Регіональні стратегії промислових хайтек – модель та КРІ

В листопаді стартує другий український індустріальний тиждень (ДУІТ). Кілька регіонів будуть порушувати питання модерної промисловості, яка масово впроваджує інновації та діджиталізацію й відомої під назвою Індустрії 4.0. Для них, а також для широкого кола ми підготували статтю, яка орієнтує регіональних policy-makers щодо конкретних кроків в розвитку цього напряму.

Чому промислові хайтек

Промисловість й особливо її високотехнологічні сектори, як машино- та інші ххх – будування, є чемпіонами економічного розвитку з огляду на кількість робочих місць, експорт, розвиток інноваційної екосистеми, а також надходження в місцеві бюджети. До промислових хайтек ми також відносимо аерокосмічну галузь, комплексний інжиніринг та автоматизацію, ІКТ, біофарму, ОПК, створення нових матеріалів, альтернативну енергетику та подібні. Наприклад, Німеччина має 80% експорту за рахунок промисловості, і такий же відсоток робіт йде від неї до науково-дослідних інститутів. Це – прописні істини в будь-якій сучасній, розвинутій країні. Саме тому, розвиток промисловості всіляко підтримується в світі як центральними урядами, так і на рівні регіональних програм розвитку.

В Україні, на жаль, ми не можемо похвалитись таким рівнем підтримки – більшість програм регіонального розвитку не мають фокусу на промислових хайтек, включно з сучасними вимогами зростання діджиталізації промисловості та росту інновацій. Це ми зрозуміли впродовж 1-го індустріального тижня в 2018, після якого АППАУ випустила спеціальний звіт «Індустрія 4.0 та регіональні політики» – рекомендуємо для ознайомлення.

За рік що пройшов ми продовжили спроби розвитку цього напряму в регіонах Запоріжжя, Сум, Харкова, Дніпра, Одеси та Миколаєва. Відповідно, рекомендації нижче стосуються як проекту Стратегії Індустрії 4.0 (запропонована на Кабмін в грудні 2018), так і накопиченого досвіду співпраці з регіонами.

Ідеальна модель. Головні виклики.

Ми не маємо готового шаблону чи зразка розвинутої регіональної стратегії розвитку промислових хайтек. Як і в будь-якій предметній сфері – це область спеціалізації, всюди є також своя регіональна специфіка. Тим не менше, ми вважаємо що будь-яка регіональна стратегія має включати головні орієнтири розвитку, що вже відображені як в Маніфесті Industry4Ukraine, так і більш детально в стратегії Індустрії 4.0. Згрупуємо ці орієнтири в цілісну модель.

Отже, якісна регіональна стратегія має включати як мінімум 5 категорій цільових показників

  1. Традиційні КРІ по розвитку промисловості в регіоні – як загальні обсяги промислового ВВП, % в місцевому бюджеті, кількість створюваних робочих місць тощо, й окремо – по цільовим сегментам промислових хайтек. Наприклад, – машино – чи приладо-будування. Фокус на окремих цільових сегментах є принципом №2 Маніфесту Industry4Ukraine.

Викликиголовним викликом в цій категорії є саме відсутність фокусу. Зусилля регіональних стейкхолдерів не об’єднані й не фокусуються на спільних цілях та планах дій по розвитку промислових хайтек.

2. Розвиток кластерів та інноваційної екосистеми промислових хайтек. Кластери – головний драйвер економічного зростання в ЄС і мапа по цим країнам вкрита густою сіткою різноманітних кластерів. В Україні діючих кластері в промисловості та пром. хайтек – дуже мало. Щодо останніх – їх якість та прогрес базуються на розвинутій інноваційній інфраструктурі. Або як точніше зараз говорять – екосистемі. Вона обліковується кількістю одиниць R&D – лабораторій, технопарків,  центрів прототипування, центрів та хабів 4.0 і т.п., знову ж ідеально все це робити в галузевому та кластерному розрізах. Наприклад, Дніпро, Запоріжжя чи Суми багато говорять про розвиток машинобудування, але чи мають вони розвинуті, й доступні для широких кіл Центри прототипування? Подібні центри є must be сьогодні для розвитку сучасного машинобудування.

