Виклики експортного розвитку в Індустрії 4.0

Нижче наведено розділ з аналітичного огляду «Landscape Industry 4.0 in Ukraine», який був випущений АППАУ в липні 2019. Ми наводимо цей розділ як введення до 1-го засідання експортного комітету Industry4Ukraine, що планується на 6 вересня в Києві.

В більшості учасників промислових хайтек не викликає сумнівів той факт, що потенціал розробників Індустрії 4.0 в Україні в рази перевищує внутрішній попит. ІТ-галузь вже оцінила свої ресурси – мова про щонайменше 4000 фірм та 140 тис програмістів. Але фахівців по іншим спеціальностям теж десятки тисяч  – це проектувальники (різних видів хххх- будувань та в будівництві – як інжиніринг, електронні та електричні схеми, системи управління), програмісти промислових систем управління, інший інженерний персонал.

По грубим підрахункам АППАУ кількість таких працівників в Україні складає не менше 50-60 тис. Отже, що робити з потенціалом розробників в 200+ тис чоловік?

Правильна відповідь одна – експорт! Тобто, не тотальна міграція, в тому числі молодих інженерів, в більш «багаті сектори» (як ІТ-аутсорс) або закордон, як це відбувається сьогодні, а саме вихід на експорт і в рамках тих спеціальностей та експертизи, які і є основою різноманітних сегментів промислових хайтек.

Відповідно, організовані, експортні програми національного рівня давно цікавлять спільноти Індустрії4.0 та АППАУ, й ми активно над цим працюємо з 2016 року, коли вперше світ побачила програма Exporec. Від того часу, подібним чином ми намагаємось покращити українську присутність на найбільших виставкових заходах промислових хайтек, зокрема, на Hannover Messe.

Ключові факти в цьому просуванні наших компаній та організації експорту

  • влітку 2017, до 1-го експортного семінару АППАУ в Берліні виходить брошура «Made in Ukraine 4.0». По суті, – це перша спроба систематизації нашого експортного потенціалу в області промислових хайтек та Індустрії 4.0.
  • в рамках підсумків тієї ж події, з’являються перші консолідовані експертні погляди на те, «де ми», тобто, де Україна по окремим сегментам Індустрії 4.0. Як ключова проблема, цей огляд вказує на проблему позиціонування – де-факто, позиції наших розробників в конкретних сегментах 4.0 не зрозумілі не тільки «німцям», вони незрозумілі також всередині експертних спільнот.
  • впродовж 2016-19 тривають постійні обміни з Міністерством економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ) – командою ЕРО (офісу просування експорту). Але домовитись про конкретну співпрацю, – зокрема, про підтримку виставкових заходів в області промислових хайтек не вдається. Та сама ситуація повторюється з InvestUkraine на початку 2019.
  • Натомість, позитивним є рішенням МЕРТ про початок розробки секторальних експортних стратегій – зокрема, в області ІТ та машинобудування-інжинірингу. Наші члени беруть участь в обох робочих групах. На сьогоднішній день ці стратегії ще не затверджені, але вони містять чимало позитивних зрушень для учасників спільноти Індустрії 4.0.

Отже, на фоні цього бекграунду – якими є головні виклики наших експортерів продуктів та послуг в області Індустрії 4.0?

Найбільш очевидними, на думку авторів цього звіту є 3 наступні

1. Проблеми з загальним позиціонуванням країни в області глобальної Індустрії 4.0

Україна має глибокі проблеми з власним позиціонуванням на глобальних ринках. Фактично, в бізнес-середовищі є мало країн, де нас серйозно сприймають як виробників продуктів та рішень високого рівня в області Індустрії 4.0. Власне, це стосується й більш широко – всієї сфери хайтек. Для позиціонування як хайтек країни, потрібно прикладати в рази більше зусиль – й це питання національного рівня. Але є ще кілька проблем більш точного позиціонування в конкретному образі чи ролі.

Наразі в хайтек спільнотах немає однакового бачення такого позиціонування країни. Позицію аутсоурсерів та сервісних компаній, краще всього передає формулювання з нової експортної стратегії ІТ –

«Україна: всесвітньо визнана технологічна локація з високим рівнем інноваційності, що створює високу цінність для світової економіки».

Тут акцент зробленій на Україні як на «місці талантів», що власне й відображає вже усталені позиції українських аутсоурсерів. Державна політика, й в тому числі експортна, яка легко підхопили ці тези «Brain & Grain» ще 3-5 років тому повністю проникнута цим світоглядом. Як відображається в цьому меседжі місія чи позиціонування продуктових компаній? – питання відкрите.

Водночас, в проекті національної стратегії 4.0 виснувано інше позиціонування

«Україна – високотехнологічна, постіндустріальна країна, інтегрована в глобальні технологічні ланцюжки створення цінності, що продукує в них унікальні інженерні послуги та продукти високої якості».

В якості прикладів стратегія вказує на цілий ряд фірм – розробників промислових хайтек, які вже відповідають цьому позиціонуванню – як ПАТ «ФЕД», «Червона хвиля», ВГ «Техінсервіс», «Інфоком Лтд», КБ «Южне», ІТ-Enterprise, MDEM та багато інших.

Однак, щоб це позиціонування було загальноприйнятим спільнота 4.0 має

а) прийняти його в широкому складі своїх учасників,

б) винести це як альтернативне (або ж для тільки для Індустрії 4.0) на рівень державних стратегій.

Зараз, як бачимо, утверджується інше позиціонування, й в цілому в новій експортній стратегії ІТ є небагато положень щодо розвитку продуктових компаній, як пріоритетного напряму.

2. Нечітке або відсутнє позиціонування наших розробників по окремим сегментам

Це позиціонування є ще більш важливим для просування окремих фірм та розробників. Світ технологій сьогодні чітко розділяється по великим сегментам як Fintech, AgriTech, CleanTech тощо, й звісно окремо стоїть Industry 4.0 зі своїми сегментами. Власне, лендскейпи по кожному з них – не що інше, як метод привернення уваги та орієнтації замовників та інвесторів по вибору.

Позиціонування інноваторів в кожному під-сегментів цих категорій є дуже важливим для впізнаваності та визнання на міжнародній арені. На сьогодні, таке визнання є дуже слабким в області Індустрії 4.0. Простіше кажучи, наші розробники 4.0, й особливо, на продуктовому рівні майже не представлені на світовій арені. Й мова не просто про активності, чи загальну присутність – ми говоримо про пропозицію цінності, досвід, експертизу, диференціювання, свої «фішки» – виразні та конкретні. Всього цього в явному вигляді дуже мало навіть в українському просторі, не кажучи про міжнародний.

3. Відсутність консолідованої, експортної програми дій, разом з підтримкою держави

Цей виклик, – і який є логічним продовженням попередніх, – стосується відсутності консолідованої програми дій національного рівня в області Індустрії 4.0. Подібна програма має розгортатись по 3-м ключовим напрямам

  1. Участь в світових форумах та виставках Індустрії 4.0 (як Hannover Messe)
  2. Участь в профільних галузевих виставках
  3. Проведення цільових заходів різного роду з організацією від української сторони, й по цільовим географічним ринкам.

Потрібне також значне посилення присутності в онлайн просторі – воно на сьогодні майже відсутнє.

Натомість, «розмивання» інноваторів 4.0 серед чисельних інших Tech-та ІТ-сегментів, орієнтованих на В2С ринки, «перебігання» з візитами з країни в країну (замість цільових кампаній по виходу на конкретний ринок конкретної країни), розпорошення серед чисельних виставок загального плану є малодоцільним з току зору ефективності дій.

********

Обговорення цих викликів відбудеться 6 вересня в Києві на засіданні 1-го експортного комітету Industyry4Ukraine. Запрошуємо до участі.

Завантажити повний огляд інноваторів Індустрії 4.0 (2-га версія) можна за цим посиланням.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>