Як організувати регіональний кластер – 10 порад для початківців

До кластерного комітету Industry4Ukraine звертаються колеги з питанням щодо допомоги в старті нових кластерних організацій. Наводимо нижче кілька порад, рекомендацій, а також методичних напрацювань з проекту ClusteRISE, які можуть бути в нагоді ініціаторам кластерного розвитку, особливо для промислових секторів.

1. Перевірте чи існують економічні передумови для створення кластерної організації.

Теорія та практика кластерних організацій говорить, що кластери не потрібно створювати. Як економічні ланцюги доданої вартості (ЛДВ), які відображають регіональну специфіку та переваги, вони вже мають існувати. Іншими словами, який би сектор ви не взяли – переробку с-г продукції, чи машинобудування, чи інжиніринг, чи виробництво якоїсь продукції – в регіоні має бути достатня концентрація таких фірм. Чим більше, тим краще, але говоримо про мінімальний поріг в 30-50 організацій, серед яких вже чимало експортерів. Цю цифру не потрібно плутати з кількістю учасників кластеру – на початку їх буде в рази менше. Але мова про справжню регіональну спеціалізацію – її не може створювати 1-2 навіть круті фірми – експортери. Зазвичай міцні ЛДВ є результатом досить довгого історичного, економічного та конкурентного «відбору», й мають в основі низку інших чинників, включно з інноваційними, людськими, природними, географічними та сировинними перевагами.

Приклади: Миколаївський регіон – типовий для розвитку суднобудування в Україні. Тут кілька сотень підприємств тільки в цьому секторі. Аналогічна картина в Запорізькому регіону, якщо ми візьмемо сектор металургійного та с-г машинобудування, а також литва. Харків знаменитий своїми проектувальними та інжиніринговими організаціями – їх багато десятків. Відповідно, це є основа спеціалізації та відповідних кластерних ініціатив.

 

2. Знайдіть однодумців та створіть ініціативну групу

Якщо кластери, як діючі економічні ЛДВ вже існують, то це не означає, що в них відбувається будь-яка координація дій та спланований системний розвиток. Точніше все навпаки – гравці кластерів можуть конкурувати між собою, що з одного боку покращує конкурентоспроможність продукції, але з іншого – може нівелювати чинники сталого розвитку, як наприклад, вирішення спільних проблем в сфері кадрів, інновацій та експорту.  Відповідно, кластерні ініціативи мають на меті початок об’єднання та координації у вирішенні найбільш нагальних спільних проблем розвитку. Ініціативи не обов’язково переростають відразу в кластерну організацію – це залежить від низки чинників, й це зазвичай наступний крок.

Приклади: вищезгадані кластери в Харкові, Запоріжжі та Миколаєві розпочинались як ініціативи конкретних осіб, й першими кроками були створення таких груп або орг комітетів. В секторах промислових хайтек, зазвичай, в них входять представники бізнесу, науки та освіти й інженерних фірм.

 

3. Проведіть початкові консультації й визначте рівень підтримки

Якщо підтримка бізнесу низька, й керівники малих та середніх підприємств (МСП) не розуміють необхідність об’єднання для вирішення спільних проблем, не варто поспішати зі створення кластерної організації як юридичної особи. Це рішення має визріти, адже без підтримки бізнесу кластерна ініціатива швидко згасне, й таких прикладів маса в Україні. На етапі цих консультацій потрібно відразу пояснювати керівникам, що (як і будь-якому бізнес-об’єднанні) менеджмент кластерних організацій має утримуватись самим бізнесом. Тобто, має бути з часом бюджет членських внесків, який хоча б частково буде покривати витрати часу та ресурсів на діяльність кластерної організації.

Приклади: Київська ініціатива промислових хайтек секторів на початку 2021 починалась саме з формування ініціативної групи та проведення спільних заходів– див звіт з 1-го заходу зібрання. Відтоді вони проходять регулярно, й рівень готовності учасників ринку зростає, але рішення про створення кластерної організації ще не прийнято – потрібен час.

