Про ДУІТ або що потрібно змінити партнерам Industry4Ukraine

В січні між спів-організаторами платформи Industry4Ukraine розгорнулась гостра дискусія щодо подальших напрямів та цілей розвитку цього об’єднання. В цілому, – це важлива дискусія, яка просто необхідна для подальшого розвитку платформи. В АППАУ ми пробували ініціювати ці обміни з липня 2019 року вже кілька разів й раді, що це нарешті сталось.

Водночас, в дискусії сплили зовсім різні оцінки недавнього Другого Українського Індустріального Тижня (ДУІТ). Організатори тижня заявили про його успіх, провели прес-конференцію на цю тему й мають намір продовжувати подібні заходи в 2020. Асоціація АППАУ має протилежну позицію й говорить про своє розчарування цим заходом, до якого ми залучили чимало своїх ресурсів, а також входили в орг. комітет заходу. Саме тому, ми й не приєднались до фінальної прес-конференції 16 січня.

В нинішніх дискусіях січня 2020, здавалось би, обом сторонам можна було б прийти до компромісу, визнати окремі помилки і йти далі. Ми так і намагались зробити й запропонували учасникам платформи своє бачення планів спільного розвитку на 2020. Але в першому ж обговоренні, ми виявили ту саму різницю парадигм та підходів. Отже, є дуже велика ймовірність, що ці «окремі помилки» 2019 будуть і далі повторюватись. Тому спільнотам Індустрії 4.0 та Industry4Ukraine варто глибше розібратись в цьому конфлікті – він має принципове значення для подальшої консолідації учасників платформи Industry4Ukraine.

Офіційні результати ДУІТ

Організатори виконали великий фронт робіт

  1. Був створений єдиний сайт на якому відображаються чимало корисних матеріалів в області сучасної промислової політики, зокрема, перекладені 5+ дуже важливих для сучасного промислового розвитку матеріали ЮНІДО та єврокомісій (інфо – на сайті в розділі «матеріали»). Ці документи must read для кожного, хто вважає себе policy-maker.
  2. Регіональні заходи пройшли в 18 регіонах України, по кожному з них на сайті є звіти, які передають стан та виклики регіональних промислових політик по регіонам
  3. Проведені опитування, регіональні заходи разом сформували окремі рекомендації (всього 31)– вони направлені в Кабінет міністрів.

В цілому, – це дуже великий фронт робіт, в який тільки на рівні організації було залучено кілька десятків людей – представників центральних та регіональних ОВВ, бізнес-асоціацій, ТПП, міжнародних організацій тощо. На фінальній конференції 4 грудня був присутній представник єврокомісії по промисловій політиці Гжегож Дрозд з яким відбулась окрема зустріч, також її відвідали чимало перших осіб від відомих міжнародних організацій та фондів, присутніх в Україні, представник посольства Китаю.

Отже, на перший погляд – все солідно, серйозно та ґрунтовно.

Чому ж незадоволена АППАУ

Звісно ми визнаємо цю роботу й корисність окремих її аспектів, зокрема в просвіті та освіті ринку та промисловців, залученні органів регіональної влади та місцевого самоврядування тощо. Як ми любимо казати в своїй асоціації – «засіяли знову, щось та й зійде».

Але виконавча дирекція АППАУ не задоволена цим проектом, оскільки – а) він далекий від наших очікувань, як учасника орг. комітету проекту, і які були заявлені на початку проекту, б) результати проекту досить далекі, на нашу думку, від головних викликів розвитку промисловості в регіонах.

Як наслідок цього – наша довіра бізнесу до організаторів, а також до органів виконавчої влади не зросла, а зменшилась. І це – зовсім протилежний та небажаний результат для нашої бізнес-асоціації, яка є фундатором української Індустрії 4.0 і яка прагне максимальної інтеграції у владні структури.

Тепер більш детально й по порядку.

А) Які очікування АППАУ були не задоволені

Концепція АППАУ щодо ДУІТ була представлена головному координатору ДУІТ Денису Базилевичу на початку серпня. В цьому файлі можна переглянути всі наші пропозиції, наш вклад, а також що ми отримали в результаті.

З результатів слідує, що наші очікування в аспектах

  • доступу та кращого впливу на регіональних представників,
  • розуміння стану регіональних стратегій промисловості (тобто, що конкретно роблять та вже зробили регіони для включення окремих аспектів Маніфесту I4U в свої програми, в чому їх труднощі…),
  • визначення кращих регіональних промислових лідерів (з початком формування образу підприємства 4.0),
  • розуміння стану та прискорення кластерних, цифрових та інноваційних складових в рамках регіональних політик (з конкретними цифрами та іменами), чи хоча б проактивному просуванні Маніфесту Industry4Ukraine, та інших спільних документів Індустрії 4.0 –
  • й активних дискусіях навколо всіх цих питань, разом з регіональними представниками на фінальній конференції в Києві, не було. Тобто, не сталось майже нічого з того, що ми очікували.

