємств до точки біфуркації 2030 року – зеленого, енергетичного переходу, тобто переходу до низьковуглецевої економіки. З одного боку процеси декарбонізації є серйозним викликом саме для промисловості, у зв’язку з тим, що потребують кардинально реформувати виробничі процеси та ланцюги створення вартості, а з іншого, – можуть стати стимулом використання широкого спектру технологій Індустрії 4.0-5.0, та потужним механізмом переходу до моделей сталого виробництва, та розвитку.
Експерти в будь-якій сфері – найбільша цінність суспільства. Від висококваліфікованих фахівців в робітничих професіях, сертифікованих програмістів й до державних службовців, країна потребує сотні тисяч таких людей, здатних показувати кращі результати, кожен на своєму місці. В сфері державотворення так само існує сотні вузьких ніш, де результат залежить від вміння спочатку знайти, а потім консолідувати справжніх професіоналів своєї справи. Стаття описує досвід, накопичений в Асоціації «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ).