«Чушки замість суден» – це метафоричний образ стану промисловості України, й один з ключових висновків 1-го зібрання промисловців в рамках другого українського індустріального тижня (ДУІТ), що відбулось в Херсонській ОДА 6 листопада.
Тональність виступів учасників від сектору суднобудування спонукала до висновку про стан галузі як вирок. Все-ж, надію на інший розвиток дає активність інших галузей та рішучість нової регіональної влади змінювати цей сценарій.
Контекст заходу
Круглий стіл, обговорення під назвою «Розвиток промислових хайтек – потенціал та виклики зростання» був організований Херсонською ОДА спільно з асоціацією АППАУ, одним з ключових стейкхолдерів Industry4Ukraine та ДУІТ. Метою був обмін кращими практикам на регіональному рівні, а також фіксація ключових викликів та пріоритетів розвитку промисловості та промислових хайтек. Захід був спланований ще в вересні, під час зустрічі ген. директора АППАУ Юрчака О.В. на запрошення губернатора Херсонської ОДА Гуєва Ю.В.
По датам, ця подія співпала з початком серії регіональних заходів ДУІТ, що проходить під егідою Кабінету Міністрів України. Отже, 6 листопада цей захід фактично відкрив другий індустріальний тиждень, й тому його меседжи багато в чому визначатимуть лейтмотив дискусій в інших регіонах.
Головні тези виступів
Організатори ДУІТ передбачили відео-запис, подія транслювалась по каналу youtube, й тому далі ми будемо посилатись на таймінг запису.
Юрій Гусєв (7:00) відкрив захід закликом до об’єднання зусиль всіх промисловців з іншими секторами, для того, щоб разом з новою владою переглянути порядок денний розвитку промислових секторів.
Юрчак Олександр продовжив вступною презентацією й запропонував прослухати звернення одного з чільників Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства, колишнього керівника департаменту пром. політики Олександра Черниха. Пан Олександр в своїй промові нагадав присутнім, що не зважаючи на те, що нова промислова стратегія не затверджена минулим урядом, курс на покращення умов для промисловців визначено й чимало змін вже відбувається, – учасникам був розданий звіт КМУ за 2019 рік в області промислової політики.
Далі головні меседжи Юрчака О. (12:00) стосувались приєднання промисловців та інших регіональних стейкхоледрів до проектів які вже виконуються в рамках платформи Industry4Ukraine, та АППАУ – по виконанню проекту Національної стратегії Індустрії 4.0. Серед них – посилення співпраці промисловців навколо лобіювання своїх інтересів (чек-лист Маніфесту); створення дорожніх карт діджиталізації по галузям та регіонам; облік, профілювання та підтримка місцевих інноваторів 4.0, технічне регулювання для кращої інтеграції в ЄС тощо. Переглянути презентацію голови АППАУ можна за цим посиланням.
Далі обговорення йшло по 3-м тематичним блокам.
Блок 1. Аграрний сектор та переробка с-господарської продукції.
Марія Махновець (36:30), керівник Українського органічного кластеру, в який входить чимало підприємств Херсонщини, представила огляд кластеру та головних викликів в розвитку. До них відноситься збільшення глибини переробки сільгосппродукції, а також логістичних та інфраструктурних потужностей, посилення наукової та дослідницької складової в нових розробках, збільшення державної підтримки у всьому цьому, а також в кластерному розвитку.
Ігор Бжезицький, керівник Херсонського бізнес-кластеру та голова правління Херсонського експериментального механічного заводу (50:40) представив здобутки своєї організації. Пан Ігор зазначив, що цей кластер має радше проектну націленість, де учасники об’єднуються для конкретних проектів в морозильному та іншому обладнанні. Зокрема, зараз 5 учасників об’єднались для виробництва ліній для сушки яблук, де кожен має свою роль та постачає свої компоненти. Невеличка дискусія виникла з приводу форми цього кластеру, який радше нагадує проектний офіс під конкретні проекти виробничої кооперації. Учасники відзначили, що це, можливо, є 1-им кроком до більш широких, стратегічних завдань в рамках кластерів, але ця форма цілком відповідає завданням розвитку і є дуже ефективною.
Олександр Синюк, (58:00) голова ГО «Земля Таврії» розповів про власні проекти обміну досвідом та навчання новим технологіям різноманітних виробників аграрного сектору. Лиманні господарства, ягідні та фруктові культури, баштани, тощо – перелік плодо-овочевих секторів великий. Серед них є дуже цікаві інноваційні розробки як аквапоніка – поєднання технологій вирощування рослин (кавунів) та риби. Організація успішно залучає для цих цілей грантові фонди та зарубіжних партнерів. В 2019 році цільову допомогу до 10 тис доларів отримали вже більше 15 підприємств. Кваліфікована експертна допомога та отримання дешевих кредитів є головними викликами в цьому секторі.
Модератор Юрчак Олександр відмітив, що отримання грантів є важливим напрямом розвитку кластерів та промисловців. Водночас важливо мати статистику по всьому регіону щодо розподілу цих грантів по різним секторам – це дасть більш повну картину, що саме ми фінансуємо та розвиваємо.
Блок 2. Морська галузь, суднобудування
Сергій Лисенко (1:06:00), виконавчий директор асоціацїі «Укрсудпром» зазначив, що галузь керується принципами Морської доктрини, що прийнята КМУ в 2009 році й оновлена в 2018 році. Водночас, ця доктрина – не більше ніж рамковий документ про напрями та принципи. Конкретних програм, планів та бюджетів на розвиток галузь останні роки не має. Драйвером розвитку міг би стати торгівельний флот та ВМФ. Але позиція уряду з цих питань залишається не ясною. Є чимало перегинів та недоліків в законодавцій сфері – зокрема, ситуація, коли водний транспорт є на 18% дорожчий, ніж залізничний транспорт є анормальною по відношенню до світових практик. Також держава не розвиває такі інструменти як вільні економічні зони та технопарки, й головна біда – недоступність кредитів. Головні пропозиції щодо покращення С.В. Лисенко стосуються
- Введення в дію класичних інструментів для галузей як суднобудування, мова про технопарки та ВЕЗ
- Зниження податку на землю, – ці права та можливості має місцева адміністрація.
- Стимулювання розвитку внутрішнього флоту
Сергй Черевко, радник ген. директора «Смарт мерітайм груп», (1:24:00) відразу відмітив не релевантність спільного обговорення викликів аграрії та суднобудівельників – це зовсім різні галузі, різний стан та ситуація. В суднобудуванні вже наступають незворотні, негативні процеси. Херсонський суднобудівний завод 7-10 років тому випускав продукції на рівні 100 млн доларів на рік. Але останні 5 років ця крива обсягів йде невпинно вниз. Причини всього дві
1) постійна політична турбулентність
2) кредитна політика держави, які вбиває всі капіталоємні галузі. Пан Сергій каже, що в світі є тільки 3 країни які не змогли налагодити кредитну політику – це Україна, Молдова та Албанія. Для суднобудівельників це означає що виплата по поточним ставкам для українського суднобудівника може сягати до 8 млн євро на замовлення. Це ставить наших виробників в абсолютно неконкурентні умови.
Частково, критичність цих питань можна було б швидко зняти швидкими мірами як
- відміною мит на товари ре-експорту (для комплектування суден).
- 18% податку на прибуток – також нонсенс для галузей з довгим циклом
- ставка податку на землю має бути нульова, або менше 1%. Наприклад, в Херсонського заводу є 90 га, що означає 18 млн гривень податку тільки на землю.
Тому ці питання потрібно негайно вирішувати через ВРУ – інакше суднобудівні заводи очікує повне вимирання.