Викликивідсутність цілей та метрик в цій сфері є традиційним викликом №1. Проблема полягає в координації та об’єднання зусиль різних стейкхолдерів, відповідальних з різні напрями – освіту та інновацій, промисловий розвиток, експорт. Наприклад, вже 3-ій рік ми в Дніпрі, на Інтерпайпі ми проводимо конференцію «Індустрія 4.0 в промисловості». Її мета – саме в популяризації технологій 4.0, просвіті та освіті промисловців, демонстрації кращих практик. Й третій рік маємо проблеми з залученням місцевого бізнесу.

3. Кількість ІТ-компаній, що реально залучені до співпраці з місцевим бізнесом, і як підкатегорія – кількість що працює в промисловості та промислових хайтек. Наприклад, скільки компаній в знаменитому львівському ІТ-кластері залучені до співпраці з не менш знаменитим місцевим Промисловим хабом (об’єднання 9 кластерів). Якщо цей відсоток низький, значить вклад місцевого ІТ-кластеру в розвиток промисловості є також мізерним.

Викликинизький відсоток – це і є виклик. Це одне з найболючіших місць більшості регіонів де є розвинуті, так звані «ІТ-кластери». «Так звані» оскільки за всіма параметрами класифікації кластерів, вони мало підходять під це визначення – це радше регіональні асоціації аутсоурсингових фірм. Але як риба шукає де глибше, так і наші ІТ-компанії шукають де можна легше заробити – тому їх важко критикувати в відсутності інтересу до місцевої промисловості. Проблема в іншому – замість того, щоб реально надавати свої послуги промисловості (в Україні, вклад ІКТ в промисловість – на 92-му місці серед 100 країн світу згідно WEF), вони дуже сильно дестабілізують ринок кадрів й перехоплюють таланти у промисловців. Отже, хто і як регулює цю ситуацію? Якщо тільки ринок, то однозначно промисловці в програші.

4. Кількість провайдерів промислових хайтек на сегмент, й де є окремі підкатегорії – Інноватори 4.0, плюс експортери.  На відміну від попередніх, цей КРІ потребує деяких пояснень. Справа в тому, що в більшості регіонів інженерний потенціал розробників в рази вищий, ніж платоспроміжний внутрішній попит. Більша частина цих розробників просто не має куди діватись, – відповідно вони переходять в ІТ або емігрують. Між тим, вже доказано, що аутсоурсингові та експорті послуги можливі не тільки в ІТ – віддалене проектування, програмування промислових контролерів та SCADA-систем, розробка нового софта для промислових ринків, – все це можливо робити тут. Тому, кількість таких компаній має зростати й потрібно їх інтегрувати в програми експорту.

Викликиоблік підприємств по цим категоріям та під-категоріям – є, на нашу думку, головним викликом тут. В 2019 ми випустили загальноукраїнський каталог інноваторів 4.0 й дали завдання нашим центрам 4.0 в Одесі та Харкові зробити аналогічні зрізи по цим регіонам. Результат – нульовий. Очевидно, що ця аналітика – надто важке завдання для технічних університетів, де базуються ці центри. Але як щодо департаментів ОДА, ТПП та інших стейкхолдерів? Чи можемо ми об’єднати ці зусилля?

5. Відповідність запитам роботодавців для ВНЗ – це радше якісний КРІ, який вимірюється методом опитування. Він важливий з точки зору налагодження постійного діалогу з ринком. Проміжними (процесними КРІ) тут може бути кількість активностей щодо налагодження такого діалогу, кількість спільних ініціатив, кількість підприємств, що підтримують дуальну освіту тощо.

Викликизнову ж,тут важливі початковий облік, план дій (активностей по діалогу), конкретні спільні формати та ініціативи. Наприклад, в Дніпровському регіону однозначно «в залік» йдуть чудові акції Інтерпайпу по проведенню найбільшого технічного фестивалю України, створення лабораторій в Дніпровській політехніці, проведення змагань Worldskills тощо. Це – процес і по ним (в загальній сукупності) легко встановлювати процесні КРІ. Але як щодо залучення більшої кількості промисловіців, і як щодо результатів цих дій? Потрібен облік та точна статистика.

Ретельно сплановані та реалізовані разом, ці КРІ створюють міцний фундамент для постійного зростання промислових хайтек – від власних українських розробок, програмних продуктів, інжинірингових проектів, приладів та машин, – й до їх реалізації на виробництвах в своїй країні, а також для значного зростання їх долі в експорті. Опрацювання подібних КРІ – від визначення «що є зараз (стан)» і «які найближчі орієнтири росту» – є одним з ключових завдань та факторів мобілізації в аженді головних стейхолдерів на регіональному рівні.  

