Регіональні проекти розвитку – результати 1-ої стратегічної сесії Морського кластеру України

Опубліковано:

Перша стратегічна сесія Морського кластеру України (МКУ) відбулась 3-грудня в Миколаєві в офісі компанії MDEM. Детальний звіт ходу сесії вже зроблений самим МКУ, то в цьому огляді ми зупинимось на результатах. В контексті завдань проекту «Інтеграція 4.0» вироблення топ-проектів смарт-спеціалізації, консолідованих з місцевою владою, є головним викликом для всіх регіонів України. Адже, як ми неодноразово відмічали раніше, владні структури всіх рівнів ще тільки підходять до справжніх питань смарт-спеціалізації, зокрема до визначення топ-проектів інноваційного розвитку та механізмів їх забезпечення.  Отже, які результати в Миколаєві?

Ініціативи розвитку

Методика стратегічної сесії запропонована організаторами, передбачає побудову широкої лійки по збору та фільтрації ідей з наступними акцентами:

  • Оцінка відповідності трьом категоріям – просто ідея, ініціатива та готовий проект. Перше – просто фіксує проблему та ідею вирішення, друге – показує ті ідеї, що вже мають достатню аргументацію та підтримку, є певні деталі; й третє – готові проєкти, з планами дій, бюджетами тощо.
  • Процес передбачається поетапний – 3.02 була перша сесія, далі вступають в роботу 2 робочі групи, а 25.02 відбудеться 2-га сесія, на які будуть представлені результати роботи. Фінальна презентація буде 9 березня на фіналі проекту «Інтеграція 4.0». Фактично, це кампанія або міні-проект – деталі щодо аспектів планування тут.
  • Так само ітераційно та поетапно передбачається консолідація між різними стейкхолдерами, включно з владою – це один з головних висновків круглих столів в регіонах Києва, Вінниці та Харкова в листопаді – грудні.

Отже, що ми отримали 3 лютого в рамках цієї сесії, які головні результати? Перелік нижче фіксує головні результати по генерації ідей та ініціатив, на рис. представлена загальна картина.

 

 

  1. Згенеровано більше 70 ідей по 6 категоріям – це готові проекти для тиражування на рег. рівні від АППАУ, інфраструктурні проекти регіонального розвитку, проекти МКУ промоції морської галузі, інжиніринг та суднобудування, R&D та розвитку інноваційної екосистеми.
  2. На рівні детальних ініціатив серед них є близько 10, готових проектів крім 6 готових АППАУ, 2х проектів МКУ та 2х проектів кластеру Rinnohub не виявлено.
  3. Ці готові проекти та міні-проекти наступні:
    1. АППАУ пропонує проекти розвитку Центрів 4.0, кластерів промислових хайтек, розробку дорожньої карти цифрової трансформації морської галузі, розробку ландшафту інноваторів 4.0 регіону, проведення Technology & Innovation day, створення маркетплейсу промислового інжинірингу. На всі ці проекти є готові, опрацьовані проектні заявки з деталізацією бюджету, термінів виконання, детальних планів. Ген. директор АППАУ Юрчак Олександр коротко презентував ці проекти в контексті розвитку інноваційної екосистеми морської галузі. Власне, ця пропозиція є реалізацією рекомендації №1, яка стосується всіх регіонів України в недавньому огляді європейських проектів Індустрії 4.0.
    2. МКУ – 2 проекти зі створення промоційних матеріалів на основі проведеного дослідження індустрії та подальше розповсюдження інформації через мережу міжнародних партнерств. В проект входять заходи по розробці промоційних відео-роликів кластеру в цілому та окремих підприємств, розробка брошури з описом індустрії, кейсів та проектів, створення окремого розділу на сайті. Далі відбувається перехід в другий проект з інтернаціоналізації. Визначається перелік цільових ринків та можливих представників для розповсюдження інформації, промо-матеріалів, проектів та запитів. Проводяться презентації для посольств, ТПП, бізнес об’єднань тощо та організовуються візити на підприємства. Також заплановані публікації в спеціалізованих англомовних виданнях.
    3. Rinnohub – тут мова йде про 2 інфраструктурні, галузеві проекти: розвиток аква-індустрії в регіонів та річкового туризму. Обидва проекти стимулюють тісну взаємодію з ОТГ й розвиток виробництва – в першому випадку технологічного обладнання, в другому – річкових суден. Володимир Євсєєв, керівник кластеру Rinnohub може деталізувати обидва проекти, перший з них вже має фінансову підтримку донорів й включений до проектів смарт-спеціалізації регіону.
    4. Окремо варто виділити цілий напрям, що може містити ряд проектів – мова про транскордонне співробітництво з питань досліджень та розвитку офшорної вітроенергетики та виробництва зеленого водню і декарбонізованих моторних палив (зелений аміак), в співробітництві з дослідницькими центрами та іншими зацікавленими сторонами з країн, що входять до Дунайського макрорегіону ЄС. Цей напрям готовий підтримати київський партнер Олександр Щербатюк, ген. директор «Hydrogen Systems», партнер АППАУ і який вже давно кооперується в цьому напрямі з низкою миколаївських та одеських ЗВО та підприємств. Олександр та його компанія мають потужні напрацювання в цій сфері й частково вони були представлені організаторам заходу.
  4. Серед найбільш цікавих ініціатив, які обговорювались на сесії:
    1. Ініціативи стандартизації, близькі до нормативно-правової сфери національного рівня:
      • Проекти містобудування, дотичні до портової інфраструктури міста, де є ряд проблем й по яким була доповідь представника мерії, можуть і мають бути переведені в ВІМ-технології. Тут так само є підтримка ВІМ-комітету національного рівня та руху 4.0 (Олександр Щербатюк).
      • З проектів АППАУ учасники виділили новий можливий проект створення маркетплейсу промислового інжинірингу, де регіони Запоріжжя та Харкова вже зіткнулись з проблематикою відсутності класифікатора інженерних послуг національного рівня. Багато сучасних інженерних робіт та послуг не відповідають КВЕД-ам, або ж КВЕД-и є надто узагальненими, що не відповідає реальним ринковим запитам. Створення такого класифікатора є основою для маркетплейсів, й об’єднання зусиль 3-5 регіонів, де є кластери промислових хайтек стало б проривом в цій сфері, а також сприяло б вирішенню інших нормативно-правових колізій в цій сфері розвитку.
      • Володимир Коваль, віце-президент «Укрсудпром» аргументував необхідність долучення до новоствореного Технічного комітету для підтримки ряду міжнародних стандартів морської галузі, зокрема, в сфері водних шляхів, де зараз просто вакуум – жоден існуючий ТК їх не підтримує.
      • Окрема увага була приділена змінам національного рівня – зокрема, вільна економічна зона була б потрібна і в Миколаєві, й звісно, місцева спільнота підтримує закон про локалізацію
    2. Серед проектів розвитку міської інфраструктури найбільш цікавим є напрям розвитку мульти-модального транспорту. Тут може бути маса проектів та програм, включно з розвитком суднобудування для річкового транспорту, суден «ріка – море», переходом на електро- та безпілотний транспорт, тощо. Цей напрям – один з топових в ЄС й під нього виділяються сотні мільйонів євро, адже це – майбутнє європейських міст, яке вже починає реалізовуватись. Очевидно, що в сфері комбінації водних та наземних шляхів, в поєднанні з регіональними можливостями суднобудування Миколаїв є унікальним містом на мапі України, й можливо – Східної та південної Європи. АППАУ забезпечить зв’язок місцевих ідеологів цього напряму (їх чимало) з нашим провідним консультантом в цій сфері, консалтинговою компанією CodEUrope SAS, яка вже розгортає ряд подібних проектів в регіонах України.
    3. Окрему групу ініціатив можна назвати як засадничі та консолідуючі для морської галузі. Їх необхідно запускати в 2021 й це можливо робити силами самого кластеру та партнерів. Крім промоції морського кластеру, про що вже зазначено вище в проекті МКУ, мова про популяризацію інженерних професій в регіоні. Учасники обговорили можливості інтеграції в існуючі заходи, а також створення власних, потужних маніфестацій, як це робить Інтерпайп в Дніпрі (TechFest). Цей напрям є критичним для всіх акторів Миколаєва та інших міст через великі втрати як інженерного, так і робітничого потенціалу.
    4. Серед ініціатив в сфері інжинірингу та суднобудування найбільш цікавими є наступні:
      • Ширше розгортання виробництв на основі композитних матеріалів. Цей напрям – один з головних європейських R&D напрямів, в ньому вже задіяна низка миколаївських компаній, але очевидно, що вони ізольовані, співпраці, розвитку та створення спільних потужностей чи центрів R&D, прототипування немає. На сесії обговорювались кілька ідей в цій сфері.
      • Проект модернізації державного суднобудівного заводу (колишній «61-го комунара») є важливим з точки зору перезапуску місцевих підприємств ОПК.
      • Проекти розвитку виробництва компонентів для вітрогенерації (як лопасті для вітряків).
      • Обговорювалась також ідея розширення або консолідації проектних компаній міста – потенціал проектувальників є великим, й інтеграція в міжнародні ланцюги доданої вартості може бути головним напрямом розвитку (за прикладом MDEM, C-jobs та кількох інших компаній).
      • Проект “сушка зерна” – збереження продукції (спільний проект Нібулон, Темікс, завод Екватор, ЧНУ ім. П. Могили)
    5. Багатими на ідеї були дискусії щодо можливих проектів R&D, й розвитку інноваційної екосистеми як
      • Створення R&D центрів за технологічними напрямами, а також технопарку.
      • Технології, рішення та нові проекти по очищенню морських акваторій, річок та повітря. Розвиток інновацій в цій сфері є дуже важливим з огляду на світовий тренд інвестицій в збереження планети й чистки світового океану.
      • Вже зазначені вище проекти розвитку водневих технологій (з моря), а також нових видів річкового та морського транспорту.
      • Створення сертифікаційного, випробувального центру.
      • Проекти в сфері підготовки кадрів, зокрема, робітничих професій.
      • Формування профільних консалтингових груп, лабораторії та data centres Створення в рамках МКУ окремого напряму Maritime Digital (для розвитку галузевих та цифрових інновацій).
      • Створення в рамках МКУ окремого напряму Maritime Digital (для розвитку галузевих та цифрових інновацій).

