Ukrainian cluster week: 10 важливих тез для українських кластерів

З 26 по 28 квітня українська кластерна спільнота промислових хайтек прийматиме групу країн Східного партнерства та ЄС. Онлайн конференція «Діджиталізація МСП» вже привернула увагу спікерів від Єврокомісії, також Франції, Австрії, Литви, Білорусії, Азербайджану та Грузії. Це буде 1-конференція й для спільноти українських кластерів, де ми публічно представлятимемо наш рівень та здобутки, як спільнота промислових та хайтек кластерів України. За що особлива подяка GIZ-Ukraine та проєкту ClusteRISE.

Але водночас ця місія відповідальна – адже, «вперше – це вперше», й багато моментів для представлення на міжнародній арені в нас є, м’яко кажучи, ще не зовсім готовими для представлення. Власне, чому й ця публікація. Отже, кілька головних тез для наших кластерів, які будуть представлятись чи приймати участь в процесах matchmaking.

  1. Розрізняємо поняття «експорт» та «інтернаціоналізація». За великим рахунком, експорт – це складова частина процесів інтернаціоналізації. Інтернаціоналізація – більш широке поняття, яке включає в себе багато дотичних до експорту видів діяльності – міжнародні обміни досвідом, вирівнювання по відношенню до кращих практик та стандартів, науково-технічна співпраця, співпраця в розвитку напрямів розвитку кластерів, і які стимулюються міжнародними фондами та фондами ЄС тощо. Остання категорія є дуже популярною в ЄС, – наприклад, на платформі ЕССР (європейської кластерної співпраці) є сотні проєктів, де приймали участь європейські кластери та їх учасники. Й де українських учасників майже немає.
  2. Ці проекти входять в певні категорії напрямів співпраці кластерів – й тому розуміння цих напрямів є дуже важливим для усвідомлення процесів інтернаціоналізації. Звісно ЄС фінансує напрями майбутнього – нейтральна до кліматичних змін економіка,  діджиталізація, ресурсофективність, тощо – тобто мова про глобальні тенденції, слідування яким важливо для всіх учасників ринку з точки зору спільного прийняття викликів майбутнього.  Але потрібно добре розуміти також економічну складову цих процесів –

    адже мова про свідоме та цілеспрямоване формування міцних, інноваційних ланцюгів доданої вартості в своїх регіонах й відповідно до своїх напрямів спеціалізації.

    Саме в цьому ЄС бачить фактори успіху власної конкурентоспроможності в боротьбі з іншими великими регіонами як Китай, Азія та США.
  3. Отже, ми розуміємо, що «у них» в основі цих процесів все ті ж державні та загальноєвропейські, довгострокові політики та стратегії розвитку. Все інше – гранти, інструменти, проєкти та програми співпраці – похідне. Тут в українських кластерів може наступати певне роздвоєння свідомості. Бо теоретично, ми розуміємо, що напевне – це правильно. Але практично, – це дуже важко усвідомити та зрозуміти, оскільки в нашій державі й за рідким винятком, більшість подібних стратегій зводяться до декларацій й, тим самим, девальвуються всі сенси державного стратегування, як такого.

    Більшість кластерів й сьогодні виживають, хто як може, й тому голуба мрія нашого малого бізнесу – «вийти на стабільний експорт», ніяк не зв’язана з якимись державними чи над-державними програмами співпраці, й тим більше з іншими кластерами.