Організатори кажуть про труднощі в організації заходу, про проблеми пізньої стиковки з Кабміном, про важку координацію з регіональними ОВВ.  Продуктивна для нас дискусія, яка була нами ж і організована з Херсонською ОДА викладена в цьому звіті. Тут ми принаймі відчули та зрозуміли цілий спектр питань щодо розвитку промисловості та запланували подальші дії. Які рішення прийняли інші регіони, нам невідомо.

В) В чому нерелевантність поточному стану речей

Але можливо, ми надто его-центричні? Можливо, ми не бачимо повної картини? Можливо не враховуємо інтереси інших стейкхолдерів проекту? Можливо є інші бізнес-асоціації, які цілком задоволені? Можливо…

Мені, як генеральному директору АППАУ важко надати відповіді на всі ці питання. Але я знаю, що АППАУ – єдина бізнес-асоціація, що представляє інтереси промислових хайтек секторів, яка була орг. комітеті заходу і єдина, яка фігурує серед спів-організаторів платформи Industry4Ukraine.

Власне, ця «єдиність», досвід просування та реального впровадження Індустрії 4.0 в Україні з 2016 року, а також цілий ряд фундаментальних напрацювань в рамках проекту стратегії Індустрії 4.0 дає нам право заявляти від імені всього руху 4.0 про нерелевантність результатів ДУІТ поточній ситуації в промисловості, а також очікуванням інших учасників платформи Industry4Ukraine.

  1. В нашій початковій концепції проекту низький рівень довіри між владою та бізнесом вказаний як головний національний виклик останніх 3-5 років. Як ми вже сказали, жоден з запропонованих нами тактичних ходів для реалізації цього не був прийнятий орг. комітетом ДУІТ. Але орг. комітет мав інші, альтернативні можливості організації цього діалогу – наприклад на фінальній конференції в Києві. Як ми тепер знаємо, там були заявлені, але насправді не явились жодні представники центральних ОВВ, регіональних чи від парламенту. Було мало промисловців серед виступаючих – зі своїм баченням регіонального чи галузевого розвитку. Тоді про що була ця конференція і для кого? З ким діалог і про що? Ми в черговий раз висказали самі собі своє занепокоєння падінням промисловості?
  2. Ріст відповідальності владних структур є наступним викликом. Більш, ніж очевидно, що штучне «залучення» департаментів Мінекономіки до подібних проектів й тим більше позиціонування «під егідою Кабміну» посилює їх зону комфорту, – а не виводить з неї. Чиновники вже звикають до того, що можна всю роботу по розвитку делегувати активістам та донорам, отримувати від них періодично аналітику та рекомендації, разом піаритись на окремих заходах, демонструючи «єдність та співпрацю»… і все залишається, як було. Рік тому вже був індустріальний тиждень. Конференція «Новітня промисловість» проходить вже 3-ій раз! Які результати? Де бодай доля тих рекомендацій, які взяв на себе уряд України й дійсно виконав? Для бізнесу більш, ніж очевидно, що це радше імітація дій, ніж справжні політика реформ. Й що подібними проектами ми тільки посилюємо цю стагнацію та безвідповідальність владних структур.
  3. Прискорення в розвитку регіональних політик (вони ж – аспекти Маніфесту Industry4Ukraine) – теж важливий виклик. Якщо ми хотіли показати кращі приклади регіональних політик сучасного промислового розвитку, то де вони? Де ті області та регіони, які мають кращі показники в розвитку інновацій та цифрових технологій в промисловості, кластерів та експорту? Невже їх немає? Якщо є, то чому проект ДУІТ з залученням десятків відповідальних на різних рівнях не зміг їх знайти? Чи зрозуміли ми завдяки чому «кращі є кращі», тобто які є кращі регіональні практики, які можна тиражувати по іншим регіонам? Чи знаємо ми 10-ку кращих представників промисловості в кожному регіоні і які мають успішний досвід в місцевою владою? Питання риторичні. Звісно «ні», – адже цілі проекту і не ставились подібним чином.
  4. Покращення комунікацій між стейкхолдерами Industry4Ukraine – між собою, а також з владними структурами, також є завданням початкового етапу нашої коаліції. Організатори наробили багато помилок в комунікаціях, в тому числі по відношенню до АППАУ, – їх детальний опис недоречний в даній статті. Скажу тільки, що погана організація кількох початкових заходів відбиває будь-яке бажання витрачати час на подальші зібрання. Але навіть по закінченню проекту – що заважало зібрати всіх учасників й разом підвести детальний розбір результатів? Адже й зараз вони до кінця незрозумілі, – інформацію потрібно збирати по кільком різним звітам. Єдиного короткого резюме «що це дало» по відношенню до початкових цілей – немає.
  5. Узгодження позицій організаторів ДУІТ з іншими проектами Industry4Ukraine та АППАУ теж є проблемним. «Хто в ліс, хто по дрова» – це про нас. Восени, АППАУ проводила цілий ряд заходів дотичних до тем ДУІТ. 20 листопада в рамках промислового форуму ми проводили спеціальний воркшоп по покращенню співпраці учасників платформи Industry4Ukraine. Й де мова йшла якраз про те, як ефективніше та разом виробляти спільні політики державного рівня! 22 листопада відбувся найбільший форум Індустрії 4.0 – Trans4Mation, який зібрав 600+ замовників з промисловості, енергетики та інфраструктури. В рамках нього розпочались інтенсивні обміни з колегами з Польщі та Франції щодо міжнародної співпраці та експорту. 29 листопада в Запоріжжі прийнято рішення про запуск 1-го в Україні кластеру по моделі ІАМ. 17 грудня в КПІ пройшла конференція ЗВО на тему кращої інтеграції промисловців та університетів. Всюди на цих заходах мова йшла про покращення співпраці між державними установами, наукою та бізнесом – й в тому числі на регіональному рівні. Невже все це немає відношення до організаторів ДУІТ та до їх проекту??? Насправді ж, рівень залучення чи підтримки колегами з орг. комітету ДУІТ цих заходів – близький до нуля! Це означає, що кожен дбає тільки про свій проект і ніякої синергії й близько немає.

