Платформа Industry4Ukraine – як виробити спільні «правила гри»

«Платформа» – модне слово сьогодні в різних колах. Але кожен вкладає в це свій смисл. Що вкладаємо ми в Industry4Ukraine? Питання ще відкрите наразі. В червні організатори задекларували та вже використали 1 важливу характеристику платформ. Мова про об’єднання зовсім інше по масштабам. Ми говоримо про консолідацію зусиль десятків бізнес-асоціацій, що створює значно більший комулятивний ефект. Нагадаємо, що ідея походить саме від прикладу європейців, які для кращого лобіювання своїх інтересів в європарламенті об’єднали від подібним маніфестом – зверненням 500 асоціацій. Але чи достатньо цього одного параметру щодо кількості? Чи завжди кількість переходить в якість? Чи є якісь інші переваги та можливості, крім колективного тиску на політиків та уряд? Чи не стане нова платформа «пустишкою», через яку через пів-року всі забудуть?

В моєму розумінні, сучасні інтеграційні платформи мають цілий переваг та нових можливостей, заради яких варто об’єднуватись. В нашому випадку, ці можливості є похідними від спільних характеристик, які має ця нова платформа для чисельних промислових асоціацій, аналітичних центрів, агентів впливу та лідерів думок. І я почну саме з них.

1. Спільні цілі та пріоритети по розвитку

Маніфест платформи – це наше бачення стратегічних пріоритетів розвитку промислових хайтек, спільних для всіх секторів хто входить сюди. Тобто, це всі види ххх будувань (аерокосмічна, приладо, машино тощо), проектування, комплексний інжиніринг та автоматизація виробництв, будівництво промислових об’єктів «під ключ»,  розробка ПЗ та ІТ-технології,  альтернативна енергетика, створення нових матеріалів, ОПК тощо. Ті – кого прийнято вважати середньо- та високотехнологічними секторами переробної промисловості.

Швидке гуртування навколо них 4 десятків асоціацій та компаній – зайве свідчення, наскільки положення документу є важливим для всіх нас.

2. Усвідомлення спільних проблем поточного стану

Головна наша спільна проблема – слабка держава, яка нездатна виробити політики та стратегії, які стимулюють розвиток промислових хайтек секторів. За 5 років ми так і не побачили якісних стратегій, які є супер-важливі для нас – промислова, інноваційна, експортна, кластерна, регіонального розвитку тощо. Індустрія 4.0 – як концентрована «технологічна» стратегія лежить на їх перетині. Тому надії на її швидке затвердження та впровадження також марні. Принаймі в цій каденції Кабінету міністрів.

3. Спільні нові загрози

Дивлячись на структуру нового парламенту й абстрагуючись від політичних поглядів, можна вже стверджувати, що професіоналів – промисловців в новому скликанні Верховної ради буде в рази менше. Отже, загроза непрофесійних, популістських дій нового уряду є високою. Є також підстави вважати, що лібертаріанські настрої можуть бути тільки посилені. Як будь-яким популістам, новим чільникам буде в рази легше «відмахнутись» від складних та важких питань промислового розвитку, ніж вникати в них та брати на себе відповідальність.

4. Спільні завдання профілювання, деталізації та розвитку стратегій

Не зважаючи на спільні пріоритети (п.1), далі ми бачимо певну різницю в підходах та слабку консолідацію напрацювань. Тобто, від декларацій – до детальних планів державного розвитку та законотворчих актів та норм, – шлях немалий.  Три колишні уряди це не зробили, не домоглася «прориву» в промисловій політиці для нас і минула ВР. Чи здатні ми це зробити поодинці? Навряд чи.

Яку б умову з Маніфесту ми не взяли – чи їх під-категорії, – стимули для зростання промисловості, стимули для розвитку інновацій, інтеграція в європейські та світові ланцюжки, регіональний та кластерний розвиток, експорт, галузева цифровізація, підтримка та розвиток інноваційних екосистем, – все це майже ідентичне по всім промисловим хайтек і все це потребує деталізації, профілювання, доведення до робочих документів.

