Український кластерний альянс – принципи об’єднання та дій

Опубліковано: Оновлено: 22 Березня, 2022 в 18:22

Кластерна спільнота України об’єднується – ініціатива Clusters4Ukraine платформи Industry4UKraine поступово переходить в створення нового, значно більшого об’єднання, яке отримало зараз робочу назву «Український Кластерний Альянс » (УКА). Приєднання до УКА найбільш ефективних та дієвих на даний момент кластерів та бізнес-асоціацій створює передумови нового формату організації, значно більш адаптованої до вимог військового часу. Разом з тим, учасники об’єднання вже задають питання про умови, принципи та правила приєднання та правила функціонування та взаємодії.  В даній публікації ми розглянемо кілька базових засадничих положень, і які є релевантними саме до даних умов.

Уроки 2020

Чимало з положень, про які далі, відпрацьовані в спільноті Industry4Ukraine в період 2020-21 рр. Саме тоді АППАУ та низка інших учасників Industry4Ukraine долучилась до ініціативи  #BreatheUkraine, метою якої був запуск у виробництво кисневого обладнання, ЗІЗ та ШВЛ-ів. Ініціатива проіснувала близько 1,5 місяця й завершилась нічим – ми не змогли знайти підтримку в уряді, але другою причиною була також неспроможність окремих галузевих асоціацій до об’єднання та колаборації. Ініціатива зрештою локалізувалась в рамках кількох учасників платформи Industry4Ukraine, які набагато краще розуміли та сповідували принципи горизонтальної інтеграції та співпраці, які є ключовими для кластерних спільнот. Багато важливих ідей та напрацювань на нашій платформі датуються саме тим періодом, ось перелік найголовніших –

  • В квітні 2020 була перша спроба створити Аналітичний центр, й власне спільнота побачила 6 важливих дайджестів. Це були справжні гайди за окремими сегментами, і які консолідували за напрямами дій не тільки спільноти, але й представників уряду
  • Кожен з дайджестів надавав конкретні рекомендації – й одну з них ми зрештою виконали самостійно. Так з’явилась Програма кластерного розвиту до 2027, яка де-факто дала перезапуск всьому кластерному руху України
  • Інша велика робота – поява гайду «Інструменти промислової політики», який мав стати справжнім керівництвом до дій для стейкхолдерів промислового розвитку, й в першу чергу, уряду.

Є також інший пласт напрацювань – саме в правилах самоорганізації горизонтальних спільнот, де кілька важливих обмінів ми провели з Максимом Семенчуком – лідером волонтерського руху та об’єднань в ті часи. Концептуалізувати ті напрацювання ми не встигли, окремі висновки та інструменти можна переглянути тут.

Головні уроки того періоду є наступними

  1. Кластерні спільнота та кластерна кооперація має дійсно величезний потенціал. За 6 місяців ковідного періоду з мізерним бюджетом, а інколи й без нього ми здійснювали роботу, яка за ефективністю та якістю ні в чому не поступалась провідним й добре фінансованим аналітичним центрам країни, а за рівнем стратегування для промислових секторів часто була лідерською.
  2. Кластерні спільноти володіють експертизою, яку ніхто крім них не може краще розкривати та реалізувати – це управління ланцюгами доданої вартості. Вже тоді, в 2020 це стало основою для подальших аналітичних досліджень та напрацювань в проектах як ClusteRISE та Інтеграція 4.0 (смарт-спеціалізація).
  3. Кластерні спільноти при правильній організації є значно більш динамічними та стратегічно, більш ефективними, ніж будь-які інші формати реагування на критичні ситуації. Модель McKinsey “Як організувати колаборативні команди в часи кризи” була добре осмислена та частково імплементована нами в той період й підтвердила свою дієвість в наступні роки. Але найбільш наглядно реалізацію цієї тези ми бачили не в Україні, а в ЄС – саме завдяки домінуванню кластерних засад в їх економіці, європейці змогли швидко розгорнути те, що не змогли українці – за лічені місяці перебудувати економіку під вимоги боротьби з пандемією COVID-19.
  4. Уряд є слабкою ланкою в державно-приватному партнерстві, так необхідному в кризові часи. Унікальний шанс запуску низки виробництв для потреб охорони здоров’я тоді було втрачено, просто тому, що окремі чиновники МОЗ виявились абсолютно неспроможними до такої співпраці, тоді як в Мінекономіки просто не вистачало ресурсів. Фрагментарність дій, відсутність єдиної стратегії протидії наслідкам, й геть ніяка координація дій між ЦОВВ – нівелювали за великим рахунком багато потуг низових кластерних спільнот, і не тільки нашої платформи. Цей урок потрібно добре пам’ятати, бо вже є й буде ще більше питань до спроможності уряду діяти ефективно зараз, під час війни.
  5. В період кризи, дуже важливо мати сильних міжнародних партнерів та донорів. Кластерні спільноти можуть бути супер-гнучкими, швидкими та ефективними саме тому, що такою є природа МСП, їх унікальна здатність швидко пристосовуватись до ситуацій. Але МСП – й особливо в Україні, не мають того запасу міцності, як мають великі корпорації. Тому у важкі часи їм завжди потрібна зовнішня підтримка.
  6. При горизонтальному об’єднанні не існує іншого методу виявлення лідерів, ніж принцип «бери й роби». Кластерні спільноти були, є та будуть строкатими, різновекторними, різними за масштабами та ефективністю та розмірами.  Навіть за певних домовленостей, координація дій ускладнюється відсутністю централізованої системи керування, яка зазвичай існує й добре діє в кризові часи в бізнесі, чи держ. установах. Де є єдиний керівник – лідер (СЕО, власник чи директор), й де система керування стає близькою до командно-адміністративної. В горизонтальних спільнотах це практично неможливо, тоді як потреба в дисципліні та виконанні рішень є не меншою. 2020 яскраво продемонстрував нам єдиний робочий принцип – «бери й роби», за якого головними виконавцями й зрештою лідерами чи керівниками за напрямами ставали не відомі авторитети чи ті, хто на початку позиціонували себе як сильні експерти. А ті, хто реально робив роботу й демонстрував результати – саме вони й ставали лідерами.
  7. Стратегічний курс на своїх ключових перевагах та спроможностях – є основою успіху. В 2020 ми могли б взяти інший курс. Наприклад, всі ІТ-об’єднання відзначились тоді рекордними зборами коштів на закупівлю імпортних (як правило, китайських) ЗІЗ, ШВЛ-ів та кисневого обладнання. Тоді як нашою стратегію було почати їх виробництво в Україні. В цих підходах є принципова різниця. Вона не менш важлива й зараз. І як і тоді все розпочинається з власного позиціонування. Ми – країна біженців та воїнів, і якій ЄС має забезпечити всі базові продукти, як рекомендує виконавчий директор CASE ?

