Дайджест № 2
30 березня – 4 квітня

Світ змінюється докорінно. Стаття McKinsey «Після коронавірусу: якою буде Next Normal – «Наступна нормальність»?» показує 5 етапів, що зараз переживає світ та Україна. Це дійсно шлях й навіть до певної міри стратегія 2020 року. З вкрай обмеженими ресурсами нашої країни варто левову частку зусиль концентрувати на кожному поточному етапі, але водночас думати «що далі?». Зараз найголовніший етап «Негайні рішення» – потрібно максимально зменшити негативні наслідки коронавірсу – і для людей, і для економіки. Чи достатньо ефективним є український уряд та професійні спільноти в цих негайних рішеннях? – читайте далі.

ЗМІСТ

1. Коронавірус: Україна та світ.
2. Економічна ситуація, реакція бізнесу та експертів на ситуацію в країні.
3. Зміна світового економічного ландшафту.
4. Інновації та цифрові технології проти COVID-19.
5. Стан по галузям промисловості України.
6. Ланцюжки постачань. Логістика.
7. Міжнародна співпраця та інтернаціоналізація.
8. Висновки та рекомендації тижня.

В момент виходу цього випуску кількість зареєстрованих інфікованих в Україні перевищила позначку в 1 тисячу. Більшість експертів кажуть, що Україна крокує шляхом Іспанії чи Італії, пік варто очікувати в травні і «все тільки починається». З 6 квітня уряд вводить нові жорсткі обмеження на карантин.

Тоді як Україна тільки входить в кризу пандемії, а в ЄС ось-ось буде пік, Китай одним з перших виходить з обох криз, пандемії та економіки. Цього тижня, уряд анонсував, що більше 90% промислових підприємств повернулись до звичного ритму роботи. Але Китай не просто відновлюється – він буде атакувати економіки розвинутих країн, своїх конкурентів, вважає автор статті в American Greatness.

Готовність України

В цілому, українська медична система демонструє дуже низьку готовність до епідемії COVID-19. Найбільш неготовим є саме центральний уряд. Інтернет переповнений кількістю критичних відгуків про стан лікарень та обладнання. Одна з найбільш критичних позицій, відповідальна за життя важких пацієнтів – апарати Штучної Вентиляції Легенів (ШВЛ). При мінімальній потребі в 20 тис штук, їх є в країні близько 4 тис, але не зрозуміло в якому стані. Інженерні та бізнес-спільноти наразі об’єднуються в спробах налагодити виробництво апаратів ШВЛ в Україні. Уряд на своєму позачерговому засіданні 2 квітня затвердив Програму своєї діяльності, серед основних завдань якої передбачається «заохочення вітчизняного виробництва необхідних лікарських засобів, медичного обладнання та інших критично важливих товарів». Отже, сподіваємось, що на виконання цього завдання будуть передбачені відповідні механізми реалізації та ресурси.

Загалом ситуація виглядає драматично – є маса питань до Мінекономіки та МОЗ, але поки що немає ніякої координації між ними з цих питань, не видно відповідальних. Волонтери напрацьовують свій план дій в цій сфері, який буде представлений на наступному тижні.

В цілому, поведінка українських урядовців контрастує з іншими державами, де апарати ШВЛ – в фокусі уваги перших осіб держави. Масова мобілізація виробничних потужностей та їх переорієнтація на виробництво ШВЛ відбувається в ЄС. Профільні європейські організації продовжують відкривати доступ до стандартів, необхідних для розробки критичного медичного обладнання, що є актуальними й для українських умов. Президент США оголосив на цьому тижні про розширення дії закону про воєнне виробництво з метою забезпечення безперебійного виробництва апаратів ШВЛ. «Моє розпорядження, адресоване міністрам охорони здоров’я та внутрішньої безпеки, допоможе таким вітчизняним виробникам, як General Electric, Hill-Rom, Medtronic, ResMed, Royal Philips та Vyaire Medical, отримати необхідні постачання для виробництва апаратів вентиляції легенів, потрібних для перемоги над вірусом» – зазначив Трамп.

30 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада прийняла 2 важливі законопроекти, які відповідають головним вимогам МВФ – про землю та «антиколомойський» закон (проти реприватизації банків колишніми власниками). «Українська правда» резюмує, що ціна цих ухвалень – кінець монобільшості. Але країні більше не загрожує дефолт – принаймі в найближчі місяці.

На боротьбу з коронавірусом Єврокомісія виділила Україні близько 80 мільйонів євро. Пакет допомоги буде спрямований на підтримку системи охорони здоров'я, а також малих і середніх підприємств шляхом надання ліквідності.

На сьогодні, Мінекономіки бачить 2 головні напрями у підтримці вітчизняної промисловості – залучення фонду державних замовлень та деякі протекціоністські заходи. В той же час, згаданим вище законом, схваленим на позачерговій сесії ВРУ 30 квітня, перехідними положеннями доручається Кабінету Міністрів України впродовж одного місяця розробити програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, затвердивши перелік пріоритетних галузей економіки України, що забезпечують найбільшу кількість робочих місць, а також розробити державну програму заходів з підтримки галузей економіки і захисту їх товарів, робіт та/або послуг від їх імпортних альтернатив.

Голова Комітету з питань економічного розвитку ВРУ Дмитро Наталуха анонсує новий законопроект, який передбачає чергові стимули та зміни для ведення діяльності малого бізнесу, лікарів та місцевих громад.

АППАУ провела опитування спільноти щодо пріоритетних заходів уряду в протидії економічній рецесії. Найголовнішими бізнес вважає 2 напрями: 1) цільові програми підтримки найбільш критичних часи кризи галузей (медична галузь, фармація, харчова та об'єкти критичної інфраструктури); 2) спеціальні фонди підтримки бізнесу. Респонденти вважають, що заходи по зменшенню видатків, які наразі домінують у вже прийнятому пакетів антикризових заходів, не вирішують головної проблеми – відсутності регулярних доходів.

McKinsey випустила важливий звіт про наслідки COVID-19 для бізнесу. Серед порад для керівників бізнесу такі:

• Беріть до уваги глибину кризи пандемії, тривалість її періоду та швидкість виходу з неї у вашій країні.
• Орієнтуйтесь на галузі які постраждають найменше (медицина, фармація, рітейл, логістика).
• Натомість сектори, які постраждали найбільше (як авіаперевезення чи туризм) вернуться до нормального стану не раніше 2021 року.
• Приймайте рішення, які адресують негайні виклики – як управління фінансами, збереження персоналу, ланцюги постачань та ведення бізнесу в онлайн.

ЄС випустила новий звіт про стан кластерів. В ньому зазначається, що кращі кластери (20%) випереджають середньостатистичний рівень промисловців-експортерів більш ніж вдвічі по продуктивності, створенню нових робочих місць тощо.

Платформа Industry4Ukraine закликає бізнес та уряд активніше формувати кластерну, державну політику в Україні – саме зараз дієві кластери можуть ефективніше протистояти загрозам економічного спаду.

В Україні

Мінцифри запустило національний конкурс IT-проектів для полегшення життя людей і бізнесу під час пандемії коронавірусу. Заявки подаються за напрямками: 1) протидія коронавірусу; 2) е-послуги для громадян; 3) соціальне підприємництво; 4) взаємодопомога.

Асоціація «‎IT Ukraine»‎ запустила флешмоб #IT_fights_COVID19 для того, щоб кожен міг дізнатись про ініціативи IT-бізнесу, спрямовані на боротьбу з коронавірусом в Україні.

В світі

Гарний огляд інновацій в сфері e-Health є на сайті всесвітнього економічного форуму.

CBInisight говорить про падіння ринків FinTech в 1-му кварталі 2020 року. Стартапи та сервісні компанії мають слідувати настроям інвесторів й адаптуватись до нової ситуації. Очевидно, це стосується більшості hi-tech ринків.

Єврокомісія надала роз’яснення щодо виробництва та сертифікації 3D виробів для медичного обладнання. Враховуючи, що зазначені технічні регламенти також затверджені в Україні, рекомендації Єврокомісії є актуальними й для нас. Аналогічно надано роз’яснення щодо виробництва засобів індивідуального захисту та антисептиків.

На вулицях Туніса вже з'явилися безпілотні авто, через які оператор здатен спілкуватись з пішоходами. Це дозволяє уникнути прямого контакту та ризику зараження. Подібні пристрої доступні також в Україні, їх виробляє запорізька компанія Infocom Ltd.

Згідно дослідження McKinsey & Company, Південна Корея, Сингапур та Тайвань в боротьбі з поширенням короновіруса застосували класичні інструменти охорони здоров'я в основному з використанням цифрових технологій, що швидко дало гарні результати.

B Сингапурі працює додаток TraceTogether. Додаток через Bluetooth встановлює, чи був його користувач на відстані до 2-х метрів протягом 30 хв. І більше.

Китай виходить з епідемії з подвоєною енергією розвивати цифрові технології – саме вони в ряді випадків зіграли ключову роль в боротьбі з коронавірусом. Зараз мова йтиме про значні вливання в цифрову інфраструктуру.

Згідно зі свіжим опитуванням Спілки українських підприємців майже 60% власників бізнесу продовжують діяльність під час обмежень (це переважно великий та середній бізнес), ще 29% – припинили роботу (характерно для мікробізнесу). При цьому, 51% підприємств здатні протриматися лише 1 місяць, а кожен четвертий бізнес – витримає 2–3 місяці роботи в умовах карантину і не збанкрутувати.

Виробництво медичної апаратури

Як раніше повідомлялось, Інженерні та бізнес-спільноти продовжують обєднуватись в спробах налагодити виробництв апаратів ШВЛ в Україні. Наразі, технічну документацію від різних постачальників вивчають 4 виробничі підприємства. Серед них сучасні розробки в відкритому доступі від американських МІТ та Medtronic. На наступному тижні українські підприємці представлять свої розрахунки щодо можливостей свого виробництва та його вартості.

Між тим «Укроборонпром» в березні вів PR-кампанію по відродженню заводу «Буревісник», який випускав ШВЛ до 2008 року. Цілі цієї кампанії не дуже зрозумілі – крім тех. документації більш як 20-річної давності, державний концерн немає нічого – ні ресурсів, ні коштів. Історія стала міжнародною – Reuters похмуро іронізує над цими спробами – «Україна дістає зі старих архівів розробки радянської доби…».

Фармацевтична галузь

Після оголошення карантину обсяги продажу лікарських засобів суттєво зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року, проте наразі вони повертаються до звичайних показників як у грошовому, так і в натуральному вираженні. У період паніки обсяги продажу противірусних препаратів зросли майже в 8 разів порівняно з аналогічним періодом 2019 року.

Легка промисловість

Безвідсоткові кредити, зменшені ввізні мита на сировину та захист місцевого виробника – головні вимоги в заяві асоціації «Укрлегпром» до уряду. Легка промисловість країни несе на собі сьогодні велику відповідальність за забезпечення медиків та населення засобами індивідуального захисту (ЗІЗ).

Харчова промисловість

2 квітня Уряд запровадив тимчасову заборону на експорт гречки до 1 липня 2020 року. Свої кордони для експорту гречки тимчасово закрили також Білорусь, Росія та Казахстан.

Об'єкти критичної інфраструктури

Укрзалізниця не планує виробництво нових вагонів в 2020 році й в цілому значно скорочує капітальні інвестиції. Відповідно адаптуються всі підрядники галузі, зокрема, Крюківський вагонобудівний завод ставить амбіційні цілі по випуску нових продуктів. Радник міністра інфраструктури Віктор Довгань каже про мільярдні збитки оператор й пропонує компенсувати їх за рахунок державного бюджету.

Інші промислові галузі

Федерація автопрому України (ФАУ) повідомляє, що за підсумками березня продажі нових автомобілів скоротилися на 10% – у порівнянні з лютим 2020 року, та на 15% порівнянні з минулорічним періодом. З позитивних моментів – галузь стрімко переходить в онлайн. Наприклад, дилери ŠKODA реалізують нову концепцію дилерського підприємства в контексті Індустрії 4.0, спрощуючи процес купівлі автомобіля та роблячи його user-friendly. І хоча Кабінет Міністрів України своєю постановою від 2 квітня дозволив продаж нових авто, тенденція до діджиталізації процесу продажів, для якої COVID-19 став каталізатором, буде розвиватися й надалі.

Скорочення продажів будівельних матеріалів за підсумками березня склало від 20% до 50% (дані Агентства Індустріального Маркетингу).

Експорт товарів та послуг

Обсяги експорту сільгосппродукції б’ють рекорди. Зниження курсу гривні та збереження очікувань до зростання вартості продукції АПК дозволяє агровиробникам підвищувати прибутковість.

Провідна машинобудівельна компанія України «Корум Груп», також успішно пристосовується до нових умов – прийом чергової партії обладнання білоруських замовником здійснений в онлайн режимі.