 

4. Від самого початку заручіться підтримкою зрілих партнерів, й за можливості, донорів

Зрілі партнери необхідні на регіональному рівні в силу ряду причин. Молодій кластерній організації важко відразу здобути репутацію, але головне – мати необхідний кваліфікований ресурс для початку діяльності. Цей ресурс необхідний для цілої низки завдань – проведення заходів, початкового маркетингу та популяризації ідей кластеру, створення сайту тощо. Найголовніше, що ця початкова підтримка є запорукою сталості – адже, не є секретом, що будь – яка ініціатива тримається спочатку на волонтерстві та ентузіазмі. Але ці речі швидко проходять, тому вам потрібні партнери, які будуть підтримувати ваші ідеї – і не тільки словом.

Приклади: Запорізький кластер ІАМ з самого початку здобув в якості головного регіонального партнера Запорізьку ТПП. Вже майже рік ТПП надає для кластеру свої ресурси та можливості для проведення заходів (семінари, виставки, конференції),  онлайн заходів (zoom-conf), проведення маркетингових активностей (розсилки) тощо. Також Запорізька ТПП вже привнесла в кластер додаткові фінансові ресурси, як гранти кількох донорів. Окремо, кластер має потужну підтримку асоціації АППАУ й в проекті ClusteRISE донора GIZ-Ukraine. Все разом, це сприяє вирішенню початкових орг. завдань й без цієї допомоги, кластер навряд чи був би настільки активний.

 

5. Створіть набір базових документів, які приймаються всіма учасниками ініціативи

Як і будь-яке бізнес-об’єданання, кластерна організація потребує узгодження спільних цілей та цінностей, напрямів діяльності та початкової само-організації (структура, ресурси, керівництво тощо). Зазвичай, ці речі фіксуються письмово в положення організації, які затверджуються спочатку орг. комітетом, а пізніше – всіма учасниками ініціативи.

Приклади: ось приклад початкових положень, розроблених в лютому 2020 для Запорізького кластеру ІАМ. Пізніше – й після обговорень та затверджень ці положення ввійшли в Статут кластерної організації. Аналогічним шляхом рухались інші кластери ІАМ.

 

6. Створіть кластерну організацію

Тут мова йде про створення юридичної особи. Знову ж, це рішення приймається якщо є рівень достатньої готовності учасників кластерної ініціативи. Дві необхідні умови – початкова кількість цих учасників становить не менше 10 організацій, друга – керівники цих організацій, перших учасників погоджуються на оплату членських внесків. В яких розмірах, це може вирішуватись пізніше, але на початку важливий сам принцип.

Зазвичай, сьогодні кращою формою є реєстрація організації як громадської спілки, не прибуткової організації. Вже на цьому етапі, організація визначається з директором або кластерним координатором – ця особа буде далі вести всі адміністративні та координаційні функції. Для оформлення відповідних реєстраційних документів необхідна буде юридична підтримка. Хоча назагал, в цих операціях немає нічого складного, варто уникати грубих помилок. Зокрема, велика кількість засновників може вести до затягування процесу реєстрації, що пов’язано з такою банальною причиною як збір підписів. Або ж, тут можуть бути банальні помилки в назвах в різних документах тощо, – тому весь краще краще делегувати досвідченому юристові. Й варто контролювати цей процес реєстрації, він не повинен розтягуватись на місяці – 3-4 тижнів цілком достатньо.

 

7. Пройдіть навчання, сплануйте початкові дії й активно їх впроваджуйте

Навчання та початковий план дій на 6+ місяців є обов’язковими для кластерного менеджменту на початку системної діяльності. Якщо план є специфічним для кожного кластеру, то з навчанням ситуація на практиці виглядає не просто. Сьогодні в Україні є чимало тренерів, які навчають кластерному розвитку. Але все-ж, консенсусу щодо тем навчання для молодих кластерів, в нашій спільноті ще немає. Тому вам потрібно бути обережним з вибором тренерів та курсу навчання. Наприклад, вільний в доступі європейський курс Cluster4smart  був корисним в нашому проекті. Але назвати його релевантним початковим завданням для молодих кластерів, сьогодні я б не наважився. Надто вже велика різниця в зрілості та готовності того, що є в нас й тим, що пропонується для країн ЄС.

Але головні застереження стосуються того, як використовувати здобуті знання:

  • Фокусуйтесь на тих навичках, які є головними для координатора. Зазвичай, це комунікаційні навички, організація, координація, делегування, планування роботи – тобто звичайний, класичний менеджмент.

    Як не дивно, але в умовах обмежених ресурсів, часу та можливостей впливу, такий менеджмент грає навіть більшу роль, ніж в звичайній ієрархічній організації.

  • Постійно практикуйте отримані знання. З цієї точки зору не рекомендується проходити великі навчальні програми відразу. Міні-тренінгу в 1-2 дні цілком достатньо. Краще здобути перший досвід, усвідомити проблеми, зрозуміти яких власних навичок та знань не вистачає, а тоді вже шукати їх рішення в тих чи інших тренінгах.
  • Ці знання та навички мають відповідати початковим завданням кластерного становлення. Ними є
    • активний нетворкинг учасників, який в свою чергу базується на щомісячному плануванні спільних заходів та візитів;
    • активний matchmaking – вміння ідентифікувати попит та пропозицію в рамках кластеру, й вміти їх проактивно сполучати. Ця навичка формується тільки з практикою, тому на кожному нетворкинговому заході варто практикуватись в цьому, запитувати себе та колег про ці можливості сполучення попиту та пропозиції, й активно їх комунікувати відповідним сторонам;
    • активний піар та комунікації – кожна спільна акція, кожне навіть маленьке досягнення, кожен учасник кластеру тощо мають знаходити своє публічне визнання. Зазвичай, сайт та група в Фейсбук є достатніми інструментами для цього.
  • Не варто розраховувати тільки на себе. Зазвичай, не буває «ідеальних» менеджерів, які мають в однакові мірі розвинуті навички комунікацій, координації, вміння вести перемовини, стратегічного планування тощо. Набір цих функцій варто розподілити з правлінням та іншими активними учасниками кластеру. Матриця відповідальності є для цього кращим інструментом.

Приклади: координаторами Запорізького та Харківського кластерів є фахівці з місцевих університетів. З точки зору набору необхідних навичок, ці кандидатури та їх досвід не були ідеальними. Але з іншого боку, важливим чинником була й залишається мотивація – в цих, наших колег було велике бажання запустити ці ініціативи. Відповідно, серія навчань, постійна практика + розподіл сфер відповідальності з іншими членами Правлінь поступово дали цілком операційні структури керування.

8. Відпрацюйте щомісячний моніторинг головних, процесних КРІ

Так звані процесні показники ефективності (КРІ) – надзвичайно важлива річ в будь-якій справі. Саме їх виконання дає кінцеві або вихідні КРІ. Образно кажучи, ви не зможете пробігти марафон, якщо не будете тренуватись 5 разів на тиждень й так щонайменше 4-6 місяців в залежності від базового рівня. Тому, кількість тренувань та кілометраж впродовж тижня – є процесними КРІ, а сам факт подолання 42 км на змаганнях – кінцевим КРІ. Відповідно, якщо ви хочете пробігти марафон, контролюйте ваші тренування на щотижневій основі.

На початковому етапі становлення кластерів такими процесними КРІ є наступні:

  • Кількість щомісячних зустрічей – індивідуальних та групових.
  • Кількість просвітніх заходів для членів кластеру.
  • Регулярність нарад правління.
  • Кількість згенерованих пропозицій по метчмейкингу (фіксуються по результатам зустрічей).
  • Кількість публікацій на сайті та в мережах.
  • Кількість залучених учасників (групи Фейсбук, трафік на сайті, кількість контактів в базі даних потенційних учасників).

