fbpx
Аналітичний Центр Industry4Ukraine

Кластери – як драйвери розвитку та протидії кризовим явищам

Дайджест № 5

Спецпроєкт спільно з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України,
Торгово-промисловою палатою України, за підтримки Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО)
Slider

Одне з визначень 4-ої промислової революції говорить, що це концепція «…не стільки про штучний інтелект та роботів, як про значно кращу колективну та організаційну спроможність в реакції на нові виклики та глобальні зміни». В цьому дайджесті ми досліджуємо цю спроможність адекватно реагувати на зміни з боку регіональних та галузевих кластерів, що є одні із найбільших відомих та розвинутих видів економічних об'єднань у світі. Кластерна тема є дуже широкою. Ми фокусуємо увагу на трьох аспектах кластерного розвитку України.

По-перше, саме спроможність швидкої та релевантної реакції кластерів на виклики, спричинені COVID-19, є головним критерієм «живучості» кластерів та їх ролі драйверів зростання, а також протидії кризовим явищам.

По-друге, поєднання зусиль Аналітичного центру Платформи «Industry4Ukraine» із профільним структурним підрозділом Мінекономіки, а також отримання підтримки ЮНІДО. Разом ми консолідуємо позиції щодов спільного формування рекомендацій та державних політик.

По-третє, в цьому випуску ми намагаємось вийти на новий рівень ефективності, закликаючи до перезапуску кластерних політик на державному рівні. Низка конкретних кейсів про кластерні ініціативи у цьому випуску є гарним приводом для цього.

ЗМІСТ

  1. Кластерна мобілізація в протидії COVID-19.
  2. Кращі практики кластерного розвитку.
  3. Перезапуск кластерного руху в Україні.
  4. Висновки та рекомендації.

Кластерна мобілізація в протидії COVID-19: Україна та світ

Slider

З початку розгортання пандемії багато кластерів в Україні та світі мобілізували своїх учасників. Надаємо найбільш цікаві історії. Починаємо з України та реакції з боку органів державної влади.

Україна

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Починаючи з березня, з урахуванням закордонного досвіду протидії COVID-19 в економічній підтримці Уряд запровадив низку заходів, зокрема:

  1. Розширено проект «Доступні кредити 5–7–9%» – додано можливості: 1) фінансування оборотного капіталу підприємства для покриття постійних (регулярних) витрат, ставка – 3%; 2) рефінансування до 0% заборгованості в банках України за кредитами, за умови збереження не менше 60% фонду оплати праці та 80% чисельності персоналу (до стану на 01.03.2020) – на строк до 31.03.2021; 3) крім того, передбачено відстрочку платежів щодо повернення кредитів.
  2. Створено фонд боротьби з COVID-19 в обсязі 64,7 млрд. грн, із визначенням напрямів використання коштів.
  3. ФОП звільнено від сплати ЄСВ з 1 березня по 30 квітня, не сплачують ЄСВ за себе ФОПи на усіх системах оподаткування, самозайняті особи та члени фермерських господарств.
  4. З 1 по 31 травня 2020 р. обмежено застосування більшості штрафів за порушення податкового законодавства; платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
  5. На період карантину забороняється проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, Уряд планує запустити програму підтримки промисловості та експортерів, яка передбачатиме пільгові умови кредитування і вимоги з локалізації виробництва в Україні. Опрацьовується відповідний проєкт постанови Кабінету Міністрів України.

Також Мінекономіки продовжує підготовку рішень щодо подолання наслідків пандемії COVID-19 для економіки України та стимулювання економічної активності у подальший період – зокрема, щодо проєкту комплексної Програми стимулювання економіки України, що передбачає пакет заходів щодо сприяння стабілізації та розвитку вітчизняної промисловості, підвищення її технологічного рівня за рахунок впровадження сучасних технологічних підходів концепції «Індустрія 4.0», загальне стимулювання інновацій та інвестицій, спрощення роботи бізнесу в умовах карантинних обмежень і після їхнього закінчення, тощо.

Розроблено проєкт рішення Уряду про схвалення Стратегії розвитку експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден на період до 2030 р. Мета Стратегії – створення умов для сталого зростання експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден, удосконалення мережі сучасних центрів технічного обслуговування повітряних суден в Україні, забезпечення інтеграції до міжнародного ринку таких послуг.

Харківський IT-кластер

Харківський ІТ-кластер є одним з найбільш активних в організації та протидії своєї спільноти COVID-19. Ще на початку березня кластер запустив проєкт IT4Life, який об'єднав ІТ-компанії Харківського регіону у боротьбі із коронавірусом. Спільнота зібрала більше 6 млн гривень, на які було закуплено медобладнання для збільшення обсягів діагностування та лікування до 100 000 пацієнтів на місяць. Алгоритм дій у проєкті відображено на Рис.

cluster

Крім того, кластер разом з іншими асоціаціями увійшов до ініціативи #BreatheUkraine (#ДихайУкраїно), в рамках якої розроблялись плани з розширення виробництва медичного обладнання в Україні. Незважаючи на умови карантину, кластер продовжував активну діяльність з розвитку технологічної екосистеми регіону. Ознайомитись з діяльністю кластеру можна на його сайті – it-kharkiv.com.

Kharkiv IT Cluster

Кризу завжди було легше долати разом. Саме тому роль кластерів сьогодні важко переоцінити. Ми об’єднуємо бізнес, людей, експертизу, освіту, владу, створючи принципово нові результати. Координуючи зусилля учасників спільноти та створюючи майданчики для комунікацій, кластери можуть сьогодні стати основою нової економіки, а їх учасники – отримати можливість легше будувати успішний, сталий та, водночас, соціально відповідальний бізнес.

Ольга Шаповал, директор Kharkiv IT Сluster

Автомобільний кластер «Закарпаття»

Автомобільний кластер «Закарпаття» – один з нових та найбільш активних промислових кластерів, який почав активний розвиток у 2019 році. Підприємства кластеру тісно інтегровані у глобальні ланцюги доданої вартості, що дозволяє його позиціонувати як один з кращих промислових кластерів в Україні.

Але COVID-19 приніс значні зміни. У першу чергу, мова про збереження робочих місць на заводах регіону. Адже тільки європейські автовиробники, згідно прогнозів, можуть втратити цього року до 30% збуту автомобілів. Разом з тим – це вікно можливостей, яким варто скористатися для якнайшвидшого переходу до діджиталізації, Індустрії 4.0, онлайн-форматів комунікацій як з клієнтами, так і замовниками.

Ми спостерігаємо яскраві приклади того, як консолідують зусилля для виходу з кризи у Європейському Союзі. Зокрема, європейські автомобільні асоціації розробили спільний план – 25 кроків для виходу з коронавірусної кризи. В Україні наразі Федерація роботодавців автомобільної галузі розробляє схожі програми, які активно просуваються серед органів влади. Серед першочергових кроків, зокрема: розробка стратегічних документів, акцент на розвитку високотехнологічних галузей, затвердження пакету стимулів для приваблення інвестицій (у тому числі, фіскальні та податкові стимули для індустріальних парків та підтримка кластерів) тощо.

chepizhko

Пандемія – це величезний виклик. Але разом з тим – це вікно можливостей, яким варто скористатися для щонайшвидшого переходу на діджиталізацію, Індустрію 4.0, перехід в онлайн-формат комунікації як з клієнтами, так і замовниками.

Олена Чепіжко, радник голови Федерації роботодавців автомобільної промисловості

Асоціація «Укрлегпром»

З початку періоду пандемії «Укрлегпром» був першою галузевою асоціацією, яка швидко відреагувала на потребу забезпечення медичної системи України та населення засобами індивідуального захисту (ЗІЗ). Десятки підприємств галузі у березні та квітні перейшли на локальне виробництво масок, комбінезонів та інших ЗІЗ. Водночас, підприємства зіштовхнулись з ситуацією, коли Уряд повністю відкрив двері імпорту й заборонив експорт. Олександр Соколовський, власник групи «Текстиль-Контакт» й один з найактивніших членів асоціації, у своєму блозі детально пояснює історію цього процесу. В контексті падіння у 2019 році показників експорту та вітчизняного виробництва в ціломуі, описана ситуація з перевагою імпорту в умовах кризи виглядає в цій галузі справді драматично.

ukrlegprom

Асоціація підприємств промислової атоматизації України (АППАУ), Рух Індустрія 4.0

АППАУ увійшла до руху #BreatheUkraine наприкінці березня та разом з партнерами намагалась запустити кластер MedTech. Спільними зусиллями було виконано низку робіт щодо залучення учасників ринку, підготовки аудиту медичної системи України, прискорення сертифікації, трансферу технологій, створення конкретного бізнес-плану тощо. Зрештою, у травні керівництво АППАУ визнало, що спроби входження в MedTech були невдалими, перш за все, через відсутність інтересу до цих ініціатив серед профільних органів державної влади. За відсутності державної підтримки працювати з державним замовником, яким переважно є медична система, нереально.

Натомість, АППАУ продовжила у квітні роботу над іншими ініціативами, що мають радше економічний характер і які успішно розвиває й зараз. Йдеться про запуск нового експортного сайту Land4Developers, розвиток кластерів ІАМ у трьох регіонах, а також продовження роботи Аналітичного центру Industry4Ukraine. Для мобілізації учасників спільнот Індустрії 4.0 щодо протидії економічним наслідкам COVID-19 АППАУ проводить у травні онлайн Форум Next Normality & Industry 4.0: Let’s Prepare.

next normality

yurchak

В русі Індустрії 4.0 ми активно розвиваємо кластерні ініціативи впродовж останніх 2 років. Сьогодні роль та значення кластерів виросли ще більше. На нашу думку, кластери – як ніяка інша організаційна форма професійних об’єднань, здатні найбільш ефективно справлятись з існуючими та новими викликами, як на регіональному так і на галузевому, чи секторальному рівнях.

Юрчак Олександр, координатор Руху «Індустрія 4.0», генеральний директор АППАУ

Європейський Союз

European Cluster Collaboration Platform

Ця платформа є головним інструментом інформування та кластерної коллаборації у ЄС. Вона містить багато інформації про наявні кластери по країнах ЄС (а також асоційованих країнах, включно з Україною), події та інструменти платформи та партнерів, поточні ініціативи та проєкти. Серед останніх – спільний європейський онлайн форум кластерної протидії ЄС. В рамках цієї ініціативи 29 квітня пройшла велика онлайн конференція, на якій європейські кластери обмінювались своїм досвідом протидії COVID-19 як у медичній, так і економічній сферах. Реєстрація на платформі, підписка на розсилки та матеріали є доступними для усіх українських кластерів.

clusters

Кластери MedTech eHealth в ЄС

Такі кластери, як eHealth (цифрові технології в охороні здоров'я) та Medtech (виробництво медичного обладнання) є топовими сегментами, які прямо та безпосередньо відповідають за боротьбу з коронавірусом. ЄС має розвинуті інструменти інформування та керування ініціативами у цих сегментах. Зокрема, учасники ринку на сайті Mapmedtech.org можуть легко знайти останню інформацію про виробників медичної техніки за регіонами провідних країн ЄС, ознайомитись із широким набором онлайн інструментів для ведення бізнесу, аналітичними звітами тощо. Інший сайт Medtecheurope.org надає вичерпну інформацію про індустрію в рамках ЄС. Зокрема, тут можна легко побачити загальні дані (обсяги – 115 млрд. євро, кількість робочих місць – 675 тис., патентів – 13000). Звідси можна перейти на сайт протидії COVID-19. Інфографіка нижче показує розподіл робочих місць у сегменті MedTech за провідними країнами ЄС.

medtech

В Україні також є асоціація виробників медичної техніки «Укрмедпром». Однак, знайти будь-які дані в інтернеті про їхній склад учасників, кількість робочих місць у секторі, діяльність та програми протидії COVID-19 неможливо. Так само немає інформації про будь-які ініціативи протидії COVID-19 у секторі eHealth на державному сайті ehealth.gov.ua. Це не означає, що в цих секторах в Україні нічого не відбувається. Але якщо порівнювати наш стан з ЄС, то українські сектори eHealth та MedTech перебувають у «глибокому підпіллі».

Кращі практики кластерного розвитку в Україні та світі

Slider

Disclaimer: огляд кращих практик кластерного розвитку в Україні поки не ведеться на національному рівні. Аналітичному центру невідомі будь-які грунтовні дослідження на цю тему. На рівні спільноти Industry4Ukraine подібні спроби ведуться з 2018 року. З того часу ми мали низку обмінів з кластерами та кластерними ініціативами, зокрема, автомобільним кластером «Закарпаття» (ФРАГ), Kharkiv IT Cluster, Kyiv IT Cluster, Lviv IT Cluster, Львівським промисловим хабом, Прикарпатським еко-енергетичним кластером, Дніпровськими космічним та холодильним кластером, Херсонським бізнес-кластером, Українським органічним кластером, а також Рухом «Індустрія 4.0». Відповідно, інформація, наведена нижче, не дає повної та вичерпної відповіді на всі запитання і місцями може мати суб’єктивний характер. Ми надаємо тільки окремі епізоди кращих практик, що ілюструють головну тезу цього випуску – український кластерний рух живий та розвивається разом зі світом! Й хоча це відбувається «не завдяки, а всупереч», важко переоцінити зусилля кластерних ініціатив для майбутнього української економіки.

Європейський Союз

Smart Guide to cluster policy monitoring and evaluation, випущений у березні 2020 року (62 с.), є важливим для всіх керівників та координаторів кластерів. У ньому зібрано останню інформацію з ЄС щодо основних показників діяльності кластерів та провадження кластерних політик. Зокрема, тут можна почерпнути інформацію про показники зростання кластерів за категоріями (продуктивність, кількість робочих місць, оплата прац), КРІ кластерних організацій, методи та підходи до оцінки кластерних політик тощо.

Де Україна на кластерних мапах ЄС? Різні джерела дають різне позиціонування – аж до відсутності України на цих мапах взагалі. Це джерело, на думку Аналітичного центру Industry4Ukraine, є найближчим до реалій.

clusters

Данія

Звіт данської асоціації кластерів наводить головні тренди у реакції кластерів Данії на COVID-19. Цікавий також toolbox – є набір інструментів кластерного розвитку. Тут фіксуються такі тенденції:

  1. Нетворкинг та знайомства (matchmaking): більшість активностей перенесені в онлайн.
  2. Цифрова трансформація: прискорюється за усіма напрямами.
  3. Колаборація в інноваціях: у фокусі – MedTech innovation Consortium, який виступив з новими ініціативами боротьби з коронавірусом.
  4. Розділення та розповсюдження знань: обміни продовжувались за багатьма секторами.
  5. Інтернаціоналізація: до коронавірусу данські кластери вже працювали у 60-ти країнах. Зараз окремі з них вийшли на нові рубежі, використовуючи цифрові платформи.
  6. Доступ до фінансів: тут мало що змінилось. е важливий напрям і інструменти працюють.
  7. Інкубація та підприємництво: низка активностей продовжувались у вигляді створення нових інкубаторів або антикризових центрів.
  8. Брендинг та комунікації: у низки випадків були переглянуті, враховуючи нові обставини.

Велика Британія

Детальна та легкодоступна інформація про стан конкретних ринкових сегментів є базовою для початку взаємодії кластерів, а особливо на міжнародному рівні. Зазвичай, огляди або «ландшафти» (від англ. landscape) є типовим інструментом маркетингу та інформування. Гарним прикладом британського кластеру MedTech є MedTech Landscape Review, підготовлений мережею наукових установ Великої Британіїї AHSN. Цей огляд є гарним прикладом представлення кластеру на національному рівні. У ньому міститься загальна інформація про виробництво продуктів та рішень, доступ до фондів та торгівельних положень, регіональну присутність тощо. Сайт надає повну інформацію про національні програми та пріоритетні дії. Таким чином, зрозуміти як наука взаємодіє із виробниками у конкретному сегменті ринку, чи співпадають пріоритети і де точки взаємодії у цій країні, досить легко. Цікавим є те, що саме науковці дають детальний огляд кластеру медичної техніки.

В Україні для пошуку необхідної інформації та розуміння взаємодії науки з виробництвом необхідно проводити спеціальні дослідження.

Довідка. Візуальний облік в «ландшафтах» – основа управлінських рішень. Дуже багато облікової інформації в інтерактивних візуальних ландшафтах, передусім у сегменті MedTech-COVID, є на цьому ресурсі.

Ладшафт COVID-19 MedTech за секторами від «Deep Knowledge Group»

Тут є різні мапи та облік – по країнам, регіонам, технологіям, іменам вчених тощо. Українські присутність на цих мапах по MedTech наразі не виявлена, хоча висококласні виробники медичної техніки в Україні є.

Україна

Довідка від Мінекономіки (за матеріалами директорату промислової політики та стимулювання розвитку регіонів)

Розвиток кластерів в Україні

Також у Мінекономіки зазначають, що створення належних умов взаємодії між кластерною політикою, європейським підходом смарт-спеціалізації регіонів і політикою децентралізації дозволить прискорити розвиток промисловості та зміцнити конкурентні можливості регіонів на різних рівнях, зокрема, на міжнародному рівні.

Для досягнення цієї мети (в частині смарт-спеціалізації) Мінекономіки спільно з представниками регіональних команд уже провело 1-й етап аналізу економічного та інноваційного потенціалу територій, готується дослідження наукового потенціалу. На основі цих даних у кожному регіоні пройдуть обговорення між місцевими представниками бізнесу, науки, громадського сектору та влади – для спільного визначення пріоритетів із найвищою створеною цінністю для розвитку території. Надважливою частиною цього етапу є активне залучення представників бізнесу до обговорення – для забезпечення інклюзивності подальших рішень.

Перші кластерні ландшафти. Рух «Індустрія 4.0» – одна з наймолодших в Україні кластерних ініціатив, що підтримується АППАУ. У липні 2019 року АППАУ випустила перший огляд цього сегменту – «Ландшафт Індустрії 4.0 в Україні». Це повний каталог інноваторів та інновацій 4.0 в Україні. У 2020 АППАУ планує аналогічний випуск англійською, а для цілей експорту на базі цього каталогу з’явився новий сайт Land4Developers. Такий підхід може бути застосовано до інших розвинутих кластерів, оскільки дозволяє встановити взаємодію з потенційними партнерами, клієнтами та інвесторами.

Перезапуск кластерного руху в Україні

Slider

Кластерний розвиток країни є однією з характерних ознак сучасної інноваційної економіки та передумовою структурних зрушень у епоху поширення передових цифрових виробничих технологій. Сьогодні українська промисловість знаходиться в кризі (падіння виробництва у промисловості за 2019 р. склало 1,8%, у переробній промисловості -2%). За оцінками Міністерства економіки у 2020 р. падіння ВВП очікується на рівні 4,2%, випуску промислової продукції на 6,1%, а обсягу експорту на 14,3%. Відтак уряд повинен зосередитись на інструментах підвищення стійкості та конкурентоспроможності національного бізнесу. Серед таких інструментів вагоме місце займає кластерна політика як зусилля держави у напрямі створення, розвитку та підтримці кластерів.

Завдяки цілеспрямованій політиці сприяння розвитку кластерів в Україні можливо вирішити щонайменше декілька нагальних проблем: 1) розбудувати ланцюги постачання товарів та послуг на базі вітчизняних середньо-високотехнологічних виробництв з подальшою їх інтеграцією до європейських ланцюгів доданої вартості; 2) реалізувати дослідницько-інноваційні стратегії розумної спеціалізації в регіонах; 3) вирішити проблеми екології та ефективного використання ресурсів шляхом запровадження екологічних інновацій, еко-індустріальних кластерів та парків.

Підхід ЮНІДО до розвитку кластерів базується на наступних принципах:

  1. Фокус на діючих кластерах, що демонструють значний нереалізований потенціал.
  2. Сприяння зростанню приватного бізнесу, зменшенню бідності.
  3. Заохочення колективної ефективності шляхом спільних дій учасників кластеру.
  4. Зміцнення механізмів управління кластером. Гарне управління кластером є основою ефективного планування, а узгоджені спільні дії та пошук консенсусу допомагають досягненню довіри та більш високого рівня продуктивності.

Цих принципів ЮНІДО дотримується в проектах міжнародної допомоги, які упроваджуються в Україні. Серед них проект з розвитку експортного потенціалу виробничо-збутового кластеру у деревообробної промисловості шляхом зміцнення інфраструктури контролю якості (див. презентацію Павла Ладецького), проект з розбудови еко-індустріальних парків в регіонах, спрямований на об’єднання вітчизняних компаній на засадах циркулярної економіки задля ефективного використання матеріальних ресурсів, а також Глобальна інноваційна програма чистих технологій для малих та середніх підприємств України.

Таким чином розбудова кластерної політики в Україні може спиратися на успішний міжнародний досвід та партнерство з бізнесом. Вона лише потребує більшої уваги та підтримки з боку ключових міністерств в економічній сфері, регіональних органів влади та органів місцевого самоврядування.

ladetskiy

Криза пов'язана з COVID19 показала важливість співпрацювати МСП з проектами міжнародної технічної допомоги, які можуть допомогти бізнесу в різних аспектах. З іншої сторони таким проектам важливо співпрацювати з бізнес об'єднаннями, такими як кластери. Як висновок, підприємства повинні об'єднуватися і співпрацювати з усіма наявними донорськими партнерами.

Павло Ладецький, експерт UNIDO з розвитку меблевих кластерів в Україні

Фінальний аналіз кластерних ініціатив протидії COVID-19

У попередніх випусках дайджестів Аналітичного центру було зроблено огляд реакцій спільнот на COVID-19, З одного боку, ми бачимо кілька прикладів позитивної реакції та низки колективних ініціатив, як-от Харківський та Львівський IT-кластери, StopCovidUA, «Укрлегпром» та АППАУ. Водночас, всі ці ініціативи не є показовими для демонстрації реакції сильних, розвинутих кластерів як релевантної та успішної. Дії ІТ-кластерів радше звелись до благодійності, але ми не побачили відповідних ІТ-продуктів та рішень. Реакції АППАУ та «Укрлегпром» були релевантними, але навряд чи успішними: обидві спроби розвинути відповідні технологічні сегменти в Україні були програні іноземцям. StopCovidUA демонструє чудові практики самоорганізації спільнот, але ще не містить ознак кластерів та глибокої технологічної спеціалізації. На нашу думку, найбільш повчальним та корисним кейсом, хоча й негативним, є кейс MedTech, який добре висвітлений з різних сторін в АППАУ та русі BreatheUkraine.

MedTech – як дзеркало поточного стану кластерного розвитку

Рух Breathe Ukraine на початку березня запустив ініціативу мобілізації національних виробників медичного обладнання (MedTech) в рамках пропозиції єдиного плану дій. А вже 7 травня АППАУ, як один з головних стейкхоледрів цього руху, надає звіт в якому констатує цю ініціативу як «невдалу спробу». В заяві зазначається, що ні уряд, ні професійні спільноти не готові до викликів COVID-19 у сфері MedTech. Україна не змогла запустити нові чи розширити існуючі виробництва, створити нові робочі місця, залучити кращих інноваторів та використати величезну соціальну енергію. Більше того, ми понесли прямі втрати: як часові, так і фінансові. Проте, набагато більше значення мають непрямі. В першу чергу, ми втрачаємо перспективу у створенні власного експортного кластеру MedTech, як і eHealth, хоча виявлений потенціал країни в цих секторах справді великий.

Ця історія є повчальною з точки зору реакції галузевої асоціації, яка опинилась не готовою до кластерного об’єднання та взаємодії. Замість того, щоб стати лідером цих ініціатив, орієнтувати та драйвити потенціал розробників та виробників, профільна галузева асоціація просто заблокувала всі можливі спільні дії з іншими ініціативними рухами та спільнотами.

Більш детальний аналіз причин слабкого кластерного руху в Україні наведено у статті О. Юрчака «7 міфів про розвиток кластерного руху в Україні».

StopCovidUA – як маркер майбутнього в розвитку кластерних спільнот

На противагу MedTech, кейс StopCovidUA є надихаючим та показовим для всіх кластерів і кластерних ініціатив в Україні (див. Дайджест № 4). В основі руху знаходяться принципи відкритості, довіри і широкої мережевої колаборації, поваги, рівноправності, доброчинності та дієвості. Ці принципи стимулюють проактивну поведінку співпраці різноманітних акторів ринку та сотен волонтерів. Маленькі, але ефективні команди разом створили мережу, яка добре керується, з одного боку, спільними принципами, а з іншого – сучасним цифровим інструментарієм (близько 10 різноманітних інструментів для нетворингу, дискусій, планування, моніторингу тощо). Рух надає допомогу медикам та особам з вразливих категорій, формує нові проєкти для підприємців і допомагає їм, розвиває інновації.

Стосовно деталей нової культури, дивіться інтерв’ю з координатором руху StopCovidUA – Максимом Семенчуком. Досвід та парадигми StopCovidUA – це пряма протилежність парадигмам «Техас – для техасців», які практикують окремі учасники ринку MedTech.

Системна мобілізація кластерних спільнот

Очевидно, що нові реалії вимагають швидкої консолідації ресурсів та зусиль бізнесу і влади, перегляду політик та наявного інструментарію в рамках антикризових заходів, де кластери можуть і мають відігравати важливу роль. Саме тому, 13 травня ц.р. відбулось експертне обговорення стану кластерного розвитку в Україні за участі представників Мінекономіки, МОН, обласних державних адміністрацій, системи торгово-промислових палат, закладів вищої освіти, функціонуючих кластерів та ініціатив. На подію зареєструвалось більше 100 учасників.

За результатами обговорення, учасники досягли домовленості щодо:

  1. Створення групи у Slack для подальшої взаємодії, обміну досвідом та напрацюваннями, а також участі у формуванні державної політики щодо розбудови кластерних мереж. Приєднатись можна за посиланням: industry4ukraine.slack.com.
  2. Зведення до 30 травня пропозицій та рекомендацій стосовно формування та реалізації кластерної політики, що будуть спрямовані Мінекономіки.
  3. Створення на платформі Industry4Ukraine експертної групи з розробки програмного документу, який має стати основою кластерної політики національного рівня. Заявки приймаються на info@industry4ukraine.net.

Свої матеріали та пропозиції вже надали представники Хмельницького, Одеси, Луцька та Івано-Франківська.

Висновки та рекомендації

Slider

Картина галузевого та регіонального розвитку в Україні є, безумовно, набагато більш розмаїтою, ніж представлено у даному випуску. Аналітичний центр Industry4Ukraine фокусував увагу наразі на аспектах реакції кластерів на нові виклики, а тому наші висновки полягають у наступному:

