Український кластерний альянс – проекти та виклики початкового періоду

Український кластерний альянс (УКА), як свідомий, цілеспрямований рух на мобілізацію та консолідацію кластерів є ровесником війни, – ми розпочали роботу з кінця лютого. І як щоденно підводять підсумки та роблять прогнози на воєнному фронті, так само й ми підводимо періодично підсумки на нашому економічному фронті. Дана публікація освітлює перші результати структуризації ініціатив УКА. Вона також зазначає наші виклики в їх розвитку. Їх усвідомлення та прийняття є важливим для всіх наших учасників та партнерів УКА.

Головні напрями розвитку УКА

Початкові цілі та завдання спільноти визначені в цій публікації. Практично, на період до кінця травня, вони фіксують традиційні речі на старті – структурувати ініціативи кластерів в портфель замовлень, здобути на них фінансування (=забезпечити ресурсом) й розпочати виконання. Таким чином, завдання за великим рахунком зводяться до керування портфелем проектів, які є спільними для всіх кластерів, груп кластерів або підтримки окремих кластерів.

Портфель проектів УКА наразі виглядає наступним чином.

Рис. 1. Портфель проектів УКА, темно-синім позначені проекти, які вже в стадії виконання.

Пройдемось далі коротко по стану кожного з цих напрямів та окремих проектів.

А. Координаційний центр – це «мізки та нервова система» УКА, або ж, професійною мовою – це РМО (Project management office). Він наразі включає 2-х рівневу систему

  • група 5 координаторів веде щоденну операційну діяльність по структуризації УКА, формуванню робочих груп, деталізації проектів, їх фандрейзингу та ресурсному забезпеченню спільних функцій.
  • більша група – 20+ координаторів від кластерів та партнерів забезпечує операційну діяльність вказаних проектів.

Всі ці люди більше місяця працюють як волонтери, або за кошт своїх організацій. Ясно, що без фінансування координаційного центру та окремих, спільних проектів УКА не має майбутнього.

В. Аналітичний центр (АЦ) має місію забезпечення УКА якісною аналітикою – по секторам та галузям, в яких працюють кластери УКА. А також спільним крос-секторальним напрямам – як стан supply chain, логістика, імпорт-експорт, можливості інтеграції в міжнародні ланцюги доданої вартості тощо. Крім оперативної аналітики, важливої для орієнтації та прийняття рішень керівниками кластерів та їх членів, АЦ має будувати стратегічну перспективу – прогнози, стратегічні опції, аналіз зовнішнього середовища в світі тощо.  Наразі, АЦ проявив себе в 2х напрямах діяльності

  • Регулярний випуск аналітичних дайджестів
  • Випуск анти-кризових інструкцій – гайдів, зокрема такі вийшли за напрямами логістики та схеми – алгоритму для імпорту (як вносити свої позиції в перелік критичних товарів)

АЦ об’єднує аналітиків з різних партнерських організацій, включно з аналітичними агенціями.

С. Проекти виробництва є головними в УКА, оскільки вони безпосередньо стосується кластерів, як бізнес-об’єднань виробничих компаній. Наразі запущеними в роботу можна вважати 2 проекти

  • Виробництво аптечок для тер. оборони (керівник А. Долинний)
  • Пошиття одягу для тер. оборони та цивільних осіб, в тому числі тимчасово переміщених (керівник О. Демчук)

Обидва проекти мають часткове фінансування з різних джерел. Останній, який веде швейний кластер «Поділля» – також є прикладом широкої кластерної та міжнародної кооперації. Партнерами тут є GIZ, польський фонд FKDP, німецька Bafatex та український холдинг ДТЕК. Разом партнери забезпечили запуск у виробництво 40 тис продуктів та 110 робочих місць.

Іншим важливим елементом цього проекту є перемовини з Міноборони. Вихід на державні замовлення шляхом демонстрації кластерного потенціалу є ключовим елементом для визнання кластерів та їх спроможності бути вагомими економічними акторами.

Що стосується інших ініціатив, зокрема, проектування та будівництва житла для переселенців – всі вони ще не вийшли на етап завершених пропозицій у вигляді проектних заявок.

Великий інтерес в керівництва УКА та окремих партнерів викликає концепція Центрів швидкого реагування (Emergency Support Center) по кожній з критичних індустрій. Мова про об’єднані в консорціумах сили та ресурси кількох кластерів й за кожною з критичних індустрій чи напрямів – Харчовій та переробній, Текстильній, Фармації (ліки), Комунальним господарствам міст (Utilities).  Окремо розглядається консорціум по інтернаціоналізації інжинірингу. Ці ініціатива перебуває в самій початковій фазі й тут перш за все необхідно зрозуміти готовність кластерів. Наприклад, в харчовій ми бачимо поки що дуже слабкий склад учасників. Й це також типова причина чому потрібні ESC – більшість кластерів УКА є молодими структурами, які не мають достатньо ні ресурсів, ні спроможностей реагувати на складні виклики, – тому їх об’єднання виглядає логічно та доцільно в даній ситуації.