5. Спільні напрацювання

Отже, нам варто вивчати, посилювати та виводити на спільний рівень ті здобутки та напрацювання, які є в кожній структурі, що в тій чи іншій мірі замається державотворенням.

Візьмемо для прикладу нашу асоціацію (АППАУ). Тільки за останній рік нами запропоновано

  1. Проект Національної стратегії Індустрії 4.0 (по аналогії з розвинутими країнами, де це рівень – окремих, державних стратегій).
  2. Розгорнуті пропозиції окремих проектів та положень, які мають відношення до промислової, інноваційної, кластерної та експортної стратегій – і всіх промислових хайтек
    1. Policy paper щодо інноваційної екосистеми промислових хайтек
    2. Policy paper щодо дорожніх карт цифровізації промислових галузей. Перший приклад по Укрзалізниці. Проект – по Харчовій та переробній (триває).
    3. Облік та аналітика Ландшафту Інноваторів Індустрії 4.0 (має пряме відношення до експортної та інноваційної стратегій України).
    4. Концепція кластерів Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування

Є також цілий ряд інших звітів – наприклад, щодо стану регіональних політик в промислових хайтек. Без зайвої скромності, скажу, що подібні документи є високої якості, аналогів яким немає на державному рівні. Вони є результатом співпраці чисельних експертів. Наприклад, кількість експертів, що були залучені до розробки Національної стратегії 4.0 сягає близько 15 чоловік.

Але найголовніше, що ці напрацювання виходять далеко за межі ядра нашої асоціації – акторів з ринків промислової автоматизації та ІТ. Багато в чому, вони навіть ближчі до чисельних галузей машинобудування та інжинірингу.  І ми знаємо, що подібні напрацювання є в цілому ряді інших асоціацій та структур.

Отже і як висновок – окремо взята асоціація, може продукувати політики та стратегії державного рівня. Але якщо ми об’єднаємо зусилля з експертами інших асоціацій, дослідницьких агенцій та інститутів – хіба якість та кількість не стануть ще кращими?

Інше позиціонування асоціацій та кластерів. Фіксація кращих практик. Обміни й пошук синергії.

В недавньому аналізі гравців екосистеми 4.0 та головних груп впливу ми прийшли до цікавих висновків. Цитуємо –

– «Відправна точка в розвитку екосистеми, її справжній рушій – це дієва галузева структура (кластер або асоціація), який вже об’єднала учасників ринку в своєму конкретному сегменті чи галузі. Саме на них потрібно робити ставку в розвитку та в інноваціях»

Як приклади, ми приводимо там не тільки АППАУ, але й інших колег – GreenCubator, Біоенергетичну Асоціацію України (БАУ), Unit.city. Ми аргументуємо це тим, що при уважному розгляді, саме такі структури реально виходять на роль policy-maker державного значення. Вони є справжніми каталізаторами розвитку.

Звісно, це перелік не вичерпний. Але як щодо бенчмаркингу? Якщо ми визнаємо як зразок процеси залучення грантів в GreenCubator, лобіювання законів як в БАУ та АПІТУ, розвитку стартапів – як в Unit.City, стратегування – як в АППАУ? Якщо ми візьмемо кращі напрацювання лобістів УСПП, ФРУ, комітету ВР з пром. політики та консолідуємо їх?

Іншими словами, – чи можемо ми з одного боку брати краще один від одного, а з іншого – посилювати один одного й консолідувати спільні речі?

Думаю, що так. Маніфест Industry4Ukraine – це тільки перший підхід, але це вже демонстрація наших можливостей.  Обмін кращими практиками та синергія надзвичайно важливі, і це зовсім неважко робити при тому рівні комунікацій та відкритості до співпраці, який ми маємо в тих чи інших передових асоціаціях. Хоча можливо й не у всіх.

Перший місяць дії платформи – як сигнал для змін

В червні наша асоціація найбільше інвестувала в нову платформу – з готовими напрацюваннями та ресурсами (експерти, людські та часові витрати). Саме тому, в нас були та є високі очікування до партнерів, щодо продовження, посилення, та спільного використання тих самих спільних здобутків та можливостей, про які йдеться. На жаль, цього поки що не відбувається. Ось тільки 2 промовисті факти впродовж першого місяці дії платформи

  • Презентація нового каталогу інноваторів Індустрії 4.0 18 липня була чудовою можливістю для всіх промислових об’єднань залучати своїх керівників та членів до розгляду цілого ряду питань галузевої цифровізації. Якщо це дійсно спільний пріоритет, як вказано в Маніфесті! Це питання як – хто є кращим в Україні та хто вже пропонує рішення для моєї галузі, якими є ключові проблеми колег, як вони вирішуються, який стан в експорті та в інноваціях… На жаль, рівень присутності був мізерним й більшість промисловців знову залишились «за бортом» інновацій Індустрії 4.0. Ми не побачили жодного інтересу до цього заходу від учасників та спів-організаторів платформи  Industry4Ukraine, хоча участь для них була безкоштовною.
  • 24 липня відбувся фінальний круглий стіл проекту «Адвокація проєвропейських змін в національній інноваційній політиці». В цьому проекті наша Індустрія 4.0 позиціонувалась, як приклад успішних інноваційних змін. Захід був досить представницьким й з великим залученням різноманітних стейкхолдерів від держави, науки та громадського сектору. Наші попередні очікування були в тому, що в рамках загальнодержавних викликів по створенню інноваційної екосистеми, наш досвід та напрацювання – і вже в рамках нової платформи  Industry4Ukraine, – дійсно ляжуть в основу системних покращень інноваційної стратегії України. Й особливо, в контексті того, що дефіцит системних моделей та фреймворків є тотальним, а в Індустрії 4.0 вони існують вже з минулого року. Насправді, нічого цього не відбулося. Нас просто «розмили» в хорі голосів та виступів, де кожен знову говорив про своє. Це було б абсолютно нормально для 1-ої, установчої зустріч, де важливо зібрати всі думки. Але це ненормально для 3-ьої підсумкової зустрічі в рамках проекту, що триває  з березня і який мав на меті створити синергію між різними групами стейкхолдерів, включно з державними. Адже саме в співпраці з державними структурами у нас найбільше проблем. Конкретних результатів залучення чиновників за пів-року ми так і не побачили, справжнього діалогу – немає. Навіть рівень їх обізнаності про наші системні напрацювання залишається вкрай низьким. В цьому контексті нова платформа Industry4Ukraine  могла б стати прикладом №1 успішної взаємодії різних стейкхолдерів, включно з державними й тим більше, що вона є справжнім та значимим результатом цього проекту! З точки зору комунікацій, ця ситуація навіть дещо  парадоксальна – отримати справді хороший, унікальний результат в конкретному сегменті, а далі просто розмити його в інформаційному шумі.

Ці факти є тривожними сигналами, які говорять про різне розуміння процесів єднання різними стейкхолдерами й  ставлять під сумнів перспективу розвитку платформи, як механізму співпраці галузевих та секторальних policy-makers. Видається, що для окремих стейкхолдерів нова платформа – не більше, ніж привід для піару чи навіть самопіару, але зовсім не для вирішення цілого комплексу спільних завдань, про які вище. Вони не розуміють, якого удару завдають по тому рівню довіри, який з таким трудом вибудовується і який є найбільшою цінністю в подібних об’єднаннях.

 Нові правила гри для всіх груп та агентів впливу

Отже, пропозиція АППАУ до всіх груп та учасників платформи полягає в тому, щоб виробити спільні «правила гри». Ось кілька тих, які вже назріли

1. Однакове розуміння  платформи, її цілей, ролей та її можливостей

Наша платформа – не просто новий інструмент впливу на політиків та урядовців, чи більш впливовий та потужний канал комунікацій. Й тим більше, це зовсім не новий інструмент піару. Для нас платформа цікава в першу, величезними синергетичними можливостями, що відкриваються для всіх акторів промислових хайтек. І саме на цьому має бути фокус.

2. Визначення власних ролей, функцій та обов’язків

Якщо є розуміння п.1, тоді дуже важливим для кожного учасника платформи є визначення свого статусу, ролей та функцій.

  • Якщо ви керівник асоціації – розгляньте можливості синергії та точок дотику з іншими подібними асоціаціями, які вас доповнюють та посилюють. Де-факто, з кожною промисловою асоціацією АППАУ вже готова співпрацювати в питання інноваційної та регіональної екосистем, створення кластерів, дорожніх карт цифровізації та експорту.
  • Якщо ви експерт – варто подумати про створення спільних експертних груп й обміну своїми напрацюваннями. В АППАУ ми культивуємо дух експертів та високих професійних стандартів, й будемо раді обмінятись своїм досвідом про свої механізми роботи таких груп.
  • Якщо ви лоббіст – думайте, в першу чергу, як посилити інтеграційні процеси та комунікації між різними стейкхолдерами. Як встановити стійкі механізми діалогу, обмінів кращими практиками, які ведуть до реалізації спільних цілей та завдань, а не перетворюють нашу взаємодію в «процес заради процесу».
  • Якщо ви маєте відношення до аналітичного центру – давайте спільно розробляти секторальну та галузеву аналітику, якої критично не вистачає по цілому ряду напрямів.

Плутанина в цих ролях є шкідливою та може вести до конфліктів. Якщо хтось з нас раптом стає таким собі «незалежним лідером думок», який знає все про все, але немає ніяких конкретних власних зобов’язань – навряд чи варто тоді приєднуватись до платформи.

3. Послідовність дій

Фокус на послідовності й доведенні до фінальних результатів має бути принциповим в нашій платформі. Вже згадана вище відсутність діючих стратегій державного рівня є нічим іншим, ніж наслідком поверхневості, непрофесійності та пустого піару. За що, до речі, партія Володимира Гройсмана вже поплатилась нищівним провалом на останніх виборах. Учасники платформи, в тому числі, нинішні державні чиновники мають зробити свої уроки. Й перший з них – фокусуватись на результатах, а не на процесі.

4. Фокус на експертній взаємодії та виробленні спільних положень

Найбільша цінність, але й найбільший дефіцит сьогодні в промислових хайтек – це професіонали. Мова про різні види профі – від стратегічних планувальників державного рівня, й до конструкторів-проектувальників космічних ракет чи лідерів команд по розробці програмного забезпечення. В АППАУ ми пишаємось тим, що об’єднуємо та маємо довіру від найсильніших професіоналів української промислової автоматизації, ІТ та інжинірингу. Але як розробники стратегії Індустрії 4.0 ми зараз вийшли на необхідність єднання з іншими професіоналами по цілому ряду напрямів. Мова про галузевих аналітиків, спеціалістів експортного та кластерного розвитку, фінансово-кредитних інструментів, інноваційного розвитку тощо. Першочергове завдання платформи – взяти на облік таких профі, об’єднати за профілями та напрями, й запустити спільну роботу таких груп. Цього потребує маса невирішених завдань державотворення.

5. Взаємна підтримка

Кожен з нас потребує справжньої, дієвої підтримки. Від залучення в івенти, спільного лобіювання наших спільних вимог, визнання напрацювань та їх просування на державний рівень тощо – все це в рази робити легше та ефективніше, коли є підтримка колег.

Отже, наша пропозиція полягає в тому, щоб зібрати найбільш зацікавлених учасників платформи, й перш ніж рухатись далі, узгодити ці та подібні правила, які і визначатимуть кодекс поведінки в рамках платформи Industry4Ukraine. В іншому випадку, ми матимемо ту саму, традиційно українську поведінку та стиль взаємодії в дусі «2 козаки, 3 гетьмани».

Буду радий почути ваші зустрічні пропозиції щодо того, як нам прискорити процеси консолідації та єднання.

Юрчак Олександр, Генеральний  директор АППАУ

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>