Звіт 2-ої сесії Морського кластеру України

Результати 2-ої сесії Морського кластеру України (МКУ) в Миколаєві 24 лютого вже детально описані на сайті кластеру, за що окрема подяка керівництву кластеру – регулярні звіти молодих кластерів є важливими для розуміння їх прогресу для всієї кластерної спільноти України. Нам залишається тільки відкоментувати окремі важливі деталі, що стосуються загальних рис цих двох сесій, дотичних до інших регіонів в рамках проекту «Інтеграція 4.0», які стосуються смарт-спеціалізації та кластерного розвитку.

Важливі доповнення до стратегії кластерного розвитку

Назагал, представлена на сесії стратегія МКУ відповідає таким в інших молодих кластерів, які створюють по концепції ІАМ. Зокрема, вартує уваги ціннісна пропозиція кластеру, що відмічена у звіті.

 

Рис.1

Дуже важливим й до певної міри, проривним результатом, є ініціатива МКУ щодо проведення дослідницької роботи по аналізу морської галузі. У виконанні ДП «Укрпромзовнішекспертиза» ця аналітика привернула увагу всіх учасників сесій, адже точна інформація щодо стану галузі за останні роки була відсутня.

Порівнюючи з іншими регіонами, де розвиваються кластери ІАМ, скажемо, що ця інформація є справді цінною. Зокрема, важливим є висновок розробників щодо важливості судноплавства – саме воно може стати драйвером росту, який забезпечить зростання й інших сегментів, зокрема суднобудування. Подібних підказок – на який сектор ставити й чому, – ми поки не маємо по іншим регіонам.

Але найбільш цінним з точки зору кластерного розвитку є консолідація навколо ініціатив розвитку – їх було представлено 16.

 

Рис.2

Як бачимо, в квадранті NOW МКУ планує розгортання 4 ініціатив, що можливо створити за короткий період й невеликими зусиллями. Натомість в WOW 8 ініціатив й ще 4 в квадранті HOW?. Разом ці ініціативи формують план роботи МКУ.

В порівняння з іншими регіонами, де створюються молоді кластери ІАМ й подібні роботи ще не проведені, вкажемо, що найважливішими у випадку Миколаєва є фіксація ініціатив в квадранті WOW. Створення інструментів промоції кластеру та секторів ІАМ є також в планах Харкова та Запоріжжя. Але

вихід на конкретні проекти регіонального розвитку, котрі теж можна починати вже в 2021 є супер-важливим кроком і для консолідації всередині кластеру, і для залучення до нього нових учасників, і для дійсно справжнього прогресу у співпраці на регіональному рівні.

Саме ці проекти будуть сприяти швидкому зростанню популярності кластерів.

Ці ініціативи – хоча б частина з них, мали б бути в регіональних стратегіях Миколаївської ОДА. До речі, поява наших публікацій про стан регіональних стратегій, походить також від участі в цих сесіях МКУ. Й саме там почались перші прояснення про те, чому місцеві промисловців не приймали участь в регіональних обговореннях. Пізніші уточнення по Харківщині дозволити вийти на розуміння «кола недовіри» – феномену, що унеможливлює конструктивні домовленості промислових хайтек з регіональними владами. Цей висновок є теж дуже важливим. Бо якщо знаємо причини та «механіку» недовіри, то можемо відтак корегувати хід взаємодії у правильному напрямі.

Формування української версії підприємницького відкриття

Європейські підходи смарт-спеціалізації підтверджують ключову роль кластерів в інноваційному та промисловому розвитку регіонів. В рамках проекту й згідно запропонованій моделі, миколаївський досвід, особливо по результатам 2-ої сесії, виглядає дуже цікавим й саме він надає найбільше підтверджень правильності нашої моделі. Головний процес вирівнювання та консолідації позицій в смарт-спеціалізації, згідно європейської методики називається процесом «підприємницього відкриття» (EDP), що підкреслює низовий характер єднання.

Отже, у випадку Миколаєва ми бачимо, що ці процеси єднання та консолідації навколо стратегії морської галузі та стратегії кластеру тривали активно з листопада 2020. Варто зафіксувати наступні важливі риси цього процесу:

  1. Модель співпраці в проекті «інтеграція 4.0» визначає 8 категорій учасників – практично всі вони були задіяні в 2-х стратегічних сесіях, включно з представниками мерії та ОДА.
  2. Роль лідера в самому процесі консолідації пріоритетів морської галузі належала інноваційному кластеру (МКУ). Це важливо з точки зору великої дискусії про розподіл ролей серед цих 8 категорій, зокрема, якою має бути роль влади та науковців.
  3. Домовленості та вирівнювання учасників процесу відбуваються поступово та ітераційно, а не відразу й «за одним столом». В цьому є суттєва відмінність від рекомендацій ЄС щодо проведення процесу EDP. Ця рекомендація враховує поточний стан великих розриві між поглядами та існуючої недовіри, й в першу чергу, до владних структур. Таким чином, вирівнювання поглядів та справжня консолідація відбувається крок-за-кроком – від узгоджень між найближчими категоріями. Наприклад, важливим кроком в Миколаєві є досягнення домовленості щодо спільної аженди інноваційного, регіонального розвитку між 2-ма кластерами МКУ та RinnoHUB. МКУ також виходить на досить чіткі домовленості з національними асоціаціями: АППАУ та «Укрсудпром», пройшли перші перемовини з Мінстратпромом. Але більш конкретні домовленості з регіональними органами влади ще попереду. Всього цикл консолідації в EDP буде займати до 5-7 місяців.
  4. Водночас, від самого початку взаємодії учасники домовлялись про обміни та спільні комунікації. Це важливо для формування спільного інформаційного поля, а також для ітераційного розвитку спільної аженди, рис. Іншими словами, важливі висновки, інсайти, рішення мають передаватись та покращувати спільне бачення стратегічних викликів та можливих рішень, й від одного до іншого заходу.
    Рис.3

    Для учасників стратегічних сесій був створений окремий чат в телеграмі де відбувались обміни, також пройшли окремі наради за напрямами робочих груп.

  5. Спільна аженда, яку виробляють учасники процесу включає конкретні, дієві рішення по 4-м категоріям (рис.3) 
    1. Ясний перелік цільових секторів за галузями та іншими економічними секторами, і якому належне місце займають сектори промислових хайтек.
    2. Перелік конкретних інноваційних та інвестиційних (виробничих) проектів та ініціатив розвитку, що узгоджуються як спільні на рівні регіонального розвитку.
    3. Механізми та інструменти забезпечення реалізації прийнятих ініціатив.
    4. Перелік проектних команд виконавців цих ініціатив та проектів.
      Сьогодні, й за виключенням пункту с. про інструменти, який незрозумілий у всіх регіонах, Миколаїв випереджає інші регіони проекту Інтеграція 4.0» за досягненням консенсусу по 3-м іншим критеріям (а, b та d).
  6. Велика увага учасників процесу приділена ініціативам в категорії quick wins – простим, але дієвим заходам, які показають переваги взаємодії стейкхолдерів та повертають довіру до них, як і до самої ідеї співпраці. Тобто, це як правило, заходи в категорії NOW. Ці недорогі, але дуже важливі заходи у випадку Миколаєва фокусують на створенні інструментів розвитку та підтримки інновацій морської галузі. Створені спільно з владою та університетами, вони можуть різко підняти рівень довіри й забезпечити не тільки кластер, але всіх учасників процесу важливими спільними інструментами розвитку. Також зазначимо, що ці інструменти назагал відповідають таким, що рекомендуються проектами «Інтеграція 4.0» та ClusteRISE як базові для всіх кластерних організацій.
  7. Учасники процесу EDP регіонального рівня демонструють максимальну інтеграцію за загальнонаціональними ініціативами. Вище ми вже зазначили про узгодження МКУ з національними асоціаціями та міністерством, до цього переліку варто додати низку інших асоціації та партнерів з морської галузі та інших.

Власне, разом ці 7 рис й лягають в основу «української версії EDP», що буде презентована 9 березня на EU Industry day в Миколаєві.

Загальні висновки по 2-м сесіям в контексті підготовки 9 березня

2-га сесія де-факто стала підсумковою не тільки в 2-місячному проекті по розвитку, який профінансував ЄБРР за допомогою Центру підтримки бізнесу м. Миколаєва. Це також до певної міри, підведення підсумків 4-місячного періоду по інтеграції та консолідації стейкхолдерів регіонального рівня, що було сплановано як в обох більш тривалих  проектах – ClusteRISE та «Інтеграція 4.0». Тому висновки сесій в Миколаєві важливі для всіх регіонів, які будуть приймати участь в події 9 березня.

Отже, що ми маємо на даний момент – які головні уроки?

  1. Миколаївський досвід є найбільш прогресивним, –

    він показує, що процеси консолідації та вироблення діючих регіональних аженд промислових хайтек проходить певні етапи, певний шлях й тому методики та кращі практики в проходженні цього шляху є дійсно важливими.

    Українська версія EDP, напрацьована в проекті «Інтеграція 4.0» найбільше та найкраще проявила себе саме в Миколаєві.
  2. Успіхи Миколаєва стали можливим завдяки спів-фінансуванню кластерної ініціативи МКУ. Яке в свою чергу, в різній мірі, але в сукупності разом забезпечували 3 проекти –
    • проект ЄБРР : останні роботи січня-лютого (дослідження, розробка стратегії, портфель проектів розвитку);
    • проект «Інтеграція 4.0» – модель співпраці + інтенсивні обміни в 5 регіонах;
    • проект ClusteRISE – тренінги кластерних керівників та координація в рамках кластерної спільноти України;

Відповідно, головний урок  – кластери мають постійно шукати фінансування, але також використовувати всі наявні можливості якомога повніше.

  1. Найважчим у виробленні регіональних аженд є інтеграція з владою. Ці процеси єднання все ще на самому початку, й не тільки в Миколаєві, а по всім регіонам. З боку платформи Industry4Ukraine зазначимо, що проблеми є також на рівні центрального уряду – не зважаючи на формальне керівництво рухами смарт-спеціалізації та кластеризації з боку Мінекономіки, на листи та звертання щодо співпраці, ніякого інтересу від цього міністерства до того, що відбувається в наших проектах поки не видно. Натомість, є певний прогрес з Мінстратпромом, зокрема, погоджені перші плани дій щодо розвитку суднобудування.
  2. Дуже позитивним, можливо навіть найбільш значимим для вироблення регіональних аженд та прогресу в смарт-спеціалізації є вироблення цілого ряду ініціатив та програм дій в регіональному розвитку. І якщо в Миколаєві це стосується конкретних 16 проектів, які лягають в основу планів розвитку, то в цілому по 5 регіонам ми вийшли на generic (базові) проекти, які ідентичні по всім регіонам – вони будуть представлені 9 березня. Частково й на рівні інструментів інноваційних екосистем, 4 з них вже розкриті в цій публікації. Але якщо ширше –

    проблема узгодження механізмів та інструментів з підтримки інновацій в промислових хайтек в моделі співпраці виглядає найбільш складною.

    Й з боку влади, в національних чи регіональних стратегіях ми не бачимо якого-небудь суттєвого прогресу в цій області.
  3. Ще один урок останньої сесії – про кращу ефективність роботи в команді. Зараз наша команда 5 регіонів зросла вже до 15 чоловік й продовжує зростати – до неї приєднуються нові відповідальні керівники з нових груп стейкхолдерів з цих регіонів. І якщо до грудня 2020 інші регіони передавали свій кращий досвід в Миколаїв, то зараз навпаки, Миколаїв ділиться своїми здобутками.

Отже, вирівнювання цих методик та результатів, включно з синхронізацією планів дій з органами влади триває. 9 березня ми побачимо ряд презентація представників багатьох регіонів України по темі інноваційного розвитку промисловості. Готуємось.