Молодь та Індустрія 4.0 – підсумки другого тижня кампанії

В огляді 2-го тижня кампанії «Молодь та Індустрія 4.0» – вже традиційний огляд новин та пропозицій регіональних зібрань, думки експертів та результати опитувань.

Заходи в Миколаєві та Вінниці

Європейські індустріальні дні в форматі круглих столів пройшли в Миколаєві та Вінниці відповідно 15 та 17 лютого. На відміну від Харкова та Запоріжжя, вони були менш представницькими, але не менш цікавими за своїм контентом й численними інсайтами в тему «Молодь та Індустрія 4.0».

Миколаїв розпочав захід потужним інтернаціональним блоком – своїми напрацюваннями в темі «Молодь та Індустрія 4.0» ділились колеги Морського кластеру України з Румунії, Польщі, Греції та Болгарії. Кожна з цих презентацій заслуговує на увагу, переглянути відео можна за посиланням.

Відзначимо в першій презентації професора Едена Мамута з університету Овідіуса з Констанції, члена мережі університетів Чорноморського регіону (Румунія) тенденції про зміни парадигм для викладачів вищої освіти (з 31 хв):

  • Від надання фіксованих знань – до вміння задавати правильні запитання.
  • Від навчання, сфокусованому на кінцевому продуктів – до навчання, де важливий і продукт, і процес.
  • Зміна ролі викладача з виключно експерта (носія знань) – до експерта та консультанта (вміння вирішувати прикладні завдання).

Змінюються цілі навчання – важливо навчити студента навчатись, управляти змінами та відносинами, проактивно вирішувати завдання свого розвитку. Цікавим для багатьох університетів буде фреймворк відкритого навчання в цій презентації.

Рис. 1. Фреймворк відкритого навчання

 

Цікавою була також презентація Катажини Романтовської – Яскольскої з Морського технологічного форуму (Польща, 37 хв). Цей форум – по суті, кластерна організація, що об’єднує провідних представників виробників обладнання, підприємств, розробників, університетів морської галузі. В презентації є яскрава демонстрація кращих практик, як спільнота роботодавців конкретної галузі розвиває та культивує інженерні професії суднобудування спільно з університетами. Спільно  вони заснували Морську академію, яка проводить низку заходів з популяризації професій галузі та залучення молоді. До неї були залучені кращі експерти з боку роботодавців. Серед них – регулярні зустрічі роботодавців зі студентами, демонстрація технологій та кращих практик,  конкурси та призи для кращих студентів, окремі форуми для молоді, конкурси Female engineer 4.0 та інші заходи.

Пані Катажина підкреслила, що польський бізнес не просто чекає якихось видатних результатів від університетів, –

бізнес сам йде до викладачів, цікавиться їх потребами й проактивно співпрацює у вирішення спільних завдань розвитку.

Шкода, що представників місцевих університетів практично не було на цьому заході в Миколаєві. Маємо надію, що поширенню цих знань буде сприяти відео-запис та детальний звіт події від МКУ.

Серед найбільш цікавих презентацій у Вінниці варто відмітити презентацію СЕО Mobilis Robotics Сергія Агеєва, – тут є конкретні пропозиції щодо покращення ситуації з кадрами для владних структур регіонального рівня

Вінницький захід порадував якісними дискусіями – їх тут було чимало, тому виділяти якісь моменти справді важко. Окремі цитати спікерів заходу, які передають глибину викликів в темі «Молодь» – див. тут.  Так само, досить консолідовано звучали тут тези про зміни від представників влади, бізнесу, освіти та науки. З нетерпінням чекаємо на виклад відео-запису події.

 Перша фіксація кращих практик

Миколаївський захід першим почав чітку фіксацію місцевих кращих практик. В фінальній резолюції круглого столу відмічені такі практики Південного регіону:

  1. Аналітика стану з кадрами по регіону – є детальне дослідження ситуації з кадрами в суднобудуванні, виконане представниками Морського кластеру, див. окремий аналіз.
  2. Програми залучення молоді підприємствами регіону: завод “Океан” – досяг зменшення середнього віку працівників ІТР на 10 років шляхом спеціальних програм залучення та перенавчання молоді з непрофільною освітою. Іван Сімутенков, гол. інженер заводу «Океан» каже, що в багатьох спеціалізаціях, як наприклад розкрій металу, немає потреби у профільній освіті та докладних знаннях про суднобудування. А впровадження електронного документообігу та сучасного програмного забезпечення дозволило розвантажити наявний персонал, зменшити вимоги та необхідність у наборі додаткового.
  3. Програми reskilling-upskilling в навчальних закладах та інших провайдерах сервісних послуг