Важливі новини для експортерів – слідкуйте за повідомленнями на спеціальній сторінці COVID-19 на сайті Офісу з просування експорту.

Звіт McKinsey «Ланцюги постачань: як знову почати та перебудувати» подає детальну картину та аналітику змін в глобальних, світових ланцюгах постачань (supply chain), ряд інструментів та рекомендацій для бізнесу. Серед них – більш досконала оцінка ризиків, нові джерела даних та більш повна автоматизація.

Европейский союз приділяє значну увагу пошуку інноваційних ідей розвитку нових промислових ланцюгів цінності і бачить це в кластерному русі.

Загальна картина дій на рівні ЄС

Перелік європейських дослідницьких та інших інноваційних акцій проти коронавірусу можна знайти тут. Три європейські дослідницькі інфраструктури: BBMRI-ERIC, CERIC-ERIC, INSTRUCT-ERIC надають вільний доступ дослідникам, які працюють у сфері боротьби з COVID-19.

Українські університети, дослідні інститути та бізнес-компанії мають повний доступ до вищевказаних можливостей, які надають дослідницькі інфраструктури ЄС, а також у відповідних конкурсах програми Горизонт 2020.

Отже, які головні підсумки цього тижня? Наш центр фокусує на 3-х головних речах:

1. На політичному рівні парламент та уряд успішно справились з викликом загрози дефолту. Але якою ціною, зокрема, що дасть запуск прийнятої земельної реформи, покаже час.
2. Новий уряд демонструє досить чутливу та упереджуючу позиції щодо запобіжних заходів в боротьбі за поширенням вірусу – жорсткі заходи з 6 квітня мають посилити карантинний режим, але ще більше сповільнюють економічну активність. Між тим, за рідким виключенням (фарма, агро, харчова…), всі галузі падають.
3. Очевидно, що уряду не вдається поки ефективно балансувати пріоритети між кризою економіки та пандемією, а також в самих заходах боротьби з пандемією пріоритети далеко не завжди є оптимальним. Зокрема, уряд демонструє повну нездатність взяти на контроль ситуацію з апаратами ШВЛ, які є критичною позицією № 1 в світі. Замість цього йде боротьба за маски та ліжко місця. Також незрозумілою залишається позиція уряду щодо уникнення економічного колапсу. Нова програма, що прийнята в п'ятницю на засідання КМУ є відверто популістською. Водночас, вже прийняті зниження видатків ніяк не допоможе підприємцям та підприємствам, які просто змушені будуть закриватись на кілька місяців.

Наші 2 головні рекомендації тижня, що минає:

1. До уряду: більш ніж очевидно, що суспільство та бізнес хочуть чути сьогодні не тільки програму 2020, але й чітку й дуже конкретну програму дій на найближчі 3 місяці. Важливо, що в неї ввійшли пропозиції від бізнесу та аналітичних центрів, які вже надані уряду. Разом – це і мало б бути програмою негайних кроків підтримки економіки, яка має бути прийнята та відкомунікована якомога скоріше.

   Сьогодні є реальний шанс перезапустити окремі сектори економіки, зокрема, виробництво медичної апаратури. Замість масової закупівлі китайських апаратів та приладів, уряд мав би створити масштабний план запуску предметів першої необхідності на власних виробництвах. Саме так сьогодні робить більшість держав світу, які піклуються про свою економіку. Також треба прискорити впровадження цифрових технологій, які доказово дають швидкий ефект як у боротьбі з епідемією короновірусу так і у відновленні економіки.

2. До бізнесу: швидше об’єднуйтесь в галузевих та регіональних спільнотах. Прогноз доходів на найближчі місяці є невтішним. Прикладом мобілізації зараз є об'єднання кількох асоціацій та підприємств в спільноті, яка намагається запустити виробництво ШВЛ. Подібної кооперації – й з дуже чітким фокусом на пріоритетних потребах бізнесу та суспільства, не вистачає в інших спільнотах, зокрема, розбалансованою виглядає цифрова спільнота. Необхідно значно покращити рівень координації та комунікацій, й в чіткій відповідності до головних пріоритетів за секторами та напрямами. Наразі, такі пріоритети не вироблені й це має бути завданням № 1 на найближчі тижні.

Дивитись Дайджест №1. 23–28 березня

Для того, щоб підписатися на дайджест Аналітичного Центру Industry4Ukraine, заповніть, будь ласка, форму.

Підписатися на дайджест