  1. Багато кластерів та кластерних ініціатив в Україні були активними впродовж періоду карантину, і чимало з них демонстрували високу спроможність адаптації під нові виклики.
  2. В окремих кластерах (переважно ІТ) протидію COVID-19 було спрямовано на благодійну допомогу медикам. Водночас, кластери, які ставили перед собою завданням мобілізацію місцевих виробників (автомобільний кластери «Закарпаття», рух «Індустрія 4.0», «Укрлегпром»), зіштовхнулись з конкретними проблемами взаємодії із владними структурами. Самостійно відповідати на нові складні виклики підтримки, як-от розширення чи переорієнтації виробництв на нові продукти, без підтримки уряду виявилось дуже складно.
  3. Найбільш показовим в цьому плані є сегмент MedTech. Якщо розглядати COVID-19 як можливість та каталізатор, то Україна мала всі шанси у квітні запустити потужний кластер виробників медичного обладнання. Потенціал для цього в Україні існує. Проте, слабка координація органів влади та відсутність амбіцій та планів в цій сфері призвели до втрати цієї можливості. Принаймні, поки що. Це також наслідок відсутності належних кластерних політик в державі, а також плану підтримки вітчизняних виробників.
  4. У цьому є велика різниця з розвинутими країнами, де і вищий рівень зрілості кластерів, і вищий рівень підтримки урядів сприяли тому, що кількість реальних ініціатив мобілізації промисловців, науковців та розробників значно перевищує такий в Україні. Можна сказати, що розвинуті країни за цей період заклали потужний фундамент у новий виток зростання своїх сегментів MedTech, eHealth та близьких до них.
  5. Натомість, позитивна реакція на потреби бізнесу з боку Мінекономіки, нові потужні ініціативи як StopCovidUA, активність регіональних штабів, підтримка кластерного руху донорами – все це разом дає надію, що кластерний рух в Україні можливо перезапустити. Єднання всіх стейкхолдерів є запорукою успіху в цьому й спільний захід 13 травня можна вважати першим сигналом до цього.

Таким чином, рекомендації Аналітичного центру стосуються більше реалізації вже прийнятих рішень 13 травня, а саме:

  1. Рекомендувати Мінекономіки передбачити у своїй організаційній структурі підрозділ, до сфери повноважень якого входитиме питання формування та реалізації кластерної політики.
  2. Рекомендувати Мінекономіки ініціювати розробку концептуальних засад для реалізації кластерного потенціалу в Україні, передбачивши методичне і методологічне забезпечення, створення класифікатору кластерів, розробку реєстру діючих кластерів, а також критеріїв їх оцінки, механізмів та інструментів підтримки, спираючись на прогресивний досвід європейських країн та методології ЮНІДО.
  3. Рекомендувати регіональним органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та лідерам кластерних ініціатив спільно посилювати процеси мережевої, децентралізованої взаємодії як всередині кластерів, так і поза їх межами. При цьому фокусуватись на конкретних міні-проектах, які дають результати впродовж 3–6 місяців. Облік інноваторів в конкретному сегменті спеціалізації регіону, ефективний нетворкинг промисловців з науковцями, створення веб-сайту кластеру та випуск брошури, кілька заходів з покращення взаємодії, навчання фасилітаторів, спільні дії по експорту, тощо – ці та подібні заходи на регіональному рівні не потребують великих коштів, але сумарно сприяють розвитку та встановленню довіри.
  4. Рекомендувати Мінекономіки підтримати і долучитись до ініціативи Платформи Industry4Ukraine щодо створення експертної групи з розробки концептуального документу, який має стати основою кластерної політики національного рівня.

Головна рекомендація до стейкхолдерів всіх рівнів – змінити відношення до кластерів. Досвід 2020 показує, що кластери – це не тільки інструмент зростання в нормальних умовах. Кластери як організовані, високоадаптивні структури є не менш потужним інструментом протидії кризовим явищам, а важкі часи у нас всіх ще попереду.

Для залучення та співпраці усіх стейкхоледрів кластерного руху, організаційний комітет Industry4Ukraine запрошує пройти коротке опитування. Отримані результати будуть використані у процесі розробки концептуальних засад формування та реалізації кластерної політики в Україні.

Цей випуск розроблений за участі та сприяння представників Директорату промислової політики та стимулювання розвитку регіонів Мінекономіки, ЮНІДО, оргкомітету Industry4Ukraine, Федерації роботодавців автомобільної галузі, Харківського ІТ-кластеру та АППАУ.

Дивитись усі випуски Дайджесту

Для того, щоб підписатися на дайджест Аналітичного Центру Industry4Ukraine, заповніть, будь ласка, форму.

The place where Ukrainian developers of Industry 4.0 meet their international partners and customers
JOIN NOW!