З наступом коронавірусу в кожній країні виникає великий дефіцит окремих ліків, засобів індивідуального захисту та медичного обладнання. Ми бачимо як всі індустріально розвинені країни масово мобілізують своїх національних виробників на виробництво товарів критичного значення. В Україні подібного національного плану дій ще немає. Уряд мовчить, тоді як активізуються громадські рухи та об'єднання. Чи побачить Україна єдиний, національний план дій для власних виробників – головна тема цього випуску.

ЗМІСТ

1. Коронавірус: Україна та світ.
2. Економічна ситуація, реакція бізнесу та експертів на ситуацію в країні.
3. Мобілізація національних ресурсів на боротьбу з COVID-19 та його наслідками.
4. Інновації та цифрові технології проти СOVID-19.
5. Стан по галузям промисловості України.
6. Фінансова ситуація.
7. Висновки та рекомендації.

Україна

Уряд України пропонує Верховній Раді України створити фонд боротьби з коронавірусом обсягом в 66 млрд гривень. Сюди входитимуть заходи з кращого забезпечення лікарень та медичного персоналу, закупівля необхідного медичного обладнання та засобів індивідуального захисту тощо. В заявах уряду не згадується про статті, націлені на розвиток українських виробників засобів та обладнання для медицини. Анонси минулого тижня про отримання допомоги від ЄС на сотні мільйонів євро також не згадують про заходи з допомоги чи залучення локальних виробників.

8 квітня Уряд створив Раду з питань економічного розвитку України. Перше засідання Ради відбулось вже цієї п’ятниці, на якому Прем’єр-міністром України було озвученоу мету її діяльності: по-перше, це розробка комплексу швидких заходів реагування на пандемію; по-друге, запровадження стимулів для економіки; по-третє, розробка довгострокової стратегії розвитку країни.

Прем'єр-міністр Дмитро Шмигаль заявив, що в травні карантин має закінчуватись й уряд планує створити додаткових 500 тис робочих місць. Чому пік COVID-19 має пройти до травня, звідки візьмуться нові сотні тисяч робочих місць поки деталей немає.

«Центр економічної стратегії» повідомляє про адаптивний карантин після 24.04, за якого відбувається районування зон карантину з різними за рівнями заходами. Цей же центр наводить приклади заходів по країнам світу, з фокусом на фінансовій стабілізації.

Світ

Агентство BCG склало прогноз піку епідемії в таких країнах як США, Німеччина, Великобританія, Франція, Бразилія, Росія. Він очікується в травні. В Польщі – в кінці квітня. України в переліку проаналізованих країн немає.

Вчені та фармацевтичні компанії світу продовжують працювати над пошуком антивірусних препаратів. Генеричну копію японського препарату «Авіган» намагаються створити й українські розробники.

Великий огляд економічних перспектив представлено на УП. Зокрема, там зазначається, що збитки від пандемії вже перевищили збитки від глобальної фінансової кризи 2008 року і терактів 11 вересня 2001 року. Спалах COVID-19 запустив три макроекономічних імпульси: глобальний удар по попиту, глобальний удар по пропозиції і нафтову війну, що збила ціни на ринку до багатомісячних мінімумів, йдеться в огляді Saxo Bank. «Ці події призведуть до масштабного знецінення капіталу і згодом – до структурного безробіття». Падіння світового ВВП очікується до 3%. Щодо України, згідно з оновленим макропрогнозом уряду, рівень інфляції зросте до 11,6%, а ВВП впаде на 4,8%. У першій версії «кризового» прогнозу йшлося про інфляцію на рівні 8,7%, а падіння ВВП очікувалося на рівні 3,9%.

На кінець березня було закрито вже 35% підприємств Києва, очевидно, зараз ця цифра зросла. Advanter Group повідомляє, що доходи 55% підприємств України вже зменшились на третину. Згідно їх опитувань 38% підприємств не зможуть протриматись в умовах карантину більше 2–3 місяців.

Голова економічного комітету Верховної ради Дмитро Наталуха говорить, що після 3–4 місяців карантину економіка країни колапсує. Він пропонує ввести емісію гривні, вибіркову підтримку великих підприємств, оптимізувати час та локацію карантинних заходів.

Індустріально розвинені країни світу мобілізують національні ресурси на боротьбу з короновірусом:

• 600 американських виробників об'єдналися в намірі забезпечити потреби країни в випуску комплексу засобів для боротьби з COVID-19 як ліки, засоби індивідуального захисту та медичного обладнання.
• У Франції група PSA об’єдналась з Valeo, Schneider Electric та Air Liquide для виробництва 10 тисяч апаратів ШВЛ.
• Іспанія мобілізує та переводить виробничі потужності для випуску апаратів ШВЛ та ЗІЗ. В фокусі тут так само ліки, ЗІЗ, та респіраторне обладнання.
• У Великобританії Airbus, Dyson, Ford і Rolls-Royce мобілізують свої ресурси та переналаштовують виробничі лінії для виробництва 30 тис апаратів ШВЛ.

Подібні зміни проходять і в інших, індустріально розвинених країнах. Головним є те, що бізнес та уряд об'єднують зусилля щоб максимально використати національні виробничі ресурси для боротьби з COVID-19 та стимулювати економічну активність власних виробників в умовах економічної кризи.

В Україні подібні плани та спроби
з боку уряду мобілізації власних виробників невідомі!

Перша спроба об'єднати виробників та запропонувати єдиний національний план дій йде від громадського руху Breathe Ukraine (Дихай, Україно). 9 квітня Рух закликав виробників, що можуть виробляти медичне обладнання та компоненти, об'єднатися й створити разом з урядом єдиний національний оперативний план з виробництва респіраторного та кисневого обладнання.

Microsoft та інші ІТ-гіганти мобілізуються в боротьбі проти COVID-19. Головною стратегією є розвиток штучного інтелекту, а в ньому такі напрями:

1. Дані та інсайти – для аналізу та інформування про безпеку людей та економічні наслідки.
2. Лікування та діагностика – краще забезпечення роботи дослідниківо розробці вакцин, діагностики та терапії.
3. Алокація ресурсів – включно з рекомендаціями щодо розміщення обмежених ресурсів, таких як місця в лікарнях, логістика та постачання засобів.
4. Розповсюдження правильної інформації – для запобігання та мінімізації фейків та недостовірної інформації.
5. Наукові дослідження – для вивчення та боротьби з COVID-19.

Конкурси програми Горизонт 2020, що націлені на боротьбу з COVID-19.

Громадська платформа RAZOMua проти COVID-19 розробилаінтерактивну мапу для прозорого інформування волонтерів, донорів, міжнародних організацій та лікарів про наявні потреби опорних лікарень України для захисту від COVID-19. На платформі можна також відслідкувати динаміку появи чи закриття цих потреб державою, волонтерами чи гуманітарною допомогою.

Прогнози зростання попиту на цифрові технології підтвердились. Так у 1 кварталі 2020 року завантажено 31 мільярд нових програм, що на 15% більше, ніж у четвертому кварталі 2019 року.

АППАУ закликала використовувати кластери як інструмент протидії кризовим явищам. Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ), яка є ідеологом розвитку кластерів ІАМ (Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування) в Україні, закликала регіональні спільноти та кластерні ініціативи ІАМ швидше об'єднуватись по регіонам та створювати антикризові штаби, які здатні ефективно взаємодіяти з місцевою владою.

Виробництво медичної апаратури

Тема апаратів Штучної Вентиляції Легенів (аШВЛ) стає гарячою в Україні. Інженерна спільнота намагається об’єднатись та об’єднати всіх постачальників, але наразі цей процес йде радше стихійно. Ось як виглядає картина на сьогодні.

В рамках об’єднання єдиним серійним постачальником аШЛ є компанія «ЮТАС». Спроби запустити власне виробництво роблять підприємства «Укроборонпром» (головним є завод Буревісник), компанії «РОСС», «Вектор» та UBC з Харкова, київська Planexta, Rontec та ще кілька стартапів. Жодна з вказаних компаній, потенційних виробників поки що не пояснює яким чином вони можуть пройти прискореними темпами етапи клінічних випробувань та сертифікації, без яких вихід на ринок неможливий. Ці етапи зазвичай тривають роками.

Між тим, огляд ВВС вказує, що головною світовою проблемою переходу на більш широке виробництво апаратів ШВЛ та іншого медичного обладнання є не стільки складність виробів, як складність проходження клінічних випробувань та сертифікації. Не важко зробити простий аШВЛ, але чи буде він відповідати всім жорстким вимогам медиків – ось в чому питання.

Інший огляд, від Всесвітнього економічного форуму демонструє, що час переходу до нових медичних виробів може складати від 1–2 тижнів для простих виробів, як маски й до 4–8 тижнів для складних (як аШВЛ).

