fbpx
Slide 1
Аналітичний Центр Industry4Ukraine

Дайджест №1
23–28 березня

Slide 1

Коронавірус: Україна та світ –
хроніка подій тижня

Стаття відомого Data Scientist з США Tomas Pueo є топовою серед детальних аналітичних оглядів. Вона резюмує стан, наслідки та кращі практики в боротьбі за коронавірусом. Там, зокрема, вказано що час карантину може сягати до 3-х місяців й автор аргументує діапазон щодо кількості жертв. Згідно цієї методики, кількість жертв може коливатись від 1% за умови вчасно прийнятих ефективних заходів – й до 4% за умов, коли ці умови будуть недостатніми. До кращих практик автор відносить ті, які застосовувались в Сінгапурі та в Південній Кореї. Це 5 категорій заходів:

  1. Ефективне, масове тестування.
  2. Ефективне простежування інфікованих людей та їх оточення.
  3. Заборони на поїздки.
  4. Ефективна самоізоляція.
  5. Ефективний карантин.

Автори й чимало інших експертів відмічають, що карантин є останнім заходом, коли вичерпані можливості попередніх.

Україна

23 березня. Бізнес стурбований відсутністю балансу між пріоритетами в боротьбі з епідемією та економічною стагнацією. Вихід заяв АППАУ, ЕВА та ще 10 організацій. Учасники платформи Industry4Ukraine прийняли рішення про створення свого Аналітичного центру.

24 березня. Уряд створює антикризовий мозковий аналітичний центр. В нього ввійшли близько 10 відомих організацій, аналітичних центрів та агенцій країни, «Укрпрозовнішекспертиза» представлятиме інтереси Industry4Ukraine та його аналітичного центру.

25 березня. На боротьбу з епідемією Кабмін вирішив взяти додатковий кредит на 40 мільйонів євро від Європейського Інвестиційного банку. Мінцифри запустило онлайн платформу для збору ідей та рішень стартапів проти боротьби з короновірусом.

26 березня Уряд продовжив карантин до 24 квітня, в країні введений режим надзвичайної ситуації (не плутати з надзвичайним станом).

Станом на 29 березня темпи розповсюдження вірусу досягли 100 чол. на день, а загальна кількість зареєстрованих інфікованих позначку 400 чол.

Світ та ЄС

Негативні економічні наслідки поширення коронавірусу та заходи протидії ним є в центрі уваги західних країн. 26 березня почались дискусії про «план Маршалла» для відновлення економіки. Франція виділяє 4 млрд євро тільки на стратапи, сума німецької допомоги сягає більше 1 трильйона євро. США виділяють рекордні 2 трильйони доларів на боротьбу з економічними наслідками коронавірусу. З цієї суми 250$ мільярдів буде потрачено на пряму видачу грошей індивідуумам та їх сім'ям, 350 мільярдів – позики малому бізнесу, 250 мільярдів – страхування на випадок безробіття, та ще 500 мільярдів – адресна кредитна допомога.

Серед країн Східної Європи, Польща з 1 квітня запускає програму підтримки («Антикризовий щит»), спрямовану на обмеження негативних наслідків пандемії. Програма складається з 5 основних компонентів, включаючи різні сфери економіки. Вартість програми оцінюється у 212 млрд. злотих (~ 47,3 млрд євро), тобто 9% польського ВВП. Всього країни G-20 виділять на боротьбу з коронавірусом 5 трильйонів доларів.

Чимало експертів кажуть про наростання тенденції ізоляціонізму серед країн ЄС, але водночас помітні заходи на пан’єпропейському рівні. Наприклад:

Звіт McKinsey «COVID-19 – наслідки для бізнесу» (переклад російською від 23 березня) резюмує поточну світову ситуацію з короновірусом, можливі сценарії та наслідки для бізнесу. Must Read для керівників.

Slide 1

Економічна ситуація, реакція бізнесу
та експертів на ситуацію в країні

Реакція бізнесу – радше негативна

Згідно рішень наради від 16 березня в адміністрації Президента, великі фінансово-промислові групи взяли шефство на регіонами України, «Українська правда» дає розлогий репортаж на цю тему.

Більшість представників бізнесу налаштована критично до дій влади по запобіганню поширенню коронавірусу, так і економічної кризи. 21 березня Олександр Соколовський, бізнесмен та член Асоціації легпрому пише, що уряд продовжує транжирити малочисельні державні кошти – жахливо бездумно та нерелевантно по відношенню до пріоритетів. 22 березня Анатолій Амелін, чільни Інституту майбутнього публікує прогнози 3-х центрів щодо курсу гривні та ВВП на 2020 рік. Падіння ВВП очікується від -5% в оптимістичному сценарії, до -10% – в песимістичному. Відомий бізнесмен Ігор Тинний 22 березня надає свої пропозиції до уряду, звучить критика стратегії повного локдауну.

29 березня депутат парламенту Ярослав Железняк резюмує заходи, які вже прийняла чи приймає влада по відношенню до стимулювання економіки країни.

Реакція цифрових та хайтек спільнот

27 березня відбулась перша онлайн нарада представників хайтек спільнот під егідою High Tech Office Ukraine. Обміни між фахівцями засвідчили стурбованість компаній, що працюють на внутрішньому ринку економічною ситуацією. Між тим, по словам Тараса Кицмея, керівника SoftServe ситуація на зовнішніх ринках для ІТ-гравців буде більш стабільною – «росту в 20%, як звичайно, не буде, але й падіння ми не очікуємо». Учасники наради вирішили, що подібні обміни варто вести щотижня.

Поточні пропозиції до уряду

Валерій Пекар, співзасновник платформи «Нова країна» озвучує пакет пропозицій щодо підтримки економіки. Цей пакет напрацьований групою економістів 10 організацій. В тексті ні разу не зустрічається слово «промисловість». В заяві Правління АППАУ звучить заклик до уряду виробити разом пакет постанов по стимулюванню економіки, а для спільнот – швидше об'єднуватись в кластерах, та використовувати колективні інструменти протидії. Заява ЕВА, ФРУ та ще 9 організацій також фокусує на надто жорстких (по відношенню до стану пандемії) заходах для економіки країни, та закликає уряд не допустити втрати робочих місць.

Slide 1

Зміна світового економічного ландшафту

Світові виробничі майданчики лихоманить. Закриття чисельних підприємств в Азії, а затим в ЄС становить хай тимчасові, але серйозні загрози для економік країн. Між тим, Китай першим виходить з обох криз – коронавірусу та економіки, й нарощує потужності. «Дзеркало тижня» надає подробиці цього процесу. Про домінування китайських виробників та їх часову перевагу говорили на минулому тижні більшість провідних економістів з різних країн.

Експерт Аналітичного центру Валерій Безус 23 березня питає, якщо китайці виходять вперед, що заважає Україні зробити свій виробничий Хаб? «На вашу думку – питає Валерій, – що заважає саме Україні розбудувати противірусний виробничий хаб? Мова йде про досить прості технології та робочу силу, яка в Україні найдешевша у Європі. Чого не вистачає?».

Інша тема минулого тижня пов’язана з переоцінкою ролі цифрових технологій. «Цифрові можливості чи цифрова диктатура?» – хороший огляд-переклад з Financial Times з посиланням на відомого футуриста-історика Ю. Гаррарі. Китай, Корея та Сінгапур швидше справляються з пандемією, оскільки на їх службі вже давно технології стеження за людьми. До певної мір ізраїльскому футурологу заочно опонує білорус Ігор Тишкевич, аргументуючи, що правильна державна стратегія та сильна адміністративна система здатна не менш успішно справлятись з поширенням коронавірусу, ніж технології.

Наслідком коронавірусу є відміна найбільших європейських та світових конференцій та виставок. Так, найбільша світова виставка в області Індустрії 4.0 та промислових хайтек Hannover Messe вперше за 73 роки свого існування буде скасована. Рішення, щодо подальшої долі українського проекту по представленню українських інноваторів 4.0 на Hannover Messe, і який фінансувався за допомоги USAID буде прийнято до 10 квітня.

Slide 1

Стан по галузям промисловості України

Виробництво апаратів ШВЛ

Апарати штучної вентиляції легенів (ШВЛ) є засобом №1 для пацієнтів найбільш критичної фази коронавірусу. Згідно МОЗ, в Україні їх 3500, й ця кількість є недостатньою для потенційного піку епідемії*. Подібною є ситуація по іншим країнам. Forbes говорить, що світовий попит наразі перевищує пропозицію в 10 раз. На цей момент Аналітичному центру Industry4Ukraine не вдалось встановити, чи є наявний облік виробничих потужностей українських виробників, та яким чином вони залучаються до вже ідентифікованих потреб на рівні міністерств. Попередня інформація радше говорить про те, що такого обліку немає. Між тим, нами виявлені в Україні виробники ШВЛ, які не мають на цей момент жодного державного замовлення, але мають їх дуже багато від інших країн. Ситуація виглядає дуже дивно – Аналітичний Центр дасть точну інформацію про причини цієї ситуації в наступному дайджесті.

* Примітка. Ця цифра підлягає уточненню – ще кілька тижнів тому ЗМІ повідомляли про кількість апаратів ШВЛ менше 1000. Звідки зараз взялась цифра в 3500 – незрозуміло.