Сергій Тарасов, заступник директора державного заводу «Паллада», (1:43:00) підтримав тези колег, а також додав, що для державних підприємств ситуація ще гірша. 30% з прибутку, – держава забирає собі, це при зношенні основних фондів на 90%! Відповідно, підприємства не мають оборотних коштів на модернізацію. Що стосується зарубіжних інвесторів та замовників, вони розглядають нашу країну як дуже ризиковану й ніхто не заводить сюди кошти. Щодо кредитів, крім високих ставок, для державних підприємств не існує механізмів кредитування, наприклад, під заставу основних фондів. Зрештою, щоб «не проїсти» бюджети, підприємство вимушене самостійно запускати виробництво з оборотних коштів навіть не маючи замовлень. Таким чином, «Паллада» самостійно фінансує нові замовлення, що знову ж, зовсім не відповідає світовим практикам. Це, зрозуміло, обмежує обсяги виробництва. Іншою проблемою є кваліфіковані спеціалісти. Сьогодні підприємство втрачає технологів та конструкторів. Наприклад, в Херсоні вже майже немає кому проектувати – КБ «Ізумруд» вже закрите, головному конструктору «Паллади» – було недавно 85 років, пішов на пенсію, заміни немає. Школа проектування, таким чином, де-факто втрачена.
Модератор відмітив, що подібні розмови йдуть роками (1:52:00). Очевидно, що мова не тільки про «погану державу». Якщо лобіювання з боку промисловців не дає результату, то очевидно, щось в своїй політиці мають змінювати й самі промисловці. Зокрема, Маніфест Industry4Ukraine 1-им пунктом ставить посаду віце-прем’єра з питань промислової політики. Без таких посад, в уряді немає жодної можливості координувати комплекс питань на стику політик – фінансової, промислової, інноваційної, експортної та інших. Якщо ще ширше – в КМУ немає навіть відповідної структури, відповідальної за великий комплекс питань промислового розвитку. Недавня публікація про стан державної підтримки в області Індустрії 4.0 говорить, що Україна мало не єдина країна в Східній Європі, яка не має свого міністерства промисловості.
Блок 3. Наука, освіта та інновації
Юрій Бардачов, (1:55:30) ректор Херсонського технічного національного університету відмітив, що проблема профіциту спеціалістів ЗВО – це проблема занепаду промисловості та внутрішнього ринку. В Херсоні за останні 10-20 років зникло багато потужних підприємств. Все ж, це питання дискусійне – адже колеги тільки що зазначили, що навіть на існуючих, ще живих підприємствах не вистачає інженерів. Університет має потенціал – недавно підписаний контракт с «Укроборонпромом» на нову технологію формування нарізних танкових стволів. Також Університет приймає участь в чисельних європейських програмах. Великим викликом є залучення бізнесу до інвестицій в науку та освіту, – сьогодні подібна підтримка є на низькому рівні. Іншим викликом є рівень абітурієнтів та їх кількість – обидва показники постійно знижуються. Простійне кажучи, кількість школярів, потенційних абітурієнтів постійно падає. Втрати в Херсоні при переході з молодших в старші класи складають 35%, по області – це 50%. В старших класах знаходиться буквально по кілька чоловік. Таким чином, в ЗВО вже просто нікому поступати. На рівні ОДА прийнята програма «Крок до Херсонського вишу», але вона потребує значних покращень.
Олександр Яковенко, директор Херсонського технічного коледжу доповнив Юрія Миколаєвича фактами про стан з абітурієнтами. Їх рівень знань знаходиться на рівні 60% від необхідного для вступу. Але коледж вимушений набирати – тому що інакше мусили б закриватись. З 900 випускників всіх коледжів в місті залишається 660. З них 20% далі емігрують, 40% поступають в університети й тільки 40% доходить до ринку праці. І так далі – проблем багато. Міська влада мало приймає участі в їх вирішенні.
Модератор (2:22:00) відзначив необхідність обміну кращими практиками між регіонами (приклад Інтерпайпу), а також обговорення цих проблем в середовищі ЗВО. В цілому, ситуація з кадрами виглядає критичною й тому рівень проактивності промисловців в питаннях кадрів має бути на порядок вищим. На жаль, ІТ-аутсоурсери виступають зараз головним конкурентом та загрозою для промисловців. Ця конкуренція жорстка й сьогодні вони програють по всім фронтам.
Сергій Дух, заступник директор «Каховського експериментального заводу зварювального обладнання» (КЕЗСО), відмітив, що нинішній уряд не має пріоритетів промислового розвитку – це очевидно з їх заяв та програм. «Від цього стає просто страшно. Яку модель держави ми будуємо – чийсь сировинний придаток, чи високотехнологічну економіку?» – каже пан Сергій. Адже очевидно, що подібний державний курс веде до посилення імпортних продуктів по всім напрямам промислових хайтек. Це було дуже добре видно в жовтні на форумі Україна – Білорусь, де була виставка й де 80% виробників були з Білорусії. Там же голова міської ради хвалився закупівлею десятків білоруських тролейбусів, але чи є це дійсно приводом для гордості? Як себе при цьому відчувають українські виробники аналогічних продуктів, той же львівський завод? Без підтримки держави, які всюди мають зарубіжні конкуренти – просто неможливо конкурувати. Але ситуація стає ще гіршою з приходом Індустрії 4.0. КЕЗСО вже бачить це в своїй галузі – конкуренти стрімко впроваджують інновації та цифрові технології. І вони роблять це всюди з допомогою державної підтримки – від кредитів, лізингових програм й до розвитку інновацій. «Як це робити українським підприємствам без підтримки держави? – Це неможливо», – вважає Сергій Дух.
Микитин Ярослав, (2:43:00) голова правління «КЕЗСО» відмітив успіхи кластеру електрозварки, куди крім КЕЗСО входить також Укрзалізниця, Інститут Патона та ще декілька підприємств. «Ми дійсно успішні», – каже Ярослав Іванович. «Дорожні машини, які нами виробляються – є унікальними на світовому ринку. Але кому ми потрібні в цій державі? Вона ні копійки не вклала в наші успіхи й ми їй просто нецікаві. В 2014 році ми ледве не загинули, допомоги не було ніякої. Якщо резюмувати, ми існуємо не завдяки – а всупереч». «Колись завдяки існуванню технопарку, ми купили автоматизований, штамповочний комплекс, який замінив 150 робітників. Зараз ці пільги відмінені. Люди, які прийшли до влади зовсім не розуміють, що вони роблять, знищуючи наше машинобудування».
Валентина Удот, (2:48:00) голова Херсонської ТПП мала, як тему експорт й розпочала свій виступ з довгого переліку успішних підприємців експортерів. Перелік був справді довгим й слугував певним дисонансом до попередніх виступів, де домінували загальні та спільні проблеми. Продукти цих підприємців різноманітні – тубуси, плити та листи, мінеральні добрива для кімнатних рослин, гофри, автомобільні чохли, регулятори росту рослин, запчастини до двигунів та трансформатори, тощо. Географія експорту – досить широка. Водночас в чому та які спільні виклики з виступу було не дуже зрозуміло, тут явно бракувало аналізу обсягів виробництва, розуміння чітких тенденцій. Серед труднощів були названі окремі проблеми експорту в РФ та проблеми з сертифікатами походження.
Активну позицію та чимало гарних питань спікерам ставив по ходу Володимир Панченко – провідний економіст України, директор агенції розвитку Дніпра, який приїхов в Херсон в цей же день для іншої наради по індустріальним паркам. В цілому, виступи спікерів та дискусії навколо їх тез були дуже цікавими, – переглянути повністю відео можна тут
Висновки та рекомендації
По результатам обговорення зібрання прийняло одне, важливе рішення – про створення регіональної стратегії розвитку промислових хайтек секторів. Губернатор Юрій Гусєв погодив це рішення й дав відповідні розпорядження про підготовку до проведення 1-ої стратегічної сесії до кінця грудня.
Щодо висновків по ситуації, на поверхні ми бачимо різні тенденції
1) Позитивні і які стосуються МСБ та простих видів виробництв
- зростають процеси кластеризації та само-організації бізнесу в ефективні формати взаємодії
- малий та середній бізнес помалу виходить з піке й переорієнтується на експорт
- покращується взаємодія між МСБ й центрами підтримки бізнесу на рівні місцевих адміністрацій
2) Майже всі негативні тенденції стосуються промислових хайтек
- умови ведення бізнесу для складних до довгих циклів виробництв – критичні. Фактично, підприємства поставлені на край виживання.
- Не видно ніяких пропозицій щодо покращень ні від рівня центрального уряду, ні від місцевих адміністрацій
- Ситуація в цій сфері значно погіршується відтоком кваліфікованих кадрів.
В пості «перших вражень» на Фейсбук, голова АППАУ написав що це подібно на «індустріальну піраміду Маслоу» – можливо, аграрії та інші сектори, які менш чутливі до державної підтримки, вже почали підійматись вверх, але промисловці, як суднобудування знаходяться в самому низу піраміди. Тому їм “ні до інновацій”, “ні до діджиталізації”. Ці речі очевидно приходять, коли вже задоволені базові умови.
З іншого боку, не можна не звернути увагу на заяву голови правління КЕЗСО про те, що конкуренція на світовому ринку вже неможлива без інновацій та діджиталізації. Отже, які шанси наших ххх-будівників без підтримки держави і якщо вони ще не пройшли 1-ий рівень? Дійсно, – нульові!
Пізніше, вже в кулуарах, виявилось, що приклад про експорт чушок (зливки з металу) серед інших найпростіших товарів просто обурив деяких представників промислових хайтек. Отже, виходить, що замість підтримки високотехнологічних секторів та експорту їх продукції, як судна та складне технологічне обладнання, ми все більше пишаємось експортом чушок та автомобільних чохлів?
“Чушки замість кораблів” – це звісно вирок всім попереднім урядам. Але як сприймає цю ситуацію сама експертна та бізнес-спільнота? Якщо ми сприймаємо це як виклик – то шанси ще є!
Ми переконані, що та сама ситуація в інших регіонах. В більшості експертів Industry4Ukraine немає ніяких сумнівів щодо головного економічного тренду України на спрощення економіки та вимирання промислових хайтек. Уряди України, один за другим, послідовно посилюють цей тренд. Про це йшла мова і на останній нараді Industry4Ukraine в Києві 24 жовтня.
І звісно – з цією тенденцією потрібно боротись разом і в рази більш ефективно!
Для інших регіонів, які тільки приступають до проведення заходів. Для того, щоб подібні дискусії були більш конструктивними й генерували більше пропозицій (адже попереду спільна нарада з урядом 4 грудня), наступні рекомендації будуть доцільними.
- Значно покращити рівень аналітики на регіональному рівні
- Ясно показувати структуру та динаміку росту промислового виробництва
- Чітко вказувати причинно-наслідкові зв’язки. Зокрема, Найбільш просунутим та зрілим регіонам ми також рекомендуємо використовувати для аналітики КРІ, що були дані в останніх рекомендаціях до ДУІТ.
- Показувати як влада реагує на ключові проблеми (багато з яких відомі давним давно)
- Окремо висвітлювати та фіксувати історії успіху, зокрема, кластерного розвитку. Наприклад, в Херсоні, ми спонтанно виявили 3 кластери, 2 з них були нам невідомі. Між тим, саме в кластерному розвитку Industry4Ukraine вбачає одну з головних стратегій виживання промислових хайтек.
- Краще балансувати кількість та час виступу, зокрема, через обмеження представників одного сектору. В Херсоні всі виступи були дуже цікавими та корисними, але на жаль, для обговорення та прийняття більшої кількості рішень та пропозицій, в нас просто не вистачило часу. Можливо, були ще якісь сектори, які ми не почули.
На завершення ми дякуємо керівництву Херсонської ОДА за підтримку та організацію цього заходу. Якісний склад учасників, активна позиція, чіткі висновки та зафіксовані рішення, гарна підготовка та підтримка керівництва області – все разом дає надію, що прогрес та подальший розвиток можливий. Очікуючи наступну стратегічну сесію по розвитку промислових хайтек, запрошуємо керівників промисловців та бізнес-асоціацій приєднуватись до 2-х важливих заходів Industry4Ukraine та наших партнерів, що відбудуться в листопаді
- 20 листопада – воркшоп «Let’s align – спільні уроки та кращий досвід для майбутньої співпраці», Київ, МВЦ на Лівобережній. Цей захід відбудеться в рамках найбільшої Промислової виставки.
- 22 листопада – найбільший форум Індустрії 4.0, Київ, комплекс Парковий.
До нових зустрічей!
