Категорія: Публікації

Незважаючи на низку ініційованих на міжнародному рівні масштабних кліматичних угод, що визначають зобов’язання, які мають взяти на себе державний та приватний сектор як розвинених країн, так і країн, що розвиваються, світова спільнота не наблизилась до досягнення нульових викидів парникових газів, запланованого на 2050 рік. Більшість цих зобов’язань досі не були супроводжені відповідним плануванням і фінансуванням, частково через глобальну пандемію, яка вже збільшила глобальний державний борг, скоротила світовий ВВП на 3,3 % та призвела до швидкого зростання інфляції у всьому світі. Дебати про те, хто заплатить за «зелений перехід» — уряди, компанії чи споживачі — і як уникнути посилення «зеленої інфляції» (інфляції внаслідок відмови від викопного палива та зростання виробничих витрат при переході на альтернативні джерела енергії) стають гострішими. Взаємозв’язок між зміною клімату та політичними ризиками проявляється у посиленні геополітичних викликів, особливо у частині пошуку компромісу між необхідністю фінансування руху у бік кліматичної нейтральності та вимогами країн, що розвиваються, надати їм більшої свободи дій у досягненні цілей по скороченню викидів при збереженні темпів економічного розвитку, необхідних для виходу їхнього населення із пастки бідності.

Міжнародний валютний фонд представив огляд перспектив розвитку світової економіки під красномовною назвою «Війна гальмує глобальне відновлення». І хоча така позиція  звучить як вирок, ми пропонуємо розібратись із ключовими тезами цього дослідження.     

В залежності від масштабу й тривалості ринкових збоїв, завчасності та ефективності урядової підтримки і змін у політиці центробанків, реакцій споживачів та представників бізнесу  компанія McKinsey на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну виокремлювала два найімовірніші потенційні сценарії впливу війни Росії проти України на розвиток подій у ЄС.

Українська асоціація підприємств легкої промисловості («Укрлегпром») успішно розвиває співпрацю з Європейською асоціацією одягу та текстилю (EuraTex), й уже на рівні Українського кластерного альянсу (УКА). Маючи і до цього контакти та відносини з EuraTex, «Укрлегпром» скористалася можливістю Сlusters2Clusters зустрічі швейних кластерів 6 квітня, організованої УКА спільно з Європейським кластерним альянсом (ЄКА) за участю Європейської комісії. Зустріч послужила додатковим поштовхом для зближення обох партнерів. У результаті наступних перемовин між “Укрлегпромом” і  EuraTex упродовж квітня і травня сторони досягли наступних домовленостей:

Керування ланцюгами постачань та доданої вартості (ЛДВ) є суттю кластерних організацій, це їх головна місія та призначення. Але ця місія є складною у виконанні – більшість ЛДВ були слабкими та розірваними ще до війни. Українські кластери, назагал, є також в своій більшості молодими структурами, без значного досвіду та ресурсів. Отже, як управляти ЛВД в умовах, коли кількість порушень ланцюгів виросла під час війни в рази? В цій статті ми аналізуємо проблематику й даємо низку рекомендацій для керівників кластерів та їх учасників.