Звіт вебінару «Green Deal через призму стандартів та кластерної взаємодії»

26 липня відбувся 1-ий вебінар серії “Технічне регулювання та стандарти для кластерів ІАМ”. Головна його тема – про зелену угоду ЄС та відповідні аспекти, які стосуються промислових хайтек кластерів. Ця публікація надає короткий огляд виступів й обговорень.

Модератор заходу Денис Базилевич (Industry4Ukraine), Юрчак Олександр (ген. директор АППАУ), Роман Кравченко (СЕО 482. Solutions) в своєму вступі звернули увагу аудиторії на важливу новину платформи Industry4Ukraine – створення комітету сталого розвитку. По суті, це була перша публічна презентація цього комітету.

Юрчак Олександр акцентував на головних відмінностях (позиціонування) цього комітету від інших подібних акторів:

  1. чіткий фокус на Digital & Green;
  2. орієнтація на сучасні стандарти та тенденції Сталого розвитку, у тому числі Циркулярної економіки та промисловості (включно з останніми директивами ЄС);
  3. ставка на ключову роль кластерів, як реальних будівників необхідних ланцюгів доданої вартості (value chains), так необхідних сьогодні в регіонах та індустріях.

Далі свій погляд на різні аспекти Green deal надали три головні експерти комітету – Роман Кравченко (482.solutions), Андрій Гнап (Waste Ukraine Analytics), Олександр Щербатюк (Hydrogen Systems Engineering). Важливі акценти в їх виступах, а також інших запрошених експертів 

  • Чи готова наша промисловість до зеленого переходу, де положення про мита на «брудну продукцію» з боку ЄС вступає в дію вже в 2023? Тобто, нам залишився буквально рік на впровадження масштабних заходів модернізації сотень та тисяч промислових підприємств, які сьогодні є найбільшими забруднювачами навколишнього середовища. Україна мала роки часу, щоб підготувати свої галузі до цього переходу. Але, як свідчать наші експерти, по більшості галузей ці плани невідомі. Окремі підприємства «щось роблять», але загальної промислової стратегії та картини немає.
  • Заступник голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко частково підтверджує цей факт, але також говорить, що уряд намагається тримати ситуацію під контролем. Україна звітується перед ЄС за низкою показників й, наприклад, частка альтернативних джерел в енергетиці навіть перевищила план (13% замість 11%). Введені в дію постанова КМУ про гарантії походження енергії й закон про «зелені облігації».
  • Стандарти циркулярної економіки є одним з головних інструментів в цьому переході й кожен керівник кожного промислового підприємства має, по ідеї, знати ключові з них. Наприклад, такі як відсоток переробки, частка вторинних ресурсів, частка відновлюваної енергії. Представниця Національного органу стандартизація (НОС) Валентина Хоменко привела низку технічних комітетів (ТК), які займаються питаннями та стандартами енергоефективності, екології, переробки відходів.
  • Роман Кравченко  (482.solutions) навів дані, згідно яким встановлений в рамках глобального консенсуса сценарій підвищення температури атмосфери на 1,5 градусів до 2030 ідентифікується як фінансовий ризик, та веде до катастрофічних наслідків для чисельних секторів економіки, й де втрати сягають від 54 до 69 трильйонів доларів. Тобто, головна теза про те, що 

    “кліматичні зміни – це фінансові ризики”. Відповідно, зелений курс ЄС, це не стільки про «порятунок планети», як про управління фінансовими ризиками.

    Роман навів останні євродирективи про «Сталі фінанси», які регулюють цей курс й забезпечують сталі інвестиції в модернізацію промисловості. Таким чином, саме Сталі фінанси та Індустрія 4.0 є основою зеленого курсу та потужним фінансовим й інвестиційних механізмом, завдяки якому українська промисловість має можливість бути модернізована та здійснити енергетичний перехід до 2030. Але для того, щоб ризики перетворити у такі можливості, необхідна системна робота та синергія між приватним сектором, державою та науковою галуззю.
  • Андрій Гнап (Waste Ukraine Analytics), який працює в цій сфері вже кілька років узагальнює ситуацію щодо «кожен щось робить» таким чином – «дійсно так, – є окремі зусилля окремих інституцій. Але особливої цілісності та послідовності, ясного стратегічного курсу в уряду немає. Держава слабка, але саме тому важлива роль бізнес-об’єднань, громадянського суспільства й наш спільний інструмент – це відкриті дані. Саме відкриті дані є основою численних стандартів циркулярної економіки». Андрій Гнап презентував 7 головних стандартів циркулярного виробництва 

  • Олександр Щербатюк (Hydrogen Systems Engineering) підкреслив ключову роль кластерів в новій диспозиції (після реформи децентралізації) ключових стейкхолдерів регіонального рівня.

    Кластери є одними з головних учасників зеленого переходу, оскільки сама їх природа апелює до кращого зв’язку бізнесу, громад та територій, а їх стратегічний курс на інтернаціоналізацію вже створює умови для переходу на стандарти циркулярної економіки.

    Зокрема, очікування комітету від кластерів ІАМ – це поява в їх портфелі регіональних проектів, націлених на циркулярну промисловість.
  • Учасники вебінару надали свої пропозиції щодо покращень. В’ячеслав Харченко (Центр 4.0 з Харкова) виділив складову «озеленення самого ІКТ, який забирає все більше енергоресурсів». Володимир Петрів з Івано-Франківська поставив питання, чи можливо надати кластерам ясний getting started в зеленому курсі – простий перелік кроків та загальну дорожню карту, які необхідні для «озеленення» діяльності кластерів від самого початку. Лариса Старікова (Аналітичний центр аграрного союзу) підняла питання щодо зростання ефективності регуляторних органів шляхом посилення ролі бізнес-об’єднань й часткової передачі повноважень на їх сторону. Лариса Мельник (Хмельницький) та Андрій Пирожок (Запоріжжя) підтвердили необхідність широкої просвіти фахівців та професійної спільноти, як головного інструменту підготовки до зеленого курсу.

Матеріали вебінару доступні по запиту, відео-запис – тут.

«Комітет сталого розвитку I4U» відкритий до приєднання й запрошує представників бізнесів, бізнес-об’єднань, асоціацій та незалежних експертів приєднуватись до роботи. В серпні комітет опублікує план робіт до кінця 2021.

Наступний вебінар серії “Технічне регулювання та стандарти для кластерів ІАМ” відбудеться 16 серпня. Він буде присвячений темі “промислового безвізу” (Угоді АСАА), а також питанням взаємодії промислових бізнес-об’єднань з головними розробниками стандартів – Технічними комітетами (ТК) та Національним органом стандартизації.

Захід відбувся в рамках проєкту «Застосування та імплементація Угоди про асоціацію  між ЄС та Україною у сфері торгівлі / EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Мета проєкту – створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств, підтримка інновацій та стимулювання експорту, що є шляхом до сталого й рівномірного економічного зростання. У межах підходу Team Europe проєкт також сприятиме відновленню України від наслідків COVID-19.