Ролі науковців в інноваційному розвитку промисловості

Методологія проекту «Інтеграція 4.0» передбачає як перший крок уточнення та профілювання ролей. В цільовій моделі нового формату співпраці влада – наука – бізнес ми аргументували, що підходи «копі-паст» з Євросоюзу є неефективними на українському грунті й, в якості першого кроку до адаптації, потрібно значно більш ретельно профілювати ролі кожної з 8 категорій учасників. І якщо з більшістю цих категорій все більш-менш ясно, то які конкретні ролі науковців є вже ідентифікованими та затребуваними ринком– питання дещо зависло. Кілька дискусій та нарад впродовж грудня остаточно прояснили ці висхідні позиції.

Попередні дебати

На початку нагадємо, що цільова модель “Інтеграція 4.0” визначає 8 категорій учасників процесу смарт-спеціалізації, серед них науковці є в 2-х категоріях “НДІ” та “Університети”, рис. 1

рис. 1 Фреймворк цільової моделі співпраці наука-бізнес-влада-експертна спільнота в проекті “Інтеграція 4.0”

Опитування в листопаді в спільноті Індустрія 4.0 показало наступне відношення до ролей науковців

Рис. 2 Результати опитування спільнот в листопаді 2020.

Ці результати корелюються в цілому з попереднім досвідом, але водночас не дають відповіді на питання які ж більш специфічні ролі притаманні сьогодні науковцям? Й особливо,

які ролі є найбільш важливими з точки зору поточних викликів розвитку інноваційних екосистем в промисловості?

Головні ролі науковців – R&D, policy-making, просвіта – освіта та інно-брокеридж

Роль науковців, як кращих дослідників є незаперечною з огляду на наш досвід в АППАУ та Індустрії 4.0.

Ряд круглих столів, що пройшли в листопаді-грудні, також аналіз цього попереднього досвіду дозволяє специфікувати сьогодні 4 головні ролі в порядку значимості:

  1. R&D – дослідження в окремих галузях.
  2. Policy-making – розробка політик (національних, галузевих, секторальних) в сферах науки, освіти, досліджень
  3. Просвіта та освіта ринку – науковці є власниками системи знань, в ряді випадків – окремих унікальних наукових шкіл
  4. Інновційний брокеридж – нова роль, які тільки зароджується в окремих інститутах, і яка є дуже важливою для ринку.

Якщо коротко підсумувати кращі наші здобутки – приклади у вказаних ролях за останні 5 років, то короткий перелік буде орієнтовно наступним

  • Приведення до єдиної термінології, переклад, деталізація, популяризація та переведення на навчальні методики та курси міжнародних стандартів Індустрії 4.0, що в 2019 зробила команда фахівців з 5 університетів
  • Окремі команди, зокрема з НУХТ, ХАІ та КПІ продовжують глибоке вивчення цих стандартів, а також технологій Індустрії 4.0 вже на практиці.
  • Перші книги по Індустрії 4.0 також виходять з середовища науковців – в мене є кілька таких з Тернополя та Києва
  • Й звісно, саме науковці тримають лідерство по інтеграції в дослідницькі проекти Євросоюзу як Horizon 2020 та подібні.

Всі ці факти не компенсують слабких сторін науковців в дослідженнях, які головним чином стосуються переходу «долини смерті» в інноваційних циклах. Тобто, прикладних розробок та прототипів з І4.0 в нас мало. І все-ж вони є – кілька представників наукових інститутів є на ландшафті Індустрії 4.0 й ми знаємо, що набагато більше їх інтегровано в зарубіжні екосистеми І4.0. Але, зрештою, загальновідомо, що

це питання готових рішень та продуктів, їх комерціалізації дуже зав’язано на інфраструктуру інноваційних екосистем промисловості, де головну роль мала б відігравати державна політика.

На жаль, така політика майже відсутня.

Що стосується policy-making, науковці були та є нашими найближчими партнерами в діалозі та процесах розробки чисельних документів, які походять з АППАУ – як проект Національної стратегії Індустрії 4.0, модель інноваційних екосистем промислових хайтек, дорожні карти цифрової трансформації, проект Національної кластерної стратегії України тощо. Крім зазначених університетів, тут варто відмітити партнерів з Агенції Європейських Інновацій, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Київського академічного університету (КАУ), Інституту металофізики, й багатьох незалежних консультантів – вихідців з НАН.

Ще одна важлива роль, яку найбільше демонструє для нас сьогодні КАУ – це інноваційний брокеридж. Тобто, мова про наведення «містків» між наукою та бізнесом (посилення взаємодії та співпраці) через системний нетворкинг та включення інших необхідних інструментів – як бізнес- та юз-кейси, інноваційні дні та конкурси, інкубатори та акселератори тощо.

