Звернення до виробників України
Пік пандемії COVID-19 наближається до України й загроза життю тисяч людей зростає кожного дня. Критичним елементом для врятування пацієнтів є респіраторна підтримка, яку забезпечують апарати штучної вентиляції легенів,а кисневе та інше обладнання. Це обладнання є в величезному дефіциті й наш уряд поки не має конкретних цілей та планів щодо його виробництва в Україні, як це роблять інші країни.
Аналіз стану економічних секторів, прогнозування тенденцій та розробка сценаріїв розвитку має вирішальне значення для ефективних управлінських рішень на рівні держави. Це важливо й в звичайних умовах, але тим більше значення це має в умовах кризи. Це також надзвичайно важливо для бізнесу – особливо тих, секторів, які стоять в кінці ланцюжків доданої вартості. Виходячи з тенденцій економічної кризи, а також переформатування відносин та мап великих світових екосистем, орг. комітет платформи Industry4Ukraine прийняв рішення про створення Аналітичного антикризового центру Indsutry4Ukraine. Далі ми прояснимо його головні засади та принципи функціонування.
Отже, маємо ідеальний шторм. Пандемія, економічна, соціальна та політична кризи разом взяті. Карантин став тригером, який тільки прискорює ряд кризових явищ, що й так назрівали, зокрема – економічну кризу, включно з падінням промисловості, про які вся владна верхівка багато говорить з початку року. Й нам всім хочеться вірити, що в новому уряді зібрались анти-кризові менеджери екстра класу. Однак перші дії та рухи нових міністрів свідчать радше про продовження риторики популізму, ніж про справжні анти-кризові заходи та стимулюванням економіки. Принаймі, ясності про те, яким чином уряд хоче балансувати чисельні обмеження ділової активності з викликами наповнення бюджету та зупинки вже існуючих кризових явищ – немає ніякої.
Стратегічна сесія учасників платформи 17 лютого
Коаліційна платформа Industry4Ukraine, як діалоговий майданчик між урядом, промисловцями та хайтек була запущена в червні 2019 року. Industry4Ukraine створена на основі приєднання учасників ринку до базового документу, який визначає стратегічні засади розвитку – Маніфесту нової української промисловості. На сьогодні до платформи приєдналось понад 50 учасників – 35 асоціацій та бізнес-об’єднань, й 15 окремих компаній та організацій. В другій половині 2019 під егідою або за участю представників платформи, в країні пройшли кілька важливих заходів та проектів – Другий Український Індустріальний Тиждень, 2 круглі столи з питань співпраці та пошуку синергії між бізнесом та урядом, створення експортного комітету, тощо.
В січні між спів-організаторами платформи Industry4Ukraine розгорнулась гостра дискусія щодо подальших напрямів та цілей розвитку цього об’єднання. В цілому, – це важлива дискусія, яка просто необхідна для подальшого розвитку платформи. В АППАУ ми пробували ініціювати ці обміни з липня 2019 року вже кілька разів й раді, що це нарешті сталось.
В липні 2019 року в рамках Industry4Ukraine вийшов 1-ий в Україні документ, який аналізує всі групи впливу на становище інновацій в промислових хайтек (Індустрії 4.0) й дає чіткі рекомендації щодо покращення співпраці експертів на платформі Industry4Ukraine.
Як відомо, Китай є сьогодні лідером світового суднобудування. Це може здаватись «чудом» в контексті того, що 30 року тому на світовій сцені були зовсім інші лідери та гравці. Тоді як українське суднобудування з 1991 впало в 16 разів, Китай виріс в 13 разів тільки в проміжку з 2002 по 2012 рік й став світовим лідером в торговому флоті вже в 2010. Українським урядовцям, й особливо тим, які до цього часу сповідують ліберальні погляди варто знати, що стоїть за цим китайським чудом. Нижче, короткий переклад з документу «Growth of Shipbuilding in China: The Science, Technology, and Innovation route», де є окремі розділи по державній підтримці.
Зі звітів наданих регіонами на завершення «Індустріального тижня» однозначно слідує – поки й все ще зі значним відривом домінують вимоги та очікування до базових умов розвитку промисловості. Про розвиток кластерів, чи цифрову економіку майже ніде не йдеться. Що це означає, й чому так – давайте розбиратись. Напередодні дискусій 4 грудня уточнити всі ці акценти дійсно потрібно.
На сьогодні експерти національного руху Індустрії 4.0 беруть участь в близько 10-12 робочих групах по розробці тих чи інших національних політик та стратегій. «Близько» – оскільки є тимчасові або періодичні проекти, що «затухають», а через деякий час знову підіймаються. Оскільки не доведені до кінця, або ж – наступає новий етап. Питання результативності цих груп – є головним для нашого руху. Адже Індустрія 4.0 має в основі ефективні – промислову, інноваційну, цифрову, експортну та регіонально-кластерні державні програми. Жодна з них не діє в Україні! Тому їх реальний запуск й інтеграція в них, або ж з ними ініціатив 4.0 – залишається найбільшим викликом для учасників нашої спільноти. Якщо зробити декомпозицію цього виклику, ми бачимо на поверхні мінімум 5 «чому» по відношенню до росту ефективності