Фармацевтична галузь

Після оголошення карантину обсяги продажу лікарських засобів суттєво зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року, проте наразі обсяги продажу знизилися нижче рівня січня та лютого як у грошовому, так і в натуральному вираженні. У той же час попит на медичні маски не вщухає – зменшення обсягів продажу більшою мірою було зумовлено дефіцитом цього товару, ніж зниженням попиту.

Експортери

За інформацією заступника міністра-торгового представника України, у 1 кварталі 2020 року експорт скоротився на 0,1% (та склав 12,25 млрд доларів), а імпорт на 3,3% (та склав 13,32 млрд доларів в порівнянні з 1 кварталом 2019. Негативне сальдо – 1,07 млрд доларів. Однак якщо порівнювати результати 1 кварталу з 4 кварталом 2019 року, то експорт впав на 5,5%, а імпорт – на 19,2%.

Growford Institute зробив аналітичний огляд «Монетарна влада і подолання коронакризи. Як реалізувати антикризову політику НБУ». Звіт цінний глибокими інсайтами в процеси світової фінансової кризи й дає рекомендації щодо дій Україні в глобальному контексті. Зокрема, велика увага приділена відновленню монетарного суверенітету України.

Перший бенчмаркінговий огляд українською мовою щодо заходів фінансової стабілізації зроблений Центром економічних досліджень. В ньому є дані по більше 10 країнам ЄС, Східної Європи та США. Недоліком звіту є відсутність фокусу на зв'язку фінансів з економікою країн, а також відсутність висновків для України.

У перших двох дайджестах ми аргументували алгоритм дій уряду та бізнесу, опираючись на кращий світовий досвід. Зокрема, 1-ий дайджест надав чіткий алгоритм дій в сфері охорони здоров'я, де на 1-му місця стояло масове ефективне тестування, й вже на останньому (5-му) – карантинні заходи. 2-ий дайджест резюмував етапність стратегій, де «Негайні (= найбільш релевантні) заходи» передують етапам Стійкості, Повернення, Переосмислення та Реформ. Серед цих негайних заходів мала б бути й окрема програма по мобілізації вітчизняних виробників на боротьбу з COVID-19.

Отже, що ми бачимо в підсумку цих 2-х тижнів:

1. Уряд діє, але діє не оптимально. Масового та доступного тестування так і не з’явилось, й натомість масовий та жорсткий карантин веде до закриття підприємств та падіння бізнесів.
2. Водночас, крива захворювань швидко зростає й, очевидно, що карантин буде продовжений на травень. Заяви уряду про закінчення карантину в травні нелогічні й популістські, оскільки за всіма даними й по досвіду інших країн саме з середини травня в Україні розпочнеться пік епідемії. Отже, найбільш реалістичний сценарій – це продовження карантину до середини або кінця червня. Чи буде цей карантин масовий чи локальний, більш чи менш адаптивним та оптимізованим, не змінює загальної тенденції на посилення економічної та медичної кризи.
3. Впродовж останніх двох тижнів уряд не зробив одну надзвичайно важливу річ – він не намагається мобілізувати національних промислових виробників на боротьбу з коронавірусом. Між тим, це має принципове значення не тільки для забезпечення медичної системи, але й для підтримки економіки країни. Створювані фонди та міжнародна допомога враховують в кращому випадку заходи по закупівлі, але не підтримки вітчизняних виробників. Уряд не має бачення (принаймі публічного), яким чином закрити дірку в десятки тисяч апаратів ШВЛ та іншого кисневого обладнання, яке стане критичним для врятування людей буквально через 2–3 тижні.
4. Й подібно як в 2014 – головні ініціативи щодо зміни цієї ситуації та кращої відповідності потребам поточного моменту йдуть «знизу», від громадськості та бізнес-об'єднань.
5. Водночас, ці громадські ініціативи стоять перед величезним викликом об'єднання та злагодженої роботи. На відміну від розвинених країн, Україна не має індустріально розвинених гігантів, які взяли б на себе відповідальність за швидку переорієнтацію та масовий випуск необхідного медичного обладнання. Єдиний вихід – в створенні єдиного, узгодженого на всіх рівнях, включно з урядом, національного плану дій по координації усіх існуючих та потенційних виробників респіраторного та кисневого обладнання в Україні.

Чи здатний бізнес об'єднатися в цій ініціативі з урядом, щоб разом забезпечити медичну систему необхідними засобами – ми побачимо у наступні 2 тижні.

Дивитись Дайджест № 1. 23–28 березня

Дивитись Дайджест № 2. 30 березня – 4 квітня

Для того, щоб підписатися на дайджест Аналітичного Центру Industry4Ukraine, заповніть, будь ласка, форму.

Підписатися на дайджест