Найбільший виклик – об’єднання

Яким чином відповідати на подібні виклики? Адже ресурси регіональних стейкхолдерів малі, компетенцій не вистачає, а підтримка центрального уряду – слабка. На наш погляд, єдиний шлях – через консолідацію всіх стейкхолдерів та фокусування на спільних цілях та середньо- довгострокових програмах дій. Фреймворк нижче був розроблений для стратегічної сесії в Дніпрі за участю німецьких консультантів.

По зовнішньому колу ми бачимо головних стейкхолдерів, всередині – цілі та рушії співпраці. Свідомий фокус та керування цими чинниками – надзвичайно важливі, критичні речі. Тут є певна послідовність, яка вписується в цілісний формат розвитку. Тобто,

1-ий крок: вам потрібно домовитись щодо ролі та місця промислових хайтек в регіональному розвитку, поставити спільні цілі для всіх залучених стейкхолдерів. Зазвичай, 1-2 стратегічних сесій на цю тему достатньо. Важливо тільки забезпечити якісний склад учасників.

2-ий крок: потрібні налагодити регулярні зустрічі в різних форматах. Гарний урок в цьому всім промисловцям, а також державним установам дає ІТ-індустрія. Аутсоурсери діяють злагоджено й потужно завдяки саме великій кількості різноманітних івентів та мітапів. Регулярні, прямі комунікації, спільне планування дій – перший важливий крок до встановлення довіри. Це супер-важливо – адже нікому не треба доказувати, наскільки низьким є рівень довіри промисловців до владних інституцій.

3-ій крок: планування конкретних форматів співпраці між стейкхолдерами – ідеально, кластерів. Але можна починати з більш простих дій. Наприклад, в Миколаєві 7 листопада ми проводимо стратегічну сесію, яка стосується підготовки до приїзду генерального секретаря Європейської морської асоціації 14-15 листопада. Весь місцевий кластер морських сервісів має бути відмобілізований та консолідований для вироблення пропозицій. Адже європейці можуть далі за собою привести інвесторів та стратегічних партнерів. Подібні дії обєднують та мобілізують, й очевидно, що вони є (можуть бути) в кожному регіоні.

4-ий крок: важливо максимально залучити різноманітні фонди до програм та планів дій. Гарний приклад цього року ми бачили в Запорізькій ТПП.Впродовж 3-х років вони залучили чимало європейських грантових програм до цілей розвитку промисловості та експорту. Але, мабуть, реформа децентралізації відкриває нові можливості для фінансування програм промислового розвитку також?

5-ий крок: дуже важливо «розібратись» з головними акторами вищої та середньо-спеціальної освіти – університетами, технікумами та ПТУ. Дисбаланси по кадрам, витік в ІТ та закордон – біда промисловців й без спільних об’єднаних зусиль тут так само важко справитись.

*******

Наша асоціація (АППАУ) готова допомагати  регіонам у вирішенні вищенаведених викликів та розробці регіональних стратегій. Зрозуміло, кілька заходів ми плануємо в рамках ДУІТ – мова про Херсон та Миколаїв. Щодо нашого залучення до інших регіонів в рамках ДУІТ, – а) є можливості інтервенції наших членів асоціації, вони представлені по багатьом регіонам, а окремі гравці можуть приїхати навіть з Києва б) ми готові надіслати відповідні аналітичні матеріали, включно в друкованому вигляді (наприклад, про кращі кейси 4.0 в Україні, про підходи до автоматизації ЖКХ, каталог інноваторів 4.0 тощо), в) що стосується залучення виконавчої дирекції АППАУ для завдань стратегічного планування, а також спільного проведення семінарів та конференцій для промисловців – це можна робити й пізніше,

Одним словом, наша асоціація відкрита для співпраці – було б бажання.

Ген. директор АППАУ Юрчак Олександр Володимирович.

Корисна інформація

1) Аналітичний звіт «Індустрія 4.0 та регіональні політики» (2018)

2) Звіт зі стратегічної сесії Дніпра (2018)

3) Стаття «Індустрія 4.0 та регіональні стратегії розвитку» (2019)

4) Стаття «Інноваційні екосистеми для промислових хайтек – як покращити якість» (2019)

5) група Індустрія 4.0 в Україні на Фейсбук

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>