МАНІФЕСТ ЩОДО ПЕРЕХОДУ УКРАЇНИ ДО ІНДУСТРІЇ 5.0

Виклики сьогодення змушують уряди держав постійно корегувати стратегічні плани та політики, але не відмовлятися від їхньої реалізації. Країни Європейського союзу та інші розвинені країни світу розробили та реалізують останніми роками стратегії так званого подвійного переходу – одночасної зеленої та цифрової трансформації суспільства, які призначені забезпечити впровадження нових бізнес-моделей і реалізацію нових можливостей для ресурсно-обмеженого світу та досягнення Цілей сталого розвитку. Європейський Союз зараз переглядає й змінює політики та програми у відповідь на тектонічні геополітичні зрушення, спричинені російською військовою агресією проти України, але при цьому виклики оцінюються не як перепона, а як каталізатор для прискорення досягнення довгострокових цілей щодо переходу до нового технологічного укладу, нової економіки.

Україна, як країна, що потерпає від військової агресії росії, і країна-кандидат в члени ЄС, не тільки може, а й повинна використати поточну ситуацію як поштовх до прискорення трансформації економіки в бік стійкої, індустріальної та такої, що відповідає принципам сталого розвитку. Деіндустріалізація, яка відбувалась в Україні останніми десятиліттями, руйнування економічних активів Сходу та Півдня, спричинені воєнними діями, призвели до сповзання в «пастку бідності», коли для відновлення економіки та подолання кризи необхідні значні інвестиції, і ці кошти можуть бути залучені для відбудови та відновлення, якщо країна здатна буде запропонувати такі проєкти, які цікаві приватним інвесторам і донорським структурам.

Індустрія 5.0 як сучасна та приваблива для інвестування в різні галузі модель виробництва, може стати тим “золотим ключиком”, що відімкне двері потокам донорських та інвестиційних коштів для відновлення України. Країні потрібна нова, сучасна промисловість, тому що деіндустріалізована, слабка економіка неспроможна забезпечити стійкість в часи потрясінь, що є критичним для європейського континенту та світу в цілому в ситуації, коли під боком в України знаходиться агресивний сусід, що прагне «перекроїти» світ.

Індустрія 5.0 з’явилася на порядку денному розробників державних політик в різних країнах з причини того, що промислова трансформація в контексті переходу до Індустрії 4.0, виявилася суто технологічною парадигмою, що не відповідає потребам вирішення завдань подолання кліматичної кризи та надзвичайної ситуації на планеті, а також зняття глибокої соціальної напруги. Тому закономірною була еволюція Індустрії 4.0 в таку модель, яка забезпечує поєднання конкурентоспроможності та стійкості через впровадження нових інструментів управління технологічним розвитком за використання цифрових технологій з фокусом уваги на людину, її потреби та соціальну захищеність, щадних до навколишнього середовища підходів, підвищення соціальної відповідальності корпорацій за всі ланки ланцюга створення цінності та формування системи індикаторів результативності індустріальних екосистем, що відображають прогрес у досягненні стійкості та збалансованості соціального, екологічного та економічного векторів розвитку, а не тільки зростання економічного благополуччя.

Розробники маніфесту

– учасники українського руху Індустрії 4.0 (еволюцію якого відображено в таких документах як Хартія 4.0 (2016), Стратегія Індустрії 4.0 (2018) та  Маніфесті Industry4Ukraine (2019)) –

цим документом декларують необхідність трансформації галузей промисловості України в напрямі Індустрії 5.0, підтримку вже вироблених Європейською комісією позицій щодо нової індустріальної парадигми 5.0, а також свою готовність щодо дотримання її принципів при формуванні власних стратегій, планів та проєктів відбудови, відновлення та розвитку виробництва.

