Виклики сьогодення змушують уряди держав постійно корегувати стратегічні плани та політики, але не відмовлятися від їхньої реалізації. Країни Європейського союзу та інші розвинені країни світу розробили та реалізують останніми роками стратегії так званого подвійного переходу – одночасної зеленої та цифрової трансформації суспільства, які призначені забезпечити впровадження нових бізнес-моделей і реалізацію нових можливостей для ресурсно-обмеженого світу та досягнення Цілей сталого розвитку. Європейський Союз зараз переглядає й змінює політики та програми у відповідь на тектонічні геополітичні зрушення, спричинені російською військовою агресією проти України, але при цьому виклики оцінюються не як перепона, а як каталізатор для прискорення досягнення довгострокових цілей щодо переходу до нового технологічного укладу, нової економіки.
Україна, як країна, що потерпає від військової агресії росії, і країна-кандидат в члени ЄС, не тільки може, а й повинна використати поточну ситуацію як поштовх до прискорення трансформації економіки в бік стійкої, індустріальної та такої, що відповідає принципам сталого розвитку. Деіндустріалізація, яка відбувалась в Україні останніми десятиліттями, руйнування економічних активів Сходу та Півдня, спричинені воєнними діями, призвели до сповзання в «пастку бідності», коли для відновлення економіки та подолання кризи необхідні значні інвестиції, і ці кошти можуть бути залучені для відбудови та відновлення, якщо країна здатна буде запропонувати такі проєкти, які цікаві приватним інвесторам і донорським структурам.
Індустрія 5.0 як сучасна та приваблива для інвестування в різні галузі модель виробництва, може стати тим “золотим ключиком”, що відімкне двері потокам донорських та інвестиційних коштів для відновлення України. Країні потрібна нова, сучасна промисловість, тому що деіндустріалізована, слабка економіка неспроможна забезпечити стійкість в часи потрясінь, що є критичним для європейського континенту та світу в цілому в ситуації, коли під боком в України знаходиться агресивний сусід, що прагне «перекроїти» світ.
Індустрія 5.0 з’явилася на порядку денному розробників державних політик в різних країнах з причини того, що промислова трансформація в контексті переходу до Індустрії 4.0, виявилася суто технологічною парадигмою, що не відповідає потребам вирішення завдань подолання кліматичної кризи та надзвичайної ситуації на планеті, а також зняття глибокої соціальної напруги. Тому закономірною була еволюція Індустрії 4.0 в таку модель, яка забезпечує поєднання конкурентоспроможності та стійкості через впровадження нових інструментів управління технологічним розвитком за використання цифрових технологій з фокусом уваги на людину, її потреби та соціальну захищеність, щадних до навколишнього середовища підходів, підвищення соціальної відповідальності корпорацій за всі ланки ланцюга створення цінності та формування системи індикаторів результативності індустріальних екосистем, що відображають прогрес у досягненні стійкості та збалансованості соціального, екологічного та економічного векторів розвитку, а не тільки зростання економічного благополуччя.
Розробники маніфесту
– учасники українського руху Індустрії 4.0 (еволюцію якого відображено в таких документах як Хартія 4.0 (2016), Стратегія Індустрії 4.0 (2018) та Маніфесті Industry4Ukraine (2019)) –
цим документом декларують необхідність трансформації галузей промисловості України в напрямі Індустрії 5.0, підтримку вже вироблених Європейською комісією позицій щодо нової індустріальної парадигми 5.0, а також свою готовність щодо дотримання її принципів при формуванні власних стратегій, планів та проєктів відбудови, відновлення та розвитку виробництва.
Також даним документом ми декларуємо важливість та пріоритетність розробки стратегічних та програмних документів на державному, регіональному рівні, та на рівні окремих організацій, а також дієвих механізмів їхньої реалізації, для забезпечення переходу до Індустрії 5.0 за такими напрямами::
- Курс на урядування 5.0. Уряд країни має брати на себе більшу відповідальність, бути набагато більш ефективним у виробленні сучасних промислових стратегій та політик, які адекватні зовнішнім викликам та курсу на інтеграцію в європейські індустріальні екосистеми. Допомога уряду та співпраця у виробленні таких політик та програм розвитку має також бути відповідальністю бізнес-спільнот та експертного середовища. Для ефективної взаємодії мають бути розроблені та впроваджені відповідні механізми та інститути.
- Інтеграція та співпраця з військово-технічною галуззю з метою зміцнення критичної інфраструктури та розвитку технологій подвійного призначення. Успішна економіка незалежної України можлива тільки за умов належної територіальної цілісності та колективної безпеки. Українська спільнота Індустрії 5.0 має максимально сприяти розвитку у секторах критичних індустрій та технологій подвійного призначення, й разом посилювати вітчизняний ОПК.
- Відновлення та зростання людського капіталу – імператив для української промислової спільноти в контексті величезних втрат останнього десятиліття та війни. Перехід на Індустрію 5.0 має означати вироблення дієвих, збалансованих стратегій на відновлення потенціалу інженерних кадрів, науки та освіти як на рівні держави, так і на рівні спільнот. Водночас самі підприємства зобов’язуються запроваджувати нову культуру та організацію виробництв, де людина бере активну участь, проявляє свій творчий потенціал і постійно навчається.
