Напередодні стратегічної сесії 6 жовтня – поточний стан та виклики платформи Industry4Ukraine

6-го жовтня активісти платформи Industry4Ukraine зустрінуться в офлайн та онлайн на стратегічній сесії, щоб обговорити подальші напрями розвитку на 2022. В нас буде чимало нових колег, а захід підтримується ПРООН. Тому цією публікацією, як один з спів-засновників платформи, для всіх наших партнерів, я хочу окреслити поточний стан платформи та наші виклики розвитку. Це важливо для інформаційного вирівнювання напередодні зустрічі.

Історія платформи

Історія платформи пов’язана з лобіюванням проекту стратегії Індустрії 4.0, яка з’явилась на початку 2019 року. ЇЇ розробником була асоціація АППАУ, а замовником – уряд В. Гройсмана, точніше, агенція е-урядування. Вже тоді стало ясно, що замовляти щось за кошти міжнародних донорів й виконувати – це 2 великі різниці. Буквально за кілька місяців стало зрозуміло, що одних сил нашої асоціації зовсім недостатньо для лобіювання подібних речей в урядових структурах. Іван Кульчицький, президент Агенції європейських інновацій, запропонував провести масштабний захід, спрямований на залучення широких кіл державних установ, бізнесу, науки, освіти та громадськості. Інший колега, Денис Базилевич, запропонував назву платформи ‘Industry4Ukraine’, по аналогії з Industry4Europe – широкої коаліції всіх стейкхолдерів, які об’єднуються для лобіювання промислового розвитку, як ключового для економіки країни. Зрозуміло, що й наша, й європейська «4» посередині назви трактуються не тільки в значенні «для» (for), але це є прозорим натяком на 4-у промислову революцію. Тобто, нове об’єднання  відразу взяло курс на розвиток переробної промисловості та її високотехнологічних секторів, розвитку відповідної цифрової та інноваційної екосистеми, як основи економіки країни. Ці положення відображені в Маніфесті, який був прийнятий на 1-ому зібранні в червні 2019 року, як головний засадничий документ платформи. Як це було 2 роки тому – читайте за посиланням.

Пройдений шлях

Сьогодні головна сторінка сайту платформи достатньо відображає ключові засади об’єднання, пропозицію цінності, головні напрями та проекти розвитку, структуру оргкомітету та 3 головні комітети. Історично, платформа об’єднала кілька важливих низових ініціатив:

  • Роботу з популяризації промисловості в регіонах України, яка проводилась до 2019 року спільно з ТПП України та Мінекономіки (інціатор Денис Базилевич).
  • Напрацювання АППАУ в сфері Індустрії 4.0 (ініціатор – автор цих рядків).
  • Концептуальні та стратегічні положення Новітнього індустріального розвитку України, відображені у відповідній роботі НІРУ (ініціатор – Володимир Власюк, ДП «Укрпромзовнішекспертиза»).

За підтримки UNIDO в Україні (Людмила Мусіна), яка підтримувала чисельні заходи, секретаріату Ради підприємців при КМУ (Андрій Забловський), Івана Кульчицього (АЄІ, НКП Горизонт 2020), який взяв на себе курування програм освіти та науки, а також інновацій в ІКТ, ми разом утворили оргкомітет платформи, засідання якого відбуваються й донині на регулярній основі.

Найголовніші напрацювання та здобутки платформи за ці 2 роки:

  • Створений постійно діючий діалоговий майданчик з чисельними регіональними органами виконавчої влади, а також з низкою міністерств центрального уряду.
  • Один з проектів платформи, ініціатива Центрів експертизи Індустрії 4.0, доведена в липні 2021 до постанови КМУ й де-факто, вже запускається окремими регіонами в дію.
  • На початку пандемії COVID-19 платформа створила Аналітичний центр, який випустив 6 аналітичних дайджестів. Багато в чому, їх рекомендації щодо необхідної реакції на «нову реальність» в умовах радикальних геополітичних та економічних змін залишаються актуальними й сьогодні.
  • Гайд «Інструменти промислової політики» є спільною роботою кращих аналітиків платформи, який визначає правила та напрями стратегування на багато років вперед. Й це, безумовно, посібник для всіх представників державних структур.