D. Реалокація персоналу – ще один важливий напрям УКА, який триває від початку березня. Кластери, як частина українських МСП, несуть величезні втрати в замовленнях. Частина персоналу вже простоює й цей ефект буде тільки наростати – адже війна продовжується. Держава поки що слабо проявляє себе в створенні робочих місць, зокрема, через державні замовлення для критичних індустрій, на яких сфокусовані кластери УКА. Відповідно тут, ключовими напрямами є ініціативи як

  • Облік вільного кадрового ресурсу. Мова про окремі бази даних УКА і які сегментують відповідно до галузевих критеріїв обліку. Зокрема, АППАУ вже склала дуже детальну базу вільних ресурсів системних інтеграторів АСУТП-ІТ, й веде перемовини з європейськими та американськими асоціаціями щодо їх задіяння в міжнародних проектах. По суті, тут мова про інженерний аутсоурсинг. Оскільки на системному, тобто організованому рівні його ніколи не існувало в Україні в цій сфері – це також величезна можливість для сотень й тисяч інженерів різних спеціальностей. Але звісно мова не тільки про аутсорс. Наприклад, в країні зараз сотні виробничих підприємств перемістились в західні області без своїх виробничих активів – куди їх дівати?
  • Метчинг (сполучення) потреб та пропозицій на веб-платформі. АППАУ перенацілила свою платформу, яку веде з літа 2021 на потреби кластерів. Тобто, зараз – це платформа метчмейкингу, де попит може зустрічатись з пропозицією. Для цього достатньо вносити свої дані у відповідних категоріях. З технічної точки зору тут немає особливих проблем, алгоритм дозволяє швидко сполучати людей між собою за наявністю споріднених даних. І це б дозволило в умовах тотальної невизначеності швидко знаходити нових партнерів, й таким чином перезапускати ЛДВ або створювати нові. Але з точки зору залучення (=наявності даних для метчингу) – проблеми великі, наші люди не мають навичок вносити детальну інформацію про свої послуги чи проблеми. Відповідно ця платформа потребує значного фінансування й саме в частині залучення користувачів.

  • Перенаправлення гуманітарної допомоги – мова радше про створення сервісної функції в рамках УКА, яка дозволить швидко орієнтувати членів кластерів на відповідні фонди допомоги. Їх кількість зростає, але в цьому і є проблема. Коли доходить до конкретної проблеми конкретного члена кластеру – люди не знають куди звертатись. Типовий кейс – це допомога сім’ям, учасникам кластерів, постраждалим в зонах бойових дій. Мова про втрачені домівки, майно, офіси, підприємства тощо.

 

E. Експорт – Інтернаціоналізація – це про проекти міжнародної допомоги та виходу на міжнародні ринки. Наразі, цей напрям – один з найактивніших в УКА. Вже виконуються проекти

  • «Вікно допомоги» на платформі ECCP – тут всі члени кластерів можуть постити свої потреби будь-якого характеру, крім військових замовлень. Для цього достатньо заповнити відповідну форму – далі наші координатори введуть це в систему. Інформація з бази платформи доповнюється та розширюється спеціалізованими С2С (Clusters-2-Clusters) зустрічами, які сполучають українські та європейські кластери однієї галузі. Перша така зустріч відбулась 5 квітня по швейній промисловості. Інструмент ЕССР (маркетплейс + С2С зустрічі) є третім серед всіх проектів УКА, який більш-менш забезпечений ресурсом. Велику підтримку тут надає європейська команда, до якої входять менеджери Європейського кластерного альянсу та польська асоціація кластерів.
  • Аналогічно до платформи ЕССР, і яка орієнтована на всі кластерні спільноти, триває підготовка до розгортання подібних інструментів по більш вузьким сегментам. Зокрема, для системних інтеграторів АСУТП-ІТ АППАУ веде перемовини з асоціацією системних інтеграторів США про створення програми CSIA4Ukraine. Подібно до ЕССР вона може включати створення спеціального веб-маркетплейсу, та серію С2С зустрічей. Ще одне подібне масштабування – для промислових розробників та стартапів, тут перемовини йдуть з представниками європейських DIH. По обом напрямам готуються зустрічі С2С.

Інші можливі проекти в цій категорії – як імпортозаміщення чи широка промоція УКА на міжнародній арені, – ще знаходяться в фазі обговорення й не отримали необхідної підтримки кластерів чи партнерів.

Наразі координаційний центр УКА веде перемовини про фінансування 2х значних проектів в рамках всього портфелю, і які консолідують навколо координаційного центру його окремі елементи. Повне розгортання тих чи інших проектів в повних масштабах плануються пізніше. Адже очевидно, що зараз в нас для цього немає ресурсів.