- Інклюзивність та випереджаючий розвиток малих та середніх підприємств (МСП) в напрямку подвійного, цифрового та зеленого переходу. МСП є основою економіки країни як в ЄС, так і в Україні. Сприяння їх розвитку має бути пріоритетом державної політики, й особливо у сфері перенавчання та підвищення навичок МСП в подвійному переході, де наразі ми фіксуємо великі розриви та відставання від європейських політик та програм.
- Визначення Deep Tech Інновацій як фокусу уваги. Deep Tech підприємництво є рушієм розвитку в парадигмі Індустрії 5.0. Створення та комерціалізація Deep Tech інновацій неможливі без розбудови інноваційних екосистем та потужної підтримки науки та освіти. Але це потребує зміни ментальних моделей управлінців різного рівня як в державних інституціях, так і в бізнесі щодо сприйняття науково-інноваційної системи — вона має бути центром уваги та точкою відліку щодо трансформації та відновлення. Тому зосередження уваги на розв’язанні проблем науково-інноваційної системи дозволить запустити потужний механізм індустріальної трансформації. Безумовно, цьому мають передувати розробка ефективних стратегій та програм щодо розвитку науки, інновацій та освіти, суто відмінних від попередніх.
- Фокус на посилення стійкості ЛДВ та екосистем. Стійкі Ланцюги Доданої Вартості (ЛДВ) та інноваційні екосистеми є головним чинником в успішному реагуванні на зовнішні потрясіння. Україна має прийняти 3 великі виклики в цій категорії – 1) розбудову сильних внутрішніх ланцюгів, 2) їх інтеграцію в Європейські індустріальні екосистеми, 3) зміцнення та інтенсивний розвиток інноваційних екосистем на рівні галузей та регіонів.
- Перехід на циркулярні виробництва й циркулярну економіку загалом. Цей напрям є ключовим для успішної інтеграції цифрової трансформації з зеленим курсом. Регенеративна циркулярна економіка має пропонувати більш розподілені, різноманітні та інклюзивні моделі для промисловості, засновані на інтенсивному використанні відновлюваних джерел енергії та циркулярних ЛДВ.
- Діджиталізація — не тільки для прибутків, але й для людей та планети. Цифрова трансформація промисловості має вести не тільки до покращення конкурентоспроможності та прибутків підприємств. Не менш важливими є показники сталого розвитку – зростання кількості робочих місць, збереження довкілля, ощадливе використання ресурсів та співпраця заради спільного майбутнього. Уряд та бізнес-спільноти мають реалізувати комплексну, всеохоплюючу програму діджиталізації, і яка включатиме реальні сектори економіки країни.
- Децентралізованість та адаптивність для меншої вразливості та забезпечення стійкості та стабільності. Цей напрям є, в першу чергу, безпековим й важливим з точки зору оптимізації ресурсів та активів. Керована (скоординована) та безпечна децентралізація, модульність, автономність та мережева взаємодія окремих активів та ресурсів є ключовими принципами для відновлення та розбудови критичної інфраструктури, критичних галузей та цифрових активів.
- Перехід на облікові системи ESG. Перехід на нефінансові показники (ESG, – екологічні, соціальні та урядування) мають стати основою нового управлінського обліку та керування підприємствами. Це — базовий принцип Індустрії 5.0 і який вже сьогодні стає необхідним для українських підприємств для їх успішної інтеграції в ЛДВ та експорту продукції в ЄС. Війна розширює сфери застосування цього принципу — зокрема, має значення торгівля, чи будь-яка підтримка країн-агресорів.
Ефективна співпраця різних стейкхолдерів у виробленні та реалізації національних стратегій та програм є наріжним каменем забезпечення індустріальної трансформації. Рівень атомізації та фрагментації державного управління та взаємодії з іншими стейкхолдерами є сьогодні нерелевантним існуючим викликам. Відсутність відповідних політик, стратегій чи цільових програм, щодо яких досягнуто консенсусу бізнесу, влади та інших сторін, не дозволяє впроваджувати системні зміни. Але не тільки державні структури, але й бізнес-організації, наукові та експертні спільноти мають змінювати підходи до ефективної співпраці й застосовувати практики, що ведуть до значно більш ефективної співпраці ключових стейкхолдерів.
Наголошуючи на важливості взаємодії різних зацікавлених сторін для забезпечення трансформаційного переходу до Індустрії 5.0, ми закликаємо бізнес-спільноту, владні інституції, наукові й освітні установи, та організації громадянського суспільства підписати цей маніфест, декларуючи свою згоду з викладеним та готовність до спільної розробки та реалізації необхідних для цього стратегій, програм та політик.
Український кластерний альянс _________________________________________ (Юрчак О.В.)
Асоціація “підприємств промислової автоматизації України”_____________ (Щербатенко О.В.)
Безпекова асоціація України __________________________________________ (Долинний А.С.)
Вінницький кластер приладобудування та автоматизації _________________Клименко Ю.М.)
Запорізький кластер ІАМ _________________________________________(Карпенко А. В.)
Харківський кластер ІАМ ____________________________________________ (Ситник О. Б.)
Подільський кластер моди ________________________________________ (Демчук О.В.)
ГО «Клуб економістів» ________________________________________
