Рівень об’єднання на платформі. Резерви росту та синергії

Платформа Industry4Ukraine створена як об’єднання бізнес-асоціацій, науки та освіти, громадських організацій та владних структур в 2019 році. Головна місія платформи полягає в розвитку середньо- та високотехнологічних секторів промисловості, як альтернативі нинішнього курсу на сировинний уклад. Аналіз головних здобутків платформи в спільних проектах державотворення викладений в попередній публікації. В цій статті, до стратегічної сесії 6 жовтня ми аналізуємо рівень залучення різних стейкхолдерів.

Поточний рівень залучення та об’єднання

Схематично, рівень залучення відображений рис. 1. Кольорами зображені сфери, куди найбільше залучались ті чи інші учасники спільноти.

Рис. 1. Рівень залучення та об’єднання, внизу позначена кількість стейкхолдерів за напрямами

 

Учасники об’єднання приймали участь в розробці та реалізації різного роду політик та програм об’єднання, ось кілька показових прикладів за різними категоріями

  1. Вироблення спільних політик та стратегій національного розвитку, їх адвокація.
  • Маніфест Industry4Ukraine, як базовий, засадничий документ платформи розроблявся в 2018 з участю великої групи фахівців від ДП «Укрпромзовнішекспертиза», АППАУ, UNIDO, Інституту соціальних досліджень та політичних консультацій, секретаріату Ради підприємців при КМУ, Інституту адвокації та лобіювання.
  • Ідея цільової, грунтовної розробки стратегії Індустрії 4.0 належить Валерію Фіщуку, куратору Digital Agenda Ukraine з 2016, куди входила й АППАУ. В 2018 році саме Валерій залучив фінансування через державну агенцію е-урядування. Головним розробником стратегії стала АППАУ, але далі окремі допрацювання, зворотній зв’язок та адвокацію здійснювали ціла низка партнерів – Hitech office Ukraine, Агенція Європейських Інновацій, Інститут майбутнього, й вже в 2020 Центр економічного відродження (ЦЕВ), завдяки якому низка проектів стратегії присутня сьогодні в Національній економічній стратегії 2030 (НЕС-2030).
  • Всі члени орг. комітету приймали участь в просуванні, й частково, розробці програмного документу платформи – стратегії «Новітнього Індустріального Розвитку України» (НІРУ), 2019-20 рр. Чимало положень цієї стратегії також були підтримані ЦЕВ-ом й присутні в НЕС-2030.
  • Діюча сьогодні постанова №750  про Центри експертизи Індустрії 4.0 розроблена в Мінекономіки. Вона є похідною від нашої стратегії 2018 року й базується на відповідній концепції АППАУ. До її обговорення та розробки була залучена робоча група з членів орг. комітету платформи та кількох університетів.

Розробка та імплементація ініціатив є достатньо уніфікованою на платформі й відбувається покроково у форматі, представленому на рис. 2

Рис. 2 Інклюзивна модель policy-making

 

Загалом низових політик, проектів та програм на етапі 2 сьогодні вироблено близько двох десятків. Низький рівень їх конверсії на етап 3 і однією з головних тем обговорення 6 жовтня. 

  1. Уніфікація підходів, розробка спільних інструментів, фіксація кращих практик.

В розуміння policy-making на платформі включаються як спільні інструменти в стратегуванні (як узгоджені моделі, політики, фреймворки, методики, тощо), так і практичні інструменти в їх реалізації (розрахункові таблиці, аналітичні звіти, гайди з практичними рекомендаціями, кейс-стаді, чек листи…).

Як приклад подібних інструментів вкажемо на кластерну політику:

  • Проект національної стратегії кластерного розвитку до 2027 розроблений робочою групою з 12 фахівців за участі кількох головних організацій (АППАУ, ІЕП НАНУ, УАМ, ФРА, Прикарпатський еко-енергетичний кластер). В свою чергу, сам проект виник як ініціатива й рекомендація орг. комітету платформи весною 2020 року.
  • Наступні розробки, включно з новими грантовими проектами відбувались у відповідності до ключових напрямів цієї стратегії. Найбільший вклад в її реалізацію здійснив сьогодні проект ClusteRISE, в рамках якого для всієї кластерної спільноти напрацьовані:
    • Низка методик кластерного аналізу (діагностика, меппінг, модель зрілості, ініціація тощо).
    • Рекомендації по базовим інструментам та форматам нетворкингу, метчмейкингу, проведенню технологічно інноваційних днів, створенню мапи інноваторів та портфелю регіональних проектів розвитку.
    • Інтеграції з університетами, зокрема, співпраця в їх переході на статус DIH.
  • В цих розробках були задіяні  не тільки безпосередні учасники проекту як клатери ІАМ з Запоріжжя та Харкова, але також інші кластери – Морський кластер України, Вінницький приладобудівний кластер, Київська ініціатива хайтек. Окремо варто відмітити фіксацію та промоцію кращих кластерних практик в зрілих кластерів – Kharkiv IT-cluster та Української Асоціації Меблевиків (УАМ).

 

Перші висновки

Які головні висновки можна зробити з цих перших кроків об’єднаних зусиль впродовж 2018-21 років? На поверхні, щонайменше 5 висновків.

  1. Системність та фаховість програмних документів – в першу чергу, НІРУ та проекту стратегії Індустрії 4.0. Це видно по кількості стейкхолдерів, які залучені до їх адвокації та лобіювання (рис. 1), й по оцінкам експертного середовища, включно з опитуваннями. Зокрема, згідно опитування АЄІ, проект стратегії Індустрії 4.0 мав рівень підтримки в 90% опитаної аудиторії, й на сьогодні цей документ завантажили більше 7 тис користувачів.
  2. Залучення стейкхолдерів – це про час та лідерство. Більша частка залучених стейкхолдерів до адвокації та лобіювання напряму «Діджиталізація» пояснюється просто – ця стратегія була запущена першою, ще в 2018. Але є й другий чинник – це лідерство асоціації АППАУ, яка взяла на себе не тільки розробку, але й виконання більше 10 проектів цієї стратегії. Подібне лідерство потрібне сьогодні від інших інституцій по іншим напрямам.
  3. Слабке місце №1 – ЦОВВ: інерція, відсутність спадковості й відвертий спротив. Якщо висновки 1 та 2 вірні, якщо в напрямі діджиталізації працює вже 20 вагомих стейкхолдерів, то чому уряд й досі не прийняв цю стратегію Індустрії 4.0 чи її окремі положення? Адже, що в нас є в сухому залишку, за виключенням постанови №750? Відповідь на ці питання може бути тільки одною – цих зусиль, цієї кількості стейкхолдерів, включно в самих міністерствах замало, щоб зламати класичні чинники протидії на верхніх ешелонах ЦОВВ: загальну інерцію, низький рівень розуміння положень Маніфесту І4Ю – НІРУ (та й зрештою НЕС-2030), відсутність спадковості урядів та, в окремих місцях, відвертий спротив окремих чиновників та численних депутатських груп. Власне, якщо взяти за аналогію впровадження куди більш приземлених та зрозумілих положень індустріального розвитку, як індустріальні парки чи закон про локалізацію, ми бачимо що на їх доведення до нинішнього стану законопроектів пішло близько 4-5 років й це при тому, що адвокацію здійснювали набагато більш впливові об’єднання та групи промисловців, й з бюджетами до яких платформі Industry4Ukraine ще дуже далеко. 
  4. Слабке місце №2 – GR. Відповідно, і якщо ми розуміємо глибину розривів з ЦОВВ, то немає іншого методу впливу на цей чинник, ніж потужний, ефективний GR. Це питання не вирішене сьогодні на платформі Industry4Ukraine, рівень конверсії розроблених політик в працюючі нормативно-правові акти є дуже низьким й саме тому АППАУ з початку 2021 ставить перед орг. комітетом та всіма стейкхолдерами платформи низку питань щодо необхідних змін. 
  5. Фрагментація та недостатня консолідація в експертних групах. Не дивлячись на спільні цінності, взаємне визнання ключовими експертами платформи та їх прагнення до співпраці, існує досить велика фрагментарність підходів, позицій та фокусу дій стейкхолдерів. Наприклад, з мережею ТПП платформа працює від самого початку, кілька кампаній тривали ще в 2017-18 рр, але є тільки 1 приклад справжньої синергії в діях – мова про Запорізьку ТПП та АППАУ, які об’єднали свої кращі ресурси та зусилля в конкретному проекті кластерного розвитку. Аналогічно, наші напрацювання в інноваційних політиках мали в б рази кращу швидкість в імплементації, якби базові документи як policy paper про інноваційні екосистеми промислових хайтек були підтримані всіма ключовими стейкхолдерами, в першу чергу провідними НДІ НАНУ та МОН-ом. Замість цього ми бачимо, що кожен другий стейкхолдер в цій сфері намагається пропонувати «щось своє особливе».  Іншими словами й апелюючи до метаформи з недавньої страт. сесії бізнес-обєднань 1 жовтня, «наша платформа – це дійсно Січ промислових хайтек, де різні хутори визнають спільні цінності й приналежність до Січі, але ще не навчились діяти консолідовано».