Також даним документом ми декларуємо важливість та пріоритетність розробки стратегічних та програмних документів на державному, регіональному рівні, та на рівні окремих організацій, а також дієвих механізмів їхньої реалізації, для забезпечення переходу до Індустрії 5.0 за такими напрямами::

  1. Курс на урядування 5.0. Уряд країни має брати на себе більшу відповідальність, бути набагато більш ефективним у виробленні сучасних промислових стратегій та політик, які адекватні зовнішнім викликам та курсу на інтеграцію в європейські індустріальні екосистеми. Допомога уряду та співпраця у виробленні таких політик та програм розвитку має також бути відповідальністю бізнес-спільнот та експертного середовища. Для ефективної взаємодії мають бути розроблені та впроваджені відповідні механізми та інститути.
  2. Інтеграція та співпраця з військово-технічною галуззю з метою зміцнення критичної інфраструктури та розвитку технологій подвійного призначення. Успішна економіка незалежної України можлива тільки за умов належної територіальної цілісності та колективної безпеки. Українська спільнота Індустрії 5.0 має максимально сприяти розвитку у секторах критичних індустрій та технологій подвійного призначення, й разом посилювати вітчизняний ОПК.
  3. Відновлення та зростання людського капіталу – імператив для української промислової спільноти в контексті величезних втрат останнього десятиліття та війни. Перехід на Індустрію 5.0 має означати вироблення дієвих, збалансованих стратегій на відновлення потенціалу інженерних кадрів, науки та освіти як на рівні держави, так і на рівні спільнот. Водночас самі підприємства зобов’язуються запроваджувати нову культуру та організацію виробництв, де людина бере активну участь, проявляє свій творчий потенціал і постійно навчається.
  4. Інклюзивність та випереджаючий розвиток малих та середніх підприємств (МСП) в напрямку подвійного, цифрового та зеленого переходу. МСП є основою економіки країни як в ЄС, так і в Україні. Сприяння їх розвитку має бути пріоритетом державної політики, й особливо у сфері перенавчання та підвищення навичок МСП в подвійному переході, де наразі ми фіксуємо великі розриви та відставання від європейських політик та програм.
  5. Визначення Deep Tech Інновацій як фокусу уваги. Deep Tech підприємництво є рушієм розвитку в парадигмі Індустрії 5.0. Створення та комерціалізація Deep Tech інновацій неможливі без розбудови інноваційних екосистем та потужної підтримки науки та освіти. Але це потребує зміни ментальних моделей управлінців різного рівня як в державних інституціях, так і в бізнесі щодо сприйняття науково-інноваційної системи — вона має бути центром уваги та точкою відліку щодо трансформації та відновлення. Тому зосередження уваги на розв’язанні проблем науково-інноваційної системи дозволить запустити потужний механізм індустріальної трансформації. Безумовно, цьому мають передувати розробка ефективних стратегій та програм щодо розвитку науки, інновацій та освіти, суто відмінних від попередніх.
  6. Фокус на посилення стійкості ЛДВ та екосистем. Стійкі Ланцюги Доданої Вартості (ЛДВ) та інноваційні екосистеми є головним чинником в успішному реагуванні на зовнішні потрясіння. Україна має прийняти 3 великі виклики в цій категорії – 1) розбудову сильних внутрішніх ланцюгів, 2) їх інтеграцію в Європейські індустріальні екосистеми, 3) зміцнення та інтенсивний розвиток інноваційних екосистем на рівні галузей та регіонів.
  7. Перехід на циркулярні виробництва й циркулярну економіку загалом. Цей напрям є ключовим для успішної інтеграції цифрової трансформації з зеленим курсом. Регенеративна циркулярна економіка має пропонувати більш розподілені, різноманітні та інклюзивні моделі для промисловості, засновані на інтенсивному використанні відновлюваних джерел енергії та циркулярних ЛДВ.
  8. Діджиталізація — не тільки для прибутків, але й для людей та планети. Цифрова трансформація промисловості має вести не тільки до покращення конкурентоспроможності та прибутків підприємств. Не менш важливими є показники сталого розвитку – зростання кількості робочих місць, збереження довкілля, ощадливе використання ресурсів та співпраця заради спільного майбутнього. Уряд та бізнес-спільноти мають реалізувати комплексну, всеохоплюючу програму діджиталізації, і яка включатиме реальні сектори економіки країни.
  9. Децентралізованість та адаптивність для меншої вразливості та забезпечення стійкості та стабільності. Цей напрям є, в першу чергу, безпековим й важливим з точки зору оптимізації ресурсів та активів. Керована (скоординована) та безпечна децентралізація, модульність, автономність та мережева взаємодія окремих активів та ресурсів є ключовими принципами для відновлення та розбудови критичної інфраструктури, критичних галузей та цифрових активів.
  10. Перехід на облікові системи ESG. Перехід на нефінансові показники (ESG, – екологічні, соціальні та урядування) мають стати основою нового управлінського обліку та керування підприємствами. Це — базовий принцип Індустрії 5.0 і який вже сьогодні стає необхідним для українських підприємств для їх успішної інтеграції в ЛДВ та експорту продукції в ЄС. Війна розширює сфери застосування цього принципу — зокрема, має значення торгівля, чи будь-яка підтримка країн-агресорів.

Ефективна співпраця різних стейкхолдерів у виробленні та реалізації національних стратегій та програм є наріжним каменем забезпечення індустріальної трансформації. Рівень атомізації та фрагментації державного управління та взаємодії з іншими стейкхолдерами є сьогодні нерелевантним існуючим викликам. Відсутність відповідних політик, стратегій чи цільових програм, щодо яких досягнуто консенсусу бізнесу, влади та інших сторін, не дозволяє впроваджувати системні зміни. Але не тільки державні структури, але й бізнес-організації, наукові та експертні спільноти мають змінювати підходи до ефективної співпраці й застосовувати практики, що ведуть до значно більш ефективної співпраці ключових стейкхолдерів.

Наголошуючи на важливості взаємодії різних зацікавлених сторін для забезпечення трансформаційного переходу до Індустрії 5.0, ми закликаємо бізнес-спільноту, владні інституції, наукові й освітні установи, та організації громадянського суспільства підписати цей маніфест, декларуючи свою згоду з викладеним та готовність до спільної розробки та реалізації необхідних для цього стратегій, програм та політик.

Український кластерний альянс _________________________________________ (Юрчак О.В.)
Асоціація “підприємств промислової автоматизації України”_____________ (Щербатенко О.В.)
Безпекова асоціація України __________________________________________ (Долинний А.С.)
Вінницький кластер приладобудування та автоматизації _________________Клименко Ю.М.)
Запорізький кластер ІАМ _________________________________________(Карпенко А. В.)

Харківський кластер ІАМ ____________________________________________ (Ситник О. Б.)
Подільський кластер моди ________________________________________ (Демчук О.В.)
ГО «Клуб економістів» ________________________________________

На шляху до Маніфесту Індустрії 5.0

Позиційні документи як Хартії, Маніфести тощо є в усьому світі важливим інструментом в консолідації спільнот та різних категорій  від влади, бізнесу, громадськості та експертного середовища. Те, що їх лідери вважають найважливішим (принципи), те в що вони вірять (бачення майбутнього) зазвичай фіксується в чітких положеннях. В русі «Індустрії 4.0 в Україні» в періоді 2016 – 21 рр було вироблено два позиційні документи – Хартія Індустрії 4.0 (2016) та Маніфест Industry4Ukraine (2019).

Читати далі

Від вразливості ланцюгів поставок до їх гнучкості та стійкості для МСП

Володимир Панченко

Наталія Резнікова

Війна викликала необхідність не тільки великим компаніям, але і МСП звернути свою увагу на управління ризиками ланцюгів поставок. Однак, саме це поняття розглядається не тільки з позицій ризиків їх розриву, що очевидно, але і з позицій вразливості та стійкості. Ланцюги поставок включають упорядковану мережу ділових партнерів, які беруть участь у виробничих процесах і перетворюють сировину на готові товари або послуги для задоволення споживчого попиту. Тому ланцюг постачання є динамічним і багатоетапним феноменом, що єднає його з поняттям кластерів. Навіть простий ланцюг поставок включає і постачальників сировини, і виробників, дистриб’юторів, роздрібних продавців та клієнтів. Управління ризиками ланцюга поставок (англ. – supply chain risk management, SCRM) має вже сьогодні включатися до переліку пріоритетів стратегічної управлінської діяльності у фірмах, оскільки SCRM може позитивно впливати на операційні, ринкові і фінансові показники. Ще півстоліття тому Роберт Дункан зауважив, що організаційна ефективність і продуктивність підвищуються тоді, коли стратегія зниження невизначеності враховує «контекст» та «реалії навколишнього середовища». SRCM передбачає ідентифікацію джерел ризику, величини ризику та його зв’язок з бізнес-цілями, а також визначення здатності нівелювати або загрози збою в ланцюжках поставок або запобігати їм. Реалії навколишнього середовища визначають ступінь схильності до несприятливих подій, обсяг розширених ланцюжків поставок, методи управління постачальниками і т. д. Таким чином, суть SCRM полягає у прийнятті рішень, які оптимально узгоджують організаційні процеси та рішення по використанню можливостей при одночасній мінімізації ризику. Збої в ланцюгу поставок можуть «матеріалізуватися» як усередині, так і поза ланцюжком поставок.

Читати далі

Стратегічне планування стійкості глобальних ланцюгів поставок в умовах глобальної нестабільності

Володимир Панченко

Наталія Резнікова

Стратегічне планування стійкості глобальних ланцюгів поставок (ГЛП) базується на таких шести стовпах:

1) Оцінка стійкості до логістичних та інфраструктурних ризиків: заходи, що обмежують економічні й соціальні збої, які можуть відбутися в процесах ланцюжка постачання, коли ринки або учасники, які зв’язують операторів ланцюжка постачання між собою, не працюють належним чином;

2) Оцінка стійкості до ринкового ризику: заходи, що обмежують економічні та соціальні наслідки економічних коливань, що підривають ціни й обсяги виробництва;

3) Оцінка стійкості до ризику кліматичних змін/стихійних лих: заходи, що обмежують економічні та соціальні наслідки виникнення кліматичних змін/стихійних лих;

4) Оцінка стійкості до політичного ризику: заходи, що обмежують економічні та соціальні наслідки руйнівного впливу політичних конфліктів;

5) Оцінка стійкості до геополітичних та геоекономічних зрушень: заходи, що впливають на регуляторне середовище; заходи, що обумовлюють процеси транснаціоналізації світової економіки; заходи, що обумовлюють ресурсне протистояння; заходи, що загострюють технологічне суперництво; заходи, що супроводжують торгові війни; заходи, що визначають бізнес-цикли розвинених країн; заходи, що впливають на тенденції розвитку і позиції малого й середнього бізнесу; заходи, що обумовлюють інтеграційні процеси; заходи, що впливають на розриви у контрактних відносинах; заходи, що залежать від фактору кліматичних змін;

6) оцінка стійкості до нормативних ризиків: заходи, що обмежують економічні та соціальні наслідки несподіваних змін у нормативних положеннях або непослідовності у правозастосуванні, які збільшують невизначеність бізнесу та, отже, трансакційні витрати, пов’язані з виробничими процесами в ланцюжках створення вартості.

Читати далі

Назад до глобалізації: ризик-менеджмент глобальних ланцюгів створення вартості як поведінка провідних компаній

Володимир Панченко

Наталія Резнікова

Потрясіння, що впливають на світове виробництво, стають дедалі частішими та потужнішими. Компанії стикаються з цілою низкою небезпек, від пандемій і стихійних лих до геополітичної невизначеності та кібератак на їх цифрові системи. За висновками дослідження Logistic Manager (2022), збої, що тривають місяць або довше, тепер відбуваються в середньому кожні 3,7 року, а фінансові втрати, пов’язані з екстремальними подіями, зростають. Свого часу своєрідна революція в ланцюжках створення вартості породила нові моделі спеціалізації: у той час як наукомісткі та технологічноємні виробничі етапи залишалися в країнах з провідними економіками, трудомісткі виробничі етапи розташовувалися в країнах з низькими витратами на заробітну плату. Тому країнам, що розвиваються (так званий «південь», або економічно слабкі країни), не потрібно було створювати цілісні експортні галузі, а натомість вони могли спеціалізуватися на окремих етапах виробництва, які відтоді часто вигравали від низької вартості робочої сили. У деяких країнах ці процеси економічних перетворень призвели до динамічних процесів економічного відтворення, вони й сьогодні функціонують, забезпечуючи прибутки та податки, спростовуючи занепокоєння в розвитку деглобалізаційних процесів.