Наразі фокус робиться на 3 ключових напрямах

  • Забезпеченні загальної координації, комунікацій та створенні спільних сервісів
  • Серед сервісів найбільш важливим виглядає напрям інтернаціоналізації – сюди вже залучаються практично всі кластери за наявними секторами.
  • Ми також надаємо консультаційну підтримку та промотуємо проекти окремих кластерів

 

Топ виклики в розгортанні проектів

Українські кластери проактивно реагують на драматичні зміни, які принесла війна. Вони  прагнуть всіма силами підтримати ЗСУ та тер. оборону, й разом з тим намагаються тримати економічний фронт й підтримувати власних членів. в економіці та соціальній сфері. Ці зусилля генерують велику кількість нових ініціатив, й частина яких вже переходить в наступну фазу проектів. Координаційний центр УКА в свою чергу намагається при цьому структурувати проекти й надавати їм всебічну допомогу – звідки, власне, й цей портфель проектів на рис.1.

Водночас, всім нам варто реалістично й до певної міри критично оцінювати спроможності різних команд, кластерів й спільноти в цілому. Й ця оцінка має стосуватись першочергово спроможності виконувати велику кількість великих та складних проектів. При слабкій ще координації, відсутності налагодженого керування, слабких ресурсах самих кластерів й тотальному відсутності фінансування намагання керувати великою кількістю проектів приречене на швидку поразку. В рамках цієї публікації детально розглянемо 2 ключові виклики, що стосуються керування портфелем проектів, представленого на рис. 1

Виклик №1: ресурсне забезпечення проектів та напрямів

Це найбільший виклик. Й в довоєнні часи більшість кластерів не могли похвалитись достатньою спроможністю виконувати серйозні проекти розвитку. А під час війни ці завдання стали на порядок складнішими. Відповідно по більшості проектів ми бачимо одні й ті же проблеми, які в цілому можна звести до 3х відсутніх елементів – сильних проектних менеджерів, згуртованих команд та фінансування. При цьому не можна говорити, що наявність фінансування (наприклад через донорів) автоматично вирішує питання менеджменту та команд. Адже й сьогодні, цільові сегменти УКА, визначені по критичних індустріях не мають явних лідерів – як Харчова, Фармацевтична, сектори ІАМ та критична інфраструктура. Слабкими та не синхронізованими виглядають зовнішні комунікації й практично відсутній напрям GR. Звісно в нас є окремі сильні асоціації чи керівники, які беруть на себе лідерську роль. Але ще раз – для кількості запропонованих напрямів та ініціатив їх вкрай мало.

Прийняття цього виклику може йти 2-ма шляхами. Перший – керівники та члени правлінь окремих кластерів, наші експерти та активісти все-ж почнуть брати на себе більшу відповідальність й проявляти лідерські якості. Другий – нам потрібно залучати ззовні нові організації, більш представницькі для вказаних цільових секторів.

Виклик №2: фрагментація зусиль та ресурсів

Більшість наших кластерів визнають, що «в єдності сила». Але в підготовці проектів цього поки не видно.  Багато заявок готують поодинці й не включають можливостей консолідації кількох споріднених кластерів. Іншими словами, в нас є велика фрагментація зусиль та ресурсів. Між тим, потрібно розуміти що 80% кластерів УКА – це ще дуже молоді організації, створені в 2020-21 рр з кількістю членів менше 20. Війна ще більше ослабила ці ресурси. Тобто фактично активними в рамках таких кластерів є 5-8 МСП. Робити з ними якісь спільні, колективні дії дуже важко, як не можна говорити й про якусь галузеву чи секторальну консолідацію чи «представництво» – це виглядає дуже «натягнуто». Й тим більше це справедливо для кластерів з регіонів бойових дій, де практично всі МСП  знаходяться в режимі релокації або ж тимчасово не працюють.

Ця проблема – радше ментального рівня, й вона відображає традиційну регіональну чи галузеву конкуренцію між різними бізнес-об’єднаннями. Очевидно, що зараз не час для такої конкуренції й парадигми потрібно змінювати. Координатори кластерів мають зрозуміти, що «повного й великого складу» МСП в них не буде ще довго, й відповідно не буде поповнення членських внесків. Єдиний шлях виживання – це вже починати об’єднуватись з групами споріднених кластерів (швейники, ІАМ, агро-харчовики тощо). Тільки так можна реально виконувати серйозні проекти, гроші на які виділяють донори, й відповідно забезпечити зростання своїх організацій.

Наслідками неприйняття цих викликів є низька операційна ефективність як УКА та і окремих кластерів й зрештою, падіння довіри між членами УКА. Це ж стосується й пресловутого фінансування – його відсутність, це також наслідок низької операційної ефективності. Адже донори вже кілька тижнів як на низькому старті – але де ж наші якісно підготовлені заявки від кластерів?

********

Резюмуємо.  Ясно, що приймати ці виклики в УКА потрібно спільно та консолідовано. Зокрема, шляхом промоції кращих практик та прикладів лідерства та консолідації. Їх вже чимало в УКА – проекти кластеру «Поділля», «Аптечки», розгортання напряму інтернаціоналізації на платформі ЕССР та в АППАУ, низка проектів УАМ, вихід анти-кризових гайдів та дайджестів в Аналітичному центрі тощо, – всі кластери мають вивчати цей досвід, долучатись й демонструвати подібну активність.

Координаційний центр УКА налаштований рішуче й вірить в нашу спроможність до консолідації  – ми очікуємо значних покращень вже в квітні.