 

Головні резерви зростання та синергії

На страт. сесії 6 жовтня ми будемо розглядати й дискутувати ці та інші висновки. Щодо необхідних змін, – дуже важливим є аналіз – рефлексія на наші перші успіхи та поразки. Цей аналіз причинно-наслідкових зв’язків дає нам принаймі 2 категорії змін

  1. Парадигми та підходи – це радше про зміну мислення ключових стейкхолдерів. Наприклад, ми можемо й далі постійно критикувати Мінцифри за повний ігнор нашої Індустрії 4.0, інших реальних секторів економіки, відсутність цифрової стратегії на рівні держави й відповідні перекоси в бюджетах. Але можемо також розглядати «Дія.Бізнес» як платформу, яка надає нові можливості для наших проектів та сервісів. Ми можемо ревниво та критично розглядати фактичне «замороження» НЕС-2030 урядом, але можемо також бачити та розглядати ті проекти, де реально йде рух, й відповідно приймати більшу участь в цих програмах. Ми можемо й далі критикувати ІТ-кластери, що вони «не зовсім кластери», й «не зовсім продуктові», а можемо чесно визнавати, що їх практики на голову кращі, ніж в промислових кластерах й швидко їх переймати.
    Тобто,

    ця зміна стосується радше кращої, спільної асертивності – коли ми дійсно можемо критично оцінювати прогрес, але все-ж не відкидати кращі можливості й їх використовувати.   

     
  2. Методи та техніки – ця категорія радше про оптимізацію зусиль, про краще масштабування та синергію в конкретних проектах та програмах. Напрямів змін в цій категорії багато, наприклад, ось 3 на поверхні
    • Від простої фіксації кращих практик – до їх швидкого масштабування. Якщо ми визнаємо що УАМ кращі в експорті та залученні членів, а ФРА – в GR, а Kharkiv IT-cluster в освітніх програмах. то очевидно, що це не просто й не тільки про якісь внутрішні рейтинги. Це має вести до швидкого та ефективного перейняття цих практик на інші об’єднання й ширше – на політики платформи.
    • Від взаємного спостереження – до активної взаємодії та інтеграції. Якщо ми визнаємо, що що кожна галузь сьогодні стає хххTech (FoodTech, MilTech, MedTech тощо), й те, що АППАУ – лідер цифрової трансформації в промисловості й має на сьогодні найбільше досвіду та кращих практик в цій сфері, то очевидно що ви маєте як мінімум 2 вибори. Або вирощувати «свою АППАУ» в своїй асоціації, кластері чи федерації, або ж – швидко обєднати ресурси та практики в спільних проектах.
    • Від повторення шляху в стилі «і кожен знову з нуля» – до використання шерингових моделей та інструментів. Аналогічно, молоді ініціативи (кластери, нові асоціації тощо) можуть стартувати «завжди з нуля», – а можуть користуватись шеринговими інструментами, яких вже чимало в проекті ClusteRISE, а також в їх кураторських організаціях як АППАУ або ТПП.

Більше про все це – 6 жовтня, запрошуємо.