Slide 1

Ланцюжки постачань. Логістика

Порушення стабільності постачань є одним з головних наслідків введення карантину по різним країнам світу. На вебінарі 23 березня викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Євген Пенцак приводить тенденцію обриву глобальних ланцюжків як одну з головних тенденцій «нової реальності».

Головні новини в цій сфері:

  • Ernst & Young дає свідчення, цифри та факти змін в світових ланцюжках в спеціальному звіті «How to protect your supply chain».
  • Перебої у виробництві під час карантинних заходів суттєво впливають на зміни в світових ланцюгах постачань, оскільки компанії намагаються знайти альтернативних постачальників. До початку пандемії близько 20 відсотків світової торгівлі проміжних товарів мали походження з Китаю. Перебої у виробництві в Китаї значною мірою впливають на кінцеве виробництво побутових товарів, високотехнологічних товарів та текстильну промисловість, де Китай відіграє головну роль у світових ланцюгах постачань. Зменшення виробничої активності в Китаї лише за лютий 2020 зменшить експорт проміжних товарів товарів з Китаю на 2%, а це, за підрахунками UNCTAD, спричинить зниження експорту на 16 мільйонів доларів для України.
  • Як приклад залежності від регіонів, що тимчасово знаходяться в локдауні, звіт аналітичної фірми Dun & Bradstreet приводить приклад Уханю, колишнього епіцентру COVID-19. 51000 компаній у всьому світі мають одного або декількох прямих постачальників в цьому регіоні, й щонайменше 5 мільйонів компаній у всьому світі мають тут одного або декількох постачальників другого рівня. 938 компаній з Fortune 1000 мають постачальників першого рівня або другого рівня з регіоні Ухань. Очевидно, що подібна ситуація зараз буде відбуватись з чисельними постачальниками з ЄС та США.
  • АППАУ провела 1-шу онлайн дискусію щодо обривів глобальних ланцюжків. Результати зафіксовані тут, головні висновки: експерти погоджуються щодо змін світового ландшафту – релокація виробничих потужней прискориться, частина ланцюжків буде перегладятись, тимчасові збої вже є (огляд Ernst & Young). Конкретні пропозиції до українського бізнесу – ще не звучать.
Slide 1

Ринки та інвестиції, споживацький попит,
поведінка клієнтів

АППАУ провела 2 опитування в соціальних мережах й видала статтю, що рекомендує інноваторам 4.0 значно активізуватись в напрямах на сектори охорони здоров'я, медицини, харчової та фармацевтичної галузей, а також критичної інфраструктури.

Більшість членів асоціації досить стримано відгукується про стан ринків, поточні контракти виконуються. Але ланцюжок рецесії вже запущений й нові угоди заморожуються.

Slide 1

Висновки та рекомендації

Україна входить в дуже важкий період. Швидкий наступ коронавірусу, посилення економічної кризи (в промисловості ми падали й до нього), політична нестабільність – все разом, й на фоні світової рецесії, прискорить негативні тенденції в Україні. Песимізму додає той факт, що на фоні великих боргових зобов'язань перед міжнародними кредиторами, недоотриманих бюджетних надходжень, Україна й досі не отримала черговий кредит від МВФ. Під питанням також чисельні програми міжнародної технічної допомоги – ЄС зараз сам переглядає бюджети та програми розвитку, а країни ЄС думають, в першу чергу, про власне населення.

На наших очах формується ряд нових тенденцій, частина з яких матиме стійкий довгостроковий характер. Ми намагались відібрати ті, які стають головними чинниками впливу на розвиток промисловості та хайтек в Україні.

Зовнішні тенденції

  1. На очах відбувається зміна геополітичного ландшафту. ЄС, як єдина адміністративно-економічна зона, тимчасово (?) перестає бути настільки сильною, як це уявлялось раніше. Кожна країна радше самостійно вирішує свої проблеми, водночас, ізолюючись від інших. Перегляду зазнають зараз всі загальні програми розвитку ЄС. До остаточних висновків ще далеко, але очевидно, що увага до України зараз буде набагато менша. Тим часом, посилюється роль Китаю. Китай першим виходить з кризи, й має ряд очевидних, стратегічних переваг – від зростаючої економіки й до переможного досвіду боротьби з коронавірусом. Не залишають сумнівів амбіції Китаю посилити ці переваги на міжнародній арені, в тому числі в сфері завоювання лідерства й серед країн ЄС.
  2. Масовий перехід в онлайн – те за, що приходилось агітувати вчора, відбулось в масових масштабах впродовж кількох тижнів.
  3. Онлайн комунікації мають двояку роль – вони сприяють як швидкому обміну кращими практиками в боротьбі з коронавірусом, так і поширенню панічних настроїв.
  4. Економічний спад або рецесія є очевидними для всіх країн, що переживають пандемію. Частина виробництв змушені закриватись, як наслідок введення карантину. Першим наслідком цього є тимчасовий обрив ланцюжків постачань для тих країн та регіонів, які продовжують працювати.
  5. Економічні пріоритети є в фокусі уваги всіх розвинутих країн, й фонди, що створюють націлені в першу чергу, на підтримку населення, стимулювання споживацького попиту та відновлення економічного зростання після закінчення пандемії. Очевидно, в цих нових умовах, з величезними фондами підтримки будуть переформатовуватись й окремі регіональні та глобальні ланцюги доданої вартості. Українським компаніям варто бути уважними до цих процесів.