В цій сфері цікавим є досвід кількох компаній

    • Одеська компанія 482.solutions (член АППАУ) вже більше трьох років активно співпрацює з кількома ЗВО України (Одеський національний університет ім. Мечникова, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський Університет імені Бориса Грінченка). Експерти компанії проводять лекції та практичні заняття з технології блокчейн. Результатом цієї діяльності стало залучення талановитих студентів до компанії у якості працівників.
    • Великий досвід співпраці з місцевою академією харчових технологій в підготовці спеціалістів має одеська інжинірингова група «С-інжиніринг».
    • На заводі “Океан” виключили вікові обмеження, підтримуємо бажання спеціалістів старшого віку, як носіїв критичних знань, працювати та передавати досвід.
  1.   Програми співпраці бізнес-університети в створенні нових навчальних програм Індустрії 4.0. Миколаївська компанія AmicoDigital практикує регулярну, багаторічну співпрацю з фахівцями із створення курсів для підвищення кваліфікації фахівців, як приклад – працівників державних служб та органів влади, що використовують сучасні технології та апаратно-програмні рішення у своїй діяльності.
  2.   Організація спільних заходів, які популяризують інженерні професії та сучасні технології 4.0. Участь представників компаній у “днях відкритих дверей” університетів, технічних ярмарках інших заходах щодо залучення молоді, популяризації інженерних професій; проведення екскурсій абітурієнтам та ознайомлення із можливостями подальшого працевлаштування (зокрема досвід “С-Job”, “MDEM”, “ГК “АМІКО”).
  3.     Взаємодія з міжнародними організаціями, міжнародна співпраця

Буквально за 1 рік активної роботи Морський кластер України має цілу низку партнерів з Литви, Польщі, Румунії, Болгарії, Греції, Нідерландів, Німеччини та Франції. Багато з них вже є партнерами в питання розвитку Індустрії 4.0 та залучення молоді до морської галузі.

  1.     Кращі кейси подвійного цифрового та зеленого переходу в промисловості, до яких залучена молодь. Проект Navais компанії МDEM, м. Миколаїв демонструє залучення  студентської молоді місцевого університету кораблебудування до технологій 4.0 PLM в проектуванні. Особливості кейсу – швидкість освоєння нових знань та навичок студентами, завдяки розвинутій системі керування знаннями в компанії MDEM.

Інсайти та резюме 2-го тижня

Робоча група (РГ) «reskilling – upskilling» минулого тижня була не надто продуктивною. Висновки опитувань, опубліковані в звіті 1-го тижня кампанії,  де-факто не змінились – єдине, що тепер ці презентації результатів опитування доступні в деталях, див. – по молоді та роботодавцям.

Приємною несподіванкою для аналітиків РГ став вихід статті Олександра Костюка «Чому випускники не задовольняють роботодавців», де достатньо аргументовано пояснюється звідки й чому беруться «кваліфікаційні розриви».

Важливим є результати ще 1 міні-опитування в Фейсбук про те, «чому експерти ЗВО не демонструють свою експертність публічно?». Відповідь аудиторії однозначно говорить про 2 головні причини:

  • «Система всіляко навертає їх (викладачів) писати щось наукове, а не те що потрібно ринку»,
  • «Їм просто не вистачає навичок, потрібних для ринку»

Ці висновки частково пояснюють, чому з сотень тисяч євро, які заходять в освітню систему через різні грантові та міжнародні канали (зокрема, Erasmus) ми бачимо настільки низький вихід для учасників ринку. Проблема, звісно, в дуже низькій орієнтації наших університетів на вимоги ринку. Ми вже неодноразово озвучували раніше, що переважна більшість ЗВО є само- або «МОН-о» центрованими. Але НЕ клієнто-центрованими, якщо мати на увазі кінцевого споживача продуктів університетів, тобто – український бізнес. Зокрема, для розвитку української Індустрії 4.0 ми поки що не бачимо ніяких нових здобутків у вигляді навчальних програм для ринку чи інших пропозицій від університетів.  В опитуванні про кращі практики провайдерів навчальних послуг на цей момент зафіксовано більше 30 відповідей, але якихось нових цікавих пропозицій ми не виявили. Так само більше питань, ніж відповідей викликає програма EU4Skills – 21 млн євро отримають на переобладнання своїх лабораторій та навчальних класів українські професійно-освітні заклади. Яка їх частина стосується промисловості та промислових хайтек? Тотальна орієнтація проекту EU4Skills в Вінниці, й очевидно, за підтримки місцевої ОДА, на «кухарів» та HoReCA відверто пригнічує. Можливо, в інших регіонах ситуація виглядає краще.

На цьому фоні відверто слабких комунікацій та координації, й відсутності будь-яких узгоджених пріоритетів з промисловими хайтек є приємні несподіванки. Дуже позитивним виглядають результати робочої зустрічі АППАУ, Запорізького кластеру ІАМ з учасниками проекту WORK4CE (Запорізька «Політехніка», КНУБА та Тернопільський НТУ) й це для нас є 1-им значимим результатом Запорізького круглого столу 10 лютого. Проект є дуже цікавим для українського ринку й саме з точки зори підготовки нових навчальних програм Індустрії 4.0. Сторони обговорили й узгодили головний й вже прийнятий в проекти принцип гнучкого проектного керування (agile project management), згідно якому залучення представників бізнесу (user persona) посилиться вже на ранньому етапі проекту. Тобто,

АППАУ та кластери готові максимально включитись, щоб налаштування нових навчальних програм відбувалось з максимальним залученням передових українських замовників.

Й, до речі, цей приклад обговорення – класика застосування нашої моделі смарт-спеціалізації, де попарне узгодження спільних планів дій в конкретних проектів є набагато важливішим за гучні заяви на спільних зібраннях та колективні меморандуми. Але спочатку потрібен сам прецедент – тобто, «раптом якось виявити» існування таких проектів – і саме в цьому проявляється об’єднуюча роль кластерів та їх публічних заходів.

 

*********

Якщо підсумовувати всі результати опитувань й думки експертів, отримані впродовж кампанії, то виходить на те, що між системою освіти та роботодавцями з промисловості є глибока прірва. Й хоча обидві сторони наводять містки й кажуть, що готові до співпраці, стає очевидним, що ці містки надто хиткі й ходити по ним ризиковано. Й тому мало хто вирішує йти по ним назустріч один одному. Хиткість цих містків проявляється не тільки в низькій орієнтації сторін одна до одної. Виявляється поруч вже є добротно збудований міст, практично швидкісна автотраса по якому дуже швидко пересуваються автобуси та швидкісні поїзди, наповнені кращими студентами. Читач вже зрозумів, що мова про ІТ-аутсорс, й не треба комусь доказувати, що кінцева точка цих маршрутів зовсім не в Україні. На вінницькому заході фраза директора місцевої філії «Міратех» звучала як вирок для промисловців  –

«Скільки на старайтесь, скільки не інвестуйте, – вони все одно підуть в ІТ»

Й тому дійсно, – для багатьох сторін від ЗВО та промисловців з їхніми хиткими містками простіше й безпечніше залишитись на своїй території й навіть «не рипатись».

Ця ситуація є дійсно драматичною й формує дуже серйозні виклики не тільки до університетів чи промисловців, але в першу чергу до тих, хто мав би будувати «надійні мости» по всім напрямам, постійно зменшувати ці розриви між різними стейкхолдерами й саме з огляду на виклики вітчизняної економіки. Державні інституції практично ще ніяк не проявили себе під час цієї кампанії й ми з нетерпінням очікуємо їх появи в Києві й, особливо, в Полтаві, де будуть потужно задіяні, як місцева ОДА, так і Національне Агенство Кваліфікацій.

На цьому тижні нас очікує ще 1 захід кампанії – свій онлайн форум «Green and Digital transition: від невизначеності до сталості» проводить комітет «Сталої індустрії» Industry4Ukraine. Тут програма підготовлена для справжніх гурманів якісного контенту – часу буде вдосталь, щоб насолодитись.  Й до речі, вести її будуть «правильні» ІТ-компанії – ті, що розуміють всі вади та безперспективність тотального аутсоурсу для вітчизняної економіки. Саме такі ІТ-компанії – які працюють на вітчизняного замовника і прагнуть його розвивати, об’єднує наша асоціація.

Однак вже ясно, що найбільше питань в нас буде до Міністерств. Яка їх позиція в регулюванні численних диспропорцій та дисбалансів на ринку кадрів? Чекаємо їх появи на фінальній конференції в Києві, анонс вже в ефірі, запрошуємо всіх бажаючих.

Виконавча дирекція АППАУ.