30 березня учасники Українського кластерного альянсу обговорили нагальні питання інтеграції до європейського ринку та анонсували ініціативи з просування української продукції за кордон. В умовах, коли локальний ринок зменшився в рази та перебуває у паралізованому стані, нові ринки в Європі та інших країнах світу мають стати тим плацдармом, що забезпечить швидке відновлення та стабільний розвиток українського виробництва.
Андрій Длигач, співзасновник “Центру Економічного Відродження” вказав, що падіння ВВП країни в 2022 очікується до 40%, внутрішній ринок вже впав в рази, тому експорт – інтернаціоналізації є пріоритетною стратегією виживання, й особливо для промислових МСП країни. Андрій назвав 3 внутрішні чинники, які стримують наразі реалізацію цієї стратегії 1) традиційно слабка торгова дипломатія країни і яка наразі повністю переключена на гуманітарну допомогу, б) традиційно слабкі та імпортозалежні ланцюги доданої вартості (ЛВД) – і які зараз в окремих сектора майже розірвані, в) не працює частина логістики експортерів, в першу чергу, мова про морські шляхи.
Володимир Панченко, провідний аналітик Аналітичного центру Industry4Ukraine назвав окремі шляхи відновлення ЛДВ – зокрема, мова про більше сфокусовану програму релокації підприємств, зокрема з урахуванням термінів закінчення війни, а також розширення переліку областей для релокації, додавши центральні області України до переліку. Потрібне надання додаткового фінансування військово-цивільним адміністраціям на створення інфраструктури під розміщення виробництв в областях-акцепторах. Це потрібно робити не тільки на територіях зареєстрованих індустріальних парків, а надати можливість розміщуватись саме по кластерному принципу. На сьогодні існують підприємства, які не здатні після втрати своїх активів залучити кошти звичним способом для створення виробництва на новому місці, для них потрібне проєктне кредитування, коли заставою по отриманню коштів є сам проєкт. Наразі ж чимало банків відмовляються продовжувати кредити навіть діючим бізнесам через високі ризики. Для подолання цього потрібно змінювати регулювання НБУ щодо комерційних банків, зокрема в питанні формування обов’язкових резервів.
Учасники альянсу погодились, що одним зі стратегічних напрямків розвитку експорту має стати переорієнтація російських замовлень до українських виконавців. Для цього українським виробникам необхідно вже сьогодні вбудовуватись в європейські кластерні альянси та доносити інформацію про можливість виконання замовлень, що раніше надходили росіянам, українськими компаніями. Так, проєктний менеджер Офісу з розвитку підприємництва та експорту Сергій Пашуков анонсував низку ініціатив офісу, наприклад, збір актуальної інформації про готовність українських виробників здійснювати експортну діяльність, аби мати можливість оперативно реагувати на запити західних імпортерів. Також офіс сумісно з Інститутом маркетингу (Естонія) запустив проєкт з підтримки бізнесу Biz for Ukraine для українських компаній, що можуть надавати дистанційні послуги для іноземців, зокрема, IT-послуги, консультаційні, креативні та інші.
Заслуговує на увагу також ініціатива литовських колег, що анонсували запуск платформи для відбудовування ланцюгів створення доданої вартості. Якщо через воєнні дії один або декілька етапів виробництва випали з виробничого ланцюжку, дана ініціатива має на меті швидко підібрати альтернативу та відновити виробничий цикл.
Цікаво, що європейський напрямок не єдиний, що може забезпечити нові стабільні виробничі зв’язки. Голова правління Харківського кластеру ІАМ Оксана Ситник наголошує, що азіатські країни, такі як Казахстан, Китай, Індія, також можуть стати (і вже стають) новими ринками збуту для, наприклад, українських інжинірингових сервісів. Пошук нових контактів, за її словами, успішно відбувається через спілки місцевих виробників та через вже налагоджені контакти з місцевими установами.
Єдине, українським виробникам необхідно розуміти, що попри відкритість іноземних ринків для українського бізнесу, замовники однаково очікують на стабільні поставки продукції та належне її оформлення, включаючи маркування, сертифікацію та інші питання. Тож, орієнтуючись на експорт, потрібно завчасно підготуватись до цивілізованих виробничих відносин навіть у воєнних умовах.
Іншим стратегічним напрямом підтримки виробництва можуть стати держзамовлення за умови готовності бізнесу частково переорієнтуватись на воєнні рейки. Як зазначив радник Експортно-кредитного агентства Павло Вернівський, цілком можливо надавати держзамовлення текстильній промисловості на пошиття воєнного одягу. У цьому випадку стає реальним залучити до відновлення промисловості усе населення України через випуск цільових військових облігацій, коли купуючи облігації, громадяни фінансують підтримку та розвиток визначених секторів економіки.
Також варто додати, що для тих виробників, хто ще не готовий виходити на іноземні ринки, має сенс проаналізувати ситуацію на внутрішньому ринку на предмет заміщення російської продукції власною. Як зазначає Олександр Юрчак, координатор УКА, “мова не тільки про ІТ-продукти (типу 1С, Бітрікс-24 тощо), – в численних промислових сегментах, як не дивно, досі головними конкурентами українських виробників були російські компанії. Цей облік – аналітика мають бути зроблені найближчим часом».
В підсумку, експерти рекомендують всім кластерам України значно консолідувати свої зусилля в напрямку експорту – інтернаціоналізації. Керівництво УКА акцентує, що багато МСП недооцінюють втрати на внутрішньому ринку й ще надіються, що війна от-от завершиться й «все буде як раніше».
На жаль, це – ілюзії, й щоб врятувати окремі промислові сектори та фірми, діяти потрібно негайно.
Разом з тим, підходи в цій сфері мають бути зваженими. Бізнес-об’єднання МСП, за рідкісними винятками, й раніше не могли похвалитись цілісними та успішними стратегіями експорту – що ж, говорити про нинішні часи. Учасники УКА потребують швидких та групових узгоджень за галузевими та секторальними ознаками щодо всіх можливих опцій інтернаціоналізації та їх кращої пріоритезації. Окремий акцент керівництво УКА має зробити на узгоджені та синхронізації сил та планів дій з 2-ма ключовими стейкхолдерами – Офісом з розвитку експорту та Радою експортерів при МЗС.
Переглянути запис вебінару можна за посиланням.