  4. Така ситуація з часом формує певні парадигми мислення, де співпраця з іншими кластерами, може виглядати абстрактно, надумано, й за твердженням самих кластерних керівників – «далеко від реалій». Такі менеджери, керовані по-суті більшістю учасників з малого бізнесу, можуть думати приблизно так: «Треба продавати й заробляти. Свої товари. І до чого тут якась співпраця з іншими, тим більше конкурентними кластерами? Ну, добре, якщо за це ЄС нам платить – ще можна подумати. Але назагал – у все це непотрібно інвестувати багато часу».  Відповідно, з таким мисленням дуже важко знайти в стратегіях наших кластерів якісь проекти, орієнтовані на міжнародну співпрацю. Хіба що в якихось «ІТ-шинків зі Львова чи Харкова», але ж то, звісно, «люди з інших планет, – у нас же все не так».
  5. Між тим, європейська логіка інша. Зовнішні зміни настільки швидкі та бурхливі, що ніякий малий бізнес поодинці не може справлятись з ними. Це глобальні зміни й вони стосуються міжнародної політики, торгівлі, регіональних змін, нових технологій, а сьогодні ще й викликів пандемії COVID-19. Отже, якщо 90% ВВП європейської економіки належить МСП, то ці підприємства мають бути готові до цих змін. І якщо кластери є більш високою та більш ефективною формою бізнес-об’єднань МСП, то звісно, саме вони стають інституціями, які прискорюють прийняття цих змін й консолідують навколо них учасників МСП. В таких парадигмах мислення, чим більше уваги приділяється розвитку та співпраці кластерів та їх учасників – тим швидше та сильніше буде зростати конкурентоспроможність окремого малого підприємства, а значить сильнішими будуть ланцюги, й далі сильнішою – вся економіка ЄС.
  6. Перевірити які парадигми ефективніші дуже просто. Досить взяти будь-який з глобальних викликів і подивитись на результати. Скажімо, європейські кластери спільно з своїми урядами буквально в перші місяці приходу COVID-19 в 2020 зуміли налагодити в себе виробництво кисневого обладнання, ШВЛ та засобів індивідуального захисту. В Україні й через рік пандемії, ми цілковито залежимо від імпорту, й добре знаємо, що наші спроби консолідації рік тому були провальними саме через оте саме бачення світу «кругом одні конкуренти». Аналогічно, можна брати інші приклади, як ті ж темпи проникнення сучасних технологій, хоча б тієї ж Індустрії 4.0. Узагальнюючи – який би з глобальних викликів ми не брали, ситуація буде подібною – розриви між ЄС (або ширше – розвинутими країнами) та Україною тільки збільшуються. І наші малі бізнеси зі своїм досить спрощеним баченням світу – «швидше продавати», – слабо вписуються в контекст глобальної чи регіональної конкуренції, де навіть запеклі конкуренти мають свої формати співпраці.
  7. Ця зміна парадигм має бути першим кроком зміни відношення до проектів співпраці й розуміння напрямів ЄС щодо інтернаціоналізації та співпраці кластерів. Іншими словами, потрібно розбиратись в низці європейських стратегічних програм й також в тих інституціях, які ведуть ці програми. Нижче, рис подає разом стратегічні пріоритети, ключові інституції (decision makers) та спільні стратегічні програми (strategic tools) – це, до речі,  знімок з тренінгової програми cluster4smart для кластерних координаторів

  1. Якщо такий підхід приймається, то наступний крок – це розуміння та користування тими сервісами, що стоять за такими програмами і які доступні також для українських кластерів. Тільки на платформі ЕССР зазначено, що Єврокомісія підтримує МСП в інтернаціоналізації, надаючи наступні сервіси:
    1. Доступ до бази підприємств та відповідних сервісів європейської мережі МСП (ЕЕN).
    2. Підтримка та розвиток між-регіональної співпраці (трансфер технологій, вихід на ринки, захист інтелектуальної власності (ІР) тощо) по регіонам Азії, Японії, США, Індії та інших. Щодо ІР ЄС створила helpdesks, які безкоштовно обслуговують МСП по цілому ряду пріоритетних торгівельних напрямів.
    3. Експортні helpdesks, які надають доступ до баз даних та відповідних.

Є також численні тренінги, воркшопи, акселераційні програми, matchmaking events, взаємні візити тощо – все для того, щоб учасники окремо взятого кластеру швидше зростали й швидше виходили на міжнародну арену.

  1. Водночас, жодна з програм ЄС не розкаже вам, що вам робити в своєму регіоні чи галузі. Навпаки, всі ці «настанови» ЄС кажуть про інклюзивний, свідомий підхід «зсередини – назовні» (inside – out). Простіше кажучи, користування програмами та інструментами підтримки ЄС буде тоді ефективними, коли кожен кластер має свою – ясну та детальну стратегію розвитку, які включає в себе елементи:
    1. Спеціалізації та визначення ключових конкурентних переваг. Зазвичай, такі речі дуже тісно пов’язані з регіональної та галузевою спеціалізаціями й стосуються зміцнення ланцюгів доданої вартості та посилення їх інноваційності.
    2. Створення портфелю проєктів та програм розвитку, і які відповідають пункту а) вище й також специфічним потребам учасників кластеру.
    3. Детального плану дій щодо реалізації таких проектів.
  2. Якщо ці пп існують, то ваша інтеграція в програми ЄС буде йти значно швидше. Ось кілька ідей з нашого руху 4.0, як це вже відбувається в Україні:
    1. якщо ваш кластер має проект розвитку Центрів 4.0, то звісно для вас доступні відразу кілька євро-програм, де фігурують DIH (Digital Innovation Hubs) – адже обидві концепції дуже близькі, й причини в їх основі  ті самі;
    2. якщо ви маєте сильний галузево-технологічний фокус, то дуже висока ймовірність, що ви знайдете аналогічний міжнародний проект, тільки більш масштабний. Наприклад, це можуть бути проекти, які показують роль технологій у захисті навколишнього середовища та створенню «зелених» підприємств, покращенню безпеки, перекваліфікації кадрів, що необхідна сьогодні в епоху 4.0,  впровадженню нових технологій та рішень 4.0 тощо;
    3. якщо ви в процесі інтернаціоналізації й шукаєте зближення з країнами Східного партнерства (Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан), то цікавими для вас будуть проєкти програм співробітництва EU4Digital та EU4Business;
    4. Аналогічно, якщо ваші проекти розвитку МСП стосуються розвитку нових навичок та знань, розвитку інновацій, кращої відповідності кваліфікацій міжнародним стандартам та вимогам – є також маса програм підтримки.

Таким, чином логіка руху «зсередини – назовні» передбачає формування чітких пріоритетів та конкретних проектів, і які відповідають потребам саме вашого кластеру. Ми вже приводили раніше приклади в Україні – як кластер МКУ з Миколаєва, чи Харківський ІТ-кластер. На рис. нижче портфель проєктів МКУ, я відзначив проєкти (прапорці ЄС), які на мій погляд вже ідеально попадають під ті чи інші євро-програми,  залишається тільки їх далі потужно рухати з інструментами фандрейзингу.

Питання формування подібних проектів гостро стоїть по всім нашим промисловим кластерам – й тим більше, що в регіональних планах дій до 2027 їх є дуже мало в сфері промислових хайтек.

Але логіка цього підходу не виключає й зворотнього впливу та інтеграції – тобто, саме стратегічні установки ЄС, досвід європейських кластерів допомагають вам формувати власні ідеї та краще профілювати свої конкретні проекти.

Більше того, варто наголосити, що стратегія інтеграції в глобальні та регіональні (європейські) ланцюги доданої вартості відрізняється від стратегії експорту й базується саме на розумінні таких установок та пріоритетів. Іншими словами, якщо ви хайтек виробник, то в висококонкурентному середовищі ЄС чи США продати такий продукт буде дуже важко. Для прикладу – мова може йти про українські продукти та рішення на лендскейпі 4.0, де ми вже бачимо чимало оригінальних рішень та продуктів в категоріях безпекових чи медичних  роботів, дронів, систем машинного зору, MES/APS, рішень блокчейну тощо.

Натомість, ваші потенційні європейські партнери набагато швидше можуть розглядати ваші пропозиції щодо спільних та нових розробок в цих сегментах (й тим більше, що Horizon Europe вже на підході), спільного пошуку нових клієнтів на нових ринках, спільного вирішення освітніх та прикладних аспектів в конкретних застосуваннях. 

Важливо ще зазначити, що все вищесказане, стосується в першу чергу, кластерних координаторів промислових та хайтек кластерів. Детально розбиратись в десятках євро-програм та проєктів рядовому учаснику кластеру, слідкувати за міжнародними грантами – просто ніколи та й немає особливої потреби. Це – пряма сфера відповідальності кластерного координатора, вони мають бути в цих речах справжніми профі – добре розбиратись в міжнародному середовищі, визначати пріоритети, й далі орієнтувати у всьому цьому своїх учасників кластеру. Принагідно зазначу, що формування подібних знань та навичок, в тому числі в сфері інтернаціоналізації підтримується сьогодні в Україні низкою тренінгових програм від міжнародних донорів. А для всіх координаторів – новачків ми рекомендуємо проходити відкритий та безкоштовний тренінг cluster4smart, де окремий модуль по інтернаціоналізації.

Ukrainian Cluster Week 26-28 квітня є чудовою нагодою перевірити всі ці тези на практиці й “прокачатись” в них. Ми побачимо й провідних експертів з Єврокомісії з їх прямими поясненнями пріоритетів євро-програм, і колег з Східної Європи та країн Східного партнерства з їх досвідом. Й звісно – почуємо наші кластери з їх позиціями та пропозиціями щодо міжнародної співпраці.

Отже, приєднуємось, вникаємо, спілкуємось й зрештою краще профілюємо власні проекти кластерної співпраці. Кластерним координаторам та відповідальним за міжнародну співпрацю  ми рекомендуємо реєструватись саме через опцію matchmaking. Для учасників кластерів та всіх інших бажаючих послухати наші дискусії – реєструйтесь на головній сторінці заходу.

 

Юрчак Олександр,

Керівник орг. комітету Ukrainian Cluster Week,

Кластерний комітет Industry4Ukraine

Подібні публікації: