Наближається до завершення розробка Національної програми кластерного розвитку до 2027 й ми продовжуємо комунікувати окремі розділи цієї програми, які вже завершені в робочій групі. Цього разу представляємо розділ про керівні принципи (засади) які мають лежати в основі кластерних політик будь-якого рівня, національного, регіонального чи локального.
Головні засади (принципи) кластерних політик, визначені нижче, пропонуються для затвердження в Національній кластерній програмі й, відповідно, є основою для розробки кластерних політик та програм регіонального та галузевого рівня.
- Головна місія кластерів полягає в прискоренні економічного розвитку свого економічного сектору на рівні регіону та-чи галузі. Основою кластеру є колаборація (співпраця) широкого кола гравців відповідного економічного сектору – малого та середнього бізнесу, великих підприємств, університетів, наукових установ та лабораторій, інкубаторів, центрів трансферу технологій тощо.
- Кластер базується на розвинутій регіональній екосистемі, яка сприяє інноваційному розвитку окремого економічного сектору та регіону. Відповідно, інтеграція кластерів в місцеві екосистеми включає розвиток відносин не тільки на базі існуючої чи нової виробничої кооперації в ланцюгах доданої вартості, але також через розвиток співпраці з іншими гравцями, які сприяють інноваційному розвитку та надають відповідні послуги. До них відносяться державні органи влади, наукові заклади та університети, агенції регіонального розвитку, фонди підтримки тощо.
- Кластери мають активно інтегрувати та розвивати напрями інновацій та діджиталізації в своїх секторах спеціалізації. Це зумовлено 2-ма взаємопов’язаними чинниками – домінуючою в світі індустріальною парадигмою цифровізації виробничих процесів (4-та промислова революція) й викликами експорту та інтеграції в глобальні ланцюги доданої вартості. Учасники українських кластерів, які не слідують тенденціям інновацій та діджиталізації в своєму секторі не матимуть шансів на успішну конкуренції на глобальній арені.
- Інтернаціоналізація кластерів у всіх видах, як експорт, інтеграція в глобальні та регіональні ланцюги доданої вартості, співпраця в міжнародних проектах спільного розвитку є важливою, органічною складовою діяльності кластерів і, також складовою української програми євроінтеграції.
- Кращі практики та стандарти в розвитку кластерів є частиною програм їх розвитку та досконалості. Українські кластери орієнтуються на європейську програму розвитку якості в управлінні кластерами (European Cluster Quality Label System), яка включає питання моніторингу, оцінки та впливу кластерних структур на економічний розвиток.
- Policy makers (керівники кластерних програм та політик на рівні регіонів) – як в рамках кластерних структур, так і на рівні відповідних державних органів, мають впроваджувати кращі європейські та світові методи та практики управління кластерами включно з налагодженням процесів бенчмаркингу та оцінки кластерів, статистики щодо розвитку кластерів та учасників кластерів, оцінки впливу та аналізом кластерних політик в Україні.
- Розвиток кластерів підтримується відповідними програмами та інституціями державного рівня, що включають підтримку розвитку інфраструктури кластеру, сервісні послуги для учасників, а також інші інструменти та механізми стимулювання, що дозволяють краще реагувати на спільні економічні, інноваційні, технологічні та соціальні виклики. Без подібної підтримки розвиток кластерів буде гальмуватись, а в ряді випадків є неможливим.
- Ці програми підтримки мають бути добре збалансованими й відповідати пріоритетам регіонального та секторального розвитку, й максимально інтегрувати та-чи інтегруватись в інші складові регіонального розвитку – промислового, інноваційного, смарт-спеціалізації тощо. Це є важливим чинником оптимізації діяльності, бюджетів, а також уникнення крос-функційних бар’єрів, яких сьогодні чимало як на національному та і регіональному рівнях.
- З метою постійного покращення та розвитку, прискорення кластерного руху в країні має бути створена кластерна спільнота, в яку входять кращі експерти та неурядові організації. Регіональні та галузеві кластери мають налагодити між собою регулярні зустрічі та обміни щодо вказаних засад та КРІ розвитку, й спільно розвивати кластерний рух країни.
- Створювані кластерні програми та ініціативи повинні мати «повний цикл», тобто включати конкретні цілі, плани дій, бюджети та ресурси. Відповідальність за дієвість цих програм несуть не тільки керівники кластерів, але й інші стейкхолдери кластерного розвитку, в першу чергу регіональні органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Дані засади формують певний «чек-лист», виконання якого гарантує швидкий та успішний кластерний розвиток на регіональному рівні. Натомість, не прийняття або вихолощування цих принципів на регіональному, локальному чи галузевому рівнях залишить кластери в тому ж початковому стані розвитку, в якому більшість кластерів України перебуває сьогодні.
Подібні публікації на кластерну тематику:
- Смарт-спеціалізації в Україні – чому не так, як в Європі?
- Кластерні політики в ЄС і не тільки
- Класифікація механізмів та інструментів для кластерних політик
- Професійне використання інструментів політик – що це і як досягти
- Новий проєкт по розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя
З серпня АППАУ та Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС-Україна у сфері торгівлі» починають співпрацю задля розвитку кластерів в сфері промислових хайтек. Проєкт передбачає підтримку розвитку 2х кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування) в регіонах Запоріжжя та Харкова.
Асоціація «підприємств промислової автоматизації» (АППАУ) є кластерною організацією, яка активно розвиває кластерну кооперацію в сфері Індустрії 4.0 з 2016 року, а в 2019 запропонувала єдину концепцію для кластерів промислового інжинірингу – ІАМ. В цьому ж році концепція була підтримана в Мінекономіки та рядом регіональних органів влади. Впродовж 2019 року АППАУ активно просувала концепцію по кільком регіонам – Суми, Харків, Запоріжжя, Одеса, Львів, Київ. Найактивнішими показали себе регіональні спільноти промислових хайтек Запоріжжя та Харкова.
В 2020 році проект розвитку 2х пілотних кластерів ІАМ підтримало німецьке товариство міжнародної співпраці GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH).