Запуск платформи Industry4Ukraine – звіт по форуму 25 червня

25 червня в рамках запуску платформи Industry4Ukraine відбувся бізнес-форум учасників платформи. В цьому прийняли участь близько 80 представників з різних категорій промислових та хайтек ринків. Головним результатом можна вважати початок реальної консолідації промислових та хайтек секторів навколо ключових, стратегічних питань розвитку, і які відображені в Маніфесті платформи.

Виступи учасників на форумі

Бізнес-форум був спланований як наступна (після анонсу платформи) акція організаторів, метою якої було живе обговорення положень Маніфесту й консолідація навколо ключових питань розвитку. 2 секції були розподілені по 2-ом головним блокам – обговоренню поточного стану та базових умов розвитку промисловості, й стану промислових хайтек.

Кілька ключових тез по виступам.

Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» був переконливий в необхідності ґрунтовного допрацювання нової промислової стратегії та її запуску. Проблема цієї стратегії – не тільки в її віртуальному стані (2-ий рік лежить в секретаріаті КМУ), але й в цілому в тих частинах, які відображає Маніфест. Головне – в ній немає ясного бачення та фокусу на новітньому індустріальному розвитку, основою якого є нові, оцифровані виробництва й саме в середньо- та високотехнологічних секторах. Тому пріоритети мають бути зміщені в сторону справжнього фокусу на обробній промисловості, стимулах до інновацій, кращих фінансових умовах тощо, і все це має бути добре скоординовано. Наразі група експертів розробляє більш розвинутий та цілісний пакет пропозицій, який восени стане доступним публічно.

Денис Шемякін, що представляв Міністерство економічного розвитку та торгівлі, коментував позицію уряду по ряду питань. Уряд погоджується з чисельними пропозиціями промисловців щодо необхідності прискорення. З іншого боку, зараз необхідно вибирати пріоритети та фокусуватись – коштів та ресурсів обмаль. Наприклад, Німеччина, як і Великобританія повністю закрила вугільні шахти, а українські виробники вимагають нових дотацій та підтримки держави. В Німеччині середня продуктивність у виробництві на 1 робітника становить від 200 тис євро, в Україні – від 20 тис. Отже, самим промисловцям варто значно посилити стратегії росту ефективності. Щодо критики на «зависання» стратегій в Кабміні, Денис підтвердив труднощі «проходження» на верхні ешелони влади. Позиція МЕРТ-ту залишається в тому, щоб швидше приймати та виконувати вже розроблені стратегії, навіть якщо вони не досконалі.

Цікавим був виступ Наталії Лутковської, що представляла Discovery Drilling Equipment – єдиного виробника бурових вишок в Україні. Компанія поставляє високоякісне обладнання та інженерні послуги в багато країн світу, використовуючи сучасні цифрові методи та стандарти – системи САПР, симулювання та прототипування, BIM-технології, а сьогодні також розробляють власні моделі digital twins. Портфель продуктів та послуг широко визнається світовими лідерами Нафтогазу, але в Україні компанія може програвати китайським виробникам. Адже в державній НАК «Нафтогаз» один принцип – «хто дешевший». «Допомога нам від держави – нульова, і найбільше її досягнення в тому, що хоч не заважали робити бізнес» – іронізує Наталія.

Дуже цікаві міні-кейси по розвитку промисловців навів заступник голови Львівської ОДА Степан Куйбіда. Це запуск нових сервісів як відшкодування кредитної ставки для МСБ, супровід інвестора, кластеризація бізнесу тощо. За останні роки в області створено 120 нових виробництв (20 тис роб. місць), функціонує Промисловий Хаб, що об’єднує 8 кластерів, 100 суб’єктів МСБ скористались послугами по відшкодуванню кредитної ставки… Все це – хороші приклади проактивності та ініціатив на регіональному рівні, дуже важливі для встановлення довіри з промисловцями.

В блоці цифрові інновації та екосистема виступи були не менш цікавими. Частково коментарі по ним, а також попереднім вже зробив модератор форуму – Денис Базилевич, див про «Прогрестех-Україна»(Андрій Фіалковський), DDE та Eurocar (Олена Чепіжко).

Виступ Олени Чепіжко

Додамо до них, що учасники руху 4.0 та АППАУ як IT-Enterprise (Олег Щербатенко) та «Метінвест-діджитал»  (Микола Великий) демонстрували стійкий прогрес в розвитку української Індустрії 4.0. Зокрема, останній приклад від «Метінвест» – це яскравий приклад того, як великі українські компанії беруть курс на повну цифровізацію своїх активів.

Іван Кульчицький (Агенція Європейський Інновацій) зробив огляд інноваційних програм та можливостей ЄС. Їх дійсно чимало, й питання слідування та використання цих кращих можливостей для українських учасників стоїть досить гостро.

Запам’яталась учасникам також цитата Ігора Бураковського (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій) про японський досвід в розділенні промислових підприємств на sunrise та sunset. Перші – ті, які сходять, мають кращі шанси, знаходяться в перспективних, цільових секторах й демонструють управлінську ефективність, і держава має їм допомагати. Натомість, sunset – це ті, які «заходять», сидять на дотаціях, в секторах, що не мають перспективи й не збираються проводити ніякі зміни. Роль держави – якомога швидше їх виводити з ринку.

Майже очевидно, що в епоху 4-ої промислової революції, цей поділ стає тим більш актуальним. Зокрема, в дискусії в 2-ій панельній модератор задав питання учасникам – «а куди б ви віднесли DDE – до останніх з могікан, який все ще тримається «не завдяки, а всупереч» (враховуючи нуль допомоги держави)  чи до паростків нового типу українського виробника, модернізованого та «оцифрованого» і який має добру перспективу. Це було своєрідне перефразування sunrise та sunset, й цікаво що всі 4 учасники дискусії однозначно сказали про «паростки», тобто sunrise.

Попередні висновки форуму

Якщо платформа Industry4Ukraine є сама по собі новаторською для України, то форум надав чимало інформації та сигналів, щодо того наскільки ідея платформи масової консолідації дуже різних стейкхолдерів новітнього промислового розвитку є реальною та перспективною.  В цьому контексті висновки форуму наступні –

  1. Є достатня та повна підтримка Маніфесту Industry4Ukraine, щоб стверджувати про перспективу єднання та її необхідність. За 2 тижні організатори отримали підтримку Маніфесту майже 40 бізнес-об’єднань – промислових та хайтек асоціацій, кластерів, відомих державних інституцій, представників науки та освіти. А також 2 десятки окремих компаній. Прикметно також, що ніяких суттєвих доповнень чи змін до Маніфесту за цей період запропоновано не було – це говорить про якість документу.
  2. Водночас, не можна сказати що рух до єднання є та буде простим та легким. Як позитивні сигнали ми маємо інтерес кількох політичних партій («Батьківщина» та «Слуга народу»), підтримку лідерів думок відомих економічних інституцій (крім ІЕДПД, також Український інститут майбутнього), й цілого ряду лідерів хайтек секторів (Hitech office Ukraine, Цифрова Україна, DTI, АПІТУ, АППАУ). Але якщо про промисловців – то, очевидно, що залучення найбільших промислових груп, лобістів промислового розвитку в поточному складі парламенту ще не відбулось. Очевидно, що залучення організацій як ФРУ чи УСПП потребує значно більших зусиль та персоналізованих підходів. Як і груп впливу Василя Хмельницького – зокрема, в Unit.City заявили про неможливість приєднання, а організатори Київського міжнародного економічного форуму просто проігнорували наше звертання.
  3. В цій широкій коаліції – промисловці, хайтек, науковці, освітяни, урядовці, аналітики, економісти… – найбільше очікувань до урядовців. Й сьогодні саме уряд є найслабшою ланкою в цій групі й це було видно також і на форумі. Можна віддати належне готовності, відкритості й, зрештою, сміливості колег з МЕРТ та Офісу реформ КМУ заявляти про свої позиції та здобутки за попередній період. Але по великому рахунку, особливо щось представляти в цій сфері нічого. Й питання тут не до керівників департаментів чи напрямків. Питання до вищого керівництва КМУ та окремих міністрів.

    Адже класичний управлінський інструмент – «ось наші цілі, KPI, стратегія та операційні плани 2015-2018 – а ось їх реалізація» не існує в цьому складі КМУ.


    Можна прикритись іншими здобутками і які дійсно є, але в контексті конкретних розмов та очікувань бізнесу, й дотичних до нагальних питань промислового, інноваційного, кластерного розвитку – демонструвати якісь особливі, системні здобутки не приходиться. Але все це разом – ще один доказ необхідності тих положень, які стоять в Маніфесті, зокрема заклику про необхідність винесення питань промислового розвитку в топ-пріоритети політичного олімпу.
  4. З іншого боку, не варто ігнорувати цю підтримку середнього рівня – вона насправді дуже необхідна та важлива для нас. Ті самі «окремі здобутки» по цілому спектру напрямів – децентралізації, експортних програм, смарт-спеціалізації, євроінтеграції, технічного регулювання, цифрової аженди  – є і потрібно забезпечити їх спадковість на наступну каденцію нового уряду, який буде восени. Забезпечення спадковості кращих напрацювань – також завдання платформи Industry4Ukraine, адже скільки вже разів ми проходили – «..і почнемо все з нуля».
  5. Що стосується самого процесу консолідації та різних груп впливу серед учасників форуму, можна тільки ще раз зафіксувати наш статус-кво та існуючий розподіл ролей
    • Те, що ми в АППАУ називаємо форматом #ДієвеПартнерство (досягнення конкретних стратегічних цілей в короткому періоді й спільними зусиллями) – спрацювало знову. В підготовці та реалізації форуму, допрацюванні Маніфесту, залученні учасників активно працювала вся група Смарт-реіндустріалізація в розширеному складі – Рада підприємців при КМУ, окремі колеги з Офісу реформ КМУ та МЕРТ, ТПП України, ДП «Укрпромзовнішекспертиза», Інститут лобіювання та адвокації, Агенція Європейських Інновацій, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та АППАУ.
    • Не менш важливим компонентом є фінансове забезпечення подібних заходів – дякуємо фонду «Відродження» та Агенції Європейських Інновацій (АЄІ). Варто також відмітити, що сама ідея цього форуму та платформи походить з попереднього івенту 14 березня в проекті «Адвокація проєвропейських змін в національній інноваційній політиці». Так, – та зустріч в березні радше розчарувала, й перш за все, повним ігнором владних структур до теми Індустрії 4.0. Але саме тоді прозвучала ідея Дениса Базилевича про повторення досвіду ЄС, коли «500 промислових асоціацій зібрались щоб…» Продовження та реалізацію цієї ідеї в українських реаліях ми і спостерігаємо зараз.
    • Контентна частина (сайт платформи, матеріали), залучення хайтек сектору, демонстрація кращих представників промислових хайтек – взяла на себе АППАУ.

Подібна співпраця та рівність учасників, відкритість та дух широкої коаліції, прагнення до пошуку компромісу, фокус на  спільних цінностях та цілях (а не постійна  конфронтація, ділення сфер впливу та зіштовхування амбіцій) є вже певними цінностями вказаних вище груп, й очевидно, це переноситься на нову платформу.

Саме ці цінності дають швидку адаптацію та гнучкість – нова ідея, яка виростає начебто з невдачі чи тупикової ситуації, може отримати широку підтримку, дати новий подих та напрямок всьому проекту й переростати в щось справді значиме. Подібні ситуації ми неодноразово бачили в АППАУ та русі Індустрії 4.0 в попередні роки. Тому, безумовно, це і наші цінності.

Важливим здобутком цих перших днів платформи для мене особисто також є визнання технологій 4.0 як інтегрованої складової сучасних промислових виробництв провідними економістами країни, як пан Власюк Володимир Степанович. В рамках форуму й раніше, він постійно говорив, що нинішня позиція промисловців – що проурядова, що опозиційна  від головних лобістів – зовсім не відповідає викликам сьогодення. Сучасна обробна промисловість апріорі не може бути ефективною та мати шанси на успіх в глобальному світі без масштабних програм цифровізації й повного переходу на рельси Індустрії 4.0. Одночасно, чітке формулювання (візія) цієї позиції є ще викликом для всіх учасників платформи. Адже в тій чи іншій мірі, з цим твердженням згодні й урядовці, й опоненти. Але ж чомусь в їх програмних документах це не звучить.

Нова ініціатива на мапі проектів Індустрії 4.0

Якщо резюмувати нову ініціативу Industry4Ukraine на карті проектів 4.0, то це виглядатиме наступним чином

Якщо коротко про стан проектів, то все де є «зав’язки» на урядові структури, наша оцінка – «безуспішні спроби». Все де активність, лідерство та ресурси належать бізнесу – «в процесі» або «є значний прогрес». Знову ж, мова про проекти, де АППАУ та наші члени взяли на себе відповідальність (рішення Зборів від 17 січня).

[якщо ви ще не знайомі з проектом національної стратегії Індустрії 4.0 – завантажити можна тут ]

В цьому контексті, більш ніж очевидно, що нова платформа широкої коаліції з промисловцями є вкрай необхідним для нас інструментом для вирішення цілого комплексу питань «стиковки» з урядовими політиками та програмами. Перші 2 напрями є базовими та пріоритетними, від реалізації яких в значній мірі залежить всі інші. Свіжий приклад, – велика аналітична робота по випуску нового гайду «Landscape Індустрії 4.0 в Україні», що виходить на наступному тижні і який розглядається як інструмент №1 для експорту наших інноваторів, а також залучення інвестицій, проводиться нами самостійно, без будь-якої підтримки урядових чи інших структур. Але ж це той випадок, коли ми спроможні самі! В інших ситуаціях – як з Hannover Messe чи серйозним аудитом промислових хайтек, чи запуском акселераторів – це неможливо, наш ресурс давно вичерпаний.

Наступні кроки платформи Industry4Ukraine

Форум виробив та затвердив пропозиції до учасників платформи та широких кругів промисловців та хайтек секторів щодо подальшого розвитку

  1. Продовжити ріст платформи, фокусуючись на активних діях та моніторингу наступних показників
    1. Ріст кількості учасників платформи, які підтримують Маніфест
    2. Ріст кількості політичних партій, які публічно підтримують положення Маніфесту Industry4Ukraine
    3. Включення окремим розділом питань сучасного індустріального розвитку до пріоритетних питань порядку денного коаліційної угоди
    4. Включення питань сучасного індустріального розвитку як головних пріоритетів економічного зростання в план дій Уряду
    5. Зростання ініціатив та законопроектів в планах законодавчої діяльності
  2. Збір ініціатив, деталізація положень Маніфесту (механізм визначається)
  3. Проведення наступного бізнес-форуму восени з залученням нового Уряду

Пункт 1 – найголовніший. Це своєрідний «барометр» який має фіксувати рівень впливу та сприйняття положень Маніфесту новим парламентом та новим урядом. Й робота над цим вже триває.

Будемо вдячні нашим членам та учасникам спільноти 4.0 за поширення інформації про нову платформу, – https://www.industry4ukraine.net/. Її розвиток, безперечно, – в наших інтересах. Й запрошуємо до реалізації вищевказаних пропозицій щодо продовження роботи.

Ген директор АППАУ Юрчак Олександр

Публікація підготовлена в рамках  діяльності автора у проекті «Адвокація проєвропейських змін в національній інноваційній політиці», який виконується за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження». Окремі думки, висловлені у публікації, є особистою позицією автора  і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження». 

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>