Створення ландшафту промислових інновацій в Запорізькому регіоні

Як існує унікальний природній ландшафт, специфічний до кожного регіону, так і, безумовно, існує екосистемний, інноваційний ландшафт, присутній конкретному регіону України. Я кажу «безумовно», оскільки не тільки вірю в креативність та інноваційність наших інженерів, але також знаю, що інноватори та класні інженерні компанії сьогодні є в кожному регіоні України. Але проблема дійсно, не стільки в їх кількості чи якості, а в тому, що ми про це знаємо.

Хорошої аналітики в Україні ніде немає, й в Індустрії 4.0 ми вже 3 роки ставимо перед центральним урядом питання про аудит екосистем промислових хайтек – й поки що безрезультатно.  Тим часом, спільнота АППАУ та Індустрії 4.0 діє методом «сиру» – маленькими долями ми намагаємось відкусити та «з’їсти» кусочок цієї великої роботи, – регіон за регіоном, сектор за сектором.  В березні 2 регіони мають продемонструвати свої регіональні ландшафти – це Харків та Запоріжжя. Перші – виключно в сфері Індустрії 4.0, другі – більше в узагальненому вигляді по секторам промислового інжинірингу. Обидва регіони виконують ці завдання в рамках проєкту ClusteRISE, де тон задають молоді кластери ІАМ.

Отже, почнемо з Запоріжжя – перший в Україні Technology & Innovation day планується саме там. Якими ж є регіональні особливості цього регіону в контексті цього заходу?

Очікування до 1-го Technology & Innovation Day

Лендінг-сторінка заходу вже є – по ній видно, що програма міститиме 3 блоки

• Дискусія про стан інструментів підтримки інновацій в студії Запорізької ТПП з очільниками регіональної влади, керівниками кластеру ІАМ та керівництвом «Запорізької політехніки».
• Представлення бізнес-кейсів підприємств регіону – мова про не закриті проблемні питання замовників, де потрібні інновації. Запрошуються підприємства Метінвесту, Дніпроспецсталі, Мотор-січ, Укрграфіту, машинобудівних підприємств.
• Короткі пітчі інноваційних рішень – представлення 10 – 15 кращих рішень. Формат пітчів традиційний – проблема, рішення, результати, переваги рішення.

Для того, щоб виявити ці кращі рішення в регіоні запущено відповідне опитування.

Таким чином, в ході підготовки та реалізацїі заходу ми отримаємо

1. Регіональну карту інноваторів та інноваційних рішень промислового інжинірингу в регіоні. Це – потужний інструмент для наступних заходів по розвитку інновацій, експорту та інтернаціоналізації. Адже з ним можна задіяти нові канали фондів, інвесторів та міжнародних партнерів, які часто набагато краще реагують на колективну демонстрацію потенціалу, ніж спроби окремих фірм.
2. Аналіз сильних та слабких сторін інноваційної екосистеми – наприклад, розподіл по сегментам з фіксацією достатньої та недостатньої кількості інноваційних рішень, співвідношення між інноваційними розробками в фазі експериментальних розробок – прототипів й готових рішень; розуміння того, які інструменти підтримки діють, а які ні, тощо. Все це буде відображено у відповідних звітах, як в 2019 році ми це зробили для Національного ландшафту Індустрії 4.0.
3. Важливим є також розуміння розривів між очікуваннями та конкретними тех. завданнями (бізнес-кейсами) місцевих замовників та пропозиціями інноваторів (юз-кейсами). Налагодження такого містку відносин та діалогу в своєму регіоні є одним з головних завдань цього дня.

З цього видно, що Technology & Innovation day є важливим заходом (інструментом) інноваційного розвитку, що рекомендується АППАУ для всіх регіонів України.

АППАУ надає методичну, консультаційну та маркетингову підтримку, формати бізнес- та юз-кейсів, допомагаємо з аналітикою та побудовою графічних ландшафтів тощо. Але чимало роботи й на рівні регіонів –

• Більшість інноваторів – це малий та середній бізнес, дуже фрагментований та розпорошений по десяткам секторів. Отже, потрібно включити ряд медійних каналів та відповідних партнерів, щоб їх знайти, достукатись й залучити.
• Залучення великих, провідних підприємств досягається через персональні контакти – зазвичай, «просто так» там ніхто не реагує на подібні публічні запити
• Предметна розмова про інструменти та механізми підтримки в інноваційному розвитку також потребує персональних контактів з представниками місцевої влади, агенцій розвитку тощо.

Все це – кропітка робота на місцях. Тому сценарій реалізації заходу передбачає створення орг. комітету, де ролі між київською командою (АППАУ) та місцевою розподіляються, й далі ми діємо за узгодженим планом робіт.

 

Що стримує хід робіт – спільні, загальнонаціональні перешкоди

Подібний захід – не є для нас чимось зовсім новим. Вперше інноваційний конкурс Індустрії 4.0 пройшов в 2017 році. В 2018 ми успішно презентували наших інноваторів на корпоративному акселераторі ДТЕК й пишаємось, що один з них a-Gnostic сьогодні має найбільший успіх серед всього тодішнього пулу. Не менш успішною була перша презентація Національного ландшафту Індустрії 4.0 в Києві в 2019. Вона дає добре уявлення «для чого» потрібні ці ландшафти та аналітика – в першу чергу для завдань експорту та інтернаціоналізації. Звідси походять чисельні аналітичні та стратегічні положення, а всі інноватори національного лендскейпу 4.0 вже є на єдиному порталі Land4Developers.

Натомість, якщо говорити про регіональні здобутки, то сьогодні в Україні немає регіону, який готовий представити на міжнародному рівні готовий пакет інноваційних рішень від своїх промислових хайтек. Саме тому, головною тут є роль регіональних кластерів промислових хайтек – вони мають об’єднати інших стейкхолдерів в реалізації подібних заходів.

Й тут ми вперше маємо справу з командою, частина якої знаходиться на центральному рівні, в Києві, а частина – в регіоні. Й на даний момент запорізький кластер ІАМ реалізує це завдання досить важко. Дуже не вистачає досвіду та ресурсів. Але проблеми там – типові й для інших регіонів. Ми вже бачили подібну картину в 2019-20, коли намагались повністю делегувати завдання побудови регіональних ландшафтів на Центри 4.0 в Києві, Харкові та Одесі. І з того нічого не вийшло. Від слова «взагалі» – на виході нуль інформації, нуль аналітики, нуль результатів.

Отже, чому все так важко і які головні перешкоди у виконанні подібних завдань? Перелік нижче є узагальненим й базується на нашому досвіді залучення регіональних акторів впродовж останніх 5 років

1. Відсутність сильних, добре організованих команд, на чолі яких стоять ефективні менеджери. Більшість організаційних питань впирається саме в цей чинник. На жаль, без ретельного планування, а далі – постійного контролю та моніторингу подібних пошукових робіт справа не рухається.
2. Слабка кваліфікація та досвід університетських фахівців в інноваційному брокериджу. Саме на них робиться першочергова ставка в багатьох регіонах. І ситуація, яку ми спостерігаємо всюди – не що інше, як повна відсутність інноваційного брокериджу в університетах. Тобто, можна скільки завгодно «гратись» в стартапи чи інноваційні конкурси серед молоді, але коли доходить до подібних опитувань про стан готових прототипів чи завдань побудови регіональних ландшафтів І4.0, віддача технічних університетів різко падає. Аж до того рівня, що вони не спроможні надати картину навіть в рамках власного університету.
3. Низький рівень довіри учасників ринку та інноваційної екосистеми – всіх до всіх, але також зневіра в своїй перспективі, в тому, що щось можна змінити в своєму регіоні. Це є дуже важливим чинником, що відразу множить багато зусиль на нуль. В Запорізькому регіоні наприклад, це добре проявилось восени 2020, коли «Запоріжсталь» оголосила відразу міжнародний інноваційний конкурс, ігноруючи при цьому напрацювання та досвід своїх місцевих інноваторів, досвідчених інженерних компаній, які до того ж, мають величезний міжнародний досвід. Відповідно, в стилі «алаверди» діє чимало запорізьких інноваторів промислового інжинірингу – вони залюбки піаряться на київських чи міжнародних форумах, але щось перешкоджає їм активно включатись в своєму регіоні.

Всі 3 перешкоди є справді досить високими, – настільки, що в більшості випадків ми бачимо їх серйозну недооцінку. Така недооцінка приводить до того, що ряд навіть нескладних завдань в організації таких заходів просто стоїть на місці тижнями – нема кому організувати медіа-партнерів, нема кому зібрати рішення у власному університеті, нема кому проаналізувати стан інноваційних інструментів тощо. Простіше кажучи – все впирається в людський фактор та командну роботу.

 

Сильні сторони Запорізького регіону в Індустрії 4.0

Між тим, інноваційних рішень та інноваторів в Запорізькому регіоні – ще багато. Почнемо з наших інноваторів 4.0, членів АППАУ та кластеру ІАМ, які вже є на Національному ландшафті Індустрії 4.0 – «Інфоком Лтд» та «Тріада-Зварка».

«Інфоком Лтд» має цілий портфель інноваційних рішень не тільки в традиційній для них сфері АСУТП але й безпілотного наземного транспорту, сонячних електростанцій та зарядної інфраструктури, машинного зору, тощо. Величезна увага компанії в 2020 до роботів Tima конвертувалась в перші продажі в ряд країн західної Європи, США й навіть в Японію.

«Тріада-Зварка» є однією з провідних компаній України в сегменті робототехнічних зварювальних комплексів. Компанія також освоює інноваційні адитивні технології, в яких реалізує сьогодні інноваційний проект спільно з «Південмашом» та «Мотор-січ».

Крім них, до інноваторів 4.0 ми відносимо учасників місцевого кластеру QRSmarty та Atico.

Інноваційною виглядає бізнес-модель «Тріада-Зварка» та місцевого виробника металевої фурнітури «РОЛЛ ГРАНД» – процеси зварювання виконуються тут на засадах аутсоурсингу роботів, й цей досвід є дуже важливим для вирішення проблеми «нестачі зварювальників» по всій країні, адже подібна модель та цей досвід суттєво корегують плани ініціаторів відновлення традиційної системи ПТУ.