(більше…)

Про Індустрію 5.0 – чому це стає актуальним для України

Частина 1

Тема Індустрії 5.0 почала підійматись в нашій спільноті Індустрія 4.0 в Україні близько 2-х років тому. Тоді вже кілька наших експертів та розробників, намагаючись бути синхронними з передовими країнами почали говорити «Вони вже планують 5.0 – чому ми все ще говоримо про 4.0?». Моя відповідь була простою «Навіщо цей хайп, адже наша промисловість та більшість стейкхолдерів навіть ще не перейшли 3.0, а рівень зрушень до 4.0 на рівні державних політик та стратегій є мізерним». Тому – «крок за кроком, але не спішіть панове…».

Читати далі

ЛАНЦЮЖКИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ І ПОСТАВОК В ПРОМИСЛОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ

Глибокі структурні перетворення в українському промисловому та технологічному ландшафтах, спричинені агресивною насильницькою деіндустріалізацією внаслідок російсько-української війни, змінять не лише характер та спосіб реалізації наявних факторів виробництва, але й актуалізують пришвидшену інтеграцію українських підприємств  в глобальні виробничо-збутові мережі та розширення торговельних взаємозв’язків в умовах глобального технологічного й цифрового суперництва. Прикметно, що кордони або так звані демаркаційні лінії галузей розмиваються внаслідок глобальних процесів вертикальної дезінтеграції та промислової реорганізації, тоді як між виробництвом та послугами встановлюються нові симбіотичні ( взаємодоповнюючі та взаємовигідні) відносини. Технологічні зміни, роботизація та цифровізація невпинно призводять до мутації традиційних секторів як на рівні організаційних моделей, так і на рівні урядової політики, яка має вчасно реагувати на особливості нового міжнародного поділу праці. Виникає феномен конкуперації, коли при створенні спільної вартості в процесі співпраці (кооперації) не виключається перебування фірм у відносинах конкуренції. Більше того, закриття ринків під час пандемічних обмежень актуалізувало запит на дублювання в ланцюжках постачання, навіть якщо воно передбачає співпрацю з конкурентом.

Читати далі

КЛАСТЕРИ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОМИСЛОВИХ СИСТЕМ

Нові поняття входять в життя українського бізнесу і дуже часто стають модним словом чи виразом, про яке швидко забувають, оскільки попри витрати бізнесових, адміністративних і донорських ресурсів, вони не приносять успіху. Бізнесу важливо розуміти, в чому перевага того чи іншого механізму розвитку і чим вони відрізняються один від одного, щоб швидше досягати успіху.

Читати далі

ВІД КЛАСТЕРІВ ДО ЕКО-ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ

Індустріальні парки або створюють підґрунтя для появи індустріального кластеру (в разі, якщо вони існують) або стають дієвим механізмом реалізації потенціалу кластера (якщо уряд зволікав із їхнім запуском).  Розвиток індустріальних парків сприяє створенню кластерів конкурентоспроможних виробництв та розширенню виробничих ланцюжків, може сприяти збалансованому економічному розвитку регіонів На думку дослідників, які підготували «Посібник по розвитку кластерів» (Cluster Development Guide. A Practitioners Guide for Cluster Policy, Strategy and Implementation)

Читати далі

Інноваційний розвиток в промисловості – що має змінити війна?

Вже багато років Україна не має ефективної інноваційної стратегії, яка б визнавалась та підтримувалась всіма категоріями вітчизняних інноваторів та експертних спільнот. Особливо важкою є ситуація в промисловості – в цій сфері всі уряди попередніх років не змогли запропонувати дієвих змін, й тренд загальної деіндустріалізації економіки країни став домінувати в попередні роки. Сьогодні, війна може остаточно поховати ще існуючі залишки науки та інновацій в промисловому середовищі. Але вона створює й нові можливості. Чи зможемо ми скористатись ними в тому стані відносин акторів інноваційних екосистем, які склався в останні роки? Чи все-ж, ці відносини потребують радикальних змін та перезавантаження? Розбираємось – це перша публікації з серії, яку ми запускаємо в експертному середовищі Industry4Ukraine.

Читати далі