  • Платформа продовжила серію «Європейських індустріальних днів» 2018-19 рр, які популяризують вектори сучасного промислового розвитку, аналогічною серією в 2021. Цього року заходи стосувались розвитку зеленого курсу, смарт-спеціалізації та інновацій 4.0 в 3-х регіонах України.
  • В 2020-21 платформа також зробила значний вклад в розвиток смарт-спеціалізації. Проект ІЕП НАНУ спільно з АППАУ «Інтеграція 4.0» адаптував європейську методику підприємницького відкриття (EDP) до українських реалій, а її тестування успішно пройшло в регіонах Миколаєва, Запоріжжя та Харкова. Тут вперше відбулись масштабні заходи по визначенню портфелю регіональних проектів для промислових хайтек секторів. Методика й результати проекту задокументовані у відповідному звіті.
  • Саме на платформі Industry4Ukraine відбувається консолідація кластерної спільноти України. В 2020 році робоча групи розробила проект національної програми кластерного розвитку, який був поданий в Мінекономіки. В 2020-21 за підтримки GIZ проект ClusteRISE продукує численні напрацювання та інструменти, які віднині є доступними для багатьох молодих кластерів та кластерних ініціатив України.
  • В кінці 2020 експерти платформи подали низку пропозицій до Національної економічної стратегії 2030. Зокрема, в рамках уточнення пріоритетів по Індустрії 4.0 була вироблена формула 5+3 – пропозиція 5 ключових інструментів та 3 інституцій, які є топ-пріоритетами, серед двох десятків інших пропозицій.
  • Експерти платформи значно розширили та прискорили рух України до інтеграції в ЄС, шляхом прийняття та впровадження відповідних механізмів. Зокрема, в рамках діджиталізації промисловості, вкажемо на кільках ключових ініціативах –
    • АППАУ та АЄІ стають контактними точками I4MS, – частини програми Horizon Europe, відповідальної за діджиталізацію промислових МСП й значно розширюють залучення українських МСП до грантових програм та обмінів по країнам Східного партнерства.
    • Також ці ж партнери ініціюють розширення європейської програми Digital Innovation Hubs на Україну – АППАУ запускає відповідну ініціативу серед технічних університетів.

Цей перелік можна продовжувати, але навіть з переліченого ясно слідує, що на платформі триває планова системна робота в кількох ключових напрямах роботи, які визначаються Маніфестом, та планом робіт на 2021. В рамках цього плану на платформі функціонують 4 комітети, які об’єднують сьогодні провідних експертів та стратегічних планувальників з різних категорій:

  • Діджиталізації промисловості (координатор –ген. директор АППАУ, Юрчак Олександр).
  • Кластерного розвитку (координатор – в процесі визначення).
  • Смарт-спеціалізації (Ігор Єгоров, завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ІЕП НАНУ).
  • Сталого розвитку (Роман Кравченко, СЕО 482.Solutions).

Спільно вони фондують стратегічні напрями розвитку промислових хайтек секторів, основи відповідних політик й також необхідну базу методичних напрацювань та кращих практик. Аналогічно сайт платформи відображає майже 200 публікацій, структурованих по ключовим напрямам роботи платформи.

По-суті, сьогодні в Україні, це найбільший освітній ресурс по зазначеним напрямам в policy-making.

Про відмінності та унікальність платформи

В Україні чимало різних промислових бізнес-об’єднань різних орієнтацій. Постає питання, в чому ж відмінність та особливості Industry4Ukraine, в чому її користь для інших асоціацій чи кластерів які сьогодні приєднуються?

