Позиційні документи як Хартії, Маніфести тощо є в усьому світі важливим інструментом в консолідації спільнот та різних категорій від влади, бізнесу, громадськості та експертного середовища. Те, що їх лідери вважають найважливішим (принципи), те в що вони вірять (бачення майбутнього) зазвичай фіксується в чітких положеннях. В русі «Індустрії 4.0 в Україні» в періоді 2016 – 21 рр було вироблено два позиційні документи – Хартія Індустрії 4.0 (2016) та Маніфест Industry4Ukraine (2019).
Створення спільного портфелю проектів, а також окремих проектів від кластерів є важливим завданням проекту УКА ‘UCA Projects Promo’, який розпочався в липні за підтримки GIZ. Сама назва проекту яскраво свідчить, що його фокусом є покращення спроможностей кластерів в сфері фандрейзингу. Цією публікацією ми надаємо загальний огляд теми фандрейзингу в УКА, базуючись на актуальних викликах, а також досвіді та напрацюваннях попереднього періоду.
Війна РФ проти України вже нанесла величезні людські та матеріальні втрати нашій державі. Й ця ситуація продовжується – наші регіони, промислові підприємства, інфраструктурні об’єкти продовжують щодня зазнавати руйнувань. Але не зважаючи на всі труднощі, наша перемога в цій війні неможлива без стійкої економіки, орієнтованої, в першу чергу на критичні індустрії. Ситуація складна. Згідно опитувань кількох провідних бізнес-об’єднань та аналітичних агенцій, в перші 3 тижні війни зупинили роботу до 80% МСП України. На минулому тижні президент та прем’єр закликали підприємства повертатись до роботи. Й причини очевидні – без економіки, без промисловості ми не можемо перемагати.
Кампанія «Молодь та Індустрія 4.0», що починається в кінці січня є дуже багатою на різні теми та їх акценти. Відповідно, від того, які теми будуть головними в програмі обговорень круглих столів в регіонах, залежать і кінцеві результати. Водночас, ці теми не є абсолютно новими, як і підходи до дискусій – на платформі Industry4Ukraine ми ведемо цю практику з 2018. Отже, що варто взяти з минулого досвіду в ці нові EU Industry weeks – публікація акцентує на найбільш важливих речах.
В грудні 2020 ми опублікували перший огляд кластерної кооперації в секторах Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування. Через рік, в грудні 2021 ми підсумовуємо ці кейси новими подробицями, а також підводимо підсумки року кластерів ІАМ з точки зору прогресу в розумінні ланцюгів доданої вартості (далі ЛДВ) та інструментів керування ними.
Тема пріоритетних інструментів гостро ставилась розробниками Національної Економічної Стратегії 2030 (далі – НЕС 2030) в грудні 2020. Тоді АППАУ створила робочу групу, яка оперативно виробила формулу 3+5 – 3 ключові інституції та 5 пріоритетних інструментів, які необхідно реалізувати в рамках НЕС 2030. Нижче надаємо фрагменти підготовленої для НЕС 2030 аналітики з коментарями щодо стану виконання на період серпня 2021.
В 2020 в українській Індустрії 4.0 було чимало проектів, міні-проектів розвитку політик та програм державотворення чи просто ініціатив, де визначальну роль відіграють методи колективної співпраці. Досить згадати ініціативи 2020 як формування стратегії інтеграції в глобальні ланцюги доданої вартості, роботи Аналітичного центру з виробленням анти-кризових рекомендацій з початком COVID-19, спробу об’єднати представників сектору MedTech, проекти розробки Національної програми кластерного розвитку до 2027, розробку гайду «Інструменти промислової політики», пропозиції до НЕС 2030 тощо. Ці ініціативи об’єднали понад 40 експертів, окремі продовжуються й досі – зокрема в в проектах ClusteRISE, «Інтеграція 4.0» чи в розробці постанови КМУ про Центри 4.0. Попередньо ми визначили, що ефективні й відлагоджені процеси колективної співпраці – є одними з ключових факторів успіху. Зокрема, стаття про важливість розподілу ролей й акценту на правильних процесах – інструментах є першою спробою систематизації в сфері експертної співпраці в Індустрії 4.0.
Продовжуємо публікації українських кейсів про застосування інструментів промислової політики від Тараса Миколаєнко. Минулого разу ми розглянули кейс горілчаної галузі. Цього разу мова йтиме про виноградарство та садівництво, й про вміле використання податкових інструментів.
Книга, видана на початку 2020 року (434 стр), представляє фундаментальну працю, – стратегію Новітнього Індустріального Розвитку України (НІРУ), від групи авторів під керівництвом директора ДП “Укрпромзовнішекспертиза» Власюка Володимира Степановича. Робота виконана впродовж 9 місяців включає в себе детальний опис стану економіки України й глибокого аналізу причин деіндустріалізації, обґрунтування напрямів НІРУ, його ресурсного забезпечення, 10 ключових політик підтримки й цільових показників зростання.