Внутрішні тенденції

  1. Неузгодженість дій центральної влади вже привела до чисельних помилок в боротьбі з коронавірусом (див. перелік кращих практик на початку огляду). Відсутність ізоляції десятків тисяч громадян, що прибули з ЄС, відсутність масового та справжнього тестування, слабке простежування інфікованих, повна відсутність контролю на виробництвом критичних засобів захисту тощо – це неповний перелік помилок влади, здійснений в лютому – березні.
  2. Поки Кабінет міністрів не виробив чітку програму дій по протидії та подальшому виходу з економічної кризи. Не зважаючи на цілий ряд заходів, вже прийнятих КМУ та парламентом, й на чисельні пропозиції від різних економічних радників та груп впливу, ясної програми з чіткими пріоритетами дій поки що немає. Немає цільових фондів підтримки. Зокрема, незрозуміло, як уряд збирається стимулювати та підтримати найбільш очевидні для зростання сегменти – як тих же виробників мед. аппаратури, як ШВЛ.
  3. Початок політичної кризи – старанно вибудовувана президентською командою вертикаль управління останнього тижня посипалась на очах. Перш за все, це ілюструються відсутністю голосів в парламенті за голосування законів про землю, та проти ре-приватизації Приватбанку, як цього вимагає МВФ.
  4. Послаблення президентської влади також ілюструє зростання тенденція «феодалізації» регіонів – найяскравіше це проявилось минулого тижня в Харкові, де олігарх Ярославський публічно принижував голову ОДА, й надалі де-факто девалює його роль. Подібні процеси тривають в багатьох регіонах.
  5. Посилення консолідаційних процесів серед експертних спільнот. Цілий ряд професійних спільнот показали приклади об’єднання та вироблення ряду пропозицій для уряду. Водночас, далеко не всі ці пропозиції мають єдині пріоритети та цілі, тому останнє слово залишається за урядом.

Таким чином, ми бачимо картину, подібну як в 2014 – подальший розвиток буде визначатись 3-ма центрами впливу – владою, яка слабшає, олігархічними групами, які стають сильнішими та громадянським суспільством, якому поки бракує консолідації.

Головні рекомендації для бізнесу

Ситуація є дуже складною й рівень напруги зростатиме. Аналітичний центр Industry4Ukraine рекомендує промисловцям та хайтек секторам:

  1. Створювати антикризові центри реагування на рівні галузей та кластерних утворень – це важливий інструмент проти «атомізації» бізнесу (кожен сам за себе), розповсюдження кращих практик та вироблення нових механізмів підтримки економічної активності. Для нас очевидним є швидка кластеризація (= налагодження виробничої кооперації) критичних секторів як:
    • Виробництво апаратів ШВЛ та інших, наявність яких є критичною в умовах пандемії.
    • Виробництво ліків окремих категорій (фармацевтична галузь).
    • Виробництво засобів індивідуального захисту (легка промисловість).
    • Ефективна робота харчової галузі та об'єктів критичної інфраструктури.
    • Підтримка всіх головних експортерів.

    Ми маємо вимагати від уряду введення конкретних цільових програм для підтримки цих секторів, але самі професійні спільноти мають виробити рекомендації для налагодження виробничої кооперації та залучення якомога більшої кількості вітчизняних виробників.

  2. Активно надавати інформація про стан промисловості в наш центр – своєчасна інформація, показові приклади, конкретні цифри та факти – все разом дозволить нам синтезувати надану інформацію та надавати відповідні рекомендації урядовим структурам.
  3. Надавати пропозиції щодо можливостей та покращення взаємодії на галузевому та регіональному рівнях.

Від вашої активності та консолідованості залежить те, наскільки разом ми зуміємо нейтралізувати чисельні загрози, але також використати нові можливості. «Криза – це можливість», – кажуть в Китаї, й ця країна зараз продемонструє всю глибину та силу цієї тези. Україні варто вчитись цьому й швидко переймати кращий світовий досвід.

Пишіть нам на: info@industry4ukraine.net

Для того, щоб підписатися на дайджест Аналітичного Центру Industry4Ukraine, заповніть, будь ласка, форму.