Інтеграція 4.0 – рефлексія з подій листопада та початку грудня 2020

Концентрація онлайн подій є дуже високою наразі в діяльності АППАУ та партнерів по Industry4Ukraine. Тому давати детальні звіти з кожної події фактично неможливо й, мабуть, недоцільно. Натомість, важливо формулювати підсумки та рішення – ці речі точно є важливими для фіксації результатів, включно з передачою естафети наступним подіям та-чи партнерам. Звіт, що подається нижче резюмує останні події, які так чи інакше мають відношення до проєкту «Інтеграція 4.0», де ми синтезуємо в пошуку синергії кращі українські практики смарт-спеціалізації, кластеризації та цифрових інновацій.

«Передача естафети» – як стандарт в проекті «Інтеграція 4.0»

Я часто вживаю слово «стандарт» й багато колег запитує «що це значить». Зазвичай, я маю на увазі кращу практику в конкретній сфері діяльності, яку спільнота бере на використання, а з часом і покращує. Й оскільки в проекті «Інтеграція 4.0» ця спільнота значно розширилась – тим більше важливо дотримуватись єдиних чи близьких правил, дефініцій та підходів, – це забезпечує швидший прогрес по складним питанням інноваційного розвитку. Стандарт по «передачі естафети» між подіями та командами розвиткових проектів був прийнятий на нараді 27 листопада в широкому складі стейкхолдерів 5 регіонів – представників регіональної влади, кластерів, науки та бізнесу. Ми домовились, що практика «від заходу до заходу» – без фіксації результатів та їх передачі до наступних заходів, – різко знижує ефективність спільних нарад чи вебінарів, й девальвує смисли їх проведення. Тому необхідний чіткий зв’язок між івентами й з виходом на наступну ітерацію, це веде до реального прогресу та колективного вирішення поставлених завдань.

Отже, які результати ми отримали від чисельних, взаємопов’язаних й дуже характерних для проєкту «Інтеграція 4.0» подій кінця листопада та початку грудня?  В цьому огляд кілька ключових подій.

Обмін кращими практиками провідних кластерів

Онлайн сесія 2  грудня започаткувала системний обмін кращими кластерними практиками в українській спільноті кластерів. Ініціатива Запорізької ТПП, що промотує свій новий кластер ІАМ за підтримки UNDP повністю співпала з намірами кластерного комітету Industry4Ukraine розпочати фіксацію кращих практик кластерів на національному рівні. На цій події ми побачили ці практики від Харківського ІТ-кластеру, АППАУ, Української асоціації меблевиків та Миколаївського кластеру RinnoHUB.

Тезово про головні висновки та враження учасників:

1. «Зрілість» – перша та головна кластерна характеристика, що напрошується від виступу Ольги Шаповал, директора ІТ-кластеру з Харкова. Багато речей в її виступі можливо звучать фантастично для учасників молодих промислових кластерів. Наприклад, десятки залучених фірм та експертів, що добровільно витрачають свій час на екосистемний розвиток галузі, вклад в освітню систему, фокус на інфраструктурі регіону – все це дійсно відбувається не десь в ЄС, а тут в Україні (в Харкові), тобто поруч з нами.
2. АППАУ також демонструвала зрілість – як в сегментації своїх послуг (для нових членів, для просунутих й платні), так і в визнанні власних зону росту. Паралельно – й в якості демонстрації важливості та значення якісних послуг для будь-яких кластерів, – АППАУ запустила експрес-опитування власних членів щодо оцінки послуг які надаються.
3. Досягнення меблевиків (Українська асоціація меблевиків – УАМ) були продемонстровані в чисельних аспектах. Зокрема, зростання експорті дає велику надію машинобудівникам та інжиніринговим компаніям України, особливо з малого та середнього бізнесу (МСБ). Якщо меблевики змогли прорватись на експорт (в тому числі в ЄС), значить і ми зможемо. Сила колективної спроможності УАМ справді вражає – дякуємо Оксані Донській за цю велику порцію натхнення.

   

4. Дуже цікавим був досвід Миколаївського інноваційного кластеру RinnoHUB – особливо по науці та університетам. Фактично, Володимир Євсєєв (директор) вже створив лійку «відсіву» справжніх інновацій від псевдо-науки та псевдо-освіти. Такі експериментальні майданчики зростання інновацій потрібні в кожному обласному центрі, адже це «псевдо» нас просто поглинає. Висновки пана В. Євсєєва щодо стану багатьох миколаївських ЗВО повністю співпадають з нашим досвідом в АППАУ, – дуже мала частина ЗВО та їх викладацького складу реально орієнтована на потреби ринку та інновацій. Система вищої освіти залишається нереформованою, що створює великі перешкоди для взаємодії з ринком, але найбільші бар’єри (старі парадигми) є в головах самих освітян та науковців.

Враження аудиторії в 50 чоловік від цього івенту були чудовими. Більшість відгуків йдуть в мажорній тональності – цей вебінар перевершив очікування, що говорить про необхідність продовження такого обміну. Це вже результат й, очевидно, що на наступні вебінари – а їх в ініціативі Запорізької ТПП сплановано ще 3, – варто тримати цю планку якості та цей стиль відвертості та орієнтації на практичні результати.

Кластерний комітет Industry4Ukraine буде фіксувати ці кращі практики й накопичувати їх – саме для розділення зі всією кластерними спільнотою. Й особливо це важливо для нових та молодих кластерів. Наступний подібний вебінар з залученням кращих кластерних експертів – 10 грудня.

Смарт-спеціалізація Київського регіону – Харчова та Біотехнології

Цей обмін в форматі онлайн круглого столу 2.12 в порівнянні з попереднім заходом був складнішим за контентом та проблемними питаннями, але дуже цікавим багатьма емоційними та інтелектуальними відтінками. Головні підсумки

1. Яскраво на цій події проявилась роль інноваційного брокериджу. Фактично, відразу 3 категорії гравців, – технологічні консультанти, асоціації та кластери, й також вже діючий в нашій спільноті «оператор» від НАНУ, Київський академічний університет, – разом демонстрували важливість та значимість цієї ролі у процесі з’єднання науковців з промисловцями. Це реально працює – й знову проявилось буквально наступного дня, коли КАУ організував інноваційний день для Biotech, куди була залучено маса науковців. Ось приклад цієї ролі з 2-го грудня. Київський НДІ хімії поверхні активно впроваджує інновації в український та зарубіжний МСБ завдяки Асоціації парфюмерів та косметики. Саме ця асоціація, – через свої активні дії та просвітні заходи, відкрила доступ цьому НДІ до потенційних клієнтів.
2. Дуже цікавим й ще не до кінця зрозумілим є питання інтеграції НДІ в процеси R&D в цих галузях. Згідно експерту АППАУ, технологічному консультанту Максиму Тютюннику (колишній гол. Інженер заводі Roshen, Danon, Coca-cola) більшість харчових великих підприємств є самодостатніми й майже не працюють з НДІ. З іншого боку, Вікторія Паєнтко з Інституту хімії надавала приклади коли, процеси R&D їхнього Інституту хімії поверхні малий та середній український бізнес фактично аутсоурсить. Отже, чи пов’язано це явище постійного залучення науковців виключно з наявністю власних спеціалістів R&D в промислових компаніях, чи є ще інші чинники – питання відкрите.
3. Геннадій Кабальский з ВГ «Техінсервіс» демонстрував потужність, в тому числі, інноваційну великих українських інжинірингових груп. Інформація про успіхи цієї групи, яка здатна здійснювати глибоку переробку в харчовій, хімії, нафтохімії, буд матеріалах тощо, й часто на рівні кращих європейських стандартів, була новою для більшості аудиторії. Геннадій також підтвердив, що група «Техінсервіс» звертається до науковців й дуже цінує їх експертизу. Однак рівень цих відносин не є «інстутиціональним», тобто цій групі набагато легше залучати окремих експертів, ніж мати сталу співпрацю з тими чи іншими НДІ.

   

4. Разом з Андрієм Старжинський з софтверної компанії a-Gnostic, ми знову зачепили питання відповідності «хотєлок» замовників до вартості розробки високомасштабованих, серійних продуктів в софті та інноваційних рішеннях. Це також є відкритим питанням пошуку консенсусу та інновацій – адже очевидно, що інтереси сторін тут різні. Тут ми знову повертаємось до ініціативи АППАУ що була згенерована рік тому з Максимом Тютюнником – без якісних бізнес-кейсів важко розраховувати на якісні юз-кейси, тобто інноваційні рішення.
5. Дещо емоційна дискусія в кінці заходу яскраво проявила різне відношення учасників в розумінні головного виклику – лідерства в процесі інтеграції різних категорій учасників процесів смарт спеціалізації. Деякі колеги настійливо пропонували свої моделі чи продукти, які радше відповідають на питання «що і як робити» в інноваційних процесах. Між тим, питання ставиться по-іншому – хто має взяти на себе лідерство та відповідальність в цих процесах зближення та інтеграції? Адже, що б не запропонували колеги, як модель чи платформу в тій чи іншій галузі – реалізовувати її сьогодні на регіональному рівні просто нікому.

Trans4mation

Цей захід провідного розробника АППАУ, компанії ІТ-enterprise, й що тривав 5 днів в кінці листопада, заслуговує окремого звіту. Я надам тільки окремі коментарі, які мають відношення до тем «Інтеграція 4.0».

По-перше, форум яскраво показав величезний інтерес промисловців до цифрових інновацій – я не пам’ятаю жодного івенту в історії нашої Індустрії 4.0, який би збирав щодня по 1000+ чоловік, й більшість з яких представляла саме промислові підприємства України.

По-друге, фокус був цікавим з точки зору демонстрації практичної цінності інновацій – кейси демонстрували самі замовники з різних галузей промисловості, й фокус вони завжди робили на практичних конкретних результатах.

По-третє, добрим сигналом для всіх інноваторів є розвінчування міфу про виключну орієнтацію промисловців (або ширше – бізнесу) на ROI. Денис Морозов, директор з економіки та фінансів ІНТЕРПАЙП підтвердив, що часто їх компанія запускає нові цифрові інновації не маючи чіткого розрахунку окупності. Натомість, їх команда ІТ-спеціалістів системно практикує методи Agile, які дозволяють знижувати ризики інвестицій. Тобто, якщо після перших ітерацій прототип не показує очікуваних рис – характеристик, проект може зупинятись.

Цей форум є важливим з точку розуміння всіма науковцями наскільки потужним є сьогодні попит в промисловості на різного інновації. В АППАУ ми маємо цьому масу підтверджень з різних галузей, й на заході 2 грудня це підтверджували наші партнери які тісно співпрацюють з харчовою та іншими галузями.

Передача естафети

Отже, й повертаючись до завдань «естафети» – що ми здобули й що передаємо далі на наступні івенти програми «Інтеграція 4.0»?

Приймаючи висновки попереднього, 1-го вебінару проекту «Інтеграція 4.0» від 9 листопада, а також установки цільової моделі, що можна резюмувати на цих подіях? – йдемо по ключовим питанням, які задає цей проект від свого старту в жовтні

1) Уточнення та профілювання ролей учасників інноваційної екосистеми.

Зміни в попередніх висновках про ролі суттєво стосується хіба що категорії науковців, але ці зміни важливі. Раніше ми взагалі не могли зрозуміти, яку конкретну роль все-ж займають чи можуть займати найближчим часом науковці, якщо лідерами інноваційних процесів (згідно проведених голосувань) вони не є. Зараз ми бачимо 2 важливі ролі науковців  – як власників окремих процесів R&D (не плутати з керуванням повних інноваційних циклів), й також як policy-makers. Щодо останнього, ми знову отримали підтвердження, що саме науковці здатні чітко та ясно формулювати системні положення розвитку у відповідних галузях чи сферах діяльності.

Щодо інших категорій, кластери та асоціації – підтвердили свої ролі як рушіїв, лідерів розвитку економіки, це було найяскравіше враження в кластерному обміні 2 грудня.

2) В фокусі – Інноваційний брокеридж та бізнес-кейси

Цікавою темою в відносинах промисловців та науковців сплила тема ролі інноваційного брокериджу. В дискусії 2 грудня проявилось, що відразу 3 категорії учасників ринку можуть на неї претендувати – технологічні консультанти, асоціації / кластери та інфраструктурні оператори (як КАУ). Але стало ясно, що ця роль – в повноті всіх функцій та якісному їх виконанні, потребує спеціалізації. В Києві сьогодні цю роль бере на себе КАУ. Але хто це може робити на регіональному рівні? – питання повністю відкрите. Зрозуміло також, що КАУ може забезпечувати цю роль далеко не по всім напрямам. Отже, в кожному регіоні варто задати це питання – «хто виконує роль інноваційних брокерів в галузі чи секторі Х?». Де знаходяться ці менеджери – в яких організаціях?  Якщо таких немає, то ви маєте велику проблему – стіна між науковцями та промисловцями в нереформованій системі ЗВО / НАНУ буде тільки зростати.

Окремий продукт діяльності інноваційних брокерів включно з партнерами як інноваційні кластери, інкубатори та хайтек асоціації – це бізнес-кейси. АППАУ пропонує тут власні дефінції всім галузям та секторам, й радше як привід для  переходу на єдині методики та термінологію інноваційного менеджменту.

3) Вихід на нові проекти інноваційного, регіонального розвитку

Пропозиції нових проектів інноваційного чи інвестиційного регіонального розвитку на цих подіях  поки що майже не звучать. Між тим, це вже мало б бути – адже проекти смарт-спеціалізації тривають в Україні вже кілька років, а про співпрацю в інноваційному розвитку ми говоримо, очевидно, вже десятиліття.

На мою думку, це говорить, як про те, що учасники дискусій ще не дійшли до фази справжньої командної взаємодії, де етап знайомства пройдений, вже існує довіра, генеруються нові ідеї й розмова про проекти стає головною. Але також це може свідчити про те, що серйозних, цікавих інвесторам проектів насправді дуже мало навіть в тих гравців, хто ще «шифрується». В попередньому досвіді АППАУ запити інвесторів щодо цікавих проектів Індустрії 4.0 залишались без відповідей – скільки б ми не опитували наших провідних інноваторів. Й це радше нехороший сигнал – адже мова про якість інноваційних процесів, яка є низькою. Залишимо поки що це на рівні припущень.

4) Склад та формати взаємодії команд проектів

Як ми вже вище відмітили, питання про лідерство в інтеграційних процесах на рівні регіонів є повністю відкритим. В дискусії по Київській області прозвучало дуже ясно – «ми вже знаємо що робити. Але кому це робити? Хто візьме на себе відповідальність за інтеграцію учасників інноваційної екосистеми в робочі команди, здатні генерувати та впроваджувати ті самі якісні інноваційні чи інвестиційні проекти?»

Дискусія не дала прямої відповіді, але, очевидно, найближче до реалій був Юрій Клименко з Вінниці, який сформулював тезу про те, що «лідера немає й не може на цьому етапі. Але лідер проявиться в процесі зближення учасників». Розбудова інноваційної, регіональної екосистеми – це шлях. Довгий та непростий. Отже, варто на нього вступати разом, а далі життя покаже «хто є хто», й хто на що здатний. Головне, щоб залишалась віра в успіх та бажання працювати разом.

******

Ці події кінця листопада та початку грудня передають естафету наступним нашим заходам по кластеризації та смарт-спеціалізації. По першому напряму продовжаться обміни кращим досвідом кластерів в рамках вебінарів Запорізької ТПП та проекту ClusteRISE. По другому – буде продовження регіональних зібрань по смарт-спеціалізації в  Вінниці, Миколаєві, Харкові та Запоріжжі. Почуємось й будемо раді вашим коментарям.

Юрчак Олександр,

ген. директор АППАУ, Керівник проекту «Інтеграція 4.0»