Отже, ці ролі ми маємо й надалі розвивати та профілювати – в тому числі як незалежних інституцій. Ось як вигладає повна картина ролей, де етап “наступна сходинка”  встановлює рівень для всіх категорій

рис. 3 Ролі науковців серед інших ролей категорій учасників

 

Лідерство та командна робота – як головний виклик для науковців

Водночас, в нас є багато прикладів, які демонструють відсутність належного лідерства в середовищі науковців. Ось буквально кілька прикладів

  • Більшість згаданих вище документів державних політик ініціювались та велись не науковцями – а бізнесом. Хоча очікування від бізнесу по таким «рідним» для науки речам як інноваційна екосистема є набагато вищими.
  • Науковці, безперечно, є власниками величезної системи знань та процесів по їх накопиченню, але показують дуже низьку спроможність управляти ними та комунікувати те, що необхідно. По будь-якому з питань просвіти чи освіти, чи системної аналітики – в тому вигляді та стилі комунікацій, що очікує ринок, науковці мало що видають корисного.
  • Останнє має також пряме відношення до інноваційного та інформаційного брокериджу. Створена влітку група «Консультанти АППАУ» так і не спромоглась видати хоча б один інформаційний дайджест. Хоча домовленість була саме про такий початок.

Розбираючи подібні кейси (їх насправді більше), я прийшов до висновку, що всі вони пов’язані з чинниками недостатнього лідерства та командної роботи. Тобто, дивлячись на масу подібних проблемних ситуацій, справжні лідери мали б реагувати по-іншому. Не ховатись за «Систему», не сидіти в «своєму світі» (чи зоні комфорту), не переключатись виключно на ті напрями, де добре платять (зазвичай гранти).

Співпраця з українськими замовниками потребує виходу з зони комфорту, більшої гнучкості, інколи терпіння, завжди – глибокого розуміння їх проблемних питань, а також меж власної компетенції. Останнє негайно апелює до пошуків партнерів, хто може посилити власні послуги до повного рішення проблеми замовника. Але це, в свою чергу, веде до командної роботи і яка вже виходить за рамки НДІ чи університету.

Звісно, більшість наших замовників далекі від «ідеалу», й зайве говорити про їх платоспроможність у порівнянні з західними чи азійськими країнами. І все-ж, дивлячись як багато йде в Україну передової імпортної техніки та послуг, який аншлаг ми мали на недавньому форумі Trans4mation (більше 1000 чол щодня) не можна говорити, що вони не цікавляться інноваціями. Тим більше це стосується передових розробників, й в окремих середовищах як в АППАУ, вже є чимало бажаючих оплачувати послуги інноваційного брокериджу та розробок. Але «товар треба показувати лицем».

Й варто знову наголосити, що ключовим питанням на 1-ому круглому столі по Київській області 2 грудня було наступне –

“Ролі учасників процесу прояснюються. Але хто візьме на себе відповідальність за інтеграцію учасників інноваційної екосистеми в робочі команди, які здатні генерувати та впроваджувати ті самі якісні інноваційні чи інвестиційні проекти?”  

Висновком того круглого столу була фраза Юрія Клименко з Вінниці, що “лідер обов’язково проявиться в процесі…”. Отже, лідерство – це також про амбції. Чи є в науковців амбіції стати лідерами в цих процесах інтеграції? – це питання повністю відкрите.

Напрями дій

Виходячи з вказаних ролей та контексту лідерства, науковцям варто задуматись на тим, щоб взяти на себе повне лідерство в стратегічних викликах Індустрії 4.0 як:

  1. Формування повної моделі інноваційної екосистеми для промисловості з розкриттям найбільш критичних елементів. Модель І4.0 вийшла в 2019, але так і не ясно чи вона прийнята науковою спільнотою, чи ні й хто її рухає на національному рівні.
  2. Повний аудит цієї екосистеми, включно з ясним переліком ще існуючих активів та розривів. Цей пункт стоїть в нашій стратегії Індустрії 4.0 з 2018 року, але майже не рухається. Сьогодні важливо “цього слона зїдати кусочками” – тобто, робити декомпозицію на рівень регіональних та галузевих екосистем, – наприклад, через такі міні-проекти, як зараз запуститься в Харкові.
  3. Адаптацію до українського контексту європейських методик інноваційного розвитку (включно з запобіганням критичних помилок як «копі-паст») з наступною їх популяризацією. Наприклад, сьогодні мало хто в університетах розуміє, що таке Digital Innovation Hub та як створювати подібні центри. Між тим, це один з ключових елементів інноваційної екосистеми в ЄС.
  4. Формування та запуск пріоритетних напрямів розвитку для співпраці з промисловістю.
  5. Більш глибока та повна інтеграція науки в існуючі формати колаборації, що вже пропонуються на рівні бізнес-асоціацій, кластерів, галузевих чи регіональних політик.

Завдання 1-2 є типовими для ролі policy-making, тоді як 3-5 в тій чи іншій мірі мають задіювати всі 4 виявлені ролі науковців.

Стосовно проекту «Інтеграція 4.0» ми вже розпочали формування цього лідерства по всіма вищевказаними пп. Важливо, щоб в новостворений комітет S3 на платформі Industry4Ukraine, і який очолив Інститут економіки та прогнозування НАН, долучились інші представники науки та освіти регіонів України.  Вірю, що це проект значно покращить співпрацю бізнесу та науки й відкриє нам чимало нових можливостей. Додаткова інформація чи питання – звертайтесь на info@industry4ukraine.net

 

Юрчак Олександр

 

Подібна інформація

2 thoughts on “Ролі науковців в інноваційному розвитку промисловості”

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>