Промисловість в урядових програмах – звіт круглого столу 24 жовтня

24 жовтня відбувся круглий стіл представників експертної спільноти Industry4Ukraine на тему «Яку роль має промисловість в нових програмах уряду». Метою заходу було обговорення нових програм уряду та консолідація навколо пріоритетних питань щодо змін в сферах промисловості, промислових хайтек, їх діджиталізації та інновацій. В заході взяло участь 35 представників різних організацій платформи Industry4Ukraine, включно з 2 представниками Мінекономрозвитку. Крім обговорення урядових програм, учасники обговорили власні ініціативи, зокрема уточнення викликів по 4-м секторам та проекти дорожніх карт їх діджиталізації.

Контекст обговорення

Організатором заходу виступала АППАУ, – один з ініціаторів платформи Industry4Ukraine,  організація яка з 2016 року веде національний рух «Індустрія 4.0 в Україні». АППАУ зацікавлена в покращенні діалогу з промисловцями та урядом в сфері діджиталізації виробничих секторів в промисловості, енергетиці, інфраструктурі та транспорті. Й тому розглядає платформу Industry4Ukraine як головний майданчик та інструмент для цього.

Олександр Юрчак, генеральний директор АППАУ у своїй вступній промові озвучив кілька важливих тез, які сформулювали контекст поточної ситуації та спільного обговорення

  • Екзистенційне питання «Сировинна чи Пост-інудстріальна» (економіка) – й досі не вирішене в Україні. Останні 5 років експертні спільноти та бізнес-асоціації намагаються розвернути вектор в сторону новітньої індустріальної економіки. Ефективність дій трьох попередніх урядів з 2014 в підтримці цих спроб та самостійному вирішенню цього питання є дуже низькою. Економіка України все більш набирає рис сировинної.
  • За рівнем державної підтримки Індустрії 4.0, яка уособлює сучасний рівень «розумного виробництва» Україна займає останню сходинку в ЄС та СНД
  • Головне свідоцтво низької ефективності 3-х попередніх урядів в тому, що в Україні так і не запущені промислова, інноваційна, кластерна, експортна (по секторам) та цифрова стратегії. Проект Стратегії Індустрії 4.0, що поданий на Кабмін в 2018, відповідно не має точок опори. Адже більшість її положень та ініціатив передбачають сильну інтеграцію з вищевказаними стратегіями та політиками.
  • Як перший крок співпраці з новим парламентом та урядом, платформа Industry4Ukraine в червні 2019 запропонувала Маніфест новітньої, індустріальної економіки. Він включає 3 політичні вимоги та 5 базових умов або принципів розвитку промисловості.

Сьогодні очевидно, що новий уряд проігнорував 7 з цих 8 положень. Отже, всі наші спроби лобіювання Маніфесту (попередніх напрацювань) на владному олімпі провалились. Чому так сталось? І що робити далі? Інше питання модератора стосувалось кращої внутрішньої координації та консолідації – очевидно, що частина причин програшу в цьому «першому таймі» знаходиться саме в цій площині.

Виступи та обговорення

Виступ Володимира Власюка (директор «Укрпромзовнішекспертиза») був черговим свідченням того, що економіка залишається дуже вразливою, а сировинні тенденції зростають.

Постійне ігнорування всіма урядами тренду на сировинну державу веде до бідності та еміграції.  Новий уряд поки що ніяк не демонструє бажання зупинити цю тенденцію.

Для повернення на колію індустріального розвитку, уряд має якомога швидше запроваджувати ряд механізмів та інструментів, як

  • національний фонд структурного розвитку економіки (підтримка проектів пов’язаних із структурною перебудовою економіки та підвищення її технологічності, побудова високотехнологічного обробного сектору в країні) (5,6 млрд.дол.);
  • Фонд регіонального розвитку (фінансова підтримка заходів регіонального розвитку, зокрема, створення інфраструктурних об’єктів та будівництво сучасних заводів) (1% від ВВП);
  • Експортно-кредитне агентство (докапіталізація та початок роботи) (1 млрд.дол.);
  • Фонд розвитку інновацій (збільшення фінансування та розширення мандату в частині компенсації від 30 до 50% витрат на R&D в машинобудуванні, часткова компенсація замовникам витрат на впровадження цифрових технологій українських розробників) (0,9 млрд.дол.);
  • Фермерський аграрний індустріальний фонд (індустріально-технічна підтримка фермерства, впровадження новітніх технологій з виробництва аграрної продукції, надання консалтингової підтримки) (1 млрд.дол.) тощо

Як джерело цих фондів, Володимир Власюк пропонував зміни в податковій системі.

Володимир Панченко (директор розвитку Дніпра) частково опонував В. Власюку, кажучи що зі змінами в податках, особливо для ФОП, потрібно бути дуже обережним. В своєму короткому виступі він окреслив перспективи розвитку індустріальних парків, й зокрема, запропонував краще використовувати для цього регіональні фонди.

Юрчак Олександр (АППАУ) поінформував про виконання Стратегії Індустрії 4.0 силами асоціації. Не зважаючи по повну відсутність урядової підтримки, АППАУ разом з партнерами самостійно виконує 6 проектів з 14.

Більше не дозволяє бюджет організації та брак ресурсів. Потреба в фінансуванні залишається дуже гострою, на сьогодні тільки 1 з цих 6 проектів має повноцінне фінасування – це область стандартів, що підтримується німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ.

Денис Базилевич (Інститут адвокації та лобіювання) розповів про масштабну та спільну акцію Industry4Ukraine – проект Industrial week.  Мета проект полягає в оновленні пріоритетів промислового розвитку на регіональному рівні, та формулюванні успішних історій навколо тем кластеризації, діджиталізації, інновацій, ресурсозбереження та експорту. На сьогодні до проекту приєднались вже 22 регіони України. Детальніша інформація – за посиланням.

Володимир Ночвай (Київський Академічний Університет) розповів про рух в сфері інновацій, дотичних до промисловості. На жаль, нова інноваційна стратегія не була затверджена за минулої каденції уряду й сьогодні знову проходить ревізію. Оптимізму додає хіба що призначення окремих заступників МОН, які демонструють активність та розуміння викликів в цій сфері.  Також ще рано «хоронити» пропозицій до планів дій, що були внесені Департаментом трансферу технологій МОН – боротьба за бюджети ще триває.

Далі йшли 3 виступи лідерів робочих груп галузевих дорожніх карт

  • Віктор Лисенко (директор «Укрсудпром») поінформував про стан суднобудування та пріоритети галузі. В той час, як світові виробничі потужності з 1993 р. в цій галузі виросли в 5 раз, Україна продовжує втрачати свій потенціал

Доповідач відзначив, що попередній уряд В. Гройсмана намагався зупинити це падіння. Так, була затверджена Морська доктрина України до 2035 року, створена Морська Адміністрація (Департамент морських та річкових перевезень).  Президент П. Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо збереження та розвитку вітчизняної суднобудівної промисловості). Ці та інші  заходи дають результати – обсяги реалізації суднобудування виросли на 193%, а обсяги реалізації судноремонту піднялися із темпом  208%.

Водночас, не зрозуміло чи має Україна  чітку, консолідовану аженду розвитку морської галузі, яка фінансується та підтримується новим урядом. Наразі це критичний момент для перемовин з генеральним секретарем Європейської морської асоціації, що намічені на листопад, які ініційовані Миколаївським морським кластером. Що Україна може запропонувати європейським партнерам? – наразі незрозуміло.

  • Михайло Сорокін (директор «Восток інжиніринг») розповів про проект АППАУ створення концепції дорожньої карти «Укрзалізниці». Цей документ від березня 2018 є першим прообразом галузевих дорожніх карт діджиталізації в Україні. Керівництво «Укрзалізниці» не проявляє поки ніякого інтересу до цього проекту. Між тим технічний стан галузі продовжується погіршуватись.
  • Андрій Сухорябов (директор «Синергія») представив виклики в сфері інфраструктурних муніципальних об’єктів міст (ЖКХ тощо). Низький рівень модернізації та діджиталізації цих об’єктів є критичним для кращого управління, в тому числі тарифами. Муніципальні органи мали б швидше впроваджувати рішення автоматизації, яких більш ніж достатньо в Україні. Низький рівень освіти та цифрової культури керівників є перешкодою №1.

Модератор наголосив, що сьогодні ці робочі групи потребують набагато кращого залучення експертів від Industry4Ukraine, підтримки конкретних фахівців від бізнес-асоціації. Прикладом наразі може бути співпраця з «Укрсудпром» та кластером морських сервісів з Миколаєва. Подобні роботи мають розгорнуті по всім базовим галузям, які потребують прискореної кластеризації та діджиталізації.

Андрій Бояринець, представник МЕРТ відмітив, що курс на оновлення промислового розвитку країни залишається незмінним. Нова промислова стратегія, що подана на затвердження КМУ ще в 2018 році планується для розгляду вже новим урядом й це питання залишається на контролі департаменту промислової політики МЕРТ.

В кінці дискусії виступив Андрій Бірюков, керівник High Tech office Ukraine, який нещодавно створив Цифрову коаліцію України. Андрій закликав учасників до подальшої співпраці з урядом. Не зважаючи на певні помилки та-чи зволікання, результат роботи експертних спільноти є. Зокрема, створення міністерства цифрової трансформації є нічим іншим, як таким результатом багаторічних зусиль та лобіювання на рівні парламенту та уряду. Тому потрібно продовжувати спільні зусилля та консолідацію.

Висновки та подальші дії

Круглий стіл Industry4Ukraine був першим зібранням учасників платформи після червневого форуму, й тому всі обміни є корисними та важливими.

Учасники зустріч погоджуються з наступними висновками

  1. Ясної економічної стратегії, де вагому роль грає переробна промисловість нинішній уряд не має.
  2. Провали є так само по ряду цифрових напрямів, зокрема по Індустрії 4.0
  3. З урахуванням цього дуже важливо займати ще більш проактивну позицію та нарощувати вплив, краще залучати чиновників та парламентаріїв. Багато з них є відкритими для співпраці.

Спірні позиції учасників викликають тези про готовність цього уряду до змін. Мовляв, уряд – це «чиста книга», варто тільки давати пропозиції. Головні сумніви полягають в невідповідності вже зроблених важливих змін стратегічним положенням Маніфесту. Зокрема, очевидно, що цільова структура Кабміну зовсім не відповідає викликам новітнього індустріального розвитку. Україна залишається мало не єдиною серед східноєвропейських країн без Міністерства промисловості, нове Міністерство цифрової трансформації виключило з своїх повноважень та функцій всі питання діджиталізації секторів економіки, а щодо програм МОН, в бюджеті на 2020 не видно ніяких покращень для науковців чи програм, дотичних до Індустрії 4.0. Відсутність позиції віце- прем’єр міністра з промислового розвитку, здатного координувати ряд міністерств та їх політик є також слабким місцем цього уряду, тотожним попередньому.

Учасники  зустрічі не встигли обговорити причини слабкого просування положень Маніфесту та стратегії Індустрії 4.0 до владного олімпу. Між тим ген. директор АППАУ ще в липні озвучував тривогу з приводу слабкої консолідації учасників платформи Industry4Ukraine, низького рівня їх активності та різнобічних векторів дій, навіть серед ініціаторів платформи. Очевидно, все разом це й привело до цього «програшу в першому таймі».

Щоб виграти «другий тайм» – тобто, ввести в програми та плани уряду та парламенту зміни на користь промисловців, учасники платформи мають бути значно більш консолідованими в спільних діях наступного періоду, а саме

  1. Активно залучатись до проектів та ініціатив, які вже сплановані на нашій платформі чи нашими партнерами
    • 8-9 листопада – Київський міжнародний економічний форум розгляне цілий ряд аспектів промислового та цифрового розвитку
    • 4-15 листопада – Індустріальний тиждень в Україні покаже готовність регіонів інтегрувати ключові положення та бачення сучасного індустріального розвитку в свої регіональні програми
    • Лакмусовим папірцем щодо ефективності взаємодії учасників Industry4Ukraine та уряду стануть події Миколаївського кластеру морських сервісів: 7 листопада в Миколаєві пройде стратегічна сесія на тему «Пріоритети та точки зростання морської галузі» на якій має бути прийнята аженда до приїзду європейських партнерів 14-15 листопада
    • 20 листопада – в рамках Промислового форуму ми знову зберемо учасників платформи на обговорення планів- ініціатив 2020, а також обміну кращими практиками в уніфікації та стандартизації інструментів та механізмів взаємодії експертних спільнот. Зокрема, ми розглянемо формати розробки галузевих дорожніх карт, експортних, кластерних, регіональних та цифрових стратегій, форматів ключових акцій тощо. Програма готується.
    • 22 листопада – АППАУ запрошує всіх учасників Industry4Ukraine долучитись до найбільшого форуму Індустрії 4.0 в Україні – Trans4Mation. Для голів промислових асоціацій є спеціальні умови щодо інформаційного партнерства та залучення ваших членів, запитуйте за е-адресою yurchak.alexandre@appau.org.ua

2.  Окремо, нам необхідно спланувати те, що упущено в минулому періоді – до кінця року має бути вироблена система керування платформою, наповнені робочі групи та комітети. Нове керівництво платформи має виробити після цього значно більш ефективну політику лобіювання інтересів промислових хайтек.

Ваші пропозиції до цих дій надсилайте на адресу info@appau.org.ua

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>