Цифрові технології сьогодні є рушієм та каталізатором розвитку економіки та суспільства. В часи пандемії вони стали також важливим фактором протидії кризовим явищам. В 4-му випуску аналітичного дайджесту Industry4Ukraine ми розбирались, як на ситуацію з COVID-19 реагують цифрові спільноти, як та які технології допомагають в боротьбі з пандемією в Україні і як наші кращі практики відповідають світовим.

ЗМІСТ

1. Коронавірус: Україна та світ.
2. Огляд цифрових стратегій проти СOVID-19 в світі.
3. Як цифрові спільноти реагують на СOVID-19.
4. Колаборація в стилі 4.0 – StopCovidUA.
5. Стан продуктів та рішень MedTech та eHealth.
6. Головні підсумки квітня. Рекомендації.

Україна

Добігає до кінця 2-ий місяць карантину в Україні. Хоча кількість інфікованих продовжує зростати, темпи росту не підвищуються. Відповідно, «ситуація дозволяє з 11 травня починати вихід з карантину», заявив міністр охорони здоров’я М. Степанов. Головний санітарний лікар В. Ляшко в свою чергу 30 квітня заявив, що «Карантин працює. Сьогодні з 2,133 тис. ліжок інтенсивної терапії, обладнаних киснем і апаратами ШВЛ, зайняті 158». Разом це може означати, що медична система достатньо підготовлена й не потребує більше кисневого обладнання.

Компанія «EY Україна» (підрозділ глобальної EY, раніше відомої як Ernst & Young) запропонувала на загальне обговорення свою програму боротьби з коронавірусом в Україні. З одного боку, ці пропозиції фокусують на принципах протидії як послідовності, системності та балансу в реакції зацікавлених осіб та організацій. З іншого – дають конкретні напрями дій в категоріях. Аналітичний центр Industry4Ukraine оцінює цю роботу як одну з найбільш системних, комплексних та глибоких від початку кризи й рекомендує її для всіх українських стейкхолдерів в протидії COVID-19.

uData, компанія з Unit.city, що спеціалізується на data science, випустила спеціальний звіт, що демонструє прогнозування та сценарії розвитку COVID-19 в Україні. Згідно цим прогнозам пік епідемії очікується до 5 травня. Подібний прогноз роблять математики з НАН України. Тут також є своя прогностична модель, згідно якої вчені роблять щотижневі звіти. Прогноз останнього звіту аналогічний – пік буде до 5 травня.

Інші експерти більш обережні з прогнозами й вказують на те, що кількість тестів які проведені в Україні на 1 млн населення в рази поступаються іншим країнам. Таким чином, порівняння з Польщею чи Швецією, які приводяться в обох вищенаведених звітах не є коректними. Подібну позицію займає й колишній заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха – «об'єктивну картину ми отримаємо, тільки коли число тестувань буде збільшено в рази...».

Світ

Більшість західних країн проходять пік пандемії й в травні оголошують закінчення карантину. Деталі про те, як реагують країни світу – за посиланням. Суттєва деталь – критерій рішення про закінчення карантину – це стійке зменшення кількості активних хворих, яке спостерігається у всіх західних країнах. В Україні поки що цей показник тільки зростає.

5 головних застосувань проти COVID-19

Центр керування міжнародними інноваціями 30 березня фокусує на 5 застосуваннях цифри, головних для COVID-19. Це – простежування інфікованих осіб та контактів, тестування на коронавірус, ранні попередження та моніторинг, дотримання карантину та соціальної дистанції, лікування пацієнтів. Стаття надає деталі про кожен напрям, але також застерігає – чимало технологій є в надто ранній стадії зрілості, щоб бути використаними в значних масштабах.

Чи відповідають активності країн ЄС та світу цим пріоритетом досить легко побачити по проектам та результатам Хакатонів, які були масово запущені в різних країнах, а також на рівні всього ЄС.

ЄС

Відкриті конкурси від Європейського Інституту Інновацій і технологій (EIT) EIT Manufacturing та EIT Health Covid19 Matchmaking platform.

27 квітня були представлені результати Global Hack. 98 країн, більше 1000 пропозицій, всього 4 заявки з України. Абсолютний переможець конкурсу – SunCrafter – Дезінфекція на сонячних батареях. Ще 23 номінанти розподілені по 8 категоріям, загальний фонд склав 220 тис євро.