Перше й головне – це фокус на розвитку середньо- та високотехнологічних галузей промисловості. Подібного фокусу, – лаконічного й водночас цілісного, яке відображає наш Маніфест, не має жодне інше об’єднання. Й мова не про декларації, – ці фундаментальні економічні засади мають потужну аргументацію та деталізацію як в роботі НІРУ, так і в стратегії Індустрії 4.0 й ще більш детально, на рівні окремих проектів, що частково видно по наших результатах, описаних вище.

Друга відмінність – орієнтація на кращі європейські та світові практики промислового розвитку. На відміну від багатьох колег, які й досі пропагують курс «спочатку – потім» (спочатку модернізувати виробничі активи, а тоді вже займатись діджиталізацією), платформа послідовно й наполегливо доказує на різних майданчиках, що цей шлях – хибний. Україна вже відстає від більшості країн ЄС, Східної Європи й навіть СНД в темпах проникнення цифрових технологій, які сьогодні є одним з ключовим рушіїв розвитку. Необхідно вже впроваджувати цифрові технології й серйозно займатись переглядом інноваційних політик на державному рівні. Так само, ми стверджуємо про необхідність комплексних, системних підходів в розвитку промислових виробництв, з використанням низки інструментів та інституцій – а не пошуку однієї чи двох «чарівних кнопок», на кшалт індустріальних парків. Для цього потрібно добре знати європейський та світовий досвід й швидко переймати найбільш ефективні методи. Матеріали UNIDO, що широко представлені на нашій платформі є безцінними для українських урядів, які на жаль, ще часто «винаходять велосипед», замість того щоб керуватись світовим досвідом.

Третє – це про співпрацю та консолідацію різних рівнів та категорій учасників платформи. Ми розуміємо складнощі об’єднання та діалогу науковців з промисловцями, чиновників держустанов з МСП кластерів, провідних інноваторів Індустрії 4.0 з керівниками з традиційних галузей промисловості. Водночас, ми виробляємо формати та майданчики, які дозволяють виробляти спільні, довгострокові програми розвитку.

Виклики – старі й нові

Водночас, платформа – ще досить молоде об’єднання. Ми маємо цілу низку викликів, які не подолані й, власне, чимало з них буде дискутуватись 6 жовтня

  1. Не дивлячись на фундаментальні роботи та стратегії платформи, велику кількість ініціатив, мізерна доля з них входить сьогодні в реально діючі державні політики та програми. GR – як системна робота з центральним урядом, – залишається найслабшим місцем платформи, хоча саме для кращого впливу на гілки влади вона й створювалась. Найбільш показовим в цьому сенсі залишається проект стратегії Індустрії 4.0 – офіційно, він так і не був розглянутим жодним з 3-х урядів за останні 3 роки. Сьогодні термін дії стратегії вже вийшов, й хоча АППАУ намагалась реалізувати окремі проекти власними силами – наші потуги надто слабкі перед масштабами завдань. Українська держава залишається останньою серед країн Східної Європи та ЄС в сенсі реальної, а не декларативної, підтримки курсу на цифрову, високотехнологічну та інноваційну промисловість.
  2. Більшість наших пропозицій ввійшли в НЕС-2030, й в цьому заслуга наших численних партнерів, в тому числі Центру економічного відродження, який ініціював цю роботу. В цілому, ця стратегія виглядає сьогодні набагато більш «промисловою та 4-нульною». Водночас, її розробники не звернули увагу на наші попередження про необхідність набагато глибшого й більш фундаментального вирівнювання в головних положеннях промислового розвитку між владою, бізнесом, наукою, освітою та громадськістю. Зокрема, мінімум 4 з 10 пунктів «вирівнювання», які були запропоновані платформою влітку 2020 не є дотриманими. Й серед них найбільш критичний – 10-ий, який передбачає необхідність проведення численних ітерацій в обмінах між експертами промислового розвитку та урядовцями. Простіше кажучи, доведення якихось ініціатив бізнесу до урядових планів не робиться з 1-2 консультації. Наші експерти фактично не були на жодній з нарад з урядовцями впродовж розробки цієї стратегії й ми добре знаємо, що більшість відповідальних осіб в уряді насправді є далекими від сучасних положень впровадження Індустрії 4.0, як й досі немає й чітко визначених та єдиних центрів відповідальності. Не дивно, що реалізація НЕС-2030 має сьогодні численні перекоси, – уряд діє по своїй власній програмі, далекій від пріоритетів НЕС-2030, в тому числі в частині Індустрії 4.0. Отже, як нам тепер інтегруватись в урядові плани, як вирівнювати пріоритети по конкретним проектам та програмам – питання відкрите.
  3. Частково, причинами цього слабкого впливу, є низький рівень консолідації всередині платформи. За великим рахунком, крім АППАУ, яка є ініціатором та виконавцем багатьох ініціатив та заходів, утримує за свій кошт сайт, продукує численні публікації, звіти, нові методики та інструменти тощо – вклад інших асоціацій є низьким.

    Нам потрібно значно збільшити рівень залучення інших галузевих асоціацій та кластерів до спільних завдань розвитку.

  4. Цей рівень залучення має проявлятись, в першу чергу, в участі в комітетах та робочих групах – ця проблема яскраво проявилась в 2020-21 – за виключенням кластерного комітету, нам всюди бракує проактивних, кваліфікованих експертів, спроможних вести проекти стратегічного розвитку, виводити окремі ініціативи на державний рівень, працювати з регіональними ОВВ- ОМС тощо.
  5. Вказані проблеми є також наслідком низького фінансового забезпечення ініціатив платформи. Зрозуміло, що той же GR потребує зовсім іншого рівня фінансування. Сьогодні платформа діє виключно як добровільне, волонтерське об’єднання, без юридичної реєстрації, й не має бюджету. В оргкомітеті немає єдиної позиції щодо перспектив у вирішенні цього питання.

Звісно, можна сказати, що ці проблеми – це типові питання зростання. І це добре, що ми ростемо. Власне, саме тому на стратегічну сесію 6 жовтня ми запрошуємо в офлайн наших близьких партнерів, які розділяють з нами не тільки засадничі цінності платформи, але й методи, близькі за стилем керування та прагматичністю підходів. Серед них керівники об’єднань:

  • Українська асоціація меблевиків, наш промисловий лідер в темпах зростання експорту й добрий партнер в розвитку кластерів.
  • Федерація роботодавців автопрому, яка вже взяла курс на «зелений та цифровий перехід» своїх членів і є нашим бенчмарком в практиках GR.
  • 6 промислових кластерів. Серед них 4 регіональні кластерів типу ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування) – Київ, Харків, Запоріжжя, Вінниця (приладобудівний), Морський кластер України та Український кластер автопрому та мобільності. Ці молоді кластери, по-суті, починають формувати нове покоління об’єднаних МСП регіонального рівня, де головний фокус йде на створення ланцюгів з високою доданою вартістю.
  • Українська безпекова асоціація, керівник якої Анатолій Долинний є членом правління Української ради бізнесу, куди входить близько 90 асоціацій. УРБ є кращою серед наших партнерів в промоції проектів цифрового розвитку на муніципальному рівні регіонів.

Ми запрошуємо також приєднатись до офлайн групи наших провідних партнерів з експертних центрів як Національний інститут стратегічних досліджень, Інституту економіки та прогнозування НАНУ, Інститут промисловості НАНУ.

Окремо, в онлайн ми чекаємо низку інших бізнес-об’єднань наших партнерів та учасників платформи, а також представників регіональних ОВВ-ОМС, науки, освіти та громадськості.

 

Наша щира подяка за підтримку заходу нашим партнерам з «ПРООН Україна».

Юрчак Олександр

Ген. директор АППАУ,  спів-координатор платформи Industry4Ukraine