Встановлення цільових показників по цим КРІ є справою часу та інших чинників (початкова кількість учасників кластеру, їх запити, наявність ресурсу для проведення тощо). Водночас, рекомендується проводити щонайменше 1-2 групові зустрічі учасників кластеру щомісячно. Головним вихідним КРІ буде відповідно зростання довіри, а далі – кількості членів кластеру.

Приклади: в проекті ClusteRISE ведеться щомісячний моніторинг КРІ за всіма вищеназваними показниками. Коли ми бачимо що кількість не переходить в якість (зростання кількості членів), ці відхилення аналізуються з точку зору якості самих активностей та їх балансу. Наприклад, в Харківському кластері ІАМ ми побачили необхідність тематичних, просвітніх професійних зустрічей по групам інтересів – й такі були запущені.

9. Будьте гнучкими – змінюйте план та напрями дій, якщо ви не досягаєте цілей

Орієнтація на результати є викликом в багатьох кластерів. За нашою інформацією становлення кластерних організацій в Україні відбувається в середньому до 3 років. Це довгий період – й саме тому в нас стільки ініціатив, які згасають. Адже ніхто з кластерних ініціаторів не витримає цей час просто на волонтерстві. А системної підтримки від держави в нас, на відміну від країн ЄС, немає ніякої. Між тим, без відповідного досвіду, фокус кластерних керівників на початкових етапах може розмиватись. Наприклад, вони можуть слідувати за певними активними керівниками з бізнесу, які спочатку фінансують кластер, але мають свої приватні інтереси, які далеко не завжди співпадають з цілями розвитку кластеру в середньостроковій перспективі. Тому фокус на спільних цілях розвитку є  дуже важливим. І якщо впродовж 6 місяців – 1 року вони не досягаються, потрібно приймати рішення про зміни. Зазвичай це є прерогативою Правління кластеру.

Приклади: в проекті ClusteRISE питання довіри між промисловими та інженерними організаціями один до одного, а також до самої кластерної організації залишається актуальним. Довіра зі свого боку залежить від цінності, яка надається в рамках організації. Молодим кластерам відразу важко виробити високу цінність й для всіх учасників кластерів, які є дуже різними. В проекті ClusteRISE кластерам на допомогу приходить АППАУ. 2 унікальні пропозиції цінності пропонуються учасникам кластерів ІАМ – а) доступ до ресурсів фандрейзингової програми EIF, б) участь в платформі matchmaking, де доступ до її ресурсів мають тільки учасники кластерів.

 

10. Інтегруйтесь в широку, загальнонаціональну спільноту кластерів України

Питання розуміння та слідування кращим практикам є дуже важливим, часто вирішальним в будь-якій сфері діяльності. Адже ви можете «винаходити свій велосипед», втрачаючи сили та енергію, тоді як готовий інструмент чи практика вже є поруч. Ця проблема є всередині кластерів, але є також й по відношенню до кожної кластерної організації. Обмін кращими практиками, в тому числі серед молодих кластерів, молодих – з більш зрілими, українських – з зарубіжними – must be для вашого швидкого розвитку.  З 2020 наш кластерний комітет проводить такі зустрічі щоквартально й на різних рівнях. Тому будемо раді залученню нових кластерів до нашої платформи Industry4Ukraine. Ми спільно формуємо ці кращі практики й маємо спільну короткострокову місію – перш за все, мова йде про впровадження проекту Національної програми кластерного розвитку на державний рівень.

Приклад: дуже цінним для багатьох наших кластерів був Ukrainian cluster week – 10 українських кластерів представили себе й також почули історії європейських та інших кластерів про їх практики. Наступний великий захід ми плануємо в кінці року.

Надіюсь, ці поради стануть в нагоді молодим кластерним ініціативам, й також вже тим, хто розпочав свій шлях. Розділення досвіду від інших практиків кластерного розвитку вітається. З будь-яких питань підтримки звертайтесь на info@industry4ukraine.net

Керівник проекту ClsuteRISE, член кластерного комітету

 Industry4Ukraine Юрчак Олександр.