Якщо підсумувати. Чи був корисним проект ДУІТ? – звісно так. Є чимало користі для різних стейкхолдерів як центрального, так і на регіональному рівнях, так і для платформи Industry4Ukraine. Чи був проект релевантним до головних викликів промислового розвитку, покращенню співпраці між владою та бізнесом, росту довіри, консолідації, зрештою, експертного середовища в нашій Industry4Ukraine? Думаю, що «ні» – факти кажуть про протилежне.

Питання до спільноти

Отже, ми маємо розкол серед спів-організаторів платформи. Не потрібно боятись цього слова. Насправді – це дуже добре. Без «storming» (робочих конфліктів) немає і «forming» (формування справжніх команд) – це класика буд-яких живих проектів та подібних ініціатив. Якщо ми справді хочемо єднання, то наше завдання – пройти зараз цей етап якомога швидше й сформувати справжню, дієву коаліцію, що базується на єдиних цінностях та правилах взаємодії.

Але ці речі – цілі та цінності, – і є головними питаннями, які до цього часу неузгоджені між спів- організаторами й всіма учасниками коаліційної платформи

  • ми хочемо тільки піаритись на темі 4.0 та подібних, чи дійсно націлені на розвиток сучасної, цифрової промисловості?
  • ми налаштовані на справжній діалог між собою та з урядом, чи тільки робимо видимість цього діалогу?
  • ми хочемо разом виконувати проекти, які симулюють вирішення справжніх проблем чи ті, які дійсно змінюють ситуацію на краще?
  • ми визнаємо пріоритет бізнес-асоціацій (ширше – бізнесу), як вищий й відповідно уникаємо «теплих ван» для чиновників, – чи все-ж, постійно йдемо на компроміси, «щоб всім було добре».
  • в полі Індустрії 4.0, ми встановлюємо єдині правила комунікацій та ведення спільних проектів, – чи й далі кожен робить, що хоче в межах  свого «власного» проекту, ігноруючи при цьому партнерські?

Учасники платформи мають зібратись й спільно надати відповіді на ці питання. Інакше, синергії не буде. АППАУ запропонує дату та детальну програму цього зібрання на лютий. Коментарі, пропозиції, а також альтернативні оцінки ситуації, що склалась, вітаються. Принагідно нагадаємо, що цей сайт створений та підтримується АППАУ для всієї спільноти Industry4Ukraine – будь-який учасник платформи може надавати нам свій контент для виводу на сайт.

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ

Координатор руху «Індустрія 4.0 в Україні»

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>