    Чи ми – країна, яка навіть в умовах воєнного часу спроможна підтримувати життєдіяльність низки критичних галузей?

    (харчова, ліки, мед. обладнання, ОПК, критична інфраструктура).  Саме таке позиціонування, інші важливі стратегічні положення визначають вектори координації дій кластерів. Цей принцип був тоді й він не змінився й зараз – ясна стратегія є запорукою успіху у всі часи.

Отже всі ці уроки важливо пам’ятати, або усвідомити для нових учасників нашого УКА. Саме вони лежать в основі прийняття рішень кластерного штабу, який функціонує на платформі Industry4Ukraine з перших днів війни й який власне веде зараз фронт робіт на платформі.

Базові засади та принципи

Для УКА, як нової організації, що базується на платформі Industry4Ukraine, пропонуються наступні керівні принципи

  1. Дотримання всіх ключових положень Маніфесту Industry4Ukraine. Очевидно, що з новими величезними демографічними та економічними проблемами, загроза перетворення України на сировинну базу ЄС не зменшується, а тільки зростає. Тому дотримання фокусу на переробній промисловості та пріоритету середньо-високотехнологічних секторів є важливим для всіх учасників УКА. Не менш важливим, в контексті війни, є засадниче положення Маніфесту щодо партнерства з державними органами влади.
  2. Як основа спільної політики та стратегії розвитку учасниками УКА приймається програма Національного кластерного розвитку до 2027, включно зі всіма головними положеннями.
  3. Інклюзивність – як рівність прав учасників УКА, з можливостями щорічного вибору керівних органів та широкого представництва МСП в комітетах та робочих групах організації.
  4. Координаційний штаб УКА (в майбутньому – Правління та дирекція) – не просто представницький та-чи лобістський орган. Штаб бере на себе також ролі координації та розробки спільних сервісів, які стосуються більшості кластерів та кластерних організацій. Необхідність цих ролей вкотре стає вкрай актуальною в аспектах якісної аналітики, допомоги в створенні розвинутих ЛДВ, експорту та інтеграції в світові ЛДВ, спільних напрямів діджиталізації та інновацій кластерів, спільних інструментів метчмейкингу  тощо.
  5. Члени УКА керуються принципами якісного кластерного менеджменту (стандарти ESCA ЄС), які забезпечують високу ефективність керування кластерними ланцюгами доданої вартості.
  6. Учасники УКА дотримуються курсу на інтеграцію в ЄС, й зокрема, якомога швидшу інтеграцію в європейські ЛДВ – цей курс є критичним, щоб не допустити розвалу окремих секторів економіки України.
  7. Учасники УКА прагнуть кращої спільної ефективності в розвитку своїх кластерних організацій на засадах відкритості, готовності до широкої співпраці та дотримання професійних стандартів. Водночас, зайняття лідерських позицій в між-кластерних (між-галузевим) робочим групам та-чи проектам визначається проактивністю самих учасників.

З точки зору військового часу й на період початкового створення УКА , як організації, найважливішим є забезпечення виконання п. 4. Фактично, штаб вже діє, він є достатньо структурованим за 10+ напрямами діяльності й тому важливо зараз підтримати цю діяльність на 2-х рівнях – забезпечення цих напрямів професійними ресурсами й фінансуванням тих,  які переходять в фазу конкретних проектів.

На даному етапі об’єднання процедура приєднання є максимально простою – кластери України можуть приєднатись до організації через заповнення короткої форми. Так само ми відкриті до широкого залучення експертного середовища й окремих професіоналів – ресурсний розподіл зараз швидко набирає темпів, утворюються нові робочі групи за новими проектами. З огляду на кількість складних завдань, які потрібно вирішувати, їх кількість не зайвою – звертайтесь.

Перше зібрання УКА (онлайн) відбудеться 24 березня в 16:00, реєстрація тут.

Координатор кластерного штабу

Юрчак О.В.

Корисні публікації: