Харків в контексті Індустрії 4.0 – «цифра має значення»

ClusteRISE – проект по створенню на Харківщині сучасного, інноваційного кластеру промислових хайтек в лютому 2021 вийшов на формулювання головних викликів інноваційного розвитку, зокрема, про стан інновацій 4.0 в регіоні. Суть головного питання в тому, щоб прояснити на кількісних даних обриси інноваційної екосистеми Індустрії 4.0 та її реального «виходу» – інновацій та інноваторів в сфері цифрового виробництва.

Харківський ландшафт Індустрії 4.0 – несподівані труднощі

Кластер «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування» був офіційно зареєстрований в грудні 2020. В січні відбулась перша стратегічна сесія, а в лютому кластер приступив до активних дій. Першим великим заходом, який має об’єднати харківських інноваторів промислового інжинірингу було вирішено зробити EU Industry Day 23 березня. Цей європейський індустріальний день відразу дає піар як в середині країни, так і на ЄС – адже сама подія транслюється на Євросоюз та підтримується єврокомісією. Й в якості головної теми заходу стала презентація Харківського ландшафту Індустрії 4.0.

Тема ландшафтів (від англ. landscape) має вже свою історію. Національний ландшафт Індустрії 4.0 – це мапа інноваторів, яка показує розподіл інноваційних фірм по 16 сегментам, служить як аналітичний та промоційний інструмент для завдань експорту та інтернаціоналізації. Подібні інструменти є в сучасному світі класикою для промоції інноваторів в будь-яких цифрових сегментах. Зокрема, в Україні ця мапа є основою для розгорнутої аналітики та побудови 1-го сайту, маркетплейсу Індустрії 4.0 англійською мовою, Land4Developers рис. 1.

З виходом 2-ої версії в 2019 розробники (АППАУ) відмітили, що насправді кількість інноваторів 4.0 по Україні є значно більшою – просто знайти їх та занести на цю мапу дійсно непросто. Сотні розробників «не світяться» в Україні, позаяк орієнтовані виключно на зарубіжні ринки; вони ж та ще інші сотні «зв’язані» по рукам NDA (зобов’язаннями про нерозголошення інформації про свої продукти); в багатьох малих фірм дуже слабкий маркетинг; десятки університетів мають просто експертизу, але не продукти тощо – причин багато. Відповідно, було прийнято рішення делегувати ці дослідження на рівень регіонів. В 2019-20 ці спроби прояснити стан з кількістю інноваторів 4.0 в регіонах Києва, Харкова та Одеси за допомогою місцевих Центрів 4.0 не дали ніякого результату.

В рамках підготовки до EU Industry Day, в січні 2021 ми ініціювали нову спробу. На цей раз серйозно, і здавалось би по всім правилам. В орг. комітет ввійшли представники 5 університетів  (ХАІ, ХНУРЕ, ХПІ, ХНУ ім. Каразіна, ШАГ), бізнес-інкубатор «Харківські технології», все правління кластеру ІАМ (включно з  ФЕД, RWA, Укргіпротяжмаш), АППАУ, а також інших організацій. Пройшли вже чисельні комунікації по самим різним каналам, листи відправлені по десяткам установ, анонси про події не сходять з відповідних груп в соц. мережах.

Але де-факто «віз і нині там» – кількість виявлених інноваторів Індустрії 4.0 не перевищує сьогодні 10 компаній. «То чи є вони в Харкові?» – або ж іншими словами, можливо, варто переглянути саму постановку питання? Можливо, ми шукаємо чорного кота в темній кімнаті, але де його насправді немає?

Ці питання є надважливими не тільки в рамках даного проекту по розвитку ІАМ кластеру. Повні відповіді на них мають дуже важливе значення для іміджу міста та регіону, для оцінки стану та напрямів регіональних стратегій в сферах інноваційного, цифрового, промислового та експортного розвитку. По суті, питання звучить так –

 

Цифра має значення!

Немає ніяких сумнівів, що ця друга спроба вже показала дуже низький рівень інноваційного маркетингу та менеджменту в харківській екосистемі університетів та НДІ. Якби в них були бази даних по інноваторам та інноваціям, й де є хоч якесь місце сучасних цифрових технологій, ми би вже давно знайшли відповіді на питання вище. Але очевидно, що їх немає – на 5-му році просування Індустрії 4.0 в України ми б вже знали про це. Й це питання не тільки до Харкова, а й до центральних органів виконавчої влади, й зокрема, МОН та УкрІНТЕІ, яким ми ставимо питання щодо аудиту інноваційних екосистем вже 3 роки.

Отже, якщо Індустрія 4.0 – це про промислові, цифрові інновації, й розглянути їх в контексті інноваційних екосистем, то структура взаємозв’язків в найпростішому вигляді буде виглядати як на рис. 2