Цей перелік ініціатив, що обговорювались, є далеко не повним.

Головні висновки та рекомендації

1-ша стратегічна сесія цілком задовольняє очікування організаторів, а в деяких напрямах їх перевищила. Зокрема, замість 20 ініціатив, як планувалось на початку для наступної фільтрації ми беремо в роботу понад 30. Чимало з них легко переходять в категорію проектів, дуже потрібних для розвитку регіону. В підсумкових звертаннях, учасники висловлювали почуття подяки організаторам. Головним в підсумках був меседж про те, що такі зустрічі необхідно продовжувати – вони не тільки орієнтують, але й надихають, дають надію й повертають впевненість в перспективах регіонального розвитку.

Прикметно, що готові проекти генерують саме кластерні організації – АППАУ, МКУ та RinnoHub є саме такими. Тобто, організації – лідери в Миколаєві вже є.

Водночас, сесія зафіксувала проблему експертного, персонального  лідерства – учасники легко генерують ідеї й готові приймати участь в їх обговоренні. Але бажаючих активно працювати далі в робочих групах, які мають доводити ці ідеї та ініціативи до стану повноцінних проектів майже не виявлено. Між тим, це і є основна робота яка має вестись далі до перших публічних демонстрацій 9 березня. Проблем в цьому питанні додає той факт, що Агенції регіонального розвитку (АРР), які зазвичай відповідають за так звані «інвестиційні паспорти» – коротке, ясне представлення найбільш цікавих проектів, – в регіоні немає. Отже, в цій ситуації майже очевидно, що МКУ належить швидше кооперуватись з активними стейкхолдерами інших установ, зокрема з ТПП, міською владою, провідними університетами та підприємствами. Їх рівень залучення все ще низький – зокрема, на сесії не було провідних фахівців Національного університету кораблебудування. Також, радше «відмітились», ніж прийняли активну участь, представники ОДА та мерії.

Важливими для інших регіонів, хто готується до презентацій 9 березня, будуть наступні спостереження та рекомендації:

  • «Тільки офлайн» – наші кілька спроб генерувати ідеї виключно онлайн (наприклад, через створення розшареного документу в гугл док та заклики до його наповнення) є провальними. Й ця ситуація однакова в регіонах Харкова, Запоріжжя та Миколаєва. Наші люди хочуть, цінують та «активуються» тільки в офлайн. Тому подібні сесії потрібно організовувати на регулярній основі, й якісна підготовка є дуже важливою.
  • Серед аудиторії було мало підготовлених фахівців з навичками стратегування та business development. Від промисловців мало візійних презентацій, дотичних до світових трендів – вони більше говорять про поточні проблеми. Натомість, синхронізацію з євро- та світовим простором можуть забезпечити провідні розробники та інтегратори. У випадку Миколаєва, морському кластеру до певної міри щастить, – місцеві інженерні компанії MDEM та C-jobs вже є інтегрованими у світовий простір та глобальні ланцюги, тому варто тільки швидше слідувати їх ідеям. Такі фірми сьогодні є майже в кожному регіоні України, – й тому їх потрібно активніше залучати до кластерного розвитку.
  • Перенесення тематики розвитку молодих кластерів з самих себе ( “що нам потрібно для свого початкового розвитку”) на рівень регіональних, спільних проблем безумовно відразу позиціонує ці кластери як лідерів регіонального розвитку й сприятиме залученню до них нових учасників. У випадку Миколаєва команда МКУ грає саму в таку гру й видається на те, що цей курс вірний. Місцевим підприємствам при цьому треба розуміти, що кластерний менеджемент у всіх випадках буде промотувати своїх членів в першу чергу.

Стосовно окремих методологічних аспектів співпраці регіональних стейкхолдерів, висловлених в попередній публікації проекту “Інтеграція 4.0”, зокрема про створення орг. комітету до події 9 березня, очевидно, що після цієї сесії фокус має зміститись саме сюди. Адже сесія яскраво висвітлила не тільки переваги кластеру та регіональної спільноти, але й недоліки. Зокрема, слабка участь регіональних чільників влади й науковців  унеможливила дискусію про інструменти розвитку інновацій на регіональному рівні – її фактично не було, й це варто зробити наступного разу. Адже ця тема – одна з топових в смарт-спеціалізації.

Отже, порада для інших регіонів проста – швидше організовуйте подібні сесії в своїх регіонах. Вони мають бути добре підготовлені, й обов’язковим залученням кращих, найсильніших та вмотивованих представників різних категорій стейкхолдерів, й фахівців з регіонального та інноваційного розвитку.

Проект «Інтеграція 4.0» продовжується й фінал 9 березня вже незабаром – як бачимо, підготовка в Миколаєві йде повним ходом.

 

Керівник проекту «Інтеграція 4.0»

Юрчак Олександр.

Подібні публікації для експертної спільноти:

  1.  Огляд кращих європейських проектів (дасть вам нові ідеї щодо можливих проектів рег. розвитку)
  2.  Анонс про подію 9 березня в Миколаєві
  3. Загальний підхід – планування кампанії в Миколаєві