Як відомо, Китай є сьогодні лідером світового суднобудування. Це може здаватись «чудом» в контексті того, що 30 року тому на світовій сцені були зовсім інші лідери та гравці. Тоді як українське суднобудування з 1991 впало в 16 разів, Китай виріс в 13 разів тільки в проміжку з 2002 по 2012 рік й став світовим лідером в торговому флоті вже в 2010. Українським урядовцям, й особливо тим, які до цього часу сповідують ліберальні погляди варто знати, що стоїть за цим китайським чудом. Нижче, короткий переклад з документу «Growth of Shipbuilding in China: The Science, Technology, and Innovation route», де є окремі розділи по державній підтримці.
Підтримка уряду
Підтримка уряду в процесі розвитку китайського суднобудування відіграла ключову роль. Уряд застосував комплекс заходів, який можна розділити на 2 великі категорії
А. Інструменти загально промислової політики
Зміни в китайській політиці, що відбуваються з 1980 року, спричинили реформи на підприємствах суднобудування. Загалом, ці реформи можна класифікувати на чотири етапи:
- Реформа податку на прибуток протягом 1979-83 рр.
- Реформа податку на прибуток протягом 1983-86 рр.
- Прийняття системи управління контрактами протягом 1987-92 років
- Корпоратизація державних підприємств після 1992 року
Три основні напрямки розвитку щодо розвитку державних підприємств стартували у в 1992-97 роках:
- Розробити певну кількість груп підприємств.
- Розробити систему сучасного підприємства для великих державних підприємств.
- Закріпити три-п’ять великих фірм у список 500 найбільших у світі.
Обґрунтуванням розвитку великомасштабних державних підприємств та корпоративних груп була економія на масштабах та уникнення надмірного дублювання.
У 2006 р. Китай визначив суднобудування як «стратегічну галузь». Сюди входила 20-мільярдна інвестиція юанів у створення великих виробничих баз у Вайгаок’яо, Чансін і Лонгсу. За короткий проміжок часу ринкова частка Китаю подвоїлася з 25 до 50 відсотків завдяки будівництву нових верфів та підтримці прихованих державних субсидій.
11 лютого 2009 р. Державна рада прийняла план з коригування та пожвавлення суднобудівної промисловості (Guo Fa, 2009). А саме:
- проведення політики підтримки попиту, що зменшується (підтримка існуючих замовлень та стабілізація нових замовлень);
- сприяння злиттю, поглинанню та реструктуризації підприємств;
- сприяння локальним інноваціям, дослідженням та розробкам ( розробка морського інженерного обладнання; розробка морського обладнання для розвідки нафти та газу, включаючи проектування та виготовлення глибоководного обладнання для розвідки, бурового обладнання, виробничого обладнання та експлуатаційних та допоміжних кораблів; індустріалізація морського вітроенергетичного обладнання, обладнання для опріснення та обладнання для використання морської води; посилення міжнародного співробітництва).
У 2015 році Державна рада Китаю оприлюднила 10-річний національний план країни «Створено у Китаї 2025 р.», який має на меті перетворити країну на «виробничу наддержаву». План підкреслює важливість розвитку морського інженерного обладнання та високотехнологічних кораблів і має на меті стати однією з найпотужніших виробничих країн світу до 2025 року, середньою позицією в цій системі до 2035 року та лідируючою позицією до 2045 / 2049 рік.
В. Фіскальні та фінансові інструменти
Зіткнувшись з амбітною промисловою політикою, уряд Китаю протягом багатьох років вживав різноманітні фінансові інструменти для підтримки суднобудування. До них належать:
- Пільги з податку на прибуток
- Знижки на експортний податок
- Пільгові умови позики на суднобудування
- Залучення капіталу з внутрішніх фондових ринків
- Підтримка урядом технологічної модернізації китайських металургічних компаній
- Створення спільних підприємств з іноземними партнерами
- Державні програми для підтримки суднобудівної галузі
- Перешкоджання імпорту суден
Отже, як ми бачимо, в основі китайського чуда та захоплення світового ринку лежать комплексні реформи, які китайські уряд провадили впродовж 30 років. Деталі про ці реформи – див в оригіналі публікації.
Як відомо з 1991 р. українське суднобудування має стійку тенденцію до деградації. Головною причиною є повна нездатність та відсутність волі останніх урядів проводити програми цільової підтримки високотехнологічних галузей, які мають довгі цикли виробництва і є дуже залежними від кредитної політики. Наразі в Херсоні та Миколаєві тривають консультації з бізнесом з приводу перегляду та пріоритезації державних програм.