Але 12 березня мова йтиме не тільки про 4.0 – ми розглядаємо всі сфери промислового інжинірингу, металообробки та машинобудування. В цьому контексті, потужні позиції має «Плутон» відомий виробник та експортер електротехнічного обладнання для міського та залізничного транспорту.

Великим, але дещо утаємниченим виглядає інноваційний потенціал «Мотор-січ» та КБ «Івченко прогрес» – в публічній площині знайти що небудь конкретне про розвиток в цій сфері дуже важко. Сьогодні навколо цих підприємств значно більше політичних новин, ніж технологічних. До певної міри, в цю ж категорію можна записати підприємства «Метінвестхолдингу», в першу чергу «Запоріжсталь». Хоча інноваційна та цифрова політика тут є, й чимало прогресу зроблено за останні роки, їх відношення до розвитку інноваційної екосистеми регіону поки що не дуже зрозуміле. Є ще «Дніпроспецсталь», Укрграфіт, в Мелітополі є цілі  кластери ливарного виробництва та виробників сільськогосподарської техніки, й цей перелік далеко не повний.
Попит на інновації від багатьох з них є – про це яскраво свідчив кейс ЗЛМЗ, що демонструвався на форумі Trans4mation в листопаді 2020. Щоправда там демонструється рішення від київського інноватора Індустрії 4.0.

Про інших учасників кластеру ІАМ (переглянути їх можна тут) автору цих рядків ще мало відомо – але тому потрібен цей Technology & Innovation day, щоб їх проявити та показати попит та пропозиції на інновації. Й це важливо як для країни, але в першу чергу для учасників регіональної екосистеми промислового інжинірингу.

Цей невеличкий огляд зовсім не претендує на повноту, натомість мій меседж досить простий –  в регіоні є десятки інноваційних фірм, є десятки потужних замовників, які потребують цих інновацій, але все настільки фрагментарно та розрізнено, що ні про яку єдину та ефективно діючу інноваційну екосистему промисловості мова йти не може. Відповідно, є багато питань до інноваційної стратегії та політики регіону й очевидно їх пора вже задавати місцевим органам влади та всім ключовим стейкхолдерам.

Подібна ситуація – по всім регіонам. Й тому давно пора закривати ці розриви – адже подальша стагнація інноваційного розвитку веде до втрати конкурентоспроможності наших промисловців.

 

Головні завдання до події 12 березня

В вигляді конкретних завдань до події 12 березня це виглядає наступним чином

• Відставання з організацією заходу 12.03 стає помалу критичним й Правлінню кластеру ІАМ не залишається практично нічого іншого, як знову звертатись до Запорізької ТПП. Саме ця команда здатна в короткі терміни організувати все належним чином. Всім членам кластерної спільноти потрібно добре розуміти негативні наслідки зриву події – тільки на березень це означає неможливість участі в 2-х EU Industry days в Харкові та Миколаєві, і які розглядаються як вагомий інструмент інтернаціоналізації. Але набагато серйозніше виглядає погіршення довіри від донорів та інших стейкхолдерів, в тому числі АППАУ, які підтримують сьогодні проект ClusteRISE.
• Орг. комітету (і який ще й досі не створений) далі необхідно звернутись до ключових стейкхолдерів – як за підтримкою, але також обговорити конкретні питання та умови участі в події 12 березня
  1. Що собою представляє інноваційна стратегія розвитку регіону в сфері промисловості, якими є плани та конкретні заходи на 2021? І як ми можемо кооперуватись з місцевою владою в цих заходах?
  2. Якою буде позиція запорізької «Політехніки» в цьому заході? – саме їм кластер ІАМ в грудні 2020 делегував роль лідерів регіональної інноваційної екосистеми. Виходу та результатів співпраці допоки дуже мало.
  3. Які плани підтримки та розвитку інноваційної екосистеми регіону та відповідних галузей є у великих підприємств? – зокрема, дуже цікавить позиція «Запоріжсталі» та інших провідних великих підприємств
  4. Не менш важливим є проявлення позицій провідних інженерних компаній – як «Інфоком Лтд», «Плутон», «Кронекрейн» та кількох інших. Головні меседжи та пропозиції по інноваційному розвитку очікуються від них.
• Й насамкінець, має бути організована широка медійна компанія – тільки через неї ми зможемо залучити до заходу всіх головних стейкхолдерів, серед яких десятки інноваторів регіону, які зараз нічого не знають про подію, що планується вже менше ніж за місяць.

Від того, чи приймемо ми разом ці виклики, чи зможемо реалізувати ці завдання буде в багато в чому залежати наступне розгортання проекту ClusteRISE, й подальша співпраця учасників інноваційної екосистеми промислових секторів. Детальніше про це будемо дискутувати на вебінарі 15 лютого о 15-00, запрошуємо.

Юрчак Олександр

керівник проекту ClusteRISE,

ген. директор АППАУ