Отже, чому цифри для нас зараз є дуже важливими

1. Без розуміння цифр споживання випускників різними секторами економіки регіону ми втрачаємо розуміння ККД університетів.
2. Без цього не може бути й розуміння динаміки розвитку промислових секторів. ІТ-галузь, – що в Харкові, що у Львові має ясний «план» по набору спеціалістів, і який частково транслюється й на ЗВО. Відповідно, ця ланка є важливою для забезпечення зростання ІТ-галузі на 24% по Харкову. А що мають промисловці? – жодних цифр у нас немає.
3. Для розуміння ефективності інноваційної екосистеми важливі також цифри про кількісні та якісні показники елементів інноваційної інфраструктури – інкубаторів, акселераторів, центрів R&D, FabLabs тощо – в нашій моделі для промислових хайтек їх більше 10. Отже, що є в Харкові? – питання так само відкрите.
4. Не всі розробки виходять на рівень готових продуктів та рішень (TRL9). Дуже важливо зафіксувати кількість розробок рівня прототипів (TRL=4-6) й наше базове припущення полягає в тому, що таких розробок в ЗВО та НДІ – понад 70-80%. Але тим не менше, тут є друге питання про абсолютне значення – одна справа, якщо їх на провідний університет (скажімо, ХНУРЕ чи ХАІ) всього 3-5, інша – коли 20-30.
5. З середовища НДІ та університетів нам важливо зафіксувати також кількість дотичних до Індустрії 4.0 інновацій. Наприклад, в сфері композитних матеріалів, окремих видів датчиків, водневих та виробничих технологій тощо – все це сьогодні входить в периметр Індустрії 4.0, оскільки так чи інакше, вже чи пізніше, прямо чи опосередковано – але «все буде цифра». Водночас, далеко не очевидно, що цих розробок багато – наприклад в КПІ в 2019 ми виявили, що в університетському інкубаторі ім. І.Сікорського (№1 в країні) з 130 пропозицій тільки 12% умовно можна було віднести до Індустрії 4.0. Все решта, як не дивно, стосується інших секторів, найбільше було по медицині
6. Понад 100 розробок з TRL рівня 4-5 по всьому Харкову автоматично згенерує питання до якості екосистеми та відсутніх елементів – як сучасні лабораторії, FabLabs та testbeds. Це, а також фонди – головна умова в проходженні долини смерті.
7. Цікавим є питання про лідерів національного масштабу. Загальнонаціональний рух «Індустрія 4.0 в Україні» з 2016 року веде облік кращих інноваторів за сегментами ринку, включно з присутністю по регіонам. Й лідери – розробники та їх кейси добре відомі. Київ може пишатись своїми IT-Enterprise, a-Gnostic , «Прогрестех – Україна», ВГ «Техінсервіс» та «Індасофт-Україна», та ще добрий десяток. В Запоріжжі є Інфоком Лтд та «Тріада-Зварка». Миколаївська MDEM запропонувала українській спільноті модель інженерної мульти-сервісної компанії (що набагато привабливіше за класичний аутсорс). Одеса має S-engineering та «Нафтогазхім Сервіс» і так далі.

   Як так сталось, що Харків – інженерна столиця України, не пропонує своїх яскравих лідерів Індустрії 4.0?

   Адже крім ПАТ ФЕД, ніякі кейси нам не відомі.
8. Є також питання до ІТ-галузі. Згідно даних дослідження PwC від 2019, яке замовив ІТ-кластер, тільки 3% IT-компаній працюють в промисловості. Але навіть 3% з 500+ активних компаній (всього зареєстрованих – більше 1000) – це близько 15-20 компаній? Хто вони і де вони? Чи дійсно вони продуктові? Які їх продукти та рішення, в яких сегментах?
9. Багато питань до рівня системних інтеграторів та розробників АСУТП та ІТ, які працюють на вітчизняних ринках. Згідно, аналітики АППАУ – це найбільш підготовлений сегмент до І4.0. Але знову ж, явних та яскравих продуктів та рішень – хай навіть на продуктах західних вендорів, – ми бачимо дуже мало в Харкові. То все ж, скільки їх й по яким сегментам?
10. Зрештою, найбільш важливим питанням є прояснення стану промисловців – саме тих, яких більше 5000. Навіть якщо брати топ-10 – Турбоатом, завод ім. Малишева, ХТЗ, Південкабель, «Світло Шахтаря» та інших – яким є рівень інноваційних розробок й де в них технології Індустрії 4.0? Чи є там хоча б щось близьке до рівня ПАТ «ФЕД»? Іншими словами,

    ФЕД – це «виключення, що підтверджує правило» (= наші машинобудівники залишились в минулому столітті) чи це дійсно перший паросток змін?

    Адже, очевидно, що сьогодні вже не 2012 чи 2014 рік – невже й передовим машинобудівникам, як “Турбоатом” потрібно доказувати переваги Індустрії 4.0, куди рухається весь світ? Аналітичний звіт 2018 року “Індустрія 4.0 та машинобудування” фіксує велике відставання наших виробників від світових тенденцій. Але ж, час іде й щось має змінюватись? Й коли ми знаємо, що ліва частина картинки на рис. 2 за останні 10 років зросла в 2-3 рази й при цьому робить свідому ставку на освіту, молодь та інновації; а права – впала абсолютно з такими ж показниками, й не може ніяк вибудувати колективні формати співпраці з інноваційною екосистемою, не може побудувати перспективу для молоді, то які висновки роблять промисловці? Як регіональна влада бачить зменшення цих дисбалансів в своїх стратегіях, зокрема, що конкретно планується на 2021-23?

Очевидно, це ще не всі питання. Але так чи інакше – пора на них відповідати. Пора виходити з тіні й краще зробити це зараз в своєму тісному колі. Ми не знаємо скільки і яких скелетів в кого шафах, не знаємо скільки міфів ще існує навколо вітчизняної науки та освіти, і як це все може посипатись зараз. Але без цих процесів ми не зможемо побудувати справжню мапу Індустрії 4.0 сучасного та промислового Харкова. Саме це зараз впливатиме на імідж міста, і місцевий ІТ-кластер – чудовий приклад, як це потрібно робити для всієї України.

Отже, «вихід з тіні» буде йти в кілька заходів – перший відбудеться на вебінарі 23 лютого, – рівно за місяць до EU Industry day. Запрошуємо всіх бажаючих, реєстрація вільна. Також запрошуємо всіх харківських інноваторів Індустрії 4.0 пройти опитування – його результати лягають в основу регіонального ландшафту І4.0.

Юрчак Олександр

керівник проекту ClusteRISE

координатор нац. руху “Індустрія 4.0 в Україні”