Франція в квітні успішно тестувала додаток для простежування інфікованих осіб. До команди проекту залучені такі бренди як ANSSI, Capgemini, Dassault Systèmes, інші компанії, а також державні заклади охорони здоров’я. Розробка цього додатку знаходиться під прямим контролем Президента Макрона. Інша ініціатива – інноваційна коаліція чисельних бізнес- та державних об'єднань для боротьби з COVID-19. Останній вісник повідомляє про 350 проектів, які отримують фінансування. Серед них напрями телемедицини та дистанційного моніторингу пацієнтів.

Німеччина провела перший Хакатон ще на початку березня. Топ-20 проектів переможців (з 1500) представляють 5 категорій сервісів: 1) розповсюдження інформації про захворювання коронавірусом, 2) спрощення та оптимізація процедур, які допомагають в реєстрації та лікування хворих, 3) допомога в сполученні та вирішення питань між різними стейкхолдерами, задіяними в процесах протидії COVID-19, 4) проходження тестування на коронавірус, 5) соціальна активність в умовах вимушеного фізичного дистанціювання. Цей Хакатон був орієнтований, головним чином, на програмні рішення. Подібні конкурси та нові проекти масово генеруються по всіх європейських країнах. Уряд, бізнес, розробники, цифрові спільноти та громадські організації тісно кооперуються для протидії COVID-19.

Реагує також промисловість та розробники. Наприклад, в країнах з високим рівнем робототехніки, роботи можуть ефективно використовуватись в різних застосуваннях протидії пандемії. Від перепрограмування на нові продукти (макси та ШВЛ-и замість елементів авто) на збиральних лініях автозаводів, й до роботів для тестування й допомоги по дому – перелік зростає.

Найбільш показовою для західного світу є реакція виробників – кожна технологічно розвинена країна показала високу спроможність швидко реагувати на COVID-19 й запустила в себе відповідні виробництва по випуску ЗІЗ, тестів, обладнання та ШВЛ-ів. Деталі про це дивіться в дайджесті №3.

Підсумовуючи реакцію цифрових спільнот на Заході, вона досить подібна – впродовж 1–2 місяців ми бачимо на виході потік нових продуктів, проектів та рішень.

Конкурс #HackCorona in Ukraine

Серед 5 переможців конкурсу, який відбувся 24 квітня – жодного рішення по прямій протидії епідемії коронавірсу. Ці результати викликали нерозуміння й навіть обурення частини цифрових спільнот та стартапів – це добре видно в самих коментарях до дописів під постом Мінцифри. Більш розгорнутий аналіз розкоординованості міністерств в протидії COVID-19 зроблено в блозі координатора руху «Індустрія 4.0» O. Юрчака «Цифра в кривому дзеркалі».

Конкурс українського фонду стартапів

Український фонд стартапів з 17 представлених ідей прийняв рішення профінансувати десять стартапів, шість на етапі pre-seed (25 тисяч доларів кожному) і чотири на етапі seed (50 тисяч кожному). Фонд є державним, започаткованим в 2019 за інціативи Кабінету міністрів. Серед переможців є тільки 1 компанія, яка б має часткове рішення протидії COVID-19 – санітайзер від DewPocket й тільки 1 з промислового сектору – Sprybuild, 3D друк. Очевидно, в даному випадку це можна пояснити тим, що конкурс був запущений ще задовго до пандемії коронавірусу.

IT-Ukraine

Компанія DevChallenge провела в квітні COVID Challenge Hackathon. Переможцем з призом в 5 тис доларів стало рішення – чатбот, який допомагає контролювати настрій і дізнаватися про себе. В топ-5 ввійшли також медичний робот компанії Infocom ltd, Cardio.AI – рішення для автоматичної анотації та інтерпретації будь-яких електрокардіограм

Гендерна рівність та підвищення ролі жінок в ІКТ – важлива тема в розвитку ІТ-спільноти, що продовжувалась й під час карантину. 23 квітня світ відзначав Міжнародний день International Girls in ICT Day, й українські жінки – лідери компаній та організацій так само відзначили цей день в Україні. Ця ініціатива спрямована на створення розширення прав і можливостей дівчат та молодих жінок, стимулює їх до вибору професії в сфері ІКТ. Київський національний університет культури і мистецтв провів серію заходів за підтримки ВГО «Українська Асоціація фахівців інформаційних технологій», ГС «СТЕМ-коаліція України», ГО «Українська Федерація Інформатики» та консорціуму міжнародного проекту Еразмус+ dComFra.

Коаліція цифрової трансформації

Впродовж квітня Hi Tech Office Ukraine провів близько 10 онлайн нарад з різними учасниками хайтек спільнот. Зокрема, 27 квітня проведена зустріч з представниками Національної Служби Здоров'я України, де були зафіксовані напрями взаємодії в рамках проектів EU4Digital. 28 квітня відбулась онлайн-зустріч з Національним агентством кваліфікацій з та представниками Національної коаліції цифрової трансформації з метою обговорення напряму eSkills. Регулярні координаційні наради з представниками всіх хайтек спільнот відбуваються щоп'ятниці. Більш детальна інформація про діяльність – на сторінці Hi Tech Office Ukraine.

АППАУ та Рух Індустрія 4.0 в Україні

АППАУ мобілізовувала в березні та квітні своїх членів та учасників руху чисельними методами. Тут були заклики до посилення кластерної діяльності, створення антикризових штабів, приєднання до спільноти #ДихайУкраїно, а також приєднання до питань розвитку кластерів MedTech та eHealth. Зрештою, АППАУ створила свій комітет боротьби з COVID-19. Всі публікації по цим темам див. в спеціальному розділі на сайті АППАУ.

Інші спільноти

Коронавірус підняв в Україні чимало нових ініціативних груп та рухів. В сфері MedTech та eHealth кілька ініціативних груп просували свої напрями: #ДихайУкраїно концентрується на запуску в Україні виробництва критичного переліку медичного обладнання; StopCovidUA (див. далі) об'єднав мейкерів, а NDI Foundation – чимало інститутів НАНУ для завдань математичного моделювання та вірусології. Детальніше, читайте огляд «Національний план по MedTech – підсумки квітня».

Спільнота НАН України

Прес-служба НАН України дає вичерпну інформацію про задіянню наукових інститутів в протидії COVID-19. Серед напрямів діяльності – нові науково-практичні розробки по ПЛР-тест-системам, генератори озону для дезінфекції, роботи по прогнозуванню та моделюванню ситуації.

Благодійництво як головна реакція ІТ-галузі на коронавірус

ІТ-компанії, зокрема, з асоціації IT-Ukraine – серед лідерів благодійників, які наповнюють фонди боротьби з коронавірусом. Наприклад, SoftServe інвестував більше 3 млн гривень, ЕРАМ виділив більше 1,5 млн, Eleks – більше 600 тис.

Водночас, є дуже мало інформації, як ІТ-компанії й, особливо, сервісні технологічні компанії, допомагають медичній системі своїми продуктами та рішеннями. Згідно опитування в Індустрії 4.0, спільнота не бачить ніякого «потоку готових продуктів та рішень» для боротьби COVID-19.

Одне з визначень Індустрії 4.0 звучить як – «... це не стільки про штучний інтелект чи роботів. Ці речі існували задовго до 2014 року й не вони є суттю змін, що відбуваються. Кардинальні зміни, що несе Індустрія 4.0 стосуються значного покращення спроможності організацій реагувати на зміни в мінливому світі».

Одне з найприємніших вражень квітня – це поява волонтерського руху StopCovidUA. За оцінкою Аналітичного центру Industry4Ukraine цей рух є найбільш ефективним та прогресивним в Україні серед тих, які виникли за останні 2 місяці. Нашими критеріями успішності є кількість реалізованих активностей та мініпроекти, які вже принесли реальну користь суспільству та медичній системі, а також принципи функціонування спільноти в дусі Індустрії 4.0, викладені тут. Ці принципи дозволили сформувати мережу колаборативних команд, які діють самостійно, але разом – злагоджено та ефективно.

Далі пряма мова головного координатора Максима Семенчука про результати квітня: «Одна з маленьких перемог – разом із Bird in Flight допомогли зібрати Івано-Франковському штабу 208 тис грн завдяки акції «Фотографи – лікарям». Фотографи надали фотографії для благодійного розпродажу. А кампанію #лікарігерої підтримало багато медіа разом з НовоеВремя, MMR, Buro, загалом – більше 100 згадувань. Зібрані кошти пішли на засоби захисту для лікарів».

Сайт із матеріалами для медиків coronavirus.co.ua доповнюється новими перекладами від наших команд. ‌Команда з доставки медиків до роботи відпрацьовує близько 100 викликів на тиждень та здатна покрити більше запитів. Більше 50 психологів пройшли курс по кризовій допомозі та готові надавати допомогу лікарям по гарячій лінії. Йде розробка методології оцінки впливу для імпакт фонду. Також готується до запуску проєкт Pandemiia, що об'єднує мейкерів (людей із 3D принтерами та власними невеликими виробництвами) для задоволення потреб лікарень у компонентах.

Продовжується кампанія #безтебеніяк, її цілі – змінити відношення для волонтерства з жертви до вигідного обміну. Наша амбітна ціль – зробити так щоб 50% українців мали позитивний досвід волонтерства. Завдяки нашій комунікаційній та відео команді створений цей надихаючий ролик.

‌Ми закликаємо усіх лідерів проектів, що допомагають з кризою контактувати з нами, коли потрібні комунікації, команда, фінанси чи стратегія. Ми створюємо інкубатор для соціально корисних проектів, де активісти можуть отримати підтримку чи зв'язок з актуальними проблемами та людьми, що приймають рішення.

‌Ми опублікували перелік наших існуючих партнерів та тих з ким хочемо працювати. Шукаємо можливості для спільних проектів, хочем загалом зібрати 100 ефективних організацій для спільної колаборації в екосистемі.

Зміни у розкладі дзвінків – теперь замість координаційних дзвінків у вівторок розмовляємо про волонтерів, а у четвер по стратегії та партнерах. В комунікаціях тепер понеділок – розмова по камапанії #безтебеніяк, середа – #мистецтворятує, п’ятниця – #лікарігерої. Додавайте собі наш календар, щоб не пропустити.

‌Для координації та додаткових питань – приєднуйтесь до нас щотижня, в п’ятницю за посиланням.

Стан інновацій та продуктів в eHealth

Цифрові технології вже багато років розповсюджуються в Україні в системі охорони здоров'я. Державний сайт – декларує «Ми відповідаємо за цифрову трансформацію системи охорони здоров’я України». Водночас знайти будь-які новини чи інформацію, релевантну до тем протидії COVID-19 нам не вдалось.

Між тим, нові продукти та рішення в цій сфері, релевантні протидії COVID-19 в Україні є, відмітимо кілька найбільш популярних в медіа продуктів:

• На початку квітня ДП«Дія» випустило додаток «Дій вдома», призначений для контролю самоізоляції інфікованих людей. Додаток працює за принципом добровільного інформування інфікованих осіб про своє місцезнаходження з геолокацією. У випадку відсутності регулярного надсилання свого фото, реагує поліція.
• Youcontrol зробив інтерактивну систему для аналізу та прогнозування медичного забезпечення по регіонам України. Згідно цієї карти, щотижневе забезпечення регіонів (потреби vs забезпечення) в ЗІЗ знаходиться на рівні 60–80% в залежності від регіону. Натомість, потреби в інших категоріях – тести, обладнання та ШВЛ-и – програма не ідентифікує й даних немає.
• Для уникнення прямого контакту поліцейських з інфікованими особами, лідер сегменту БТН (безпілотного наземного транспорту), компанія Infocom Ltd випустила робота-поліцейського. Компанія має аналогічну модель для заміни медичного персоналу в лікарнях (доставка ліків до інфікованих осіб тощо), але поки що мова про експериментальні зразки.
• Drones.ua повідомляє, що їхні дрони вже є в службах Національної поліції, СБУ, прикордонної служби та національної гвардії й можуть використовуватись для інформування населення.

Стан інновацій та продуктів в MedTech

Стан в цій сфері детально проаналізовано в підсумках місяця по MedTech на сайті Індустрії 4.0. Зокрема, прогресом в цій сфері можна вважати заяву МОЗ про виділення 100 млн гривень на закупівлю вітчизняних ШВЛ-в, вже згадану вище спільноту StopCovidUA, яка об'єднує мейкерів, включно з потужностями 3D, перший маркетплейс, що сполучає медиків й виробників, спроби систематизації потреб медиків тощо. Натомість, цей звіт ставить як головну проблему та виклик для всіх інноваторів та цифрових спільнот відсутність ясно класифікованих та узгоджених потреб медичної системи на коротко- та середньостроковий період. Відсутність подібних показників унеможливлює фіксацію ясних цілей та завдань для інженерних та виробничих спільнот учасників ринку. Звіт (рух Індустрія 4.0 й спільнота #Дихай.Україно) закликає державні органи й всіх інших стейкхолдерів узгодити національний план дій, й де першим кроком має бути аудит медичної системи.

В цілому, по обом сегментам eHealth та MedTech ясно проглядається відсутність координації дій учасників ринку на національному рівні, й в першу чергу, від центральних органів виконавчої влади.

Отже, повертаючись до теми цього випуску та головних питань про стан цифрових технологій та спільнот по відношенню до COVID-19 та відповідність кращим світовим практикам, наші висновки наступні.

1. Більшість цифрових спільнот в Україні є активними учасниками протидії COVID-19. Вони мобілізують учасників своїх об'єднань на боротьбу з пандемією – в різних напрямах та різними методами, але це не знімає значимості та масштабів їх соціальної та професійної активності.
2. Натомість є багато питань щодо напрямів та ефекту цієї активності. Видається на те, що левова частка зусиль ІТ-спільнот спрямована на благодійність – збір та передачу коштів регіональним фондам та штабам протидії COVID-19. Ці кошти направляються головним чином на закупівлю імпортних товарів. Нами не виявлені випадки підтримки цими фондами ініціатив місцевих виробників медичного обладнання, стартапів чи розробників в сфері протидії COVID-19, і які гостро потребують фінансування.
3. Хоча в Україні є величезний потенціал хайтек розробників, впродовж березня та квітня ми не побачили потік нових, інноваційних продуктів та рішень і які фінансово підтримуються державою чи ринком медичної системи. Серед найбільш значимих досягнень ІТ-індустрії варто відмітити мобілізацію data scientists з НАН України та uDATA – вони видали моделі, прогнози та сценарії, які лежать в основі управлінських рішень уряду України.
4. Головною проблемою розкриття потенціалу хайтек є майже відсутні ролі центральних органів виконавчої влади, як ефективних координаторів, планувальників та комунікаторів, а також державних замовників нових продуктів та рішень власного виробництва. В сегментах eHealth та MedTech не виявлено навіть натяків на будь-які серйозні спроби фіксації викликів та завдань національного рівня й наступну координацію зусиль чисельних розробників та виробників. В результаті Україна демонструє все ту саму поведінкову модель сировинної держави, зі слабким урядом та слабкою спроможністю реакції на глобальні виклики.
5. Позитивним моментом квітня слід вважати появу в Україні високоорганізованих мережевих спільнот, які налагоджують координацію низового рівня самостійно. Зразком такої спільноти можна вважати StopCovidUA – вона діє на принципах Індустрії 4.0, де ключовим принципом є ефективна взаємодія автономних, дієвих команд.

Можна сказати, що StopCovidUA – це перший серйозний маркер демонстрації значно вищої спроможності спільнот в реакції на нові, глобальні виклики. Й саме того рівня, який необхідний для прийняття масштабів загроз як COVID-19. Всі інші реакції є недостатньо адекватними – ні по швидкості, ні по масштабам, ні по цілям. Й це особливо яскраво проявляється в порівнянні з технологічно розвинутими державами, де ця спроможність реагувати швидко та адекватно проявилась в рази більше, краще та швидше.

Наші рекомендації наступні:

• до уряду: впродовж березня – квітня уряд вдало використав засіб карантину для запобігання зростання пандемії. Але це зовсім не означає, що країна узбечена від подальших потрясінь – як з боку COVID-19, так із сторони економічної кризи. Уряду варто прислухатись до рекомендації експертних спільнот й виробити більш системний та глибокий план виходу з кризи COVID-19, наприклад, який пропонується EY в Україні. Окреме місце в цих планах мають займати плани по сегментах eHealth та MedTech – наразі такі плани не відомі громадськості. Також в силі залишається пропозиція спільноти #Дихай.Україно взяти на себе координацію національного плану дій по запуску кластеру MedTech.
• до бізнесу: ми пропонуємо керівникам великих компаній переглянути відношення до потреб розробників та стартапів з українських сегментів eHealth та Medtech. Чому частина коштів, які масово збираються по Україні не може йти на фінансування їх розробок, а направляється зарубіжним постачальникам? Це можна й потрібно робити в координації з громадськими штабами протидії COVID-19 та тими спільнотами, які здатні класифікувати найбільш пріоритетні розробки.
• до спільнот: разом ми здатні більш ефективно впливати на розвиток подій як в сфері протидії COVID-19, так і економічної кризи яка йде наступною. Перше що потрібно для цього – краща консолідація у виробленні спільних позицій та подальших комунікаціях до уряду та суспільства.

Цей аналітичний дайджест є волонтерською ініціативою, підтримуваною учасникам платформи Industry4Ukraine. В наповненні цього випуску працювали Максим Семенчук (StopCovidUA), Олексій Шмуратко (EY), Олена Чайковська (Коаліція цифрової трансформації), Yannick Fourastier (CodEUrope Colsulting), також використані чисельні матеріали з руху #Дихай.Україно та сторінки «Індустрія 4.0 та COVID-19». Головний редактор – Юрчак Олександр (АППАУ).

Дивитись Дайджест № 1. 23–28 березня

Дивитись Дайджест № 2. 30 березня – 4 квітня

Дивитись Дайджест № 3. 6–11 квітня

Для того, щоб підписатися на дайджест Аналітичного Центру Industry4Ukraine, заповніть, будь ласка